Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як заробити мільйон на полуниці: досвід фермера з села Маяки на Одещині

Опубліковано

Олег Вітрук, фермер із села Маяки Одеської області, вже 12 років успішно вирощує полуницю на площі 0,45 гектара. За сезон він збирає врожай, який приносить стабільний дохід від 700,000 до 1,250,000 гривень! 

Як почати свій полуничний бізнес — від вибору сортів до оформлення необхідних документів, які сорти найвигідніші, як забезпечити оптимальний догляд за рослинами та які кроки потрібно зробити, щоб ваш бізнес став успішним — в матеріалі ШоТам.

З чого почати вирощувати полуницю

Якщо ви думаєте про запуск полуничного бізнесу, то перше, що вам потрібно зробити — це обрати місце для посадки: або теплицю, або відкритий ґрунт. 

Теплиця дасть вам контроль над усім — від температури до вологості. Тут ви отримаєте врожай набагато раніше. Але, звісно, в теплицю треба вкласти чимало грошей спочатку, і доглядати за нею треба ретельно.

Якщо говорити про відкритий ґрунт, то з фінансового погляду тут усе простіше — висаджуєте в землю, і полуниця росте під сонечком. Смак у такої ягоди часто кращий, бо вона вживає природні ресурси. Але тут ви залежите від погоди: якщо буде дощове літо чи, навпаки, засуха, то можуть бути проблеми. Шкідники та хвороби — теж головний біль для відкритого ґрунту.

Ще один метод, який набуває популярності в Україні — це гідропоніка, тобто вирощування полуниці без ґрунту. Замість землі корені рослин розташовують у водному розчині з поживними речовинами — так ви маєте повний контроль над умовами вирощування. До того ж, гідропонні системи займають менше місця, тому можна вирощувати більше полуниці на меншій площі.

Яким має бути ґрунт

У нашому матеріалі мова піде про традиційний і більш бюджетний спосіб вирощування полуниці — на відкритому ґрунті. 

Полуниця любить сонячні місця та легкі, кислі ґрунти з хорошим дренажем. Ідеальний рівень рН ґрунту для цієї ягоди становить від 5,5 до 7,5. 

Фермер з Одещини Олег Вітрук, який уже 12 років вирощує полуницю на продаж, каже, що ділянка для посадки має бути добре освітлена сонцем і захищена від протягів. Уникайте низин, де може накопичуватися тала та дощова вода. Вибирайте переважно рівні ділянки чи невеликі схили. Ґрунтові води повинні бути розташовані не ближче ніж на 1,5 метра від поверхні землі, щоб уникати надлишкової вологості. 

Важливо правильно підготувати ґрунт перед посадкою полуниці. Насамперед потрібно очистити ділянку від бур’янів та інших рослин. Перекопування й розпушування ґрунту допоможуть забезпечити достатню циркуляцію повітря та доступ води до кореневої системи полуниці.

Щоб покращити родючість, можна використовувати як органічні, так і мінеральні добрива. Органічні роблять ґрунт більш родючим, а мінеральні покращують ріст рослини та її імунітет. Компост також можна вносити під час перекопування або мульчувати ним землю навколо кущів.

Як обрати сорт полуниці

Існує кілька сортів, які особливо популярні та прибуткові. Наприклад, багато садівників обирають сорт Camarosa через його великі яскраво-червоні ягоди, які довго зберігаються, тому така полуниця чудово підходить для продажу. Ягоди цього сорту мають м’який, солодкий смак.

Ще один чудовий вибір — Albion. Цей сорт дає багато великих, твердих ягід, які мають чудовий баланс смаку між солодким та кислим. Albion універсальний і підходить для різних кліматичних умов.

Якщо ви шукаєте щось дуже надійне, то Honeoye вас не розчарує. 

«Є у нас сорт Honeoye — він винний, кисло-солодкий. Це дуже міцний сорт — він віддає 25 тонн з гектара та невразливий до хвороб. Через те, що він стійкий до шкідників і хвороб, його не треба обробляти хімікатами, що зменшує витрати та робить його вирощування менш клопітким. Якщо порівнювати, Clery — один з найпопулярніших сортів, дуже солодкий. Ця полуниця дає приблизно 18 тонн з гектара, але через свою солодкість схильна до хвороб. Тому за Clery потрібен особливий догляд і частіше застосування захисту від шкідників», — каже Олег Вітрук. 

