

Суспільство
Як Герой України Василь Тарасюк випробовував снайперську гвинтівку «Нічний Хижак» (ВІДЕО)
Герой України Василь Тарасюк перевірив характеристики унікальної української снайперської гвинтівки «Нічний хижак», що проходить випробування на київському заводі «Маяк».
Про це пише АрміяInform.
Генеральний конструктор заводу «Маяк» Олександр Гордєєв зазначив, що гвинтівка має боєприпас 14,5×114 мм з навіскою пороху у 30 грамів і може працювати дуже м’яко і приємно.
Під час перевірки зброю перевірили у заводському тирі. Основне завдання цієї вправи — дати можливість майбутньому операторові звикнути до гвинтівки та здобути навички класти кулі калібру 14,5 мм з дистанції 50 метрів у коло діаметром 20 мм.
Читайте також:В Україні змагаються кращі снайпери (ВІДЕО)
За словами генконструктора, після такої вправи приходить розуміння того, що собою являє «Нічний хижак» і як з нього потім стріляти у польових умовах.

Зазначається, що після кількох пострілів з цієї гвинтівки спусковий гачок працює дуже плавно і не потребує зусиль для здійснення пострілу.
Постріл завдяки застосуванню балістичного холодильника, який виконує одночасно роль глушника та великій початковій швидкості кулі в 1050 м/сек, досить тихий порівняно з іншими подібними гвинтівками й не потребує використання навушників.
Читайте також: Україна спільно з Канадою створять завод з виробництва патронів для стрілецької зброї
Віддачі від пострілу при такому значному калібрі не відчувається. Віддача незначна, її можна порівняти з пострілом із малокаліберної зброї.
Колишній ротний 72-ї ОМБр, Герой України Василя Тарасюк, який нині працює в «Укроборонпромі» головним спеціалістом відділу, розповів, що після пострілу з 14,5 мм калібру відчувається, що це потужна зброя.
«Справді висока точність піхотної гармати дозволяє на великій відстані знищувати ворожі ДЗОТи, позиції, завдавати вражень живій силі противника. Дистанція грає велику роль, знищувати противника, будучи непомітним і недосяжним для нього — це передусім збереження свого життя та життів бійців», – говорить Василь.
«На мій погляд, це дуже крута розробка. Її нам дуже не вистачало під час боїв за Авдіївку. Для знищення ворожих позицій і техніки використовували артилерію різних калібрів – така зброя має великі габарити, гучний постріл, для обладнання позицій необхідно докладати великих зусиль, що спричиняє небажані наслідки, зокрема демаскування позиції», – поділився враженнями Василь Тарасюк.
Читайте також: Ветеран війни на Сході України виготовляє тортики та арахісову пасту (ВІДЕО)
«Мені доводилося стріляти з подібної зброї, на якій був встановлений звичайний глушник, що все ж таки давав хороший звук і велике полум’я, яке зі свого боку демаскує позицію. «Нічний хижак» позбавлений таких недоліків, він не має демаскувального полум’я. Дуже добре, що у нас з’явилася піхотна гармата, але найголовніше, щоб вона не залишилась дослідним зразком, а пішла в серію й надійшла у війська», – переконаний Тарасюк.
Нагадаємо, Київський Завод «Маяк» показав кулемети власного виробництва.
Як ми повідомляли раніше, створили перший в Україні ударний безпілотник гелікоптерного типу.
Усі фото: armyinform.com.ua.
Суспільство

Андрій Бурахович понад 11 років ремонтує автомобілі для українських військових у київському автосервісі «Всюдихід». З початку повномасштабного вторгнення на СТО обробили понад 20 тисяч замовлень на ремонт техніки для фронту. За свою діяльність волонтер у 2025 році отримав відзнаку «Варті» від «Нової пошти».
Про це повідомили в «Новій пошті».
Як на СТО допомагають військовим
До повномасштабного вторгнення на СТО Андрія обслуговували близько сотні військових автівок на рік. Після лютого 2022-го — рахунок іде на тисячі. За словами Андрія, лише за останні три роки на станції виконали понад 20 тисяч ремонтних замовлень.
«Паралельно — постійні відправки запчастин на фронт. Навіть зараз спілкуюсь із вами й шукаю кардан на пікап L200, щоб завтра був уже в Покровську. І так зранку до ночі. На всі напрямки їдуть якісь запчастини й витратні матеріали. Крім того, з 2022 року ми пригнали для війська з-за кордону більш як пів тисячі машин», — розповів чоловік.


У сервісі працює команда з 10-12 спеціалістів. Вони ремонтують техніку, що побувала під обстрілами, пошкоджена уламками або знесилена фронтовими умовами. Через попит і навантаження станцію довелося розширити. Нині 80% усіх робіт — це автомобілі для військових. Йдеться не лише про капітальні ремонти, а й про обслуговування після сотень тисяч кілометрів, зокрема техніки, пригнаної з-за кордону.
Наразі в черзі на обслуговування понад 60 машин. Переважно це складні випадки, які вимагають повного розбору та зміцнення техніки. Випадків, коли достатньо було замінити мастило й фільтри, чоловік майже не пригадує.
«Переповнюють емоції, коли ти вкладаєш в автомобіль душу, віддаєш його військовим, які боронять нашу землю, а вони потім надсилають тобі відео з подякою. Хоча самі ризикують життям на передовій. Моя величезна мотивація — це постійне спілкування з хлопцями та дівчатами із Сил оборони України», — каже Андрій Бурахович.

