Катерина Головко – журналіст і волонтер. З початку повномасштабного вторгнення займалася формуванням бази фото й відео-матеріалів подій для міжнародних ЗМІ та судів. Також займалася закупівлею бронежилетів і касок для військових. Наразі Катерина є волонтером Навчального центру “ДГВ” (Дарницька громадська варта) ДФТГ при 112-й бригаді і благодійного фонду на базі Центру. У 2023-му році отримала нагороду від Міністерства оборони “За сприяння Збройним Силам України”.
Катерина займається розвитком майстерні 3D-принтингу і розповідає чим важливий для волонтерства і армії 3D-принтинг, і чому про нього всі говорять. А також про свою діяльність в рамках цієї ініцативи.
“Наші хлопці військові із навчального центру ДГВ (Андрій Львов та Олександр Узлій) вирішили відкрити майстерню 3D-принтингу. Це видалося нашим хлопцям дуже корисним і перспективним ділом, і вони подумали – а чому б самим не спробувати і не розвивати цей напрямок? Назвалися так само, як і Центр – Майстерня “ДГВ”. За добу зібрали донати на перший принтер, і все понеслося. Я долучилася допомагати із розвитком Майстерні, бо вважаю, що це дуже важлива справа. А ще це реально цікаво.”
На таких принтерах можна друкувати будь-які вироби із пластику, які є необхідними і корисними для ЗСУ. В першу чергу, це корпуси і деталі для дронів, системи скидів для дронів, хвостовики для ВОГ, магазини для автоматів, перископи, запчастини для Старлінків, різні аксесуари, що полегшують життя військових: лоудери (заряджалки для магазинів автоматів, що допомагають робити це набагато швидше ніж вручну, і іноді це може врятувати життя), павербанки, підставки для дронів тощо.
“Уявіть, що ви можете надрукувати будь-що, що можете змоделювати в комп’ютерній програмі. Це відкриває величезні перспективи в різних галузях. 3D-принтинг можна використовувати, приміром, в протезуванні, що є нагальною суспільною потребою. Можна виготовляти деталі для автомобілів, що також супер-актуально для військових. Принтинг робить більш доступним виготовлення БПЛА, може допомагати в навчальних цілях – приміром, наша Майстерня друкує навчальні міни для підготовки військових в справі розмінування.”
На сьогоднішній день вже існують великі ініціативи з 3D-принтингу, такі як ДрукАрмія, які курують виробництво тисяч принтерів на потреби армії. Більшість з цих принтерів – це домашні особисті принтери людей, які мали їх вдома для інших потреб, і долучилися до ініціативи як волонтери, або ті хто цілеспрямовано придбали принтер(и) під цей проєкт.
“Вже існує така практика масового домашнього виробництва, приміром, дронів, і вона стає все більш популярною. Є спеціальні відео-курси для усіх охочих громадян нашої країни робити своїми руками дрони і допомагати армії, є цілі програми. І з 3D-принтингом має бути так само – популяризація на державному рівні, навчальні матеріали, можливо льготні умови придбання обладнання для волонтерів, тобто, розповсюдження цієї важливої справи на рівні звичайних громадян. Якби у кожного українця вдома стояв 3D-принтер, наша перемога була б швидшою. Ми б за секунду закривали усі потреби в продукції, яка може друкуватися і потрібна армії, і піднімали б цілі сфери виробництва.”
Катерина допомагає Майстерні із залученням донатів, партнерів, фондів, масштабуванням. Каже, що Майстерня “ДГВ” друкує на потреби ЗСУ на безкоштовній основі і для різних військових підрозділів. Головне – щоб вистачало пластику. Саме для цього і залучаються донати. Тому організація відкрита для підтримки, співпраці і спів-волонтерства. Планують також розширятися – докупати принтери, залучати команду, бо запити від військових тільки зростають. Також мають потребу в волонтерах-інженерах, які знаються на подібній техніці і процесах.