Наступний крок — саджанці

Залежно від відстані між рослинами та грядками, на 1 гектар вам знадобиться від 30,000 до 50,000 саджанців. Їх можна висаджувати в контейнери (касети) або в ґрунт. Якщо використовуєте контейнери, спочатку підготуйте ґрунт у касетах, забезпечивши йому достатню вологу. Саджанці полуниці можуть бути пересаджені в більші контейнери приблизно за 4-6 тижнів після проростання. Це дозволить їм краще розвиватися перед висадженням на постійне місце. 

Якщо ви садите в лунки, відстань між саджанцями має бути десь 30 см, а між рядами можете залишити від 40 до 70 см. Перед тим, як посадити саджанець, налийте в лунку трошки води — пів літра-літр. Щоб коріння не загнило, обріжте кінчики коренів, залишивши приблизно 6-8 см від шийки. Зробіть так, щоб на кожній розетці залишилося лише 3-4 молоді листочки в центрі, а решту зніміть. Коли кладете саджанець у лунку, переконайся, що шийка рослини злегка покрита землею, але не занадто глибоко. Потім трохи утрамбуйте землю довкола саджанця, полийте знову й обов’язково замульчуйте. Можете використовувати агроволокно, солому чи сіно для мульчування. Наостанок не забудьте за кілька днів знову полити саджанці. 

Як доглядати за полуницею

Догляд за полуницею може бути досить простим, але він потребує уваги до декількох важливих деталей.

Перше та найважливіше — полив. Основне правило — полуниця має бути постійно злегка вологою, але не перезволоженою. Це означає, що в спекотні дні треба збільшувати кількість поливів — іноді доводиться поливати навіть 3-4 рази на тиждень. Але уникайте болота, бо рослина в таких умовах страждатиме, зокрема, можуть почати гнити корені.

«Загалом за сезон виходить, що на один гектар ми виливаємо близько 4,000 кубічних метрів води. Це досить багато, але всі ці зусилля окупаються, коли ви бачите, як врожай швидко росте та дозріває. Звісно, кількість поливу залежить від багатьох факторів, як-от тип ґрунту, кліматичні умови, навіть сорт полуниці, тому треба завжди тримати руку на пульсі й адаптувати свої дії під потреби вашої ділянки», — каже аграрій.

Ідеально використовувати систему крапельного зрошення або сочевичний шланг, щоб вода потрапляла безпосередньо до коренів.

Другий момент — мульчування. Це допомагає утримувати вологу в ґрунті, запобігає зростанню бур’янів і тримає ягоди чистими від контакту з землею. Для мульчування можна використовувати солому чи соснові голки.

Третє — живлення. Полуниці потрібні поживні речовини для здорового росту й рясного плодоношення.

«Ґрунт має бути удобрений. Я використовую формулу 20-20-20. Це означає, що добриво містить рівні частини (по 20%) трьох основних поживних речовин: азоту (N), фосфору (P) і калію (K). Азот є важливим для росту листя та стебел, фосфор сприяє розвитку кореневої системи, калій підвищує загальну стійкість рослини до хвороб і стресових умов, а також важливий для водного обміну в рослині. Добриво вносять з розрахунку 2,5 кг на гектар і роблять це регулярно — раз на 7-10 днів», — розповідає фермер.

Про захист від шкідників нам розповіла дружина Олега Інна Вітрук. Щоб відбити атаку слимаків, які можуть з’їсти ягоди, аграрії використовують бар’єри з мідних стрічок або розсип крихт яєчної шкаралупи довкола грядок. Жінка каже, що це старий, дідівський метод, але дієвий.

Тепер щодо комах. Попелиця — звичний гість у саду, і вона може стати справжньою напастю. 

