Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Витягнути дітей з підвалів, а підвал — з голів дітей»: як у Савинцях боролися за відбудову музичної школи

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з «Інтерньюз-Україна» про відбудову громад.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

Дірки в стелі, відсутність вікон, інструменти знищені та все у воді — такою побачили свою музичну школу в селищі Савинці працівники закладу, коли повернулися на роботу після деокупації. 

Та, попри численні проблеми, які треба було розв’язувати в громаді, місцева влада вирішила, музична школа — пріоритет для відбудови. Чому цю будівлю взялися відновлювати однією з перших та що з цього вийшло, розповідає ШоТам.

Росіяни палили багаття з дощок шкільної підлоги

Савинська громада була окупована з 2 березня 2022 року. Місцеві підрахували, що територією пройшло понад 400 танків та іншої важкої техніки. Росіяни постійно перебували у 18 містах і селах громади. 

«Нищили все, що можна було: зривали замки, двері, з аптек і магазинів виносили товари, розграбовували будинки й заклади освіти — усю оргтехніку та меблі звідти винесли. А нашу дощату підлогу кидали в топку для того, щоб зігрітися», — розповідає начальниця Савинської селищної військової адміністрації Оксана Супрун.

Росіяни обстрілювали Савинці та всю громаду під час окупації. Фото: ШоТам

Та, за словами Оксани, найстрашніше — це був «лад», який вони наводили на території громади понад пів року: катували людей та організовували патрулі, які знищували все українське в бібліотеках та інших установах.

Проте навіть в окупації патріотичні місцеві здавали позиції росіян і допомагали Збройним силам. Їм вдалося — 10 вересня 2022 року українські військові звільнили громаду.

Читайте також: «Теорія шести рукостискань працює!». Савинська громада оживає й відбудовується, хоча від деяких будинків залишилися лише пічні труби

Пояснювали іноземцям, навіщо відбудовувати музичну школу

Росіяни пошкодили понад 700 домівок і 19 об’єктів соціальної інфраструктури: ФАПи, амбулаторії, школи, зокрема, й музичну. Будівля 1949 року з історією — спершу це була звичайна школа, потім — заклад позашкільної освіти, а музичну школу тут організували майже 50 років тому.

«Після прямих влучань КАБів у дах, стелю та стіни в нас були пошкоджені та знищені музичні інструменти», — розповідає Оксана Супрун.

«Коли після деокупації ми зайшли до школи, то були в розпачі та шоковані. Мені довелося виймати баяни й акордеони з води»,згадує викладачка Савинської музичної школи Тетяна Свинарчук.

Одна з кімнат Савинської музичної школи, що постраждала від обстрілів. Фото: ШоТам

У громаду почали приїжджати перші донорські організації, і місцева влада намагалася пояснити важливість відновлення закладу — майже на пальцях для іноземців, що говорили англійською й німецькою, Оксана та її колеги пояснювали, чому школа потрібна дітям. 

«Для нас було найголовніше витягнути дітей з підвалів, а наступне завдання — витягнути підвали з голів наших дітей», — говорить Оксана Супрун.

До того ж, будівля розташована на в’їзді до селища, тож біля неї щодня проходить багато місцевих. І музична школа без даху та вікон — це те, на що багатьом доводилось дивитися щодня.

Перші вікна замінили силами Савинської селищної ради. У травні 2023 року благодійний фонд «Карітас України» виділив кошти, щоб закрити дах і встановити двері. А музична спільнота України подарувала школі інструменти: три скрипки, гітару, а також відновили акордеони й баяни.

Так уже восени в будівлю провели опалення, й учні та учениці змогли знову повернутися у рідні стіни. 

Не тільки школа, а й місце незламності

До повномасштабного вторгнення школу відвідували 70 дітей. У перший навчальний рік після деокупації прийшли лише 27.

«Причини тому є різні: деякі виїхали за межі України, хтось уже відновив заняття в інших навчальних закладах України. Зараз у нас проходять змішані заняття — онлайн і офлайн. Ми маємо постійний контакт з батьками, які не проти того, щоб діти приходили сюди, витримуючи графіки повітряних тривог», — говорить директор Савинської музичної школи Микола Семенцов, який працює тут уже 35 років.

