Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Чому ми його робимо?
Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.
Тетяна Красько раніше жила у Новгородському, що на Донеччині, та завдяки зусиллям жінки та інших активістів селищу повернули історичну назву, яку заборонила радянська влада:
«Уявіть моє здивування: в Польщі сідаю в таксі, а водій питає, звідки я. Кажу: “Нью-Йорк”. А він знає, що є таке українське селище на Донеччині!».
Ще один її проєкт — ГО «Студія громадських жіночих ініціатив». Нині Тетяна живе у Миргородській громаді, підтримує жінок-переселенок та доводить, що вони активні, здатні очолювати адміністрації і вести великий бізнес.
У селищі не було жодної громадської організації
Тетяна Красько раніше була секретаркою селищної ради в Нью-Йорку на Донеччині. У її обов’язки входили зв’язки з громадськістю, з депутатами, підготовка до сесій тощо. Тетяна розповідає, що люди в громаді були доволі активними, завжди подавали ідеї:
«Особливо багато позитивних змін ми відчули після Революції Гідності. Селищна рада була зразком демократичного управління, всі заходи завжди були відкриті: сесії, засідання виконкому».
Хотілося розвитку, тож ще під час роботи Тетяна створила разом з колегами громадську організацію «Студія громадських жіночих ініціатив»:
«У селищі до 2019 року не було жодної громадської організації, тож ми почали вивчати це питання. У нашій громаді більшість населення — жінки, і доволі активні. Тож вирішили створити саме жіночу організацію».
Тетяна Красько на форумі Рад ВПО. Фото надала героїня
У 2021 році в процесі децентралізації громаду приєднали до Торецька, тож Тетяна та її колеги залишилися без роботи. Але продовжили працювати в ГО, присвячуючи цьому весь час. Жінка була відкритою та багато працювала на благо громади, тому після її звільнення довіра до неї збереглася.
Нью-Йорк на лінії зіткнення
До 2021 Нью-Йорк року був Новгородським. Хоч свою назву поселення отримало ще в 1860 році, радянська влада згодом його перейменувала. Місцеві створили музей і збирали речі — старі фото й документи. Грошей на це не було, тож усе робили своїми силами. Згодом музей переріс в історико-культурний центр «Український Нью-Йорк».
Перейменування селища йшло складно: то звернення було неправильно складене, то частина людей була проти. Та все ж історичну назву повернули.
Нью-Йорк — прифронтове селище, тож його жителі ще у 2014 році відчули, що таке війна. Та за кілька років вибухи стихли.
«Останні роки в нас уже не було обстрілів. Дуже дивно було влітку 2021 року: несподівано серед білого дня в центрі селища скинули бомбу. Не вірилося, що таке може бути», — пригадує Тетяна.
У повномасштабне вторгнення Тетяна теж не вірила, але думала, що загострення буде, і воно може початися саме з них. 11 лютого в Нью-Йорку приймали велику делегацію представників ООН та інших посадовців — і це заспокоїло, каже Тетяна. Але 24 лютого все змінилося:
«Я прокинулась о 5 ранку. На вулиці вже лунали вибухи. Ми [з сім’єю] заправили машину, зібрали речі й чекали, що буде далі. Ще місяць ми залишалися в селищі».
Коїлося страшне: в перші дні війни розстріляли автобус, в якому з Харкова поверталися студенти з селища — усі загинули. ГО «Студія громадських жіночих ініціатив» почала допомагати людям, які лишилися в Нью-Йорку:
«Ми почали робити те, що фактично робили ще в селищній раді: скликали людей, облаштовували підвали та розказували, що варто закупити».
Уже під кінець березня 2022 року люди масово покидали Нью-Йорк. Поїхала й Тетяна. У 2014 році вона не виїжджала — каже, не могла собі дозволити цього, бо вона ж на посаді та має відповідальність перед людьми. Але під час повномасштабного вторгнення таки виїхала з сім’єю до Миргорода, бо має там родичів. Так почалася нова сторінка в житті ГО.
