

Суспільство
Вийшов перший мультфільм про жителів окупованих територій від Центру прав людини ZMINA
В Україні відбулася прем’єра першого мультфільму проєкту «Всі, хто хотіли, поїхали?».
Про це повідомили в Центрі прав людини ZMINA у фейсбуці.
«Кримськотатарський народ добре пам’ятає, як понад 70 років тому з Криму виселили майже всі їхні родини. Тож сьогодні, попри шалений тиск з боку окупантів, ці люди тримаються рідної землі. Саме про це розповідає наш перший мультфільм, заснований на реальній історії Муміне Салієвої – кримської татарки, правозахисниці, матері, дружини політв’язня», – йдеться у повідомленні.
Як пише Укрінформ, в Україні 2 квітня стартував показ соціального проєкту «Всі, хто хотіли, поїхали?».
«У серії з 10 мультфільмів розкажуть про реальних людей, які з тих чи інших причин залишилися мешкати на тимчасово окупованих територіях в Криму і на сході України», – йдеться у повідомленні.
Про проєкт
Як зазначається, починаючи з 2 квітня, мультфільми щотижня публікуватимуть на фейсбук-сторінці проєкту «Всі, хто хотіли, поїхали?» і сторінках Центру прав людини ZMINA.
За словами Єлизавети Сокуренко, журналіста Центру прав людини ZMINA та продюсера проєкту, фразу, що дала назву фільму, часто можна почути щодо мешканців тимчасово окупованих територій. Нібито кожен, хто з початком війни не покинули їх, мають проросійські погляди, підтримали «путіна» і так звану «русскую весну».
«А відтак їх можна вважати зрадниками, які свідомо зробили вибір між Україною та «русским миром» на користь останнього. Тож порушення їхніх прав, загрози їхнім життям, обстріли, відсутність гідних умов життя, презирство – це те, мовляв, на що вони заслуговують. У серії роликів ми розвінчуємо цей міф і показуємо реальних людей, які стоять за дискримінаційними ярликами «колаборанти», «сепаратисти» тощо», – коментує Сокуренко.
Читайте також: VR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні
Рішення людей залишитися на окупованих територіях може сприйматися як політичний маніфест на користь країни-окупанта, хоча насправді це не завжди так, пояснює Альона Луньова, консультант фільму, правозахисник та менеджер з адвокації Центру прав людини ZMINA.
«Може здаватися, що дуже просто залишити все і поїхати з місця, яке вважаєш своїм домом. Це зовсім не так. І ми через історії наших героїв показуємо життєві обставини, через які багато наших співгромадян досі залишаються на окупованих територіях», – каже вона.
Зазначається, що історії для проєкту шукали за допомогою низки громадських організацій, які працюють у царині захисту прав внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.
Як створювали мультфільм
За словами режисера проєкту Ксенії Кравцової, майже всі мультфільми проєкту створені в різній техніці, зокрема мальованої класичної анімації, стоп моушен анімації, предметної анімації. Над ними як креативний продюсер та режисер анімації працювала Анастасія Фалілєєва, переможниця та учасниця міжнародних кінофестивалів, а також режисери анімації Родіон Шуб та Клим Климчук.
«Лише два з мультфільмів, які ми створили разом з художницею Алевтиною Кахідзе, намальовані нею в одному стилі. Один з них про маму Алевтини, Людмилу Андріївну, більш відому як Клубніку Андрїївну, про яку у Жданівці всі знали, що вона «бендеровка». Саме її історія надихнула нас на створення проєкту», – розповідає Кравцова.
Читайте також: Хто такий Костянтин Острозький? Вийшов перший ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих»
Нагадаємо, вийшов другий ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих» про Івана Мазепу.
Як ми повідомляли раніше, вийшов офіційний трейлер українського мультфільму «Віктор_Робот».
Головне фото: ukrinform.com.
Суспільство

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.

Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.

Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.

Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
Суспільство

«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.
Про це повідомили в компанії.
На зупинці зупинятимуться такі потяги:
- №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
- №793/794 Черкаси – Київ.
Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки
Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:
- станцію метро «Видубичі»;
- приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
- автостанцію «Видубичі».
Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.
Фото обкладинки: RailGallery
Суспільство

Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)




Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»