Зараз заклад розташований на другому поверсі. На першому в будівлі відкрили «Клуб для незламних українців», де є студія танців, молодіжний центр, пункт і зала незламності. 

Микола Семенцов, Оксана Супрун та викладачки музичної школи стоять навпроти відновленої будівлі 75-річної школи. Фото: ШоТам

У пункті можна пересидіти під час блекаутів та відключення тепла в будинках, а от залу незламності створили разом з ветеранським рухом для військових, які повертаються в громаду.

У школі майже завершили відновлення — залишилося доробити ремонт і переклеїти шпалери. На навчання сюди запрошують дітей і з інших громад, у яких немає таких закладів поряд.

Головне, аби люди поверталися, вважають у Савинській громаді. Адже щоб повернути їх додому, потрібно відбудовуватися далі. 

Викладачка Тетяна Свинарчук вчить ученицю школу грати на фортепіано. Фото: ШоТам

«Ми чекаємо, що 1 вересня до нас приїдуть усі наші учні — чекаємо з нетерпінням», — сподівається викладачка Тетяна Свинарчук.

Суспільство

Мурчики чекають на свою людину: у Києві пройде фестиваль адопції котів

Опубліковано

У ТРЦ River Mall проведуть фестиваль з прилаштування котів AdoptMe Days. Десяток притулків у форматі Only Cats передадуть вакцинованих, чипованих та оброблених тваринок. Чотирилапих безкоштовно віддаватимуть у люблячі родини. 

Про це повідомили організатори фестивалю Gostomel Shelter та Pethouse.

Не тільки котики, а й подарунки

«Пухнасті, плямисті, грайливі та сонні, маленькі та великі – усі ці котики 13 квітня чекатимуть своїх петбатьків на фестивалі адопції звірят AdoptMe Days», — розповідають у анонсі. 

Організатори фестивалю підготували консультації ветлікарів та поради з адаптації для майбутніх родин котиків. Також на учасників чекають партнерські подарунки — набори звірячого щастя з кормом, лежаком, іграшками та іншими.

Серед гостей розіграють петбокс зі смаколиками та іграшками. А тих, хто поки не готовий взяти у родину котика, організатори закликають підтримати притулки інформаційно, донатом чи волонтерством.  За півтора року існування фестивалю прилаштували понад 1 400 тварин.

Зареєструватися на подію можна за посиланням. Фестиваль відбудеться з 13:00 до 19:00 за адресою Дніпровська набережна, 12.

Читайте також: Кіт Степан приєднався до ФК «Шахтар» та розігрує призи на збір для Третьої штурмової бригади

Про організаторів

Pethouse — найбільший інтернет-магазин зоотоварів в Україні, з асортиментом понад 10 000 товарів. Компанія входить до ТОП-15 e-commerce магазинів країни за версією журналу Forbes. З 2010 року Pethouse щодня примножує звіряче щастя, розвиваючи культуру відповідального петбатьківства. Системно підтримує притулки, ініціює соціальні кампанії як-от AdoptMe Days та просуває адопцію тварин в Україні.

Gostomel Shelter – приватний притулок у Київській області, мета якого побудувати культуру спілкування між тваринами та людьми. Шелтер руйнує стереотипи про притулки та опікується понад 700 звірятами. 

Нагадуємо, що для близьких ветеранів і ветеранок організували зустріч про силу підтримки.

Фото: з архіву минулих фестивалів AdoptMe Days

Читати далі

Суспільство

Німецький дизайнер вшанував пам’ять української художниці та бойової медикині Маргарити Половінко

Опубліковано

У своєму інстаграм Франк Вільде опублікував селфі з картиною Маргарити Половінко, яку вона писала кров’ю. Українська художниця загинула 5 квітня. 

Про це сповістили у Другому механізованому батальйоні 3 ОШБР, де служила Маргарита.

У своєму дописі Франк Вільде додав цитату Маргарити, якою вона описувала власну картину: 

«Я намалювала дівчину, яка, мов ангел, летить над будинками. Дівчина літає над цією гидотою світу. Перше моє сприйняття росіян було таким, що вони  — монстри, які прийшли битися з людьми»

Читайте також: «Символ гордості»: 13-річний каратист відмовився від спільного фото з росіянином на п’єдесталі (ВІДЕО)

Про мисткиню

Маргарита Половінко — українська художниця, фельдшерка і волонтерка. Вона загинула на війні 5 квітня у 31 рік. Маргарита служила у 3-й окремій десантно-штурмовій бригаді Збройних Сил України. У 2024 році Маргарита Половінко зголосилася допомагати в евакуації поранених бійців, керуючи евакуаційним транспортом у першій ланці ланцюга евакуації. Згодом увійшла до 2-го механізованого батальйону 3-ї окремої десантно-штурмової бригади.

