Технології
Як безготівка робить життя зручнішим. Чотири історії з прогулянки Києвом
Культура cashless все глибше проникає в українське суспільство. Вийти в магазин без гаманця стає правилом не тільки серед молоді. Та і не лише в магазин, а й на ринках часто можна оплатити через термінал. Це невеличка збірка чуттєвих історій, коли оплата карткою робить життя зручнішим, а іноді допомагає вибратись з лабіринту нового міста. Як саме – читайте у матеріалі ШоТам.
* * *
Сімейна пара на Бессарабському ринку любʼязно пропонує свіжі фрукти та овочі. Тут є все: лохина за розміром з перепелині яйця, соковиті персики «білий лебідь», налиті сонцем помідори мікадо та багато іншого. Та найбільше привертає увагу картонна табличка з написом від руки «є термінал». Чоловік з гордістю говорить, що працюють так вже давно – більш як два роки.
Підійшла жінка років за 50: «А диня у вас солодка? Чи треба ще мед до неї брати?». «Солодка як мед!» – відповідає чоловік і зважує: «Готівкою?». «Ні», – лунає тверда і трошки обурена відповідь. Вона дістає картку і прикладає до термінала. «Ех, молодьож», – майже сміючись промовляє жінка.
Напевно, кияни вже звикли до розрахунку карткою чи смартфоном будь-де і будь-коли. Продавців з терміналом можна зустріти і за прилавками Житнього ринку, і серед бусів, які приїжджають щовівторка та щопʼятниці на колишній Сінний ринок, і навіть на лотках біля станції метро Оболонь. «Працюємо, аби вам було зручно», – говорять мені скрізь.
* * *
Виходжу з ринку з повними торбинками сезонних фруктів. Екоторбинки-сіточки вже давно можна купити будь-де, навіть у супермаркетах. Хоча ще кілька років тому знайти такі речі було ще тим квестом. Тоді я купувала в одеській екокрамниці, та вона, на жаль, поки не працює через війну. Але є багато інших. Наприклад, «Гола Гречка» у Львові. Її власниця, Софія-Юлія Сидоренко, розпочала цю справу з інстаграм-сторінки на шість товарних позицій: багаторазові торбинки, горнятка і трубочки. Та все швидко переросло спочатку у повноцінний онлайн-магазин з оплатою на рахунок ФОП, а зараз мають і офлайн-крамницю. Тут є все: від доглядової косметики до продуктів у власну тару.
За словами власниці, абсолютна більшість розрахунків крамниці є безготівковими. Навіть під час блекаутів вони знайшли вихід, як забезпечити термінал та лептоп для оплати карткою. Для цього придбали портативну зарядку станцію на сонячних панелях. Українці – дивовижно винахідливі люди!
* * *
Думаючи про все це, я спускаюсь у черговий підземний перехід, що перетворився на міні квітковий ринок. Продавчиня наполегливо намагається підібрати букет, та все ніяк не вдається: «Візьміть отакі гортензії, вони найкращі цього сезону».
Хлопець явно хвилюється: «Так, вони красиві. Але мама любить троянди». Він мне у спітнілих руках кілька купюр і продовжує дивитись на ніжно-рожевий букет свіжих троянд. По очах продавчині стає зрозуміло, що цієї суми замало для бажаних квітів. «Дивіться які еустоми – тільки зранку привезли. І на троянди дуже схожі», – майже вмовляє його жінка. Він хитає головою – не можна, треба троянди.
«По чому ваші соняхи?», – питаю я. Хлопець з надією дивиться на мене: «Вибачте, а чи не буде у вас 200 гривень готівкою? А я вам на картку скину». Продавчиня посміхнулась: «Та чому ж це на картку – у нас от і термінал є!». Хлопець з полегшенням видихнув і взяв мамині улюблені троянди.
* * *
Виходжу з переходу і розумію, що на пагорб з торбинками, ноутбуком та квітами у таку спеку я не піднімусь. Викликаю авто та оплачую у додатку. Дві хвилини, і я вже мчусь під кондиціонером до роботи.
Мимоволі згадується перша поїздка у Києві. Травень 2023: нове місто, нова робота, нові виклики. Ви ж знаєте Київ у травні, правда? Квітучі каштани, алеї бузку та аромат в повітрі, що наче овіює тебе ніжністю і шепче «насолоджуйся».
