Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Волонтерять, захищають та рятують життя. Як українська молодь наближає нашу перемогу

Опубліковано

12 серпня світ відзначає Міжнародний день молоді. За задумом ООН, цього дня варто говорити про можливості та здобутки, успішні кар’єри та освіту. Однак цьогоріч українська молодь має інший порядок денний.

Хлопці та дівчата з усієї країни були змушені докорінно змінити своє життя, а часом – покинути дім. Попри це молодь воює на передовій, волонтерить, організовує благодійні ініціативи та допомагає переселенцям. Разом із проєктом #ВліпиЗаСебе розповідаємо чотири історії про українську молодь, яка наближає нашу перемогу.

Сніжана Бурденюк, засновниця проєкту неформальної освіти

До 24-го лютого Сніжана працювала менторкою у приватній школі та була наставницею в Українській волонтерській службі в програмі «Агенти волонтерства 4.0». Вже через місяць після повномасштабного вторгнення вона заснувала проєкт СпівДія_діти, щоб організувати якісне активне дозвілля дітям-переселенцям та відновлювати їхній психоемоційний стан.

Волонтери створюють безпечний простір для неформальної освіти у школах, де живуть діти. Заняття проводять з понеділка по п’ятницю, кожного тижня навчання має свою тематику. Наприклад, проводять інтерактивні уроки про відомих українців, космос, динозаврів чи українську міфологію.

молодь займається освітою

«Я хочу, щоб діти мали дитинство. Я показую, що Україні на них не байдуже. Я хочу, щоб вони жили тут, і щоб попри все у них було щасливе дитинствою. У цих дітях я виховую українську ідентичність. Через 10 чи 20 років вони згадають, що у ці тяжкі часи про них не забули, про них потурбувались».

За три місяці роботи понад 2 тисячі дітей та 200 волонтерів залучені до СпівДія_діти.

«Є люди, які думають, що, якщо я не можу робити щось велике, то я взагалі нічого не робитиму  –  це неправильно. 10 людей, які разом роблять маленькі речі, творять одну велику справу. Я б порадила молодим людям подивитися на свої сильні сторони й точково долучатися до різних ініціатив».

Анатолій Рибачок, адвокат

Толік працює у юридичній фірмі. Після початку повномасштабного вторгнення він зосередив свої зусилля на тому, щоб росія вже найближчим часом компенсувала завдані збитки, волонтерить та допомагає організувати аукціони з продажу трофеїв орків, щоб назбирати гроші на машини, тактику, медицину та інше необхідне для ЗСУ. А ще Толік  –  донор тромбоцитів, почав здавати кров ще у 2019-му.

«До донорства мене долучила дівчина. Вона особистим прикладом показала, що це прикольно і нічого страшного в цьому немає. Коли я вперше прийшов у донорський центр, у мене взяли аналіз для первинного дослідження крові. Тоді і з’ясувалось, що у моєї крові є особливість, вона kell-позитивна. Така кров приблизно у 5% людей, і це означає, що я не можу здавати цільну кров, бо вона не всім підійде. Але я вирішив, що все одно хочу бути донором, тому я здаю компоненти крові, тромбоцити і плазму».

молодь здає кров

За плечима Толіка вже дев’ять донацій. Переважно він здає кров в Охматдиті. Коли ти вперше здаєш кров, тебе вносять в базу. Потім, за твоєї згоди, рекрутер телефонує і запрошує на донацію, коли хтось потребує твоєї допомоги.

«В Охматдиті дуже привітні лікарі і персонал, я частково від цього отримую задоволення. А здебільшого  –  від того, що я долучений до глобального класного руху, який рятує людям життя. Одного разу я особисто бачив дитину, якій здавав тромбоцити. На мене вийшов її тато, і він нас познайомив. Дуже важко описати ці відчуття, я розумів, що мій компонент крові саме цій дитині може врятувати життя».

Іноді від Охматдиту донорам приходить приходить СМС з текстом: «Вітаємо! Сьогодні ваша кров врятувала чиєсь життя».

«Де б ти не був і що б не робив, у цю мить в тебе мурахи по шкірі і ти просто сяєш. Це дуже приємно. Якщо ти хочеш долучитися до ексклюзивного кола людей, які рятують життя іншим людям, донорство  –  один із найефективніших і найпростіших способів», – каже Толік.

повідомлення

Людмила Янкіна, волонтерка та правозахиниця

Ще до початку повномасштабного вторгнення Люда займалась правозахисною діяльністю.

«Для мене війна почалася у 2014 році. Я з Луганська. Тоді все почалося під моїм балконом, недалеко була прикордонна частина яку захоплювали бойовики».

Коли у січні 2022 року почали активно обговорювати повномасштабну війну в Україні, Люда вирішила залишатися