У інтерв’ю для «Суспільного» Половінко розповідала, що почала багато малювати на початку повномасштабного вторгнення, коли побачила перші новини про загибель дітей в Ірпені.

11 квітня Маргариту поховають у рідному Кривому Розі на Алеї Слави центрального кладовища.

Нагадуємо, що на Донеччині розробили 3D-модель стели з підписами, які в 2024 зафарбували.

Фото: інстаграм Франка Вільде

Читати далі

Суспільство

Українка поділилася досвідом краудфандингу в Стокгольмі: іноземці хочуть приїхати вчитися до нас

Опубліковано

Керівниця ГО «Моє місто» Вікторія Зацнова представила український досвід краудфандингу на міжнародній програмі Voices United у Стокгольмі. Програму організував Шведський інститут, щоб зібрати українські та шведські організації для обміну досвідом і пошуку спільних рішень.

Про це повідомляють в громадській організації.

Краудфандинг в Україні та за кордоном 

Український досвід краудфандингу викликав у шведських партнерів особливий інтерес, адже в нашій країні спільнокошт став відповіддю на виклики воєнного часу. У Швеції громадське фінансування використовують переважно для підтримки стартапів і творчих ідей.

Під час проєкту Вікторія провела тренінг про те, як українці використовують краудфандинг для вирішення нагальних потреб — від допомоги ВПО до відновлення інфраструктури.

Читайте також: «Тримаюся далі»: як багатодітна мама з Києва передала 240 тонн допомоги за рік

Іноземці приїздитимуть переймати досвід

На зустрічі зі шведськими організаціями українка познайомилася з роботою ForumCiv (розвиток громадянського суспільства у 70 країнах світу), The Independent Living Institute (підтримка людей з інвалідністю) та Reach for Change (підтримка соціальних підприємців).

«Цей нетворкінг показав мені перспективу для українських організацій виходити на міжнародний рівень, організовувати спільні освітні програми для організацій-початківців та розвивати обміни між країнами. Ми вже бачимо можливість створення проєктів, у межах яких українці їздитимуть за кордон вивчати, як там працює громадський сектор, а іноземці приїздитимуть до нас переймати наш досвід та волонтерити», — каже Вікторія Зацнова.

Український громадський сектор вміє діяти швидко: мобілізувати ресурси, адаптуватися до змін і будувати довіру з людьми. Цей досвід може бути цінним для міжнародної спільноти. А от у західних партнерів ми можемо вчитися системності: сталого управління, планування наперед і міжнародних стандартів прозорості.

Про «Моє місто» 

«Моє місто» — це громадська організація, що надає можливості для реалізації суспільно корисних ініціатив через краудфандинг і навчання.

Організація вже понад 10 років розвиває культуру краудфандингу в Україні, допомагаючи соціальним ініціативам збирати кошти на важливі зміни.

Нагадаємо, бойова медикиня Олена Риж розповіла у «Збірному подкасті» про донати і дії, що під силу кожному

Фото: «Моє місто»

Читати далі

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

«Навіть якщо є лише одна рука, другою буде моя»: керамістка з Херсона ліпить разом із пораненими військовими

У Василя з позивним Метелик проблеми з моторикою. В нього не вистачає кількох пальців на...

Економіка і бізнес6 днів тому

Їй казали: «Ти не зможеш». Підприємиця з інвалідністю отримала 5 грантів і створила косметичний бренд

У 13 років їй діагностували хворобу хребта, виявили вкорочення ноги та ураження центральної нервової системи....

Суспільство1 тиждень тому

Не дає зануритися в темряву: це енергетик з Донеччини, що працює попри обстріли

Валентин з містечка Курахове працює енергетиком уже понад 20 років. Курахівська ТЕС була у місті...

Суспільство1 тиждень тому

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня «СпівДії заради Дітей»...