У мене була година до довгоочікуваної співбесіди. Навігатор показував, що дорога до офісу займе 15 хвилин, тож я не кваплячись роздивлялась архітектуру старого міста та уявляла, яким буде насиченим моє нове життя у столиці. За пів годинки до зустрічі я проклала маршрут.
Та хіба Google знає перекриті вулиці Печерську? Ні, і я так само. «Прохід заборонено, такі правила. Поверніть до перехрестя, потім ліворуч, далі…», – говорили мені. Так, блукаючи і вкотре наштовхуючись на черговий блокпост, мені здавалось, що вийти з цього київського лабіринту ну зовсім неможливо!
Минуло вже хвилин 40, а я лише віддалялась від місця зустрічі. Запізнитись на співбесіду, заради якої й приїхала у столицю – не найкраща ідея. На щастя, київські таксисти знають усі вулички і найкоротші шляхи. Заходжу у додаток Bolt, машина є зовсім поруч. Підтвердила замовлення, оплатила карткою – водій прибуде за 3 хвилини. Ще 7 хвилин поїздки та я навіть встигла випити чаю перед співбесідою.
Добре, що у сучасному світі можна купити овочі на ринку, квіти у метро та навіть виплутатись з лабіринту вулиць нового міста без готівки та зайвих проблем.
Цей матеріал – реальні історії журналістки ШоТам, які зібрані за пропозицією компанії Bolt. З 15 серпня по 15 вересня в додатку триває спеціальна категорія з -10% знижки при оплаті карткою Visa. А за 5 поїздок в категорії «Visa-10%» можна виграти рік безплатних подорожей з Bolt.
Відеогра S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl здобула престижну відзнаку Xbox Excellence Award 2025. Щороку команда Xbox відзначає найкращі ігри — і цього разу до переліку переможців увійшов український проєкт від студії GSC Game World.
Про це повідомили на офіційній сторінці гри.
У команді S.T.A.L.K.E.R. 2 подякували команді Xbox за визнання, а також фанам, які підтримували розробників та грали у цей шутер.
Події гри розгортаються в Чорнобильській зоні відчуження. Гравцям потрібно понад 35 годин, щоб пройти основну сюжетну лінію. Гру локалізували українською мовою, натомість російська повністю відсутня, що стало принциповою позицією розробників.
Перша частина серії побачила світ ще у 2007 році, а продовження анонсували у 2010 році. Однак реалізувати цей амбітний проєкт вдалося у листопаді 2024 року. За перші два дні після релізу гру придбали понад мільйон разів. А ще більше користувачів приєдналися до пригод у Зоні через Game Pass.
Читайте також: Українська студія після 9 років розробки випустить гардкорний платформер про сни (ВІДЕО)
Нагадаємо, що американське видання GameSpot випустило фільм про створення S.T.A.L.K.E.R. 2 (ВІДЕО).
Раніше ми писали, що в українську гру S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl зіграли 6 мільйонів людей.
Фото: фейсбук-сторінка гри
Технології
Уявіть: ви хочете вийти з лікарні, але перед вами крутий схил і плитка, між якою ви застрягаєте, ніби в пастці. У кінотеатрі зможете подивитися фільм у першому ряду або на підлозі в проході. А коли йдете до кафе, дверний проріз виявиться замалий, а туалет — недоступний.
Для Віктора-Миколи Гаврилюка — ветерана, який після поранення пересувався на кріслі колісному, а згодом з тростиною, — це було рутиною.
ШоТам дізнався, як у Луцьку розробники в співпраці з ветеранами знайшли рішення — створили застосунок Better Mobility для людей з інвалідністю, аби піти в магазин чи на каву більше не було проблемою.
Віктор-Микола Гаврилюк
ветеран з Луцька
Квест у лікарні або як вибратися за її межі без сторонньої допомоги
У липні 2023 року я отримав мінно-вибухову травму через скид дрона. Мені відірвало квадрицепс — замість стегна була просто гола кістка. Робили дуже складні операції, і те, що врятували ногу, — це неймовірна удача та професіоналізм наших лікарів.
Поки лежав у багатьох лікарнях по Україні, зрозумів, що не можу самостійно вибратися за їхні межі на кріслі колісному. Наприклад, у Дніпрі навколо будівлі був крутий схил, непристосовані бордюри та пішохідні зони; у львівській лікарні виїхати за територію без сторонньої допомоги знову-таки було неможливо.
