Багатодітна мама відмовилася відступати зі своєї землі навіть після того, як росіяни замінували територію її виробництва. Як незламна підприємиця з Харкова Ірина Деонега бореться за свій бізнес з допомогою саперів і грантів, дивіться у свіжому відео від ШоТам!
Ірина була вимушена викликати саперів, щоби потрапити на власну птахофабрику. Бо окупанти замінували все після того, як вкрали курей та техніку. Але жінка не злякалася і знову вирощує курчат.
“У це підприємство я вклала душу та багато праці”, – каже власниця пташиної фабрики Ірина Деонега.
Ірина мама трьох дітей і підприємиця зі стажем. Російська військова агресія вже не вперше руйнує її бізнес. Ірина розвивала бренд сумок, який занепав з початком війни на сході у 2014 році.
У 2020 році жінка відкрила птахофабрику на Харківщині. Курятина з Морозівки їхала до супермаркетів, а місцеві люди мали роботу. Та у лютому 2022, у село заїхали російські танки.
Потрапити на власну фабрику Ірина змогла аж восени – після деокупації регіону. Щоправда, для цього їй довелося викликати саперів. Бо окупанти, відступаючи, замінували територію. Коли врешті потрапила на підприємство, то побачила, що воно розграбоване.
“В нас навіть не вкрали. Нас просто пограбували, повидирали обладнання забійного цеху майже все, шматками. Приблизні збитки обладнання декілька мільйонів гривень”, – ділиться підприємиця.
Безслідно зникли усі 5 000 курей, а дах був зруйнований. Ірина взялася ремонтувати вибиті вікна та дах, щоби встигнути до зими. Усі кошти витратила на ремонт та закупівлю кормів для молодняка. Але потрібні були тепловентилятори для обігріву курчат. І тут у чаті підприємців жінка побачила грантову програму “Курс на Незалежність”.
“У нас нема інших варіантів – треба спробувати. Бо ми не можемо запуститися, коли нам нема чим обігрівати курчат”, – говорить власниця птахофабрики.
Підприємиця написала заявку на грант і її проєкт став один із переможців програми. Завдяки грантовій підтримці отримала тепловентилятори, холодильники та вакууматор.
Зараз, на оновленій фабриці працюють 6 людей – 3 з них вимушені переселенці. Також щомісяця Ірина передає безкоштовно продукцію для своєї громади. Та вже думає про власну лінію кормопереробки.
“Не тільки обладнання, яке мені надали корисне для мене. А й сама віра організаторів проєкту в тебе. Кожен бізнес, який побував в окупації, майже був зневірений. Але віра не згасає, бо є підтримка”, – підсумовує Ірина.
Нагадаємо, в Україні розпочалася програма захисту журналістів.
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
фото: Львівський історичний музей.
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
Фото: КМДА.
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
Фото: КМДА.
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
фото: НАУ
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
фото: НАУ
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Текст пісні: Олег Прозоров;
Виконавець: Олег Прозоров;
Оператор: Олександр Левченко;
Помічник оператора: Артем Дулько;
Режисер: Олег Прозоров;
Актор: Євген Лисак;
Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