«Поселіть у свій сад сонечок — вони люблять попелицю на обід. Також можна обприскати рослини органічним милом або німовим маслом, якщо вже ситуація виходить з-під контролю​», — каже садівниця.

Грибки — це ще одна проблема. Щоб уникнути борошнистої роси чи сірої гнилі, забезпечте гарну вентиляцію серед рослин і поливайте їх у корінь, щоб вода не потрапляла на листя. Якщо побачите на рослинах підозрілі плями, їм може знадобитися обприскування фунгіцидами.

Збір урожаю полуниці

Збирати полуницю — справа не з легких, але правильним підходом можна значно полегшити цей процес. 

Полуницю зрізають, залишаючи чашечку та плодоніжку довжиною до 1 см. Якщо полуниця піде на переробку, можна зривати її без плодоніжки. У спекотну погоду збирайте ягоди кожні два дні, у прохолодну — раз на 3-4 дні. Дуже важливо не збирати ягоди після роси чи дощу, щоб уникнути пошкоджень і загнивання.

Для збору використовують найрізноманітніші ємності.

«Я, наприклад, збираю полуницю в ящики, які були використані для помідорів турецьких — вони мають місткість 4 кг. Є й інші варіанти — можна використовувати кілограмові бокси, які коштують 1,20 грн за штуку. Деякі фермери збирають у пластикові порційні контейнери на 0,5-1 кг — це зручно, особливо якщо полуниця йде на продаж у супермаркети», — ділиться Олег.

Проте дерев’яні та картонні ємності краще підходять для зберігання, оскільки вони пропускають повітря і дозволяють ягодам «дихати».

Зберігати полуницю слід у холодильниках при температурі від 0°C до 4°C та відносній вологості близько 90-95%. У таких умовах ягоди можуть зберігатися не більше 5-7 днів. 

Організація роботи

У середньому один працівник може зібрати від 40 до 150 кг полуниці за день. Кількість зібраних ягід залежить від багатьох факторів, як-от погодні умови, стан рослин і досвід працівника. Наприклад, у прохолодну погоду ягоди збирають рідше — раз на 3-4 дні, а в спекотну — кожні два дні, щоб уникнути перезрівання та псування ягід​ .

Для збирання врожаю з одного гектара необхідно від 10 до 13 працівників. Це забезпечує швидкий і якісний збір, мінімізуючи ризик пошкодження ягід і втрат урожаю. 

Існує час, коли збір полуниці неможливий, наприклад, дощові дні або періоди після рясної роси, коли ягоди занадто вологі. 

Де шукати покупців

Знайти покупців для полуниці в Україні можна кількома зручними способами.

«По-перше, є оптові ринки. Тут можна безпосередньо домовитися з покупцями про продаж великих партій товару. По-друге, можна розміщувати оголошення на спеціалізованих форумах чи сайтах. Наприклад, написати: «Маю 10 тонн полуниці», і можна продати все за лічені хвилини. Але інколи буває, що через надлишок врожаю на ринку стає складно знайти покупців — ніхто не телефонує, ніхто не купує. У таких випадках важливо мати запасний план або постійного покупця. Наприклад, якщо у вас уже є покупець, ви можете спеціально для нього збирати замовлення, охолоджувати продукцію та продавати саме йому. Такий підхід може забезпечити стабільність у непрості часи», — радить Олег Вітрук. 

Соціальні мережі, такі як Facebook та Instagram, також можуть бути ефективним інструментом для пошуку покупців. Створіть сторінку вашого фермерського господарства, де можна буде розповідати про процес вирощування, показувати свіжі ягоди та розміщувати оголошення про наявність продукції. 

Якщо не вдається швидко реалізувати врожай, полуницю можна заморозити або переробити на джеми та соки. Це допоможе продовжити термін зберігання продукції та зменшити втрати.

Рентабельність бізнесу

Якщо організувати все правильно, ягідний бізнес може стати дуже вигідним. Уже на наступний рік з одного гектара землі можна отримати повноцінний врожай — 15-30 тонн залежно від сорту. 