«За оцим “ВПО” не видно людей. Нашою метою було показати їх»
Квітень 2022 року для Тетяни був дуже складним:
«У мене таке враження, що я і з будинку не виходила, і з ліжка не піднімалася. Але розуміла, що треба щось робити. Але це нова громада, нові люди — ми нікого не знаємо».
До Миргорода також переїхала ще одна колега Тетяни з ГО. Обидві жінки стали переселенками, тож почали шукати інших таких жінок. У сусідньому селі Хомутець був гуртожиток, де розмістили близько 100 людей, що евакуювалися через війну. Тетяна познайомилася з ними й почала привозити їм гуманітарну допомогу. А в червні на прогулянці випадково зустріла переселенок з Нью-Йорку, і ті приєдналися до ГО. Так сформувалася нова команда.
Перший проєкт «Студії громадських жіночих ініціатив» був про переселенців як ресурс для розвитку громади: зробили спільні заходи для місцевих та тих, хто переїхав сюди, розробляли дорожню карту розвитку села, використовуючи досвід, який мали переселенці.
«Бо в гуртожиток приїхали переважно люди з міст, а місцеві приглядалися до них і майже нічого не знали. За оцим “ВПО” не видно ж людей, тож нашою метою було показати їх», — розповідає Тетяна.
Всеукраїнська акція «Мапі України жіночі імена» — захід для жінок-переселенок у Миргородській громаді. Фото надала героїня
Бізнеси переселенок і безпековий простір
Усі проєкти були націлені насамперед на жінок, адже саме вони найчастіше ставали переселенками.
«Ми більше працюємо над активністю жінок: щоб вони впливали на ухвалення рішень, щоб мали активну громадянську позицію. Коли ми говоримо про захист прав жінок, то це непряма юридична допомога», — каже Тетяна Красько.
Наприклад, у Миргороді був проєкт про економічну спроможність жінок — це теж захист прав, адже добре, коли жінка вміє сама себе забезпечувати.
«У результаті цього проєкту 10 жінок зареєстрували ФОП. Брали участь 22 жінки, а 10 з них ми підтримали закупівлею обладнання. Це абсолютно різні види бізнесу: студія фітнесу, арт-студія, вареники ручної роботи, вирощування рослин у теплицях чи справа з копченням м’яса», — ділиться Тетяна.
Усі ці жінки — переселенки з Бахмута, Маріуполя, Нью-Йорка, Торецька, Дружківки, що пройшли 7-місячне навчання та сформували бізнес-план.
«Зараз є багато організацій, які допомагають ВПО. То чому довіряють нам? Бо “свій до свого” — ось яке гасло. Бо переселенці довіряють тим, хто пройшов такі ж події», — впевнена жінка.
Підготовка до відкриття простору для жінок у Миргородській громаді: арттерапевтичний захід «Ізонитка». Фото надала героїня
У громаді зараз проживає близько 7 тисяч внутрішньо переміщених людей, каже Миргородський міський голова Сергій Соломаха. Тут дбають, аби переселенці мали доступ до різних послуг і влилися у життя громади. Зокрема, за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» вдалося облаштовувати «Пункти незламності» з генераторами, старлінками та іншою технікою, а встановити комп’ютерне та кухонну техніку для реєстрації та розміщення переселенців. Нині громада продовжує працювати над розширенням доступу ВПО до послуг. У цьому допомагає і Тетяна Красько.
«Пані Тетяну ми знаємо, як ініціативну людину, яка вже впровадила кілька проєктів, тому на рівні громади ми вирішили її підтримувати», — каже міський голова.
Тож ГО «Студія громадських жіночих ініціатив» надали приміщення на пільгових умовах — там відкривають безпековий простір для жінок за грантової підтримки ПРООН.
«Дуже важливо, щоб жінки мали своє місце, куди вони будуть приходити. Ми — переселенці, ми не можемо до себе в гості запросити. Тож хочемо створити таке місце спокою, де жінки могли б розслабитись, відпочити, обговорити щось», — ділиться Тетяна.
