Суспільство
Як проєктувальники багатоповерхівок роблять бронежилети для захисників (ВІДЕО)
Архітектори Олександр та Анатолій почали власноруч робити бронежилети для захисників. Завдяки цьому їхні бронежилети не гірші, ніж закордонні аналоги, але набагато дешевші! А міць і практичність перевірена бійцями полку «Азов». Про героїв війни, роботу яких непомітно, розповідає ШоТам.
Ці хлопці відклали мирний бізнес, щоб забезпечити захисників якісною бронею. А тестували якість їхніх бронежилетів бійці «Азову»!
Олександр та Анатолій — архітектори й проєктувальники будинків. У столиці не одна багатоповерхівка була створена за їхніми проєктами.
«Спорткомплекс біля нього прибудований — це готель на 130 номерів. У ньому ж ресторан», — Олександр Шмоняк, співзасновник фонду «Україна в броні»
Однак після 24 лютого вирішили, що можуть допомагати Україні більше. Хлопці заснували фонд «Україна в броні» та зібрали перші пожертви на бронежилети.
«Зібрали певну кількість грошей, закупили метал, виготовили. Власноруч розвезли по передовій. Тому що це було ще коли біля Києва стояли (окупанти)», — Анатолій Акулов, директор фонду «Україна в броні».
Матеріали закуповували гуртом, аби дешевше захистити більше воїнів. Тоді як куплений за кордоном бронежилет коштує до $1000, хлопці роблять такий за 150.
Допомагали у випробуванні броні друзі-азовці. І якщо перші бронежилети важили 14 кг, то, не втративши міцності, тепер вони полегшали до 8 кг.
Читайте також: Ми боремося за речі, які не мають національних кордонів
І при цьому плити, які використовують хлопці, витримують навіть бронебійні кулі. Себе Олександр та Анатолій забезпечують заощадженнями з архітекторських проєктів.
А кошти з пожертв ідуть суто на потреби військових. З часом «Україна в броні» розширила виробництво.
«Виробництво бронежилетів, плитоносок, виробництво РПСів і всіх необхідних підсумків. Це виробництво ліжок, які ми надаємо для медичних установ. Це виробництво багі, це виробництво дронів. А також ми допомагаємо гуманітарними вантажами», — Анатолій Акулов, директор фонду «Україна в броні».
А в коробки з амуніцією додають посилений захист: дитячі малюнки з побажаннями.
Нагадаємо, вінницькі волонтери налагодили виробництво «Градів» на пікапах.
Також ШоТам розповідав, як двоє братів поставили бізнес на паузу, щоб допомагати ЗСУ.
У суботу, 24 травня, київський Житній ринок відзначатиме своє 45-річчя. З цієї нагоди організатори підготували насичену програму з ярмарком, дегустаціями, лекціями, майстер-класами та музичними виступами.
Про це повідомляють на сторінці Shum.Rave у інстаграмі.
Відвідувачів запрошують з 12:00, вхід вільний. Протягом дня відбуватимуться лекції, присвячені архітектурі, історії та культурі Житнього ринку. Серед спікерів — дослідниця архітектури модернізму Ельміра Еттінгер, історик Леонід Марущак, археолог Іван Зоценко та інші фахівці.
Читайте також: У Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян
Для охочих створити щось власноруч організують майстер-класи з мозаїки, українського скоропису та слов’янської в’язі. Також на гостей чекає ярмарок із дегустаціями сирів, соків та морозива.
Музичний супровід забезпечить команда Shum.Rave, яка виступить з 13:00 до 21:00. Житній ринок розташований за адресою вул. Верхній Вал, 16.
Нагадуємо, що у Києві створюють перший в Україні терапевтичний простір для ветеранів.
Фото: Савелій Барашков
Суспільство
Колишній програміст з Миколаївщини Сергій Максименко тепер створює яскраві зображення на печиві й тортах, перетворюючи десерти на витвори мистецтва, завдяки державній програмі компенсації за облаштування робочого місця.
Виклики зі здоров’ям
49-річний Сергій Максименко усе своє життя присвятив компʼютерам — зокрема, чоловік займався програмним забезпеченням підприємств у селищі Криве Озеро на Миколаївщині. Але через 15 років хвороба суглобів хребта змусила його залишити роботу — через біль він більше не міг довго сидіти.
«Коли комп’ютери впроваджувалися всюди, клієнтів було багато. Я обслуговував цю техніку, навчав людей. З часом хвороба давала про себе знати. Я просто не зміг витримувати конкуренцію, і клієнтів ставало все менше і менше», — розповідає програміст.
Після цього він 18 років працював тільки дистанційно — репетитором з інформатики чи фахівцем техпідтримки. Але мріяв знову працювати в команді — і ця мрія здійснилася.
Компенсація за облаштування робочого місця
Односельчанка Сергія Марина Гавловська після 20 років випікання вдома відкрила в Кривому Озері власну пекарню. Окрім місцевих мешканців, її вироби замовляли майже в усі сусідні села. Жінці кортіло зробити свої торти яскравішими й придбати харчовий принтер, аби друкувати на смаколиках різні зображення. Її зупиняло те, що вона сама не впоралася б з технологією, тому вона шукала працівника, який міг би опанувати процес друку.
Коли її донька зламала ноутбук, Марина звернулася до Сергія по допомогу — і зрозуміла, що знайшла ідеального кандидата. Вона придбала обладнання й офіційно запросила Сергія до команди. А завдяки програмі від Центру зайнятості отримала компенсацію майже у 80 тисяч гривень на облаштування робочого місця для нового співробітника.
«Добре, що держава підтримує підприємців у працевлаштуванні людей з інвалідністю. Та й облаштувати робоче місце мені особисто теж було б дуже тяжко», — зазначає Марина.
Сьогодні завдяки Сергію пекарня може виконувати корпоративні замовлення та друкувати на тортах улюблених персонажів. Це значно прискорило процес. Сергій сам створює макети, виставляє продукцію та друкує. Власниця закладу ділиться:
«Людям дуже подобаються зображення на тортах їхніх рідних і близьких — вони замовляють такі торти на подарунок. Якщо раніше на один виріб ми витрачали часу до пів години, то тепер можемо зробити зображення на торті за одну хвилину».
Наразі програміст розробляє нові дизайни для декорування солодощів, а також вивчає дизайнерську справу. Більше про натхненну історію Сергія Максименка дивіться у відео за посиланням!
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Французька компанія CNIM Systèmes Industriels разом з естонською Milrem Robotics передасть Україні шість нових роботизованих систем розмінування ROCUS для Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Про це повідомили в Milrem Robotics.
Комплекси ROCUS створені на базі платформи THeMIS, яка вже зарекомендувала себе в різних бойових умовах. Вони дозволяють дистанційно виявляти, підтверджувати та знешкоджувати вибухонебезпечні предмети — від мін до нерозірваних снарядів.
Нагадуємо, що Україна та KNDS Belgium запускають спільне виробництво.
Головна мета таких систем — зменшити ризик для саперів і підвищити ефективність операцій з розмінування. ROCUS оснащені спеціальним обладнанням, яке адаптоване до українських реалій і здатне працювати в умовах підвищеної небезпеки.
Ці шість комплексів приєднаються до семи, які розгорнули ще у 2022 році. Загалом Україна вже отримала 15 систем від Milrem Robotics.
Читайте також: Нові човни для армії: українські розробки офіційно на службі ЗСУ
Фото: Milrem Robotics
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...