Суспільство
Як українці переосмислили вітчизняних класиків та що із цього вийшло
До Дня української мови та писемності запустився культурний проєкт «ЛітДвіж».
Повідомляється, що команда оновила портрети класиків української літератури і подарує готові постери у друкованому форматі всім школам Києва.
На сайті у відкритому доступі можна завантажити всі портрети безкоштовно для будь-якої організації, або замовити комплект у школу свого міста.
Читайте також: Почуй голос іншого: серія подкастів про успішні тексти та книжковий ринок
Що таке ЛітДвіж?
ЛітДвіж — некомерційний культурний проєкт, який заснувала команда піар-агенції HAVAS PR Kyiv за підтримки видавництва «Ранок» та громадської спілки «Освіторія». Місія проєкту — формувати в молоді позитивне сприйняття української літератури та її авторів.
Для цього 9 листопада, у День української мови та писемності, запустився litdvizh.com, на якому можна почитати «двіжові» історії українських письменників.
Кожна українська школа може зробити передзамовлення на постери з письменниками, а у шкіл Києва є можливість забрати переосмислені портрети класиків вже з цього понеділка безкоштовно в Освіторія хаб за адресою Московська, 2.
Читайте також: На Херсонщині відкрили відновлений музей-садибу Остапа Вишні
Чому це важливо?
На сайті ЛітДвіж можна знайти небанальні історії із життя 12 апостолів української літератури: Шевченка, Лесі Українки, Франка, Сковороди, Котляревського, Довженка, Куліша, Остапа Вишні, Миколи Хвильового, Тичини, Кобилянської та Івана Нечуй-Левицького.
«ЛітДвіж було створено тому, що ми цінуємо культурну спадщину нашої країни та хочемо, щоб молоде покоління захоплювалося нашими письменниками. Ми віримо, що проєкт допоможе знизити рівень упередженості щодо української літератури і продемонструє, що українські автори — це талановиті «двіжові» цікаві особистості, а не зажурені і сповнені скорботи похмурі обличчя в підручниках, — зазначає команда ЛітДвіжу. — Адже українська література — це також про її кльових письменників, які обожнювали пармезан із вином, пранкерили друзів, придумували нові слова, творили-робили-страждали-закохувалися і не забували посміхатися.».
Проєкт планує залучати волонтерів та всіх охочих розвивати українську літературу.
Читайте також: Українська письменниця стала фіналісткою премії «Посол нової Європи»
Партнерами проєкту стало видавництво «Ранок», яке взяло на себе друк усіх комплектів, а також громадська спілка «Освіторія», яка здійснюватиме інформаційну підтримку та у хабі якої можна буде забрати друковані постери для школи.
Дізнатися більше про проєкт, прочитати «двіжові історії» письменників, завантажити постери, а також стати волонтером проєкту можна на сайті ЛітДвіжу.
Фото: надані командою проєкту
Суспільство
У Миргороді відбулися командирські польоти у бригаді тактичної авіації повітряного командування «Центр», повідомили у пресслужбі бригади.
Миргородські авіатори відпрацювали денну льотну зміну з переходом у ніч. Метою льотних змін є формування та удосконалення інструкторсько-методичних умінь і навичок керівного складу бригади у навчанні льотного складу.
Тимчасово виконувач обов’язків командира військової частини полковник Олександр Мостовий на передпольотних вказівках наголосив на необхідності суворого дотримання усіма екіпажами заходів безпеки.
До командирських польотів долучилися усі льотчики авіаційної бригади.
Читайте також: Як один забіг країнами Європи перетворився на спортивний проєкт для «діток дощу»
Не зважаючи на мінусову температуру, а з настанням темної пори доби мороз значно посилився, льотна зміна відбулася на належному рівні.
Усі наземні служби забезпечення польотів спрацювали чітко, злагоджено й професійно.
Читайте також: Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart
Нагадаємо, Військово-Морські Сили тренувалися на катері «Слов’янськ».
Як ми повідомляли раніше, українська компанія поставила перший безпілотник на експорт.
Усі фото: facebook.com/831BrTA.
Суспільство
Поки одні займаються піратством, інші намагаються зробити все для поширення українського кіно. Так зробила і відома режисерка Надія Парфан, яка у 2019 році створила перший і єдиний онлайн-кінотеатр Takflix, де можна легально дивитись вітчизняні стрічки. Жінка вирішила сказати “Так” сучасному вітчизняному кіно і заснувала місце, де українські художні та документальні фільми доступні для глядачів.