«Минулого року полуниця коштувала в середньому 150 грн за кілограм. Припустимо, з гектара отримаєте 25 тонн. Якщо помножити цю кількість на ціну одного кілограма, то отримаємо: 25,000 кг × 150 грн/кг = 3,750,000 грн. Це виручка від продажу всієї полуниці з одного гектара. Звісно, це ще не чистий прибуток», — каже Олег Вітрук

Для визначення чистого прибутку необхідно врахувати витрати:

  • закупівлю саджанців і підготовку ґрунту;
  • добрива і захист рослин;
  • зарплату працівникам для догляду за полуницею та збору врожаю;
  • оренду землі та комунальні послуги;
  • транспортування та пакування продукції.

Наприклад, витрати на вирощування полуниці можуть складати близько 2,000,000 грн на гектар. У це входять усі перелічені вище пункти.

Чистий прибуток визначається як різниця між виручкою та витратами: 3,750,000 грн (виручка) – 2,000,000 грн (витрати) = 1,750,000 грн. Отже, з одного гектара полуниці можна заробити приблизно 1,750,000 грн чистого прибутку за сезон.

Також є можливість додаткового заробітку на розсаді полуниці. Продаючи розсаду хоча б у кількості 1,000 штук за сезон по 50 грн за штуку, можна збільшити дохід на 50,000 грн. Так загальний прибуток може бути ще вищим.

Які документи потрібні для організації бізнесу

Відкриття полуничного бізнесу в Україні потребує оформлення декількох документів. Для початку оберіть відповідний КВЕД. Для вирощування полуниці найкраще підходить КВЕД 01.25 — «Вирощування овочів, ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників»

Другий крок — реєстрація бізнесу. Зареєструйтеся як ФОП або як юридична особа. Обирайте спрощену систему оподаткування: для агробізнесу підходить єдиний сільськогосподарський податок, який становить 6% від доходу. Це значно спрощує податкові процедури та зменшує податкове навантаження.

Далі — отримання сертифікатів і дозволів. Вам знадобиться Декларація про відповідність продукції вимогам ДСТУ та спеціальний сертифікат на полуницю. Звертайтеся до Держсільгоспнагляду для отримання сертифіката, який підтвердить, що ваша полуниця відповідає всім вимогам державних стандартів.

Вирощування полуниці — це дійсно прибутковий бізнес, головне — правильно підходити до справи, дотримуватися технологій і добре доглядати за рослинами.

Навіть на початку, в перший рік, на ділянці 10 соток можна заробити до 120,000 гривень, з яких чистий прибуток може скласти до 80,000. А на третій рік, коли врожайність досягає двох тонн, чистий прибуток може вирости до 265 тисяч гривень. Це означає, що з самого початку рентабельність бізнесу дуже висока.

Вирощування полуниці не тільки приносить дохід, але й допомагає розвивати місцеве сільське господарство та створювати нові робочі місця. Це особливо важливо для невеликих сіл, де кожне нове робоче місце на вагу золота.

Суспільство

Книжку Вікторії Амеліної випустять в американському видавництві

Опубліковано

Книжку Вікторії Амеліної «Щоденник війни і правосуддя: Дивлячись на жінок, що дивляться на війну» випустять в американському видавництві Macmillan Publishers St. Martin’s Press.

Про це  йдеться на сайті видавництва.

Книжка має вийти друком на початку 2025 року. Вона містить історії про українських жінок, які борються з російськими окупантами.

«Серед цих героїнь Євгенія, відома юристка, яка стала військовою, Олександра, котра задокументувала десятки тисяч воєнних злочинів, і Юлія – бібліотекарка, яка допомогла розкрити викрадення і вбивство автора дитячої книги», – йдеться в анотації.

Читайте також: Скіфське золото: у Києві покажуть справжні «скарби Криму»

Структура книжки змінювалась безліч разів, каже директорка Українського ПЕН Тетяна Терен. Зрештою Вікторія Амеліна прийшла до документального письма, в якому поєднала записи зі щоденника, репортажні історії, розслідування, звіти польових місій, інтерв’ю, есеї, історичні екскурсії та вірші.

