Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про історії бізнесів, дауншифтерів та переселенців, які перебрались в село з великих міст.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Ми розповідаємо про те, як люди з великих міст почали життя в сільських умовах, відремонтували будинки і створили сільський затишок, та навіть змогли розвивати власний бізнес чи інші проєкти.
Ольга Глушко вирішила відмовитись від кави кілька років тому. Пробувала пити напій з цикорію, чай, але їй бракувало саме того дразливого аромату з гірчинкою.
Коли вони разом з чоловіком оселилися в селі поруч з дубовим лісом, то вирішили спробувати приготувати каву… з жолудів. У результаті кількамісячних експериментів розробили власний замінник кави — «ЖоКаву».
Як під час війни знайшли нових клієнтів на OLX та чи є попит на каву з жолудів, Ольга розповіла ШоТам.
Я взагалі кримчанка — до Харкова приїхала в 17 років навчатися й тут згодом зустріла свого чоловіка Максима. За освітою я екологиня, а за покликанням — кулінарка. Я працювала шеф-кухаркою в різних кафе, а потім спеціалізувалася на вегетаріанських закладах, бо сама вже 9 років є вегетаріанкою.
Ольга Глушко називає себе кулінаркою за покликанням. Фото зі сторінки Ольги в інстаграмі
Справа, якою ми зараз займаємося з моїм чоловіком, якраз і поєднала все, що для мене важливе: любов до природи, розробка нових рецептур, популяризація корисних продуктів.
Ми переїхали в село Верхня Озеряна у 2020 році. У Максима давно була мрія жити ближче до природи, і ковід прискорив рух до цієї мрії.
У чоловіка був бізнес із виготовлення навісів і тентів для ресторанів. Під час локдауну всі кафе були зачинені, тож ми залишилися без роботи. До того ж, на карантині ми гостро відчули, як нам не подобається жити у квартирі.
На щастя, все склалося, як ми хотіли — ми продали квартиру в Харкові, а натомість Максим знайшов нам гарний будинок у селі за 30 км від Харкова.
Одразу думали, як будемо заробляти в селі
У нас є така мрія — створити екопоселення. Навіть назву вже придумали — «Озаріння». Тобто ми не те що хочемо жити автономно від соціуму, ні, а просто прагнемо створювати своє безпечне, екологічне, чисте життя поруч з однодумцями.
І тому для нас дуже важливо було заробляти там, де ми живемо, й оцю економіку будувати з самого початку. Тож коли ми ще перевозили речі, почали думати, як будемо заробляти, живучи в селі.
Їздити до міста на роботу ми не хотіли. Оскільки в мене вже був досвід та інтерес до кухарства, вирішили, що будемо виготовляти щось смачне та корисне з того, що в нас росте.
Почали з фруктової пастили, бо наш дім стоїть посеред старого саду. Того року, коли ми переїхали, було дуже багато яблук, тож одразу почали готувати яблучну пастилу.
Свято для дітей у селі Верхня Озеряна, яке організували Максим та Ольга. Фото надала Ольга Глушко
У перший рік не знайшли жодного жолудя
Село Верхня Озеряна з трьох боків оточене лісом, де росте багато дубів. І ось ми пішли туди прогулятись, бо Максим мріяв приготувати каву з жолудів — колись його пригостили такою, і йому тоді дуже той напій сподобався: і смак, і навіть тонізуючий ефект.
Але того року ми жодного жолудя не знайшли. Пізніше дізналися, що дуб, виявляється, плодоносить не щороку — це залежить від того, яка була зима, чи було достатньо вологи тощо.
Уже наступного 2021 року ми назбирали восени трохи жолудів. Спробували приготувати з них каву, як ми це собі уявляли.
Максим та Ольга тримають у долонях щойно зібрані жолуді — основу їхнього родинного бізнесу. Фото: ШоТам
Першу «ЖоКаву» пити було неможливо
І я, і Максим свого часу були затятими кавоманами. Хоч обоє відмовилися від кави, але дуже хотіли знайти їй якусь заміну. Першої спроби нам не сподобався ні смак, ні аромат — надто гірке, терпке і зовсім не схоже на каву. Я пам’ятаю, як сказала Максимові, що це дурня, нічого не вийде. Але він наполіг, аби ми продовжили експерименти.
Десь місяців за три спроб з різними методами смаження та приготування ми вийшли на смак, який нам обом сподобався. Потім пригостили друзів — їм теж зайшло. Хтось сказав, що залюбки купував би таку.