Жінки мають силу і вплив
Тетяна знайома з багатьма жіночими організаціями та часто бувала на різних форумах. Каже, щойно потрапила в це коло, як її вразила активність:
«Спочатку дивно було, бо одні жінки навколо. А потім приходить розуміння: ми — потужні, сильні і в ухваленні рішень, і в питаннях виживання. Це мотивує».
Команда ГО «Студія громадських жіночих ініціатив». Фото надала героїня
Тетяна вважає, що війна загострила тему гендерно зумовленого насильства, і жінки потребують підтримки. У них є проблеми, на які зазвичай не зважають.
Наприклад, у жінки з села чоловіка мобілізували до війська, і тепер нікому косити траву, а сільськогосподарською технікою вона не вміє користуватися. Тож на часі навчати жінок водити авто чи розвивати інші навички, які вважаються більш «чоловічими». Та проблема і в сприйнятті, тож треба долати стереотипи й поступово показувати, що жінки можуть бути активними, багато чого вирішувати, зокрема, на найвищому рівні — очолювати адміністрації та вести великий бізнес.
На YouTube з’явився документальний фільм, присвячений ініціативі Music Ambassadors Tour 2024, яка збирає разом впливових представників європейської музичної індустрії. В березні 2024 року 12 учасників відвідали Україну, включаючи Київ, Бородянку, Ірпінь, Київський інститут реабілітації та Чернігів, де провели дві професійні панельні дискусії.
Серед гостей були засновники та директори великих європейських фестивалів, рок-музиканти, британські музичні журналісти та інші діячі, які відвідали різні культурні об’єкти та зустрілися з місцевими жителями, щоб дізнатися більше про життя в Україні в умовах війни.
Головною метою проєкту є підтримка України у важкий час та залучення міжнародної уваги до подій, що відбуваються на її території. Учасники відзначили мужність та рішучість українців, а також висловили надію на майбутнє країни.
Це не перша подібна ініціатива: у 2022 році Україну в рамках проекту відвідали культурні діячі, що також долучились до підтримки та розуміння ситуації в країні.
Над містом Ківерці на Волині з’явилися рідкісні сріблясті хмари, що є вражаючим природним явищем. Ці хмари, відомі також як сутінкові, можна спостерігати в кінці першого літнього місяця, приблизно через 30 хвилин після заходу сонця.
Про це повідомив підписник із telegram-каналом ua_meteo.
фото: ua_meteo
Сріблясті хмари особливі своєю висотою, формуючись на атмосферних рубежах приблизно на висоті 80 км над поверхнею Землі. Їхня неповторна краса і виблискуючі відтінки надають нічному небу особливий магічний вигляд.
Це явище доступне для спостереження всім мешканцям планети, і фотографії з Волині, зроблені аматорами, стали предметом захоплення в соціальних мережах та телеграм-каналах, присвячених метеорології.
фото: ua_meteo
Сріблясті хмари є одними з найвищих із відомих видів хмар, і їхня надзвичайна краса заворожує всіх, хто має щастя побачити це диво природи.
Нагадаємо, що в Україні зросла зарплатня на 22.5%: хто більше заробляє.
Міністерство оборони підтримує ініціативу щодо продовження терміну оновлення даних військового обліку на ще 3 місяці.
Про це повідомив співавтор проєкту закону Володимир Ар’єв.
За словами депутата, в Мінобороні підтримують законопроєкт, який передбачає подовження терміну оновлення даних в ТЦК (Технічний Центр Контролю) на 90 днів. Він також зауважив, що вже є співавтором цього законопроєкту і закликає своїх колег у парламенті розглянути його якомога швидше.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що необхідність подовження терміну обумовлена потребою у зборі актуальних військово-облікових даних. У разі прийняття цього документу строк для оновлення військових даних та постановки на військовий облік збільшиться зі 60 до 150 днів.
Нагадаємо, що у Києві зʼявиться бомбосховище за 300 млн. грн.