Від початку було визначено, що книжка мала бути англійською, «щоб засвідчити для світу злочини та геноцид Росії проти українців», стверджує Тетяна Терен.

Нагадаємо, в Україні стартувала навчальна програма для операторів будівельної техніки.

Читати далі

Суспільство

Відновлений ліцей на Чернігівщині поповнив бюджет громади на 1,5 мільйона гривень

Опубліковано

Наприкінці березня 2022 року росіяни відійшли з Чернігівської області. Директорка Анисівського ліцею в Іванівській громаді Наталя Ігнатенко пригадує, як після деокупації повернулася в рідні стіни — з тріщинами від обстрілів і вибитими вікнами:

«Я прийшла в школу, сіла й подумки рахувала, скільки дітей залишилося по селу, які не виїхали — всього до десяти. Боже, а чи повернуться учні? Мені так хотілося, щоб усі повернулися».

Мрія директорки потроху збувалася — до червня 2022 року близько 70% учнів повернулися. Почали відновлювати приміщення. Зараз у ліцеї вчаться 120 учнів — шкільне життя завирувало з новою силою, адже й діти, і вчителі пишуть гранти та створюють проєкти, які приносять кошти громаді.

Ховала українські прапори, щоб об них окупанти не витирали ноги

Наталія Ігнатенко жартує, що не покидала свій Анисівський ліцей із семи років. Саме тут вона пішла в перший клас, сюди ж пішла працювати. 20 років була заступницею директора з навчально-виховної роботи, а у 2021 році стала директоркою. Та Наталія каже, що й не встигла відчути себе в новій ролі, як почалася війна — і навантаження зросло:

«Коли вже почалася війна, знайомі почали казати, що зі школи треба все виносити й ховати. А я думала: з чого мені почати? Я ж не можу всю школу заховати».

Наталія таки сховала документи та всю інформацію про випускників, що служили в ЗСУ з 2014 року:

«Стенди я познімала з ними й заховала. А решта: жодного комп’ютера, жодного телевізора — я нічого звідти не винесла. Тільки вийшла, перехрестила школу, помолилася Богу і все».

Наталія з сім’єю виїхала в сусіднє село, але час від часу навідувалася додому. Каже, треба було порося годувати й приглядати за школою.

«Хотіла пересвідчитися, чи все добре. Але й шукала, що ще може втрапити в очі. Прапори ховала — не хотіла, щоб об них хтось ноги витирав», — пригадує директорка.

В Іванівську громаду зайшли росіяни. Сусідня Лукашівка була окупована — а діти звідти ходять в Анисівський ліцей. Анисів обстрілювали постійно, бо через нього проходила «дорога життя» з Чернігова — до міста всього близько 20 кілометрів. Наталія розповідає, що люди отримували поранення, й багато волонтерів загинули на цій дорозі.

Та березень 2022 року скінчився, і ЗСУ звільнили область від окупантів. Прямих пошкоджень приміщення ліцею не зазнало, але поруч прилітали снаряди, тож вікна були вибиті вибуховою хвилею, а по другому поверху поширилися тріщини. Система опалення теж потребувала ремонту. 

Читайте також: Я залишаюсь: як вчитель географії врятувався з окупації та повернувся в Україну

Ліцею простягнули руку допомоги — так почалися зміни

Та пошкодження рідної школи не зупинили Наталію, і вона вирішила — відбудова ліцею буде:

«От як людина, коли отримує дуже багато адреналіну, не відчуває болю, а починає щось робити, так сталося й зі мною: коли я побачила все це, то викликала завгоспа школи та почала роботу. Знайшли в селі майстра, він усе оглянув і сказав, що треба міняти систему опалення. Для початку треба було 30 тисяч гривень».

Це була непідйомна сума для школи, що тільки оговтувалася від потрясінь. Донька Наталії, яка працює в IT-компанії в Німеччині, звернулася до своїх директорів з проханням допомогти, і ті погодилися. За їхні кошти вдалося поміняти опалювальну систему, а пізніше й вікна, адже у двох класах вибухова хвиля видавила вікна досередини. Зиму ліцей зустрів з новими вікнами. 