Ветеран Віктор-Микола після поранення. Фото надав Віктор-Микола Гаврилюк
У Національному науковому центрі хірургії та трансплантології імені Шалімова в Києві ситуація ще складніша, адже по його території не вдасться їхати через плитку, відстань між якою ширша, ніж колесо крісла колісного. Через це я постійно «влітав» у дірки між плитами.
Якщо вдалося подолати цей квест, то ти виберешся з території лікарні, але й після цього далеко не поїдеш: далі високий бордюр, який самостійно не подолати, не перекинувшись. Я вже не кажу про громадський транспорт, що зазвичай недоступний для людей з інвалідністю.
Допоміг створити застосунок про безбар’єрність
Коли я приїхав на лікування та реабілітацію в Луцьк, то звісно, тут мені було простіше пересуватися, адже місто доступніше та рідне. Однак не всюди є тротуарні спуски або ж часом з одного боку дороги спуск нормальний, а з іншого — специфічний, тому доводилось просити когось на переході про допомогу.
Якщо я наперед не продумував маршрут, як пересуватися містом, то інколи доводилось розвертатися, бо далі бордюр, який я не міг подолати.
Віктор-Микола показує бар’єри на вході до магазину з медичними товарами. Фото надав Віктор-Микола Гаврилюк
Тому коли до мене звернулася команда компанії BusMarket Group, яка вирішила створити мапу безбар’єрності, я радо погодився допомогти. З ними ми зі стоянки діставалися до різних локацій, щоб зрозуміти, наскільки мені це комфортно робити на кріслі колісному та як власне має працювати додаток, аби полегшити життя людям з інвалідністю.
На кріслі колісному й так складно пересуватися, а тут іще маєш далі шукати, де є нормальний туалет, де немає сходів, де доступний пандус. А інколи пандус є, але на ньому можна лише вбитись, тому його наявність — це не завжди про доступність. У новому місті людині з інвалідністю буде комфортніше з мапою безбар’єрності: вона не перейматиметься, куди їй завітати, а спокійно оцінить локації в застосунку.
Додаток буде корисний не лише для людей з інвалідністю, а й для їхніх друзів, знайомих і родин, аби попередньо перевірити, в який заклад вони можуть піти, та самостійно запропонувати доступну локацію.
Ми живемо в обставинах, в яких не знаєш, що може з тобою трапитись, а в умовах війни — тим паче. Водночас люди з інвалідністю — це люди, які жили повноцінно своє життя до травми, які не хочуть від нього відмовлятися.
У «совку» такі люди були закриті й не бачили світу. Їхнє життя проходило у власній квартирі, і в них не було іншого варіанту. Ми ж зараз через війну чи інші обставини отримали інвалідність і не можемо повноцінно користуватися кінцівками або маємо проблеми з зором, слухом, але цей смак життя, який був раніше, залишається. Ми маємо бути повноцінними членами суспільства. Фізичні травми не повинні жодним чином обмежувати самореалізацію.
Віталіна Веремчук
фахівчиня зі зв’язків з громадськістю компанії BusMarket Group
Доступність — це не лише для людей з інвалідністю, а й для кожного з нас
Долучалися до розробки застосунку Better Mobility всі, хто мав бажання щось розповісти чи зробити свій внесок. Однак велику роль у проєкті відіграли айтівці з BM Tech — вони були одними з тих, хто ініціював ідею додатку та її просував. Так проєкт став корпоративною соціальною відповідальністю компанії.
Люди на кріслах колісних, зокрема, ветерани були одними з тих, кого ми постійно опитували та з ким радилися при створенні застосунку. Одним з них був наш знайомий Віктор-Микола Гаврилюк.
Також наша команда познайомилася з ветераном, який після повернення з війни довгий час не виходив з дому, тому що не розумів, куди може піти. Він шукав на Google Maps заклад, в який хотів потрапити, але не знав, чи зайде туди. Коли ж побачив наш застосунок, то сказав, що нарешті може побачити ширину дверей, кут нахилу пандуса, його стик із землею та поручні — це важливо, тому що бувають різні крісла колісні та травми в людей.
Команда розробників застосунку Better Mobility. Фото: Віталіна Веремчук
Є різні мапи, які символічно показують, чи доступна локація або наявність у неї пандусу, але в реальності це часто нічого не говорить людині на кріслі колісному. Пандус не завжди функціональний — іноді це може бути абсолютно дивна конструкція з матеріалів, які не призначені для цього, або ж із неправильним кутом нахилу, через що людина на кріслі колісному не може виїхати нагору. Наш застосунок дозволяє це все побачити.
