Як працює медреформа на Харківщині: пацієнти дізнались про сервіс, а лікарі — про гідну зарплатню

Містечко Буди — типовий населений пункт, яких десятки на Харківщині. Тут на території старої лікарні в міцній будівлі розмістився «Центр первинної медичної допомоги Харківського району №1». Він об’єднує дев’ять амбулаторій загальної практики та чотири фельдшерських пункти. Всього на території Харківського району за статистичними даними проживає близько 180 тисяч осіб. Тому тут було створено п’ять центрів первинної медичної допомоги. Ми ж розповімо про найбільший з них. 

Центр пройшов непростий шлях від початку медреформи, проте вже зараз має сучасне обладнання та пропонує достойну зарплатню для лікарів. Як їм це вдалося — читайте в нашому матеріалі.

Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад. 

Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.

Спершу стали комунально-некомерційним підприємством

Перші фактичні кроки медреформи в Україні почались в 2017 році зі зміни нормативно правової бази на державному рівні та продовжились у 2018 році. Тоді за умовами реформи охорони здоров’я, всі комунальні заклади первинної ланки реорганізовани в комунальні некомерційні підприємства. Це дозволяло укласти договір з Національною службою здоров’я й отримувати фінансування відповідно до закону “Про державні фінансови гарантії медичного обслуговування населення”.

Тому з травня 2018 року Центр функціонує, як комунальне некомерційне підприємство Харківської районної ради. До початку реформи заклад, де я був керівником, називався Центром первинної медичної допомоги міста Мерефа, Харківського району. Тоді назви були прив’язані до міст або селищ, а з реформою отримали свої номери: від 1 до 5. Так, ми одні з перших увійшли в нові договірні відносини й потрапили у першу хвилю медреформи — у жовтні 2018-го року.

Складність №1 — перехід на електронну систему

Лікарям спочатку було складно адаптуватися до нового формату роботи пацієнтів. Головна складність була в переформатуванні мислення працівників. Якщо раніше можна було  просто прийти на роботу і вже отримати зарплату, то зараз цього недостатньо. Нова структура вимагає роботи на результат і не можна просто посидіти в кабінеті з восьмої до дванадцятої. Тепер головний показник — рівень задоволеності пацієнта. Лікарі проходили навчання за підтримки керівництва нашого району, Харківської експертної групи та волонтерських організацій. Хоча найбільше навчались саме на практиці — це була щоденна кропітка праця і тотальна перебудова нашої роботи.

Також головна проблема була пов’язана з необхідністю вчитися новому. Особливо, це стосувалось роботи в електронній системі. Для більшості лікарів робота з комп’ютерами стала справжнім викликом. Меншою мірою, але ця проблема лишається. Хоча тепер вона більше стосується збоїв в роботі системи через велику завантаженість. 

Деякі лікарі були неспроможні працювати в електронній системі…

Зі стартом медреформи ми зустрічались в колективах та вели бесіди, щодо подальшої роботи, зміни умов надання медичної допомоги нашому населенню, розвитку підприємства та підвищення кваліфікації медичного персоналу. І звичайно була частина лікарів і медсестер, які за тих чи інших обставин були не в змозі працювати в електронній системі.  Вони не розумілися на комп’ютерній техніці, роботі з нею й не мали можливості вчитись користуватися електронним цифровим підписом. Тому деякі члени колективу звільнилися. Переважно це люди глибоко пенсійного віку. А дехто з них вже відсвяткував 80-річчя й тому пішов на заслужений відпочинок. 

Натомість — прийшли працювати молоді фахівці

Зараз залишився лише конкурентоспроможний кваліфікований персонал, який може якісно надавати первинну медичну допомогу. Лікарі вчилися і напрацьовували практичні навички, тому тепер більшість з них мають вищу категорію. Тепер,  це звичайно, що до нас ідуть працювати й молоді фахівці, які прагнуть розвитку.   

