«Витягнути дітей з підвалів, а підвал — з голів дітей»: як у Савинцях боролися за відбудову музичної школи

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

Дірки в стелі, відсутність вікон, інструменти знищені та все у воді — такою побачили свою музичну школу в селищі Савинці працівники закладу, коли повернулися на роботу після деокупації. 

Та, попри численні проблеми, які треба було розв’язувати в громаді, місцева влада вирішила, музична школа — пріоритет для відбудови. Чому цю будівлю взялися відновлювати однією з перших та що з цього вийшло, розповідає ШоТам.

Росіяни палили багаття з дощок шкільної підлоги

Савинська громада була окупована з 2 березня 2022 року. Місцеві підрахували, що територією пройшло понад 400 танків та іншої важкої техніки. Росіяни постійно перебували у 18 містах і селах громади. 

«Нищили все, що можна було: зривали замки, двері, з аптек і магазинів виносили товари, розграбовували будинки й заклади освіти — усю оргтехніку та меблі звідти винесли. А нашу дощату підлогу кидали в топку для того, щоб зігрітися», — розповідає начальниця Савинської селищної військової адміністрації Оксана Супрун.

Та, за словами Оксани, найстрашніше — це був «лад», який вони наводили на території громади понад пів року: катували людей та організовували патрулі, які знищували все українське в бібліотеках та інших установах.

Проте навіть в окупації патріотичні місцеві здавали позиції росіян і допомагали Збройним силам. Їм вдалося — 10 вересня 2022 року українські військові звільнили громаду.

Читайте також: «Теорія шести рукостискань працює!». Савинська громада оживає й відбудовується, хоча від деяких будинків залишилися лише пічні труби

Пояснювали іноземцям, навіщо відбудовувати музичну школу

Росіяни пошкодили понад 700 домівок і 19 об’єктів соціальної інфраструктури: ФАПи, амбулаторії, школи, зокрема, й музичну. Будівля 1949 року з історією — спершу це була звичайна школа, потім — заклад позашкільної освіти, а музичну школу тут організували майже 50 років тому.

«Після прямих влучань КАБів у дах, стелю та стіни в нас були пошкоджені та знищені музичні інструменти», — розповідає Оксана Супрун.

«Коли після деокупації ми зайшли до школи, то були в розпачі та шоковані. Мені довелося виймати баяни й акордеони з води», — згадує викладачка Савинської музичної школи Тетяна Свинарчук.

У громаду почали приїжджати перші донорські організації, і місцева влада намагалася пояснити важливість відновлення закладу — майже на пальцях для іноземців, що говорили англійською й німецькою, Оксана та її колеги пояснювали, чому школа потрібна дітям. 

«Для нас було найголовніше витягнути дітей з підвалів, а наступне завдання — витягнути підвали з голів наших дітей», — говорить Оксана Супрун.

До того ж, будівля розташована на в’їзді до селища, тож біля неї щодня проходить багато місцевих. І музична школа без даху та вікон — це те, на що багатьом доводилось дивитися щодня.

Перші вікна замінили силами Савинської селищної ради. У травні 2023 року благодійний фонд «Карітас України» виділив кошти, щоб закрити дах і встановити двері. А музична спільнота України подарувала школі інструменти: три скрипки, гітару, а також відновили акордеони й баяни.

Так уже восени в будівлю провели опалення, й учні та учениці змогли знову повернутися у рідні стіни. 

Не тільки школа, а й місце незламності

До повномасштабного вторгнення школу відвідували 70 дітей. У перший навчальний рік після деокупації прийшли лише 27.

«Причини тому є різні: деякі виїхали за межі України, хтось уже відновив заняття в інших навчальних закладах України. Зараз у нас проходять змішані заняття — онлайн і офлайн. Ми маємо постійний контакт з батьками, які не проти того, щоб діти приходили сюди, витримуючи графіки повітряних тривог», — говорить директор Савинської музичної школи Микола Семенцов, який працює тут уже 35 років.

Зараз заклад розташований на другому поверсі. На першому в будівлі відкрили «Клуб для незламних українців», де є студія танців, молодіжний центр, пункт і зала незламності. 

У пункті можна пересидіти під час блекаутів та відключення тепла в будинках, а от залу незламності створили разом з ветеранським рухом для військових, які повертаються в громаду.

У школі майже завершили відновлення — залишилося доробити ремонт і переклеїти шпалери. На навчання сюди запрошують дітей і з інших громад, у яких немає таких закладів поряд.

Головне, аби люди поверталися, вважають у Савинській громаді. Адже щоб повернути їх додому, потрібно відбудовуватися далі. 

«Ми чекаємо, що 1 вересня до нас приїдуть усі наші учні — чекаємо з нетерпінням», — сподівається викладачка Тетяна Свинарчук.