Читайте також: «Нова пошта» нагородила українських волонтерів відзнакою «Варті»
Досвід перегонів
Автомобілі — давнє захоплення Андрія. Багато років він брав участь у трофі-рейдах — змаганнях на бездоріжжі. Умови на цих перегонах схожі на ті, в яких працюють військові машини: болотистий ґрунт, лісосмуги, розбита технікою земля. Андрій зазначив, що такий досвід допомагає йому в роботі.
«Я прекрасно розумію ціну помилки і яку відповідальність несу під час ремонту автомобіля. Коли, умовно, недокручена гайка або вчасно не замінена запчастина можуть призвести до трагедії. Завдяки досвіду у трофі-рейдах мені вдається якісно ремонтувати автомобілі для військових тепер. На жаль, в Україні досі поширена проблема шарлатанів і неякісних ремонтів. Боляче бачити, як близькі військових уже витратили купу грошей на автосервісах, а я помічаю, скільки всього треба переробити», — поділився волонтер.

Підтримка від українців
Під час збору коштів на машини та деталі Андрію допомагають друзі, партнери, клієнти, підписники, учасники офроуд-спільноти.
Цьогоріч за підтримку військових він отримав волонтерську відзнаку «Варті». За нього проголосували близько 1500 людей. Андрію вручили нагороду у його автосервісі.
«На війні багато моїх друзів, усі куми. Вони там, а я тут — роблю все що можу. І за свою роботу мені не соромно. Хочу, щоб війна закінчилась на наших умовах, щоб всі наші військові поверталися додому живими, щоб Росія заплатила за зло, понівечені людські долі та загублені життя. Якось я викладав у соцмережах малюнок, де Росія просто у вигляді океану — тобто її нема. Ось це моя мрія», — розповів Андрій.

Раніше ми писали про те, як багатодітна мама з Києва передала 240 тонн допомоги за рік.
Фото: «Нова пошта», Андрій Бурахович
Суспільство

Мешканці одного з будинків у Галицькому районі Львова облаштували у дворику ліфт для свого сусіда, який живе на третьому поверсі та пересувається на кріслі колісному.
Про це повідомили у спільноті «Так люблю той Львів, що бракує ми слів».
Ініціативу львів’ян підтримало місто. І хоча всередині будинку встановити ліфт було неможливо, його змогли прибудувати у дворику. Тепер у мешканця, який пересувається на кріслі колісному, є можливість самостійно виходити з дому.
Зовнішній ліфт встановлюють переважно у тих випадках, коли технічні особливості будівлі не дозволяють облаштувати його всередині. Це характерно насамперед для старих житлових будинків.
У таких будівлях сходові клітки зазвичай занадто вузькі для монтажу шахти, а встановлення ліфта всередині вимагало б значного втручання в опорні конструкції. Це не лише ускладнює процес з технічного боку, але й значно підвищує витрати на реконструкцію.
Читайте також: У Львові створили мапу з місцями, де квітнуть сакури, магнолії та інші рослини

Нагадаємо, що два паралімпійці зі Львова задонатили на військо 400 тисяч гривень призових.
Фото: фейсбук-сторінка «Так люблю той Львів, що бракує ми слів»
Суспільство

У Києві наповнюють Мапу доступності — онлайн-інструмент, що допомагає жителям столиці орієнтуватися у безбар’єрності міських об’єктів. Наразі на платформі додали інформацію про понад 1 500 будівель і закладів.
Про це повідомила заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та відповідальна з питань безбар’єрності в місті Марина Хонда.
Що додали на мапу
На платформу внесли дані про такі об’єкти:
- навчальні та медичні заклади;
- житлові будинки;
- укриття;
- органи державної влади;
- об’єкти культури;
- комунальні організації;
- ЦНАПи;
- заклади соціальних послуг;
- торгові центри;
- банки.
Читайте також: У Києві представили безбар’єрний маршрут на 12,5 км: де його створять
Ресурс містить інформацію про наявність пандусів, тактильних та акустичних засобів, підіймачів, паркомісць для людей з інвалідністю тощо.
Користувачі можуть відфільтрувати об’єкти за категорією (наприклад, галузь охорони здоров’я чи послуг) і за типом доступності. Кожна позиція має адресу, години роботи, контактний телефон та опис засобів доступності.
Зараз Мапа доступності перебуває на етапі тестування. Її продовжують наповнювати новими даними як від муніципальних, так і від приватних закладів. Також триває перевірка актуальності вже наявної інформації.
Нагадаємо, що в Києві створять мікроклініку з протезування за підтримки Франції.
Фото обкладинки: Unsplash