Сьогодні на платформі Takfliх є 36 стрічок та понад 20 000 зареєстрованих користувачів з усього світу! Про роботу українського онлайн-кінотеатру, скептичне ставлення колег та розвиток кінематографу розповіла Надія Парфан.
Спеціально для наших читачів Takflix пропонує промокод на будь-який повнометражний фільм, який дає знижку 15% – taksho.
Перший фільм став пророчим
Я запустила онлайн-кінотеатр Takfliх в останній день 2019 року – 31 грудня. Тоді випустили перший фільм – “2020 Безлюдна країна” режисера Корнія Грицюка. Ця стрічка знята у псевдодокументальній манері – не з справжніми людьми, а з акторами. Фільм розповідає про Україну недалекого майбутнього, з якої всі поїхали. І кадри з пустими вулицями нагадують те, що сталось пізніше – у березні 2020 року. Цей фільм виявився пророчим, адже в кінці 2019-го року ніхто не знав, що буде коронавірус, пандемія, карантин.
З цими подіями і наш кінотеатр став дуже актуальним. Хто б міг подумати, що ми всі будемо ізольовані і не матимемо змоги ходити в кіно. Українські фільми зазвичай можна побачити лише під час прокату, бо в інтернеті їх потім не знайти. На Netflix є лише два серіали українського виробництва. Станом на сьогодні ми не цікаві їм як ринок.
Takfliх дає можливість українському кіно бути побаченим. Назва нашого онлайн-кінотеатру — це іронічна гра слів. Якщо у Netxlix ми чуємо російське “нет”, то у нас українське “так”. І цим ми кажемо “так” українському кіно та його легальній дистрибуції.
Це про самосвідомість, про позитивне мислення, про культурну ідентичність. Якщо інші платформи не дають можливість просуватись українським фільмам, то ми зробимо окрему платформу для українського кіно.
Звісно, з’явилось багато людей, які не зрозуміли гумору і почали критикувати нас за назву. Але ти не можеш всім догодити. До того ж почалось багато обговорень навколо Takfliх, що пішло нам тільки на користь.
Як подивитись кіно на Takflix?
Зараз у нашому онлайн-кінотеатрі є 27 повнометражних фільмів та 9 коротких метрів. Takflix працює за принципом кінотеатру: один фільм — один квиток. Вартість квитка — 75 грн (~ $2,5). З моменту оплати фільм можна дивитися протягом семи діб. А ще у нас є абонементи та підбірки, коли можна купити собі кілька фільмів за раз.
На Takflix зареєстровано вже понад 20000 глядачів, 10000 з них – активні користувачі онлайн-кінотеатру. Я дуже рада, що українське кіно має багато прихильників. У 2020 році найпопулярнішими на Takflix були такі фільми: “Гуцулка Ксеня”, “Співає Івано-Франківськекомуненерго” та “Мої думки тихі”. З коротких – стрічка Марини Рощиної “В радості і тільки в радості”.
Але ці цифри умовні, бо фільми виходять у різний час. Крім того, вони мають обмеження по територіях за мовними версіями. Якщо “Співає Івано-Франківськекомуненерго” має п’ять версій субтитрів і необмежений доступ у всьому світі, то “Мої думки тихі” мають тільки мову оригіналу і перелік країн, де ліцензія не діє. У кожного фільму є правовласник, який дозволяє чи забороняє показувати іншомовні версії. Інформація про наявність субтитрів є в описі кожного фільму.
Takflix популярний навіть за кордоном
Дуже радує те, що українські фільми полюбились глядачам з-за кордону. У п’ятірку країн, де найбільше дивляться Takflix, входять Україна, США, Польща, Німеччина та Великобританія. А у топ-5 міст – Київ, Львів, Лондон, Івано-Франківськ та Берлін. Більшість наших фільмів доступні за межами України та мають англійські субтитри. Тому можна сміливо рекомендувати наше кіно іноземним друзям та пояснювати нашу українську реальність. Але не всі фільми мають субтитри. Як я вже казала, все залежить від правовласника, який дозволяє чи забороняє показувати іншомовні версії.
Деякі фільми переглядають сотні разів, деякі тисячі – все залежить від жанру, типу ліцензії, чи був фільм на фестивалях, чи отримував нагороди. Я спостерігала, що попри обмежений доступ до офлайн-активностей, люди не так то і поспішали в онлайн.
