Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Культура

«Як ти там, Харків?»: Жадан, Куба та Гамлет знялися в кліпі на підтримку харків’ян (ВІДЕО)

Опубліковано

«Культурний десант» випустив кліп на пісню Олександра Ремеза «Як ти там, Харків?», присвячену незламності харківʼян. До зйомок у відео долучилися відомі харківʼяни – письменник, музикант і військовий Сергій Жадан, бойова медикиня Юлія «Куба» Сидорова, стріт-арт художник Гамлет Зіньківський, волонтер і власник харківської кав’ярні «Мейкерс» Дмитро Кабанець. 

Про команду

Автор пісні — військовослужбовець Олександр Ремез. До війни — лідер рокабілі гурту RvB (Руки’в Брюки). Після повномасштабного вторгнення Ремез брав участь у бойових діях на Луганщині, де отримав поранення. Заразі він — керівник донецького напрямку «Культурного десанту», який постійно виступає з концертами на фронті. 

Олександр Ремез. Фото «Культурного десанту»
Фото: Ксенія Козенюк

Режисером і сценаристом кліпу став військовий Андрій Клименко. Символічно, що створення його відбулося за підтримки харківської IT-компанії «AltexSoft» та її CEO Олександра Медового. 

Реалізовано задум в рамках ініціативи «Культурного десанту» із запису серії кліпів та пісень про боротьбу українців за свою свободу, написаних військовими або цивільними.

Читати також: «Культурний десант» випустив пісню «Поговорімо» — звернення військового до цивільних, які втомилися від війни

Ідея пісня

За словами творців відео, «Як ти там, Харків?», передусім, про мужність і протистояння людей війні, які незважаючи на втому, зневіру та небезпеку, працюють, допомагають силам оборони, а отже — місто стоїть, бореться. 

«Я прагнув бути близьким і зрозумілим для якомога більшої кількості харків’ян, — говорить про пісню Ремез. — Адже Харків, як і будь-яке інше місто — це, перш за все, люди. Сміливі, стійкі, працьовиті. Невиспані. Поранені. Але — незламні. Саме про них ця пісня».

Подивитися повне відео можна на ютуб-каналі проєкту:

Відео: Cultural Forces Music

Про «Культурний десант»

«Культурний десант» — об’єднання військовослужбовців творчих та креативних професій, зусилля яких спрямовані на покращення морально-психологічного стану війська за допомогою інструментів культури. На різних напрямках фронту постійно працюють кілька мобільних творчих груп. Також дві групи артистів виступають для поранених бійців в шпиталях, реабілітаційних і навчальних центрах ЗСУ і окремо підсилює цю роботу «Оркестр 59».

Щомісяця відбувається близько 200 виступів для бійців Сил оборони. Серед учасників «Культурного десанту» — відомі українські артисти з бойовим досвідом. Також об’єднання співпрацює із цивільними артистами та митцями. 

Проєкти обʼєднання

В 2023-му році «Культурний десант» розпочав проєкт «Книга на фронт», який забезпечує воїнів у зонах бойових дій необхідною літературою. Кілька великих мереж книгарень доєдналися до цієї ініціативи. За перший рік проєкту українці придбали близько 26 тисяч книг для бійців, які були передані на фронт. 

В 2024-му році «Культурний десант» запустив проєкт «Фронтова студія». Це мобільна студія для запису музичного альбому з передової. Було записано 14 пісень, створених військовослужбовцями. У записі пісень взяли участь близько сотні музикантів. Серед записів — романси, рок-балади, колискові, панк, опера та реп.

Усі проєкти допомагають не лише військовим, але й суспільству загалом, адже зміцнє зв’язки між фронтом і тилом.

Нагадаємо, що військовий записав на фронті колискову для доньки.

Фото: Ксенія Козенюк.

Коментарі

Культура

Відомі українці та українки в дитинстві: чи впізнаєте, хто на цих архівних фото? (тест)

Опубліковано

Ми знаємо цих українських діячів за їхні неоціненні внески в нашу літературу, музику та живопис. ШоТам пропонує зануритися в історії відомих українців і впізнати їх у дитинстві та юності.

1. Цей поет-шістдесятник є автором відомої дитячої казки «Цар Плаксій та Лоскотон». Він брав участь у «Клубі творчої молоді», а також разом з його учасниками Лесем Танюком та Аллою Горською виявив масові поховання у Биківнянському лісі. На фото — ще маленький митець на возі разом з дідом.