Складність #2 — оптимізація штату

Серед амбулаторій нашого Центру є шість відносно великих — це амбулаторії групової практики, де є два і більше лікарів. Знаходяться вони у великих населених пунктах, таких як Бабаї, Покотилівка, Високий, Південний, Буди і Мерефа. І три амбулаторії монопрактики в маленьких населених пунктах — Яковлівка, Селекційне, Утківка — навколо найбільшого міста нашого центру – міста Мерефи. Тут населення складає близько тисячі осіб і один лікар. 

У структурі Центру працює 36 лікарів загальної практики сімейної медицини, 60 медсестер, а також допоміжний персонал: водії з транспортними засобами, адміністративно-управлінський персонал, бухгалтерія з економічним блоком, кадрова структура. Штат максимально оптимізовано, що дозволяє заощадити фонд зарплатні й підтримувати її рівень.

Тепер в селищах є нові кардіографи та сучасні кабінети

З реформою амбулаторії змінилися кардинально. І мова не лише про капітальний ремонт будівель: починаючи від системи електро-, водопостачання, каналізації та закінчуючи оновленням кабінетів. Те саме стосується й обладнання. В амбулаторіях з’явились кардіографи, пульсометри, глюкометри, нове обладнання для оснащення кабінетів, сухожарові шафи для дезінфекції інструментів. Амбулаторії нашого Центру оснащені сучасними системами охорони та відеоспостереження мають швидкісний доступ до мережі “Інтернет”. Обладнання закуповувалося виходячи кількості населення та  лікарів, щоб забезпечити їх сучасною комп’ютерною та оргтехнікою. У кожного лікаря є можливість  зв’язатися з сервером нашої електронної медичної картки, заповнити її чи отримати необхідну інформацію у профільного фахівця за допомогою телемедичних консультацій.

Ми загалом придбали все необхідне обладнання відповідно до вимог НСЗУ та ліцензійних умов. Тепер умови більш, ніж прийнятні й відповідають вимогам часу. Крім цього повністю оновлено автопарк — тепер у нас 9 нових автомобілів, завдяки яким надається медична допомога вдома особам, які не в змозі пересуватися та щоденно проводиться транспортування хворих на хронічну ниркову недостатність для процедури гемодіалізу.

Більше пацієнтів — більша зарплатня

Фельдшерські пункти та амбулаторії отримують фінансування через наш лікувальний заклад. Тобто, пацієнт укладає декларацію з лікарем, який працює в нашому Центрі. Центр має банківський рахунок, куди надходять кошти від Національної служби здоров’я. А вже після — розподіляється на конкретного працівника амбулаторії чи фельдшерського пункту.

Система нарахування зарплатні лікаря — проста і прозора. Кожен лікар знає кількість укладених декларацій та вартість кожної з них. За ці ж кошти виплачуємо зарплатню медсестрам, адміністраторам та водіям, закуповуємо витратні матеріали, медикаменти для надання невідкладної допомоги, діагностичне обладнання та інше.

Економісти розраховують чітко потреби кожного підрозділу. Адже кожна лабораторія має різну кількість лікарів, пацієнтів та різні потреби. Тому плануємо, прогнозуємо та розподіляємо витратні матеріали на кожну з них.

Завдяки медреформі лікар може заробляти 20 тисяч гривень щомісяця

На сьогодні ми можемо платити лікарям зарплатню в залежності від кількості підписаних декларацій. І зарплатня конкретного лікаря безпосередньо залежить від кількості коштів, які прийшли на підприємство завдяки його пацієнтам. І якщо раніше молодий лікар отримував 4-5 тис. гривень, то тепер може розрахувати на 17-20 тис. гривень, якщо достатня кількість пацієнтів довірила йому своє здоров’я.

Раніше лікарі могли отримувати зарплатню 6-8 тис. гривень, незалежно від кількості пацієнтів та рівня надання медичної допомоги. Проте медреформа вимагає якості та сервісу, а ті хто не звик до конкуренції та уклав всього 20-30 декларацій, врешті-решт, змінив своє місце роботи на інше. 

Минулого року підприємство отримало фінансування на 40% більше в порівнянні з бюджетним

Згідно зі статистичними даними на наш медичний заклад припадає близько 70 тис. населення. На цей момент до нас звернулось близько 55 тис. людей та підписали декларації. Тому вже минулого року Центр отримав фінансування, необхідне для повноцінного та сталого функціювання підрозділів, для надання своєчасної та кваліфікованої первинної медичної допомоги нашим  пацієнтам.