Пік продажів на Takflix припав на середину березня, коли розпочався карантин. І хоч фільмів було небагато, люди активно їх переглядали. А влітку відбувся сильний спад. І на це є кілька причин.
Читайте також: Стрічка «Номери» Сенцова й Сеітаблаєва вийшла в онлайн-прокат
По-перше, з’явилось багато безкоштовного легального та нелегального контенту і тому було дуже важко утримувати цифову увагу. По-друге, люди просто втомились від онлайну. Бо коли ти пів року живеш в досить таких екстремальних умовах, не відвідуєш масові заходи, спілкуєшся з малою кількістю людей, то дуже важко тебе чимось зацікавити. По-третє, відбулась певна криза у кіноіндустрії. Дистрибуція фільмів призупинилась, всі релізи відклались, адже кіно не можна було показати в кінотеатрі. Це стало величезною проблемою. Століттями кінотеатральні покази були основою бізнес-моделі світу кіно і відповідно, ще ніхто в Україні не мав такого досвіду, щоб одразу випускати фільм в онлайні. Тому всі чекають гарного моменту, щоб показати свою роботу в кінотеатрі.
Створила Takfliх, бо ніде було показувати фільми
У 2019 році вийшов мій перший дебютний повнометражний фільм “Співає Івано-Франківськетеплокомуненерго”. Це історія про хор комунальників-тепловиків у місті Івано-Франківськ. Мій фільм – це трагікомедія, такий портрет України з колапсом інфраструктури та людяності. Хоч я і не люблю це слово, але картина стала “успішною” і змінила ставлення багатьох до документалістики.
Фільм “Співає Івано-Франківськетеплокомуненерго” став досить популярним у кінотеатральному прокаті. Його прем’єра відбулась на швейцарському кінофестивалі Visions du Réel. А у нас отримав нагороду як найкращий український документальний фільм.
Саме після прокату фільму я вирішила створити Takfliх. В Україні дуже мало кінотеатрів, які показують авторське кіно. Та й взагалі у нас низький рівень кінофікації, тобто кількість екранів на одиницю населення. Багато людей хотіли побачити цей фільм і швидко розкуповували квитки. Але такі стрічки мають обмежений час на прокат, для них виділяють маленькі зали та мало часу. Звичайно, для більшості кінотеатрів якийсь голлівудський блокбастер буде у пріоритеті і має більше можливості бути побаченим, ніж авторське українське кіно. Тому люди просто не встигають його дивитись.
Читайте також: Читати та слухати одночасно. Як українські айтішники створили додаток для аудіокниг Lingart
Тоді мене почали штурмувати питаннями глядачі: “коли і де можна буде переглянути фільм”. Але можливостей десь випустити його було не так багато. І це величезна проблема, адже глядачі готові дивитись та платити за українське кіно, але просто нема кому. Тоді я вирішила щось з цим робити і почала створювати платформу, де українські фільми доступні для аудиторії після кінотеатрального прокату.
Колеги засуджували мою ідею
Коли я почала працювати над створенням Takflix, то зустріла чимало скепсису від моїх колег з кіноіндустрії. А все через те, що в Україні величезна проблема піратства. Якщо людина порушує право на нематеріальну власність, тобто на фільм, то не несе за це ніяких наслідків. І у 2019 році це питання стояло настільки гостро, що ніхто навіть не розглядав варіант онлайн-прокату як щось серйозне. Крім того, сама кіноіндустрія побудована так, що основною ланкою монетизації були кінотеатри і до діджитал-напрямку всі ставились скептично. Колеги були переконані, що люди не готові платити за український контент в онлайні.
Але 2020 рік став революційним в історії кіно. Все дуже сильно змінилось. Тепер продюсери все більше звертаються до діджитал-дистрибуції фільмів, адже кінотеатри вже довгий час працюють на 20-30% потужності.
До створення Takflix я знала багатьох людей, які зняли фільми, але ті недобрали в прокаті. А в інтернеті його просто неможливо було подивитись. Тому я довго виношувала цю ідею зробити незалежний проєкт. Починала я сама — і зараз основною співробітницею Takflix є також я. А ще є кілька людей, яких які працють парттайм: смм-менеджерка і таргетолог. Також у режимі фрілансу працюють розробник, вебдизайнер і проєктна менеджерка. Навесні ми перемогли у Хакатоні від House Europe і отримали грант на вдосконалення нашого сайту, що дозволило його перезапустити. Зараз працюємо над додатковими елементами інтерфейсу.