Фото: сайт про життя та творчість поета
Правильно! Неправильно!

На фото поряд з дідусем, який замінив йому батька, сидить Василь Симоненко. Хоч помер у дуже молодому віці — 28 років, — Василь встиг написати три казки для дітей і дорослих, збірку поезій, книгу «Лебеді материнства» та численні статті й рецензії. Разом з колегами з «Клубу творчої молоді» поет брав участь у пошуку місць поховання жертв сталінських репресій.

2. Поет та перекладач з Рівненщини ще в школі проявляв бунтарський дух, тому вже з 15 років його викликали на допити за антирадянські вірші й висловлювання. Уже після смерті діяча його син назве свій музичний гурт на честь поетичної збірки батька та напише одну з найпопулярніших українських пісень «Вона».

Фото: Суспільне культура
Правильно! Неправильно!

На світлині зображений маленький Грицько Чубай. Через антирадянську позицію за ним зі школи слідкувало КДБ, а після виступу на річницю перевезення праху Тараса Шевченка з Петербурга до Канева його відрахували з університету. Обоє його дітей стали музикантами: донька Соломія є співачкою та авторкою проєктів з ушанування батька, а син Тарас — лідером гурту «Плач Єремії».

3. На фото зображений клас видатного поета, дисидента й члена Української Гельсінської групи у школі міста Сталіно. Судовий процес над діячем є одним з найвідоміших та розцінений російським правозахисником Андрієм Сахаровим як «ганьба радянської репресивної системи».

Крайній праворуч у другому ряду згори. Фото: сайт про життя та творчість поета
Правильно! Неправильно!

Аби уникнути примусової колективізації, родина Василя Стуса переїхала в Сталіно (теперішній Донецьк), коли той ще був немовлям. Судовий процес над поетом за участі сумнозвісного «адвоката» Віктора Медведчука став однією з найтрагічніших сторінок історії українського дисидентства.

4. Майбутній класик дитячої літератури в дитинстві мріяв стати капітаном далекого плавання, але через особливості зору мусив відмовитися від мрії. Натомість він почав працювати в журналі «Барвінок», де й надрукував своє перше оповідання. Згодом за його книжками зняли кілька фільмів, зокрема «Чудеса в Гарбузянах» та «Одиниця з обманом».

Фото: Український інститут національної памʼяті
Правильно! Неправильно!

У дитинстві Всеволод Нестайко разом із сусідом Вітасиком Дяченко зачитувався пригодницькими творами Жуля Верна й Миколи Трублаїні та мріяв про далекі подорожі, але здійснити цю мрію вдалося тільки його другові. Нестайко ж працював у журналах, а під час роботи у дитячому видавництві «Веселка» написав свою легендарну трилогію «Тореадори з Васюківки».

5. Один з основоположників української естрадної музики з самого дитинства проявляв до мистецтва неабиякі здібності, наприклад, уже в 5 років почав опановувати скрипку. Згодом його пісні виконували ансамбль «Смерічка» та Софія Ротару.

Фото: альбом у фейсбуці Любомира Криси
Правильно! Неправильно!

Батько Володимира Івасюка Михайло разом з іншими жителями їхнього міста домігся відкриття музичної школи, куди майбутній композитор у 5-річному віці піде навчатися гри на скрипці. Пізніше він також опанував фортепіано, віолончель і гітару. Основоположні пісні Івасюка «Червона рута» й «Водограй» виконували солісти ансамблю «Смерічка» Василь Зінкевич і Назарій Яремчук, а композицію «Балада про дві скипки» вперше заспівала Софія Ротару.

6. Майбутня художниця переїхала в Київ лише в підлітковому віці, але це не завадило їй згодом стати українською шістдесятницею та дисиденткою. Вона свідомо почала вчити українську вже дорослою, а також стала однією з організаторів тодішнього центру національного життя Клубу творчої молоді «Сучасник».

Фото: Secondary Archive
Правильно! Неправильно!

До Києва Алла Горська встигла пожити в Москві, Ленінграді й Алмати, оскільки її батько, який був одним з організаторів радянського кіновиробництва, мусив постійно переїжджати по роботі. Родина художниці була російськомовною, тому, аби перейти на українську, їй довелося брати уроки у громадської діячки Надії Світличної.

7. Першою абсолютний слух у майбутнього композитора розпізнала сестра його бабусі Соломія Крушельницька та порадила родині віддати хлопчика навчатися музики. У 1960-х роках він написав музику до кінострічки «Тіні забутих предків» та балет за поезією Івана Франка «Каменярі».