Наталія змогла відвідати доньку та поспілкуватися з благодійниками, завдяки яким вдалося почати відновлення школи.

«Це була не тільки матеріальна підтримка, але й моральна — саме в той момент, коли це було необхідно. І це настільки піднімало дух! Не пам’ятаю, хто сказав: “Дайте мені точку опори, і я переверну світ”. То для мене це була точка опори. Я зрозуміла, що ми не самі».

Це був лише початок змін — влітку 2022 року колектив школи взявся за ремонт укриття. Про них дізналися в благодійному фонді savED. Саме вони допомогли зробити в ліцеї сучасне укриття вже у 2023 році. 

Ремонт приміщення укриття: цегла та доски на підлозі
Таким було укриття в Анисівському ліцеї Іванівської громади до ремонту. Фото надала героїня

Найпростіше укриття складається з двох кімнат і вбиральні. Наталія каже, що робота була величезна, бо довелося переробляти каналізацію. Разом з укриттям відкрили й мультифункціональний освітній центр або ж «Вулик», як його називають у фонді. Тут проводили заходи, зустрічі, кіноперегляди, навіть створювали газету Анисівського старостату. Зараз його використовують як ще одну локацію для навчання.

Укриття в школі після ремонту: білі стіни, інтерактивна дошка, сірі столи зі стільцями та настільні ігри
А таким укриття в ліцеї стало завдяки фонду savED. Фото надала героїня

Читайте також: Португалія допоможе відновити зруйнований під час війни ліцей у Житомирі

Якщо ідея запрацювала за 72 години, то все вийде

Наталія каже, що саме допомога від небайдужих стала поштовхом для змін:

«За 2023-24 навчальний рік ми поповнили бюджет нашої громади на півтора мільйона гривень шляхом участі в різних проєктах».

Це сталося завдяки ініціативній групі жінок, які пройшли навчання з написання проєктів, а невдовзі створили громадську організацію «Північна горлиця».

«Є таке правило: якщо ви почали якусь нову ідею, і вона у вас запрацювала протягом 72 годин, значить, усе вдасться. А якщо за цей час нічого не тьохнуло — то не ваше. У нас тьохнуло, і ми запрацювали», — ділиться героїня.

Так у ліцеї зробили кабінет робототехніки з 3D-принтером, де діти з учителем вивчають механізми. А ще — «Простір підтримки» для психологічної допомоги, адже четверо вчителів отримали освіту арттерапевтів і тепер проводять заняття. Окрім цього, учні написали проєкт і побудували в парку зелену сцену для концертів і зустрічей. 

Столи зі швейними машинками у приміщенні школи
Створення адаптивної білизни в селі Анисів на Чернігівщині. Фото надала героїня

Вчителі виграли грант і тепер з іншими жінками села шиють адаптивну білизну для поранених. Також у школі готують клас безпеки. На черзі — крафтова майстерня з переробки пластику. 

«За ці два роки нам так допомогли, що я відчула — ми не просто село, яке ніхто не знає. Ми з’явилися на карті, про нас заговорили», — впевнена Наталія.

Кабінет інформатики у школі: діти сидять за комп'ютерами
Оновлений кабінет інформатики в Анисівському ліцеї. Фото надала героїня

Усе це стало можливим, бо спочатку почали відновлюватися самі. Наталія каже, що вчителі ходили на арттерапевтичні заняття, заняття з музичної терапії: шукали, як звучить наше тіло, розслаблялися, малювали кавою, шили, плели з бісеру. Вони запросили й інших жінок села на заняття:

«Мені дуже важливо показати людям так, як і мені у свій час показали, що наша школа — не сама. Так і ми зараз намагаємося простягати руку допомоги нашим жінкам, дівчатам».

«У дітей час іде — юність нікуди не дінеш»

Тепер у ліцеї 120 дітей. Наталія сміється й каже, що в них — сільська приватна школа, бо так само є по 5-6 учнів у класі. Директорка зізнається, не всі батьки підтримували стільки нових проєктів:

«А я кажу: так а що, давайте ляжемо й будемо вмирати? У дітей же час іде — юність нікуди не дінеш».