Правовласники, які хочуть тільки гроші – велика проблема сучасного кіно
Ми постійно шукаємо нові ексклюзивні фільми, які мають глядацький потенціал та високу художню якість. Ми не показуємо кіно, що лежить у відкритому доступі. Є фільми, які ми дуже хочемо, а є ті, хто хочуть бути у нас. І не завжди це збігається. Масове кіно не має проблем з дистрибуцією, тому ми тримаємо фокус на дещо інше. Найчастіше у нас з’являються фільми, які з якихось причин недобрали в прокаті. Крім того, починаємо працювати з класикою, бо, виявляється, не всі дивились класичні фільми, і знайти їх в інтернеті майже нереально.
Читайте також: Як працює перша українська аудіокнигарня… Так, вона існує!
Як фільми до нас потрапляють? Я вже 10 років працюю у цій сфері, тому слідкую за кінопроцесом і знаю все і всіх. Я знаходжу цих людей і починаю вести з ними перемовини щодо співпраці. З правовласником обговорюємо умови. Але тут також є складнощі, бо в Україні є кілька великих платформ, які випускають фільми. І нам складно з ними конкурувати. Більшість правовласників хочуть отримати насамперед гроші, їм не завжди цікаво чи їх фільм подивляться та що про нього скажуть. Продали – і чудово. Але ми працюємо з тими, хто хоче уваги до свого фільму.
Часто до нас звертаються незалежні режисери і пропонують “розмістити фільм”. Але ми не розміщуємо фільми, ми вибираємо якісне кіно, що має глядацький потенціал. Тому часто доводиться відмовляти, бо невідомі фільми невідомих режисерів важко продати. Для онлайн-прокату стрічка повинна мати свій бренд, трейлер, постер — без цього ніяк. Цифрова увага людей розсіяна і висока конкуренція за увагу в інтернеті. Випускати фільм “з нуля” значно складніше і дорожче.
Бували випадки, коли режисери дуже хотіли показати свій фільм на Takflix, але не могли на це повпливати, бо передали всі права продюсеру, дистриб’ютору чи сейлз-агенту, який приймає рішення без врахування думки режисера. Це жорстокий бізнес і величезна проблема, яка є в сучасній кіноіндустрії.
Хочемо створювати власний контент
У цьому жорсткому бізнесі мене мотивують наші глядачі. Людям не байдуже українське кіно і їм потрібен наш онлайн-кінотеатр. І так приємно, коли глядачі купують другий, третій, четвертий фільм, або навіть роблять такий подарунок мамі чи другу.
Я мрію, що через кілька років на Takflix буде вся класика, молоде кіно, короткі метри – всі класні українські фільми. І я б хотіла, щоб ми займались продюсуванням власного контенту. Щоб можна було зробити такий фільм, який ми вважаємо класним і потрібним сьогодні. Поки це лише в мріях, бо важко щось планувати. Онлайн-кінотеатр існує лише рік і ми маленькими кроками рухаємо далі.
Суспільство
У міжнародному аеропорту Київ імені І. Сікорського (Жуляни) і аеропорту Одеса відкрили нові заклади в форматі coffee point.
Про це пише ЦТС.
Зазначається, що новий WOG coffee point в аеропорту Київ розташований на першому поверсі пасажирського терміналу А, він працює за графіком прильоту і відльоту рейсів.
Кафе в аеропорту Одеса розташоване на другому поверсі нового пасажирського терміналу і працює за графіком відповідно до розкладу авіарейсів.
Читайте також: Вперше в Україні запрацює скринінг іноземних інвестицій. Що це і навіщо потрібно
“У закладах весь асортимент можна придбати в форматі to go, що дозволяє брати їжу і напої на борт літака. А також тепер відвідувачі аеропорту можуть випити чашечку улюбленого напою ще до проходження митного контролю”, – йдеться в повідомленні.
Нагадаємо, на реконструкцію аеродрому в Одесі виділили 703 мільйони гривень.
Як ми повідомляли раніше, визначили компанію, яка виконуватиме передпроєктні роботи з будівництва аеропорту на Закарпатті.
Головне фото: cfts.org.ua.