Культура
Вишиванка — наш код: як виглядає вишивка в кожній області України (ФОТО)
Кожна українська вишиванка — це частинка культурної ДНК. Узор на рукаві чи грудях — не просто візерунок, а зашифрована історія краю. Від чорних борщівських сорочок до гуцульської вибухової палітри, від білосніжної гладі Чернігівщини до яскравих букетів Слобожанщини вишивка зберігає характер кожної області.
ШоТам показує, як впізнати свій регіон по вишиванці.
Львівська область
Тутешні сорочки часто вишиті хрестиком або стебнівкою, а між орнаментами залишається багато простору. Популярні мотиви — ромби, зірки, квіти. Основними кольорами є чорний часто з домішками червоного, синього або жовтого.
У Яворівському районі зустрічаються дрібні кольорові фігурки — «сосонки», «клинці», «кривульки». Саме тут сформувалася унікальна техніка — «яворівка», що поєднує кольорове занизування з характерним ритмом і симетрією.
Тернопільська область
Цей регіон відомий передусім борщівськими чорними вишиванками. За легендою, жінки вишивали сорочки чорним у пам’ять про загиблих чоловіків. Узори, які щільно вкривають рукави, складаються з геометричних малюнків, зокрема трикутників і хрестиків.
Івано-Франківська область
На Франківщині панує яскравість. Вишивки з Космача, Снятина чи Коломиї — це вибух червоного, жовтого, зеленого, чорного. Орнаменти геометричні, часто складаються з ромбів, зигзагів та інших з химерними назвами на зразок «зерняткові» чи «вусаті».
Чернівецька область
На Буковині у вишивці переважають бісер, шовк, металеві нитки та складні композиції. Часто повторюються мотиви квітів, птахів, дерев, що поєднуються з геометричними формами. Під час вишивки майстрині поєднують гладь, хрестик і тамбур.
Закарпатська область
Тут могли вишивати понад 10 відтінками одночасно. Поширені орнаменти — ромби, зигзаги, кучеряві лінії. Вишивка була щільною, іноді з використанням вовняних ниток.
Київська область
Київщина — це контраст червоного й чорного на білому тлі. Майстрині використовували мотиви стилізованих грон винограду, квітів, калини, дубового листя. Часто зустрічається техніка, де спочатку малювали візерунок, потім обводили його чорною ниткою, а вже опісля зашивали кольором.
Полтавська область
Полтавщина — символ витонченості, тому їхні найвідоміші вишивки — «білим по білому». Ледь помітні, рельєфні орнаменти нагадують морозні візерунки. Улюбленою технікою вишивальниць була лічильна гладь. Часто візерунок доповнювали мережками, виколюванням.
Чернігівська область
Для Чернігівської області були характерні дрібні геометричні чи рослинні узори, вишиті червоними та білими або світлими нитками. У вишивці часто поєднували кілька технік: гладь, мережку, вирізування.
Сумська область
Сумщина за стилем була близька до Полтавщини, але мала особливий пташиний акцент. Серед орнаментів були й геометрія, птахи: орли, голуби, качки. Вишивка на Сумщині часто рельєфна, кольорова. У цьому регіоні також використовували тамбурний шов, який додавав фактурності й декоративності.
Хмельницька область
Хмельниччина — це мінімалізм у кольорах. Найпоширенішою була вишивка одним кольором (червоним або чорним) з використанням геометрії: ламаних ліній, зірок, ромбів. Характерною для регіону була техніка вирізування.
Волинська область
На Волині майстрині вишивали зірками, ромбами, ламаними лініями. На сорочках найчастіше використовували червоний, іноді чорний чи синій кольори. Там також існувала традиція «бігунка» — вишивки вузької смужки на згині рукава.
Житомирська область
Поліська вишивка — це також червоно-чорна класика. Узорами на ній слугували хрести, ромби, розетки, стилізовані барвінки та берізки. На Житомирщині також були популярні квітково-рослинні орнаменти, такі як барвінок і берізка. Візерунок часто був дрібний, на сірому лляному полотні.
Черкаська область
На Черкащині була поширена дрібненька вишивка, переважно з горизонтальними смужками на рукавах. Візерунки здебільшого геометричні, а кольори — класичні червоний з чорним. Найбільше таких вишивок було в Суботові й Чигирині.