“Хлопці з нашої майстерні дуже відповідально підійшли до питання виробництва – вони обирали найякісніший пластик, оптимізовували процеси, залучали спеціалістів, відточували якість і оптимальність використання матеріалів, систему виробництва. Видно, що ця справа надихає їх і викликає у них відчуття важливості процесу. Та головне це те, що військові дзвонять з передової, дякують, це найліпша нагорода. Я вірю в те, що ця справа може перерости в масштабне виробництво для різних потреб і на довгу перспективу. Дай бог, щоб ми якнайшвидше перейшли до виробництва мирного часу – починаючи від протезів для людей, які мають таку потребу, продовжуючи допомогою у відбудовах і облаштуваннях будинків, приміщень, виготовленні техніки, електроніки тощо. Адже все, що ми робимо зараз – заради перемоги, миру, майбутнього, яке сьогодні ми творимо разом.”
На сьогоднішній день існує багато матеріалів і інформації про налагодження домашнього виробництва на 3D-принтерах у відкритому доступі – поради, які принтери під які потреби обрати, гайди по видам пластику, інформація, де брати файли з 3D-моделями для друку, як співпрацювати з ЗСУ або організаціями, що займаються даною логістикою. Адже українці – нація, яка здатна впоратися з будь-якими викликами і задачами, взяти до своїх рук ініціативу, і, згуртувавшись, дійти до перемоги.
Він зовсім не боїться людей, підходить поїсти з рук, і… зробити контент для власного тіктоку! Знайомтеся: це дикий олень Борис — улюбленець селища Зарічне на Рівненщині!
«Наша зірка, який ходить по Зарічному, як в себе дома, як кажуть», — кажуть про нього.
Історія
Шість років тому лісник Руслан купив однорічного Борьку, аби розводити у районі оленів шляхетних. Борис став єдиним самцем серед 11 олениць, що вже мешкали в господарстві Зарічного. І встиг дати аж два покоління, поки не сталася подія, через яку усіх оленів відпустили у дикий ліс. Три роки тому до вольєру пробрався вовк та загриз одну з олениць. Аби це не повторилося, Руслан випустив усіх тварин до лісу.
А менш ніж за рік один з них повернувся. Це був Борис! Відтоді вільний олень часто гуляє по Зарічному та навідується до людей. Звісно, хтось ставиться до нього з осторогою, хтось — незадоволений, що Борька, буває, обгризає місцеві деревця. Однак у більшості мешканці полюбили оленя та підгодовують його. І він приходить до них знов.
Борис настільки полюбився місцевим, що вони створили його тікток! Розповідають про життя оленя та ведуть трансляції з ним. Відео з Борисом несуться мережею та підкорюють серця українців вже і за межами Рівненщини.
«Борьку вже побачило стільки людей, і нам уже писали, що він уже не тільки ваш, він уже український», — каже Надія Вишневська, мешканка Зарічного.
Для учнів 8-11 класів підготували 39 аудіоуроків з тестами з української літератури у форматі подкастів, що рекомендовані для прочитання упродовж літніх канікулів.
Про це повідомили в ГО «Смарт освіта», що реалізує проєкт «Вчися вухами».
«Задали на канікули читати стоси книг з української літератури? Маємо крутезну добірку творів у форматі подкастів від проєкту «Вчися вухами», яка полегшить літню підготовку», — сказано у повідомленні.
Зазначено, що середня тривалість одного аудіо — 20 хвилин, і їх можна використовувати як під час читання, щоб краще розуміти твір та розібрати його, так і для підготовки до заняття під час навчального року: щоб пригадати сюжет твору та характеристики персонажів.
Загалом на сайті викладено понад 400 аудіоуроків для 6-11 класів із всесвітньої та історії України, громадянської освіти, української мови та літератури.
Нагадаємо, що в Києві знімають документальний фільм про відновлення ветерана війни.
На квітнику висадили різні види рослин, зокрема альтернетеру, бегонію, сеткреазію, агератум та тагетис. Ця композиція символізує «найбільше бажання всіх українців – мирне небо над Україною», зазначають комунальники.