Фото: Mus Opus
Правильно! Неправильно!

Коли 5-річний Мирослав Скорик був у гостях Соломії Крушельницької, він зазначив, що її фортепіано «фальшивить» (для вокалістів інструмент налаштовували на пів тону нижче), і так співачка здогадалася про абсолютний слух небожа. Окрім музики до стрічки Параджанова він також написав композиції для мультфільмів «Як козаки куліш варили» та «Гуси-лебеді летять».

8. Ця всесвітньо відома співачка народилася і все життя прожила у США, але в дитинстві щосуботи відвідувала школу українознавства та була пластункою. Вона вміла співати так званим «білим голосом» і виконала ним кілька композицій зі свого альбому «Пісні України».

Фото з архіву Тараса Дзеня
Правильно! Неправильно!

Батьки співачки Квітки Цісик були післявоєнними мігрантами з Заходу України, тому дівчинка відвідувала по вихідних українську школу, а також здобула статус пластунки-розвідувачки. Квітка мала рідкісний тембр — колоратурне сопрано, і музикознавці виділяли в ньому скрипкові тони. Окрім того, вона володіла технікою «білого голосу» — манерою жіночого фольклорного співу в карпатських селах.

Читайте також: Боролися за Україну навіть ціною життя: 10 культурних постатей, про яких варто знати кожному

Коментарі

Читати далі

Культура

У Києві відкриють Музей авангарду: збереження спадщини українських митців (ФОТО)

Опубліковано

У столиці створили нову філію Музею історії міста Києва — Музей авангарду, що має на меті популяризацію та збереження спадщини українських художників-авангардистів, які зробили значний внесок у світову культуру.

Про це повідомила Київська міська державна адміністрація.

«Київ повертає славу світового осередку авангарду. Створення першого в Україні Музею авангарду — це важливий крок у культурному, історичному та політичному сенсах. Попри ракетні атаки, ми знаходимося сили демонструвати наше мистецтво світові. Нам є чим писати! У сучасних умовах цей музей стане осередком культурної пам’яті, національної гордості та мистецького розвитку», — зазначила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.

Читати також: «Подаруй листівку Львову»: художників запросили до створення різдвяних листівок для підтримки ЗСУ

На сьогодні колекція музею нараховує понад 50 робіт, які були подаровані колекціонерами та митцями. Вона охоплює весь шлях розвитку українського авангарду — від класичного періоду початку ХХ століття з творцями Анатоля Петрицького, Вадима Меллера та Олександра Богомазова до сучасних робіт Олега Тістола, Марини Скугарєвої, Віктора Сидоренка та інших.

Фото: Київська міська державна адміністрація
Фото: Київська міська державна адміністрація
Фото: Київська міська державна адміністрація

Музей авангарду став десятою філією Музею історії міста Києва.

Нагадаємо, що у Києві відкривається благодійна виставка «Ширше», присвячена врятованим собакам (ФОТО).

Фото: Київська міська державна адміністрація.

Коментарі

Читати далі

Культура

«Подаруй листівку Львову»: художників запросили до створення різдвяних листівок для підтримки ЗСУ

Опубліковано

Львівська міська рада оголосила акцію «Подаруй листівку Львову», в якій можуть взяти участь художники, дизайнери та фотографи з усіх куточків України та з-за кордону. Учасникам пропонують розробити унікальні різдвяні листівки, найкращі з яких буде надруковано.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

Всі охочі зможуть придбати ці листівки у Львівському туристичному центрі та відправити їх з міста різдвяною поштою у період свят.

Надіслати свої роботи можна до 30 листопада 2024 року на електронну пошту postcard.lviv@gmail.com. Детальні вимоги до оформлення листівок доступні за посиланням.

Виручені кошти від продажу листівок будуть спрямовані на збір «Зброєносці», який Львів проводить у партнерстві з фондом «Повернись живим» для підтримки чотирьох військових бригад ЗСУ.

Нагадаємо, що Єврокомісія надасть Україні ще 4,1 млрд євро підтримки.

Фото: Музей історії фотографії.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура1 тиждень тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство2 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство3 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...

Економіка і бізнес3 тижні тому

Українські пазли за мотивами Гаррі Поттера й не тільки: як бізнес із Харкова отримав ліцензію від Warner Bros.

Коли бізнес українських пазлів Woods Story тільки починався, Вікторія та Михайло все робили самі, адже...