Лікарі почали краще фінансово почуватися 

На сьогодні у лікарів нема потреби турбуватися про будь-які витратні матеріали — чи то папір для ксероксу, чи то для кардіографа, чи закупка палива. А потім ще й принижуватись і пояснювати пацієнту про нелегальну компенсацію коштів за це. Якщо ж у когось з лікарів і залишились старі звички — боремось з ними. Так, з’явилась довідкова телефонна служба, яка дозволяє пацієнтам не лише дізнатися необхідну інформацію, а й залишити рекомендації та скарги для поліпшення нашої роботи.

Вся інфраструктура підприємства налагоджена таким чином, щоб у персоналу та пацієнтів були комфортні умови для надання та отримання медичної допомоги. Тепер у лікаря є можливість прогнозувати своє навантаження на прийомі та мати доступ до бази даних пацієнта в електронному вигляді. Спеціалісту лише необхідно вчасно з’явитися на роботу та в повному обсязі скористатися своїми знаннями та практичними навичками.

Пацієнти вперше відчули, що таке сервіс

Медреформа допомогла організувати роботу працівників. Раніше знайти лікаря на місці після 16-ї години вечора було в межах фантастики. Зараз же, якщо в електронній системі лікаря задекларований час для прийому пацієнтів за попереднім записом, то лікар не може знаходитись в іншому місці. Ми робимо великий акцент на запис пацієнтів, щоб вони приходили на прийом в призначений час, і ця система працює. Хоча в деяких випадках потребує вдосконалення.

Зараз  у кожного лікаря і реєстратора є комп’ютери. Ведеться електронна система запису на прийом і виписки рецептів. Також є сучасне обладнання, яке задекларовано НСЗУ. Тепер можемо повноцінно обстежувати пацієнта самостійно і розуміти, що з ним робити далі —  лікувати амбулаторно, стаціонарно чи йому необхідна невідкладна допомога. 

Крім того, наші мешканці мають можливість дізнатися про гарантований безкоштовний обсяг надання медичної допомоги у свого лікаря. Пацієнти можуть проконсультуватися за допомогою телемедичного обладнання. А в разі потреби отримати електронний рецепт по програмі “Доступні ліки” або пільговий рецепт на препарати інсуліну. Консультація лікаря тепер можлива не лише у разі захворювання, а і з профілактики тих чи інших хвороб та здорового способу життя. Також доступні профілактичний медичний огляд та різноманітні щеплення.

Недолік лише один — декому складно змінити власний світогляд 

Головний мінус від медреформи — деякі співробітники не можуть звикнути до такого ритму та стилю надання медичної допомоги. До того ж людям доводиться змінювати власний світогляд. Дехто неправильно тлумачать зміни у сфері охорони здоров’я після медреформи. Більшість думає, що тепер за все потрібно платити й доводиться пояснювати: 

“Держава за вас вже заплатила, заплатила за певний обсяг медичної допомоги і цей обсяг ви гарантовано можете отримати у сімейного лікаря нашого підприємства”.

Наприкінці нашої розмови хочу зауважити, що крім всього реформу роблять фахівці на місцях і іноді, здебільшого,  від них залежить наскільки вдалою вона виявиться. Найважливіше — не втратити свою кваліфікацію, прагнути розвитку, підтримувати поважне ставлення до пацієнта й не повернутись до того, як було раніше.

Щоб у сімейних лікарів завжди було під рукою все необхідне для роботи — будемо розвиватись

З часом хочемо розвитку нашого центру для лікарів. Хочеться, щоб у сімейного лікаря були під рукою всі можливі інструментальні та лабораторні методи дослідження для постановки правильного діагнозу та сучасне високотехнологічне обладнання, без котрого неможлива медицина ХХІ сторіччя.  Надалі будемо вдосконалювати й розширювати свої можливості, якщо звичайно ситуація і бажання нашого керівництва дозволять це робити.