Харківська область
На Харківщині вишивали поліхромно, хрестиком або напівхрестиком. Використовували орнаменти дерева життя, квітів, геометрії. Особливістю було використання грубих ниток, що надавали рельєфності.
Дніпропетровська область
Тут любили все стримане й акуратне: комір вишивали чорною гладдю, на пазусі робили вирізування, а рукави прикрашали лиштвою, у візерунках найчастіше зустрічались ромби, кружечки, зірки й хрестики.
Кропивницька область
Тут вишивка зберегла риси архаїки: у її мотивах використовували символи прародительки та світового дерева. Згодом поширились пишні рослинні орнаменти: гілки з бутонами, вазони з квітами. Двоголовий орел відображав чоловічу та жіночу сутність одночасно (згодом росіяни вкрали цей символ).
Донецька область
На Донеччині любили багаті, яскраві візерунки — переважно червоно-чорні, часом з додаванням квіти, пташок чи деревця. Усе це вишивали не просто так — кожен елемент мав своє значення: щось захищало, щось бажало достатку та родючості: рослинні мотиви (квіти, дерева), птахи (на весільних рушниках).
Луганська область
На Луганщині яскраво й рельєфно вишивали квіти, дубове листя, виноград, птахів. Основні особливості — це поліхромні візерунки, виконані хрестиком грубою ниткою. Традиційним є поєднання різних ниток за фактурою. Окрім хрестика була гладь.
Одеська область
На Одещині сорочки вирізнялися «пухликами» — дрібними зборочками на рукавах. У візерунках поєднували геометрію з рослинними мотивами, а кольори брали яскраві: червоний, чорний і жовтий.
Миколаївська область
На Миколаївщині вишивка була здебільшого з рослинними мотивами — дубовим листям, хмелем, сосонками. Часто додавали птахів і навіть коней. Ще одна особливість — горизонтальні лінії, які символізували землю.
Херсонська область
На Херсонщині вишивали або класично — чорним і червоним, або ніжно — білим по білому. У візерунках часто з’являлися світове дерево, птахи та квіти, а загалом переважали саме рослинні композиції.
Запорізька область
Запорізька вишивка — це справжній спадок чумаків і козаків. Сорочки шили з широкими рукавами, а комір прикрашали чорним плисом. У візерунках переважала геометрія та сонячні кола.
Рівненська область
На Рівненщині вишивка була стримана й лаконічна — прості геометричні візерунки в червоно-чорних кольорах. Часто використовували техніки занизування, верхоплуту й настилування. Вишивали на лляному полотні — сірому або світлому.
Вінницька область
На Вінниччині вишивка була справжнім міксом технік — тут і низинка, і верхоплут, і мережка. Візерунки використовували чіткі: квадрати, ромби, все з виразними контурами. У кольорах переважали чорний та вишневий, іноді додавали трохи золотисто-жовтого для акценту.
Крим
Кримськотатарська вишивка — це контрастні кольори, гірлянди квітів та образи дерева життя. Вишивали по шовку та оксамиту, часто тамбурним швом. Ця техніка, також відома як ланцюжковий шов, застосовувалася в поєднанні з іншими методами, такими як аплікація, бісероплетіння та золоте шитво.
Анастасія Дробоцька, учениця 7-В класу Тернопільської спеціалізованої школи №3, виборола золоту нагороду на 45-му Міжнародному конкурсі пісні і танцю, що проходив у польському місті Конін.
Про це повідомили в Тернопільській міській раді.
У конкурсі брали участь представники з різних європейських країн. Анастасія не лише потрапила до фіналу, а й отримала запрошення виступити на гала-концерті, представляючи Україну та Тернопіль.
Юна вокалістка професійно займається в Art school Triumf під керівництвом Анастасії Сичової, навчається у школі-майстерні фестивалю «Червона рута» й опановує фортепіано в музичній школі №1 імені Василя Барвінського.
Читайте також: Головний артист балетної трупи з Маямі відтворив танець 8‑річної Аріни з Ірпеня (ВІДЕО)
Уже у вересні Анастасія представить свій талант у фіналі фестивалю «Червона рута-2025» у Львові як наймолодша фіналістка за 55 років історії конкурсу.
Нагадаємо, що українські школярі вибороли 17 нагород у фіналі конкурсу GENIUS Olympiad в США.
Фото: сайт Тернопільської міської ради
Українські митці здобули відразу кілька нагород на одному з найпрестижніших анімаційних фестивалів світу — Festival international du film d’animation d’Annecy, що проходив з 8 по 15 червня у французькому місті Ансі. Цей форум вважають провідною подією у світі анімації, яка щороку збирає найкращі проєкти з усього світу.
Про це повідомили в Держкіно.
Визнання української анімації
Цьогоріч українці отримали визнання одразу в кількох конкурсних і професійних секціях. Повнометражна документальна стрічка «Червона зона» режисерки Ірини Цілик перемогла в категорії Ciclic Prize, отримавши грант у розмірі 25 тисяч євро та двомісячну резиденцію у французькому місті Вандом.
Анімаційний короткий метр «Катерина» Марії Янко здобув ARTE France Prize. Стрічку попередньо закупив один із провідних європейських телеканалів ARTE для показу в авторській програмі Court-circuit.
У категорії Immersive Experiences український проєкт «Damned» Наталії Великанової виборов нагороду Weird Market Prize і отримав запрошення до участі в іспанському фестивалі Weird Market у Валенсії.
Читайте також: На Волині відновили вишиванку 19 століття: завдяки їй у Канаді збиратимуть гроші для ЗСУ (ФОТО)
Водночас VR-проєкт «Fragile Home» авторства Ондржея Моравеца і Вікторії Лопухіної отримав головну нагороду у VR-конкурсі — Cristal for the Best VR Work — за імерсивну історію про трансформацію дому в зону небезпеки.
У межах індустріального пітчингу Black Sea Animation Projects, присвяченого проєктам із країн Чорноморського регіону, Україну представила стрічка «Frescoes of Memory» режисерки Олександри Джиганської — особисту історію про памʼять, приналежність і спогади.
Національний український стенд на фестивалі організувала Українська кіноасоціація за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Французького інституту.
Нагадаємо, що анімація «Я померла в Ірпені» перемогла на кінофестивалі в Інсбруку.
Фото обкладинки: сайт Держкіно
Працівники Київської митниці зберегли від вивезення 27 посріблених предметів від польських майстрів — дзеркала, скриньки, посуд з кавових та чайних сервізів, горіхокол та дверний молоток. Усе це виявили під час перевірки міжнародного експрес-відправлення з Рівного до Польщі.
Про це повідомила пресслужба Київської митниці.
Побутові речі від польських майстрів
За оцінкою фахівців Національного музею історії України, усередині посилки — цілісна колекція унікальних побутових речей з посрібленням, створених польськими майстрами у другій половині 19 — на початку 20 століття.
Усі предмети виготовили на легендарних фабриках: Fraget,Norblin & Co Warszawa, Bracia Henneberg, Roman Plewkiewicz &Co, Fabryka Wolska pod Warszawa та інших, що працювали у Варшаві у часи Королівства Польського.
Читайте також: Українські митники виявили цінні артефакти про Тараса Шевченка (ФОТО)
У колекції були:
- чотири предмети від Fraget — бренду, що став синонімом якості,
- п’ять — від Norblin & Co Warszawa;
- шість — від Bracia Henneberg, знаної своїми дзеркалами.
Митники зазначили, що під час вивезення посилки не було спеціального свідоцтва. Стосовно громадянина, який відправляв культурні цінності за кордон склали протокол про порушення митних правил за ст. 473 Митного кодексу України.
Про виробників
Fraget — варшавська фабрика, чиї вироби прикрашали столи в Києві, Одесі, Вільно та Тифлісі.Конкурент Norblin & Co Warszawa представив світу сплав «веріт» — технологію, яка змінила підхід до посріблення, а Bracia Henneberg славилися своїми дзеркалами.
Нагадуємо, що «Азов» та REYTEL’ випустили благодійний браслет «СТАЛЬ» (ВІДЕО).
Фото надала пресслужба Київської митниці