Ми почали заготовляти жолуді та переробляти їх уже для продажу. Свій продукт назвали «ЖоКава» від двох слів — «жолуді» та «кава».
Максим Чукалін та Ольга Глушко смакують свіжозаварену каву з жолудів. Фото: ШоТам
Звісно, у нас є свої виробничі секрети, які ми не розповсюджуємо — це й нюанси сушіння, підготовки, і які жолуді треба брати, бо не всі підходять для приготування напою.
Смажені жолуді пахнуть кондитеркою
«ЖоКава» — це напій з жолудів, який за смаком дуже схожий на каву, але з такими ніжними нотками печива й горішків. Коли ми смажимо жолуді, то навколо пахне, наче ти в кондитерському магазині. З 1 кг жолудів виходить десь 250 г «ЖоКави».
Це не просто заміна кави — «ЖоКава» смакуватиме й тим, хто каву ніколи не любив. І ще це корисний напій — для нас дуже важливо, аби те, що ми виробляємо, приносило користь людям.
Смак та ефект від кави з жолудів залежить від способу заварювання. Якщо просто окропом залити, як чай, то тонізуючого ефекту не буде, а якщо зварити в турці чи витримати в термосі, то буде легкий збадьорливий ефект і насиченіший смак.
У нас з’явилися постійні замовники, ми продавали нашу каву з жолудів у крафтових крамничках друзів у Харкові.
Постійні клієнти роз’їхались, і ми знайшли нових через OLX
З початком повномасштабного вторгнення більшість наших клієнтів залишили Харків через постійні обстріли. Багато друзів і знайомих виїхали за кордон. Ми ж нікуди не хотіли їхати зі свого дому, але нам треба було думати, як утримати бізнес і знайти клієнтів для свого продукту. У нас є сторінка в інстаграмі, але звідти було небагато замовлень.
Максим уже років 10 як зареєстрований на OLX — ми там час від часу щось для себе купували, щось продавали зі своїх речей. Тож ми вирішили придбати бізнес-акаунт на OLX і просувати «ЖоКаву» там.
Бізнес-акаунт дозволяє піднімати наші товари в рейтингу та пошуку. Тепер наша сторінка виглядає більш вагомо — це наче такий онлайн-магазин.
«ЖоКава» у фірмовому пакованні тепер продається на OLX. Фото Ольги Глушко
Коли ми розмістили «ЖоКаву» на OLX, нам почали надходити замовлення з інших міст і містечок України — не лише з Харківщини.
Ракети летять, а ми саджаємо дуби
Ми не лише збираємо плоди дубів — ми хочемо дбати про те, аби цих чудових дерев (і не лише цих) ставало в Україні все більше.
Ми почали висаджувати дерева, ще коли жили в Харкові, — це було таке наше хобі. Збиралися з нашими друзями та небайдужими харків’янами й садили дерева понад річками, аби сповільнити їхнє пересихання, чи десь у посадках, де бачили «залисини».
Коли ми оселились у Верхній Озеряні, то облаштували свій власний розплідник для саджанців, щоб садити дерева і для власного саду, і навколо. Коли почалося вторгнення, ми не перестали цього робити.
Було таке, що над нами ракети летять, а ми саджаємо дерева — бо вже люди зібралися заради цього, бо їм і нам це важливо.
Коли ми збираємо жолуді в лісі, частину закопуємо на узліссі чи на тих ділянках, де була вирубка, аби там росли нові дубки.
Максим Чукалін та Ольга Глушко висаджують жолуді в селі Верхня Озеряна. Фото: ШоТам
Будемо будувати цех для виробництва кави з жолудів
За два роки обсяги виробництва «ЖоКави» виросли увосьмеро. Минулого року ми заготовили близько 800 кг жолудів, і цьогоріч хочемо ще більше, але побачимо, скільки встигнемо зібрати до сильних дощів і морозів. А потім же все це ще треба вчасно посушити й переробити. Чистити жолуді нам допомагають дві родини вимушених переселенців, які через війну приїхали в село.
Подрібнені жолуді на деку. Наступний етап — смаження. Фото: ШоТам
Не всі сорти жолудів підходять для приготування напою, а з тих, які підходять, треба відібрати прілі та червиві. Тож це кропітка ручна робота.
Цього року в Харківській області вродило дуже багато жолудів, тому ми купуємо в місцевих — вони збирають їх у себе на ділянках чи в лісі та здають нам. А перед цим у нашому регіоні був неврожайний рік, і ми купляли жолуді з Карпат.