Доступність — це не лише для людей з інвалідністю, а й для кожного з нас. Батькам з дитиною у візочку, людям старшого віку та людям на кріслах колісних потрібний безбар’єрний простір, адже це про загальний комфорт і повагу.
Наша інфраструктура все ще залишається недосконалою, і навіть нові будівлі часто не відповідають вимогам доступності. Водночас сьогодні ми просто не маємо права залишати без уваги й можливостей наших військових, які понесли велику жертву та здобули поранення на війні.
Команда їздила на «Кураж Базар», де розповідала про застосунок Better Mobility. Фото надала Віталіна Веремчук
Як допомогти у розвитку застосунку
Ми зробили так, щоб кожен користувач, який не є експертом з безбар’єрності, міг оцінити доступність локації завдяки простому алгоритму — достатньо давати відповіді на запитання про те, що ти бачиш перед собою.
Застосунок попросить його зробити фото входу в приміщення та звернути увагу, чи є там сходи, пандус або ліфт. Якщо є пандус, Better Mobility показує, які саме місця на ньому сфотографувати, адже так людина самостійно зробить висновок, чи зможе потрапити в заклад.
Частину цієї інформації можна перевірити на Google maps, але не так якісно, як у застосунку, який чітко описує доступність по всіх критеріях.
Проте зараз за допомогою додатку можна оцінити лише вхідну зону. Аби людина повноцінно отримала послугу, вона повинна розуміти, чи не буде перешкод у самому закладі, як-от порогу, сходів чи вузьких коридорів. Ми вже почали над цим працювати.
Наразі маємо алгоритм оцінки внутрішньої доступності аптек, а також незабаром зʼявиться інформація про внутрішню доступність крамниць, супермаркетів і готелів.
Застосунок допомагає знаходити доступні локації. Фото з сайту bettermobility.app
Аби мапа була корисною, зараз її важливо наповнити, тому ми закликаємо завантажити застосунок і зробити в ньому один огляд закладу. Ми віримо, що маленькі кроки кожного небайдужого можуть суттєво покращити доступність багатьох локацій у містах України. Скачати застосунок можна за посиланням.
Стартап NORDA Dynamics зі Львова, що розробляє автономні системи керування безпілотниками, отримав 150 тисяч доларів інвестицій від фонду Angel One. Інвестицію була надана в межах синдикованої угоди й спрямована на масштабування ключових продуктів компанії.
Про це повідомили у Dev.ua.
Що відомо про стартап
NORDA Dynamics спеціалізується на створенні програмного забезпечення для БпЛА, які працюють в умовах радіоелектронної боротьби або відсутності зв’язку.
Основний продукт стартапу — система наведення «останньої милі» під назвою Underdog. Вона дозволяє безпілотникам автономно завершувати місію після того, як оператор визначив ціль. Технологія базується на комп’ютерному зорі та штучному інтелекті, що забезпечує точність удару навіть в умовах перешкод.
Читайте також: Стартап з України залучив $100 000 на розвиток платформи з військового вишколу
«У NORDA Dynamics ми створюємо технології, які надають дронам нові можливості — наші автономні системи дозволяють виконувати складні, точні місії в умовах війни швидко, ефективно і безпечно для оператора. Інвестиції від Angel One Fund — це не лише фінансова підтримка, а й можливість прискорити масштабування наших рішень на фронті та підвищити їхню бойову ефективність у режимі реального часу», — зазначив CEO NORDA Dynamics Назар Бігун. — прокоментував CEO компанії Назар Бігун.
Крім Underdog, стартап також розробляє систему StableLink. Це рішення для візуального утримання курсу, яке стабілізує висоту, азимут та координати дрона. Технологія особливо корисна для дронів-ретрансляторів і бомбардувальників у бойових умовах.
NORDA Dynamics — українська deeptech-компанія, заснована волонтерами з багаторічним досвідом допомоги армії. Команда об’єднує фахівців у галузі робототехніки, ШІ та військових технологій.
Нагадаємо, що ЗСУ працюватимуть з надлегким дроном-бомбером українського виробництва.
Фото обкладинки: LinkedIn Назар Бігуна
У кожного з нас є його винаходи: чому Apple завдячує своєму прориву українцеві
«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...