Анисівський ліцей на Чернігівщині: червона споруда з прапором України
Анисівський ліцей на Чернігівщині не тільки відновили, а й почали створювати проєкти, щоб розвиватися. Фото надала героїня

Тож на Новий рік в укритті влаштували дискотеку. Кожен з проєктів теж робили заради дітей. Наталія зізнається, що дуже хоче не лише, щоб відбудова ліцею тривала, а й щоб діти виходили з депресивних станів, адже учні з Лукашівки були в окупації.

«У нас є один хлопчик — спочатку нічим не ділився, не хотів згадувати той період, а зараз розповів. Виявилося, що росіяни його на розстріл виводили, бо на 8 березня він подарував мамі первоцвіт з блакитною стрічкою, то окупанти й причепилися — поставили біля сараю, погрожували вбити. І такі моменти не поодинокі. Тож ми вирішили виводити дітей з такого стану», — розповідає Наталія.

Читати далі

Суспільство

ООН продовжила виплати українським пенсіонерам до кінця року: хто отримає допомогу

Опубліковано

Всесвітня продовольча програма ООН продовжила до кінця року виплати пенсіонерам із низькими пенсіями, які проживають у зоні бойових дій.

Про це повідомила пресслужба Міністерства соціальної політики.

«У серпні 2023 р. Мінсоцполітики, Пенсійний фонд і Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП ООН) ініціювали спільний проєкт, мета якого – об’єднати зусилля у наданні українським громадянам грошової підтримки від міжнародних гуманітарних організацій. Зокрема, підтримати пенсіонерів, які проживають у зоні бойових дій, мають низьку пенсію та не отримують інших грошових допомог від міжнародних організацій… Повідомляємо, що дані виплати буде продовжено ВПП ООН до грудня 2024 включно», – йдеться у повідомленні.

У Мінсоцполітики додали, що в подальшому питання продовження виплат будуть вирішувати донори залежно від наявного фінансування.

Загалом від серпня 2023 року такою допомогою охоплено понад 421 тис. пенсіонерів. Сукупний обсяг підтримки сягнув понад 1,68 млрд грн.

Наразі програма фінансується за кошти Німеччини, Норвегії, Фінляндії, Європейського Союзу та приватних донорів.

Читайте також: В Україні запустили грантову програму для бізнесу на €480 тисяч

Додаткова грошова допомога надається пенсіонерам, які отримують пенсію, меншу за 3 250 грн і проживають на територіях активних або можливих бойових дій та які не отримували після 1 березня 2023 року додаткових грошових виплат від міжнародних організацій та/або допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Спеціально звертатися по призначення додаткової виплати не потрібно. ВПП ООН спрямовує кошти пенсіонерам на підставі інформації, вже наявної у базах даних Пенсійного фонду. Виплата проводиться або на банківську картку, або через відділення Укрпошти.

Нагадаємо, врятовані нанду вийшли до вольєра Київського зоопарку після реабілітації.

Фото: З відкритих джерел

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство3 дні тому

Табір, як у дитинстві, але для дорослих. Як працює перший в Україні кемпінг на деревах

Ви колись пробували спати в повітрі, коли поряд ліс, гори та зоряне небо вночі? А...

Суспільство1 тиждень тому

Вклали в бізнес по 2 тисячі гривень. Як друзі заснували власну СММ-агенцію у 20 років

Друг-однодумець, жага до авантюризму та добре бойківське вино — так чотири роки тому почалася історія...

Суспільство2 тижні тому

Щоденні обійми, заробіток і козяче щастя: як невістка зі свекрухою вдвох розвивають маленьку ферму на Черкащині

«У нас є сир, налітайте», — з цього повідомлення в соцмережах минулого року почалася історія...

Суспільство2 тижні тому

Той, хто створив дизайн ЗСУ. Тарас Іщик про творчу карʼєру в армії

Сотні чоловіків ішли добровольцями, не знаючи, яку роботу будуть виконувати в ЗСУ. Сотні бояться потрапити...

РЕКЛАМА: