Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Вироби з дерева. Як у Woodstuff створюють екологічний посуд

Опубліковано

Їх вироби нещадно копіюють. Це — ознака якості, пояснює співвласниця Woodstuff.

Деревину, з якою працює бренд, вони тут же намагаються відшкодувати природі, саджаючи нові дерева. Це — про відповідальність, кажуть у Woodstuff

Тут за потреби ви зможете дізнатись все про кожен шмат дерева, з якого вироблена дошка, салатник чи тарілка.

І будете певні — навіть дерев’яну стружку — і ту не викинуть, а відправлять на підстилку коням.

Як із замовника вирости у виробника дерев’яного посуду і екосвідомий бізнес — далі у нашому інтерв’ю з Аллою Сенчило.

 <strong>Алла Сенчилів</strong>

Алла Сенчило

Разом з чоловіком Ігорем заснувала бренд дерев’яного посуду

Woodstuff починався з майстерні “Барельєф” в 2011 році. Тоді подружжя на замовлення виробляло ексклюзивні різьблені дерев’яні вироби — досить дорогі. Згодом зіткнулися з тим, що клієнти все частіше хотіли зробити щось за своїм дизайном. Так бренд почав працювати під потреби клієнта. Сьогодні команда Woodstuff трудиться в двох напрямках: виконує замовлення для великих компаній і виробляє дерев’яний посуд.

Обпалювати можна не тільки глину

На перший погляд, це здається абсурдом. Обпалювати дерев’яний посуд? Нонсенс. Але ми використовуємо цю техніку у роботі Woodstuff. Так у виробі м’які дерев’яні волокна пропалюються і стають чорними, а більш тверді залишаються світлими.

Якщо ти впливаєш на деревину вогнем — тільки трохи перегрів, і вона може тріснути.

І тоді цілий виріб відбраковується. 

Але це того варте: якщо все вдається, ефект виходить шикарний — поверхня деревини стане більш гладкою і текстурною.

Чому посуд саме із дерева?

Дерево — екологічний матеріал. І цілком відповідає нашим з чоловіком поглядам на життя, адже цей продукт біорозкладаний і не несе навколишньому середовищу ніякої шкоди, на відміну від багатьох інших на ринку посуду.

А ще це матеріал, який допомагає вдосконалювати вироби. Наші сьогоднішні роботи, і ті, які вироблялись сім років тому — абсолютно різні за якістю. Сьогоднішні — в рази краще, і ми все ще прагнемо до вдосконалення.

Як “Барельєф” перетворився на Woodstuff 

 У 2011 году ми називались майстернею “Барельєф” — бо нашою візитівкою були дуже красиві і дуже дорогі картини з дерева. Тоді через сайт ми продавали

ексклюзивні вироби для віп-персон: від диригентських паличок до настільних ігор, які сьогодні є лиш на європейському ринку. 

Коли у нас ще не було своїх виробничих потужностей, перші замовлення від великих корпоративних клієнтів ми пробували виконувати за допомогою підрядників.

Це було складно, адже, по-перше, у кожного клієнта були свої побажання.

Тобто кожне замовлення у 40-50 штук складалося з різних виробів. Комусь коробки для виробу обов’язково фіолетові потрібні, комусь лише виріб — з власним логотипом.

По-друге, завдання, які ми віддавали на аутсорс столярним виробництвам, були кустарної якості.

Це той момент, коли ти отримуєш продукт, який не те що передати — показати нікому не можеш. Бо соромно за якість.

Це було дуже складно, але ми вирішили робити серійні дерев’яні вироби на своєму маленькому виробництві. І винайняли приміщення поруч з великою меблевою фабрикою.

Першими нашими замовниками були ресторани, для яких ми робили вивіски, аксесуари і дерев’яний посуд. В той момент, коли ми почали створювати для них дерев’яний посуд, якраз набирав обертів тренд красивої подачі їжі.

І тут стало зрозуміло: є попит, але немає пропозиції. Ніхто не робить і не продає красивих товарів для будинку. Так і з’явилася ідея створювати дерев’яний посуд.

Саджати нове дерево замість використаного 

Відшкодовувати природі усе забране — це наша мета. Ми до цього прагнемо — наразі посадили 177 дерев у Парку Партизанської слави, закупивши дерева у “Зеленбуду”. Липи і ліщину — бо у підприємства на той момент саме саджанці цих дерев були.

Сюди ж віднесіть і ідею безвідходності нашого виробництва.

Наш перший цех знаходився поруч з великим столярним виробництвом, де робилися дерев’яні меблі.

У них було дуже багато було відходів, які вони не могли використовувати для своїх цілей. І цілі шматки дерева відправляли в топку, на дрова.

Було боляче дивитися, як вони просто викидають деревину. Тому ми домовилися використовувати ці залишки у нас на виробництві. Вирізали підставки під яйця, ложки для меду,  візитниці та підставки для канцелярії.

Нам, звичайно, дешевше все робити з купленої деревини. З нею легше і швидше працювати, ніж переробляти кожен маленький шматочок. Та, не дивлячись на  додаткові труднощі, ми все-одно цим займаємося.

Сьогодні наше виробництво безвідходне: навіть дерев’яну стружку з цеху ми надсилаємо іншим підприємствам – у конюшні, як наповнювач різних виробів

Наша глобальна мета — щоб в кожному будинку, на кожній кухні був який-небудь продукт від нашого бренду. Не пластиковий, не скляний, а екологічно чистий і натуральний — з чистого дерева.

Скільки коштує запустити столярну майстерню

Коли ми починали створювати Woodluck, то мій чоловік Ігор робив столярські роботи самостійно. А тепер у нас є цілий штат співробітників: столяри, шліфувальники, маляр по дереву, оператори верстатів, контент-менеджер, менеджер по роботі з клієнтами.

На той момент ми не рахували, у скільки грошей це все обійдеться. В той період все зароблене відразу вкладали у виробництво, облік почали вести набагато пізніше.

Але сьогодні щоб почати столярне виробництво з нуля, потрібно мінімум 100 тисяч доларів. Це якщо ви хочете повністю обладнати цех, орендувати приміщення, закупити хорошу деревину для старту.

Як створюють найпопулярнішу тарілку бренду

Важкі дошки для нарізки та подачі їжі можна купити за 265 гривень, прекрасні дерев’яні тарілки у формі серця — за 395 гривень. А от хіт продажів — тарілки у формі “зайчика” — коштують в залежності від розмірів 380 та 450 гривень. 

Щоб створити таке “зайченя”, спершу ми купуємо суху необрізану дошку — зазвичай, вона триметрова, прямо з корою по боках. Перший, хто з нею працює в нашому цеху — це столяр.

Він на різних верстатах — рейсмусовому, фуговальному і калібрувальному — розпускає ці дошки на певні елементи, потім склеює ці елементи, спеціально підбираючи красиву структуру дерева. З цих заготовок ми далі вирізаємо форми.

З простою формою виробу впорається і столяр, якщо це щось складніше — той же “зайчик”, то матеріал відправляємо оброблятися на гравірувально-фрезерному обладнанні. Після цього обов’язково повертаємо до того ж столяра, який вручну згладжує всі кути і надає остаточну форму виробу. 

Останнім до виробничого процесу приступає шліфувальник. Він власноруч робить вироби гладенькими, приємними на дотик. 

Це найбільш “ручна” частина виробництва, тому що форма виробів складна і цікава, і відшліфувати їх можна тільки за допомогою золотих рук наших шліфувальників. 

Як доглядати за дерев’яним посудом

Купивши посуд, люди завжди хочуть його спершу помити, перш ніж почати з нього їсти. Тому ми спеціально наносимо на тарілки чи дошки кілька шарів мінеральної олії та бджолиного воску.

 Олія не має ні запаху, ні смаку. Її часто використовують у фармацевтичній промисловості для кремів. Вона вбирається всередину деревини. і захищає його від внутрішніх або зовнішніх подразників. А віск — це вже фінішне покриття.

 Втім, незважаючи на те, що вироби просочені натуральним маслом, якщо його залишимо надовго у воді, деревина набере цю вологу і може тріснути. Тому після використання посуду обов’язково витріть його насухо і просушіть. 

А ще мийте відразу після використання — бо потім доведеться застосовувати агресивні миючі засоби і жорсткі губки, а дерево цього не любить.

Якщо хочете, щоб вироби роками виглядали як новенькі, їх добре б покривати маслом раз на кілька місяців.

Хто клієнти і де продається посуд

Зараз наша продукція реалізується в магазині “Всі.Свої”, на Розетці, також ми робимо поставки безпосередньо до Європи.

Як такої маркетингової стратегії не було, весь цей час ми просто як черепашки — повільно і впевнено просувалися до мети.

Сьогодні ми активні у соціальних мережах, а наш сайт от-от буде оновлений.

Зараз працюємо з безліччю відомих брендів: Jameson, Inkerman, Nemiroff, Googwine, “Укрсиббанк”.

Продукцію копіюють цілими лінійками

Плагіат з’явився, коли ми почали брати участь в різних ярмарках. Можливість захистити свою продукцію патентом, звичайно, є але патентувати кожен виріб лінійки — дорого. І ми вирішили цього не робити.

Але я так скажу: на ярмарках, коли приходять наші “конкуренти” з посудом один в один, як у нас, але дешевшим — все-одно у нас продажі йдуть краще.

Наша головна зброя проти плагіату — це впізнаваність і якість.

Якщо нас копіюють, що ж, значить, конкуренти хочуть бути на нас схожими.

Деякі майстри продають товари втричі дешевше за наші, перш ніж купувати, задайте собі питання — де вони беруть деревину.

У нас на всю деревину, яку використовуємо, є сертифікати походження. Ми намагаємося обирати постачальників, які можуть надати всі документи. Щоб точно знати для себе, що дерево було дозволено для вирубки.

26.11.2019

Економіка

Рівне з’єднають зі Львовом швидкісним шосе

Опубліковано

Рівне планують з’єднати зі Львовом швидкісним шосе. Кабмін вже працює над пошуком фінансування для нових інфраструктурних проектів, йдеться на сайті Рівненської ОДА.

Покриття України мережею швидкісних шосе стане важливим етапом поєднання України з європейськими країнами.

Зазначається, що на найближчі роки пріоритетом має стати доведення до першої категорії автомобільної дороги М06 на ділянці Рівне – Львів, а також розбудова швидкісного сполучення Києва з Івано-Франківськом та Тернополем , а також Львова з Мукачевом.

В перспективі від Львова планується довести маршрут до кордону з Польщею та з’єднати із існуючим польським автобаном А4. А також запустити проект з будівництва нової дороги автомагістралі Львів — Мукачево через Карпатський хребет, і з’єднати її з угорським автобаном М3 та словацьким D1. 

Читайте також: Укравтодор відремонтував частину маршруту «Золоте кільце Карпат»

Як зауважили у Мінфіні, основним кредитором ресурсу для розвитку швидкісного руху в Україні стали міжнародні фінансові організації (МФО). Лише цього року на проекти з реконструкції та будівництва автомобільних доріг в Україні Мінфін залучив майже 5 мільярдів гривень. Йдеться зокрема про підтримку МБРР проєкту розбудови швидкісного шосе на дорозі від Борисполя до Харкова, яка є частиною транспортного коридору Європа-Азія, а також кредити ЄБРР та ЄІБ на покращення пропускної спроможності під’їздів до Києва та реконструкцію дороги М06 Київ — Чоп.

