

Суспільство
Врятувати річку Рось: петиція, яку просував загиблий на війні активіст, набрала 25 тис. голосів
Петиція із закликом розробити і впровадити програму щодо збереження річки Рось набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. За порятунок річки боровся загиблий на війні активіст Олег Собченко.
Що відомо про петицію
Петицію про збереження річки Рось зареєстрував громадський діяч Владлен Ковтун. За його словами, Рось чи не найбільше уособлює катастрофічну сукупність усіх наболілих проблем водних об’єктів України. Її басейн розташований на території чотирьох областей – Вінницької, Житомирської, Київської і Черкаської. До того ж на ній споруджені тринадцять малих гідроелектростанцій.
«Вчені все наполегливіше попереджають про надтривожну перспективу унеможливлення вже ближчим часом використання вод Росі у зв’язку з їх забрудненістю. Як наслідок – це призведе до величезних витрат бюджетних коштів для налагодження нової системи водозабезпечення всього регіону», – йдеться у петиції.
Президента просять доручити уряду розробку, ухвалення та належне виконання державної програми збереження річки та сталого розвитку в її басейні.
У пам’ять про Олега Собченка
Аеророзвідник Олег Собченко загинув 24 січня у Вугледарі на Донеччині під час артилерійського обстрілу. Значну частину свого життя воїн присвятив громадській діяльності, зокрема порятунку річки Рось.
За словами побратима Олега Ігоря Луценка, на момент загибилі активіста петиція зібрала всього три тисячі голосів та ризикувала й надалі пролежати без руху та тихо померти. Однак зусиллями друзів та знайомих загиблого героя все ж вдалося зібрати необхідні 25 тисяч підписів.
«Попри те, що Олег Собченко загинув, ми з вами таки врятували від загибелі петицію, яку він просував. Чи порятує сама по собі ця петиція Рось? Звісно, ні, треба буде набагато більше зусиль, наполегливості і завзятості. Але ми набрали понад 20 тисяч голосів під час війни, що свідчить, що у нас є все необхідне для захисту річки. Нехай тепер не радіють вороги Олега, що не буде кому стати на захист природного спадку», – написав Луценко.
Раніше ми писали, що кияни пропонують створити музей архітектури з реабілітаційним центром для військових в садибі Дмитрієва на Подолі.
Фото: з відкритих джерел.
Суспільство

У суботу, 24 травня, київський Житній ринок відзначатиме своє 45-річчя. З цієї нагоди організатори підготували насичену програму з ярмарком, дегустаціями, лекціями, майстер-класами та музичними виступами.
Про це повідомляють на сторінці Shum.Rave у інстаграмі.
Відвідувачів запрошують з 12:00, вхід вільний. Протягом дня відбуватимуться лекції, присвячені архітектурі, історії та культурі Житнього ринку. Серед спікерів — дослідниця архітектури модернізму Ельміра Еттінгер, історик Леонід Марущак, археолог Іван Зоценко та інші фахівці.
Читайте також: У Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян
Для охочих створити щось власноруч організують майстер-класи з мозаїки, українського скоропису та слов’янської в’язі. Також на гостей чекає ярмарок із дегустаціями сирів, соків та морозива.
Музичний супровід забезпечить команда Shum.Rave, яка виступить з 13:00 до 21:00. Житній ринок розташований за адресою вул. Верхній Вал, 16.
Нагадуємо, що у Києві створюють перший в Україні терапевтичний простір для ветеранів.
Фото: Савелій Барашков
Суспільство

Колишній програміст з Миколаївщини Сергій Максименко тепер створює яскраві зображення на печиві й тортах, перетворюючи десерти на витвори мистецтва, завдяки державній програмі компенсації за облаштування робочого місця.
Виклики зі здоров’ям
49-річний Сергій Максименко усе своє життя присвятив компʼютерам — зокрема, чоловік займався програмним забезпеченням підприємств у селищі Криве Озеро на Миколаївщині. Але через 15 років хвороба суглобів хребта змусила його залишити роботу — через біль він більше не міг довго сидіти.
«Коли комп’ютери впроваджувалися всюди, клієнтів було багато. Я обслуговував цю техніку, навчав людей. З часом хвороба давала про себе знати. Я просто не зміг витримувати конкуренцію, і клієнтів ставало все менше і менше», — розповідає програміст.
Після цього він 18 років працював тільки дистанційно — репетитором з інформатики чи фахівцем техпідтримки. Але мріяв знову працювати в команді — і ця мрія здійснилася.
Компенсація за облаштування робочого місця
Односельчанка Сергія Марина Гавловська після 20 років випікання вдома відкрила в Кривому Озері власну пекарню. Окрім місцевих мешканців, її вироби замовляли майже в усі сусідні села. Жінці кортіло зробити свої торти яскравішими й придбати харчовий принтер, аби друкувати на смаколиках різні зображення. Її зупиняло те, що вона сама не впоралася б з технологією, тому вона шукала працівника, який міг би опанувати процес друку.
Коли її донька зламала ноутбук, Марина звернулася до Сергія по допомогу — і зрозуміла, що знайшла ідеального кандидата. Вона придбала обладнання й офіційно запросила Сергія до команди. А завдяки програмі від Центру зайнятості отримала компенсацію майже у 80 тисяч гривень на облаштування робочого місця для нового співробітника.
«Добре, що держава підтримує підприємців у працевлаштуванні людей з інвалідністю. Та й облаштувати робоче місце мені особисто теж було б дуже тяжко», — зазначає Марина.
Сьогодні завдяки Сергію пекарня може виконувати корпоративні замовлення та друкувати на тортах улюблених персонажів. Це значно прискорило процес. Сергій сам створює макети, виставляє продукцію та друкує. Власниця закладу ділиться:
«Людям дуже подобаються зображення на тортах їхніх рідних і близьких — вони замовляють такі торти на подарунок. Якщо раніше на один виріб ми витрачали часу до пів години, то тепер можемо зробити зображення на торті за одну хвилину».
Наразі програміст розробляє нові дизайни для декорування солодощів, а також вивчає дизайнерську справу. Більше про натхненну історію Сергія Максименка дивіться у відео за посиланням!
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Суспільство

Французька компанія CNIM Systèmes Industriels разом з естонською Milrem Robotics передасть Україні шість нових роботизованих систем розмінування ROCUS для Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Про це повідомили в Milrem Robotics.
Комплекси ROCUS створені на базі платформи THeMIS, яка вже зарекомендувала себе в різних бойових умовах. Вони дозволяють дистанційно виявляти, підтверджувати та знешкоджувати вибухонебезпечні предмети — від мін до нерозірваних снарядів.
Нагадуємо, що Україна та KNDS Belgium запускають спільне виробництво.
Головна мета таких систем — зменшити ризик для саперів і підвищити ефективність операцій з розмінування. ROCUS оснащені спеціальним обладнанням, яке адаптоване до українських реалій і здатне працювати в умовах підвищеної небезпеки.
Ці шість комплексів приєднаються до семи, які розгорнули ще у 2022 році. Загалом Україна вже отримала 15 систем від Milrem Robotics.
Читайте також: Нові човни для армії: українські розробки офіційно на службі ЗСУ
Фото: Milrem Robotics