Ми вже не встигаємо переробляти таку кількість вручну — нам потрібне обладнання. Сподіваємося невдовзі запустити цех з автоматизацією хоча б частини процесів.
Ольга готує улюблену «ЖоКаву» на сухому кокосовому молоці. Фото: ШоТам
Мріємо, що наша кава з жолудів з’являтиметься на кухнях усе більшої кількості українських родин. Бо це цілющий напій — він увібрав силу цього особливого для українців дерева, могутність нашої землі.
Ми з чоловіком віримо, що, живучи в гармонії з природою, виробляючи щось корисне без шкоди для землі, на якій воно виросло, ми робимо наш світ кращим, а людей, які п’ють нашу «ЖоКаву», трошки здоровішими та щасливішими.
154 920 нових ФОПів цьогоріч в Україні зареєстрували жінки — це 61% від усіх нових підприємств у 2024 році. Така частка стала рекордною, адже у 2023 році цей показник складав 57%, а до початку повномасштабного вторгнення не перевищував 51%.
Найактивніше підприємниці відкривають справи на Сумщині (63.3% нових ФОПів), Полтавщині (63.2%), Хмельниччині (63.1%), Одещині (63.1%) та Київщині (62.6%).
Найнижчі показники реєстрації ФОПів жінками зафіксовано у прифронтових та окупованих областях: Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській. Тут частка варіюється від 50% до 57.8%.
Популярні напрямки підприємництва
Більшість нових ФОПів, які реєструють жінки, належать до сфери надання індивідуальних послуг — 89%. Найпоширеніші напрями:
Перукарні та салони краси — 94%.
Масажні салони, солярії, SPA та лазні.
Серед інших популярних галузей:
Виробництво одягу — 85%.
Освіта — 82.3%.
Соціальна допомога — 81.5%.
Варто зазначити, що один ФОП може працювати одразу у кількох сферах.
Україна робить крок у цифрове енергетичне майбутнє. Холдинг «ДТЕК Мережі» презентував масштабний проєкт «Мережі майбутнього», спрямований на оновлення електромереж у Києві, Київській, Дніпропетровській та Одеській областях. Презентація відбулася на міжнародній виставці Rebuild Ukraine у Варшаві.
Масштабний план передбачає поступове оновлення електромереж протягом наступного десятиліття. Одним із перших етапів стане створення «цифрового двійника» мережі 110–35 кВ на Київщині.
Цей інноваційний підхід уже довів свою ефективність: час аварійних відключень вдалося скоротити у сім разів після впровадження відповідних заходів.
Ключ до енергетичної незалежності
Проєкт «Мережі майбутнього» — це не лише про технології, а й про енергетичну стійкість країни. Він створює основу для розвитку інфраструктури, яка відповідатиме європейським стандартам і потребам сучасного світу.
Україна робить важливий крок до енергонезалежності, і цей процес розпочинається з міст та регіонів, які готові змінюватися разом із часом.
Нагадаємо, що як отримати грант і започаткувати власний бізнес: в Україні запустили новий освітній курс.
У Київській області стартувала програма підвищення енергоефективності «ГрінДІМ». Перші об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та житлово-будівельні кооперативи (ЖБК) вже отримають компенсацію витрат на встановлення сонячних електростанцій і теплових насосів.
Про це повідомляє пресслужба Київської обласної військової адміністрації.
Перший досвід програми
У Бучі на Київщині розпочався монтаж сонячної електростанції в одній із дев’ятиповерхівок. Це перший будинок, який скористався можливостями програми «ГрінДІМ». Її учасники отримують часткову компенсацію витрат на обладнання від державного Фонду енергоефективності.
Хто може долучитися?
Учасниками програми можуть стати ОСББ та ЖБК, які діють згідно з чинним законодавством та представляють співвласників багатоповерхівок.
З жовтня 2024 року будинки-учасники з площею понад 8000 квадратних метрів мають можливість отримати грант до 2 мільйонів гривень для встановлення більш потужних сонячних електростанцій.
Енергонезалежність
«ГрінДІМ» — це не лише про екологію, а й про економію та енергонезалежність. Сонячні станції та теплові насоси дозволяють знижувати витрати на опалення та електроенергію, що особливо актуально в умовах енергетичних викликів для країни.
Нагадаємо, що українці отримали 22 тисячі ваучерів на навчання: які професії обирали найчастіше.
Коментарі