Фото: thepage.ua

Читати далі

Економіка

На Рівненщині проєктують індустріальний парк площею 43 га

Опубліковано

На Рівненщині будуватимуть індустріальний парк для залучення інвесторів. Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

Загалом в Україні зареєстровані 13 індустріальних парків. І Рівненщина впевнено рухається в цьому напрямку.

«На сьогодні такий один проект – в процесі реєстрації в Мінекономіки. Варто й відзначити, що наша область – одна серед переможців конкурсу «Золота ділянка 2020». Дві території, у тому числі й частина індустріального парку в Малолюбашанській ОТГ, визнані як найбільш привабливі. На переможців конкурсу серед іншого чекає промоція інвестиційних ділянок серед іноземних інвесторів. Окрім того, частина парку в зазначеній ОТГ вже використовується під інвестиційний проект – тут спорудили сонячну електростанцію», – зазначив заступник голови ОДА Сергій Гемберг.

Читайте також: Індустріальний парк «Біла Церква» виділить 15 га землі під вирощування часнику

Що передбачає проєкт?

На території Привільненської ОТГ під індустріальний парк відвели ділянку площею 43 га, змінили її цільове призначення. Виготовили план, облаштували інженерні та технічні комунікації, а тепер передали на реєстрацію у Мінекономіки.

Обрали таку ділянку, яка має вигідне логістичне положення – поблизу міжнародної траси Київ-Чоп. Парк будуватиметься у 3 черги, матиме 26 різнофункціональних корпусів. Серед них – промислові, адміністративні, складські та лабораторно-дослідницькі. На початкові роботи ОТГ кошти вже виділила.

Фото: rv.gov.ua, 112.ua

Читати далі

Економіка

Південно-Африканська Республіка хоче продавати Україні м’ясо крокодилів

Опубліковано

В українських магазинах може з’явитися м’ясо крокодилів. Про це інформує Економічна правда.

Зазначається, що Південно-Африканська Республіка висловила зацікавленість в експорті до України шерсті, м’ясної продукції, зокрема м’яса крокодилів, повідомляє пресслужба Держпродспоживслужби за підсумками відеозустрічі із фахівцями ПАР.

Читайте також: Борщ з карасями та желе з ромашки: шість столичних закладів української кухні

Також сторони обговорили можливості експорту українського м’яса (м’яса птиці та свинини) до ПАР, а також яєць та яєчної продукції, зокрема умови доступу на ринки.

Окрім того, у ході розгляду питання експорту свинини учасники обговорили можливості визнання регіоналізації в частині АЧС враховуючи ситуацію у світі.

Також зазначається, що вперше  за історію двосторонніх консультацій з компетентними органами іноземних країн, на зустрічі були присутні особисто Надзвичайні і Повноважні Посли обох держав.

Фото: wikimedia.org

Читати далі

Економіка

На Волині за понад 38 млн євро будують новий цех птахофабрики (ВІДЕО)

Опубліковано

На Волині триває будівництво нового Комплексу переробки Володимир-Волинської птахофабрики. Вартість – понад 38 млн євро. Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

Що відомо про будівництво?

Зазначається, що здати перший етап будівництва планують вже найближчим часом. Це дасть регіону збільшення надходжень до державних бюджетів у вигляді податків, і нові робочі місця.

Загалом на сьогодні птахофабрика забезпечує роботою понад 1500 співробітників із середньою зарплатою на підприємстві у понад 12 тисяч гривень.

До слова, Володимир-Волинська птахофабрика з початку 2020 року сплатила майже 180 мільйонів гривень податків до різних бюджетів. З них до місцевих бюджетів надійшло понад 38 мільйонів гривень, а 141 мільйон до державного (з них майже 5 мільйонів військового збору).

Читайте також: Сінгапур дозволив експорт української свинини

Фото: voladm.gov.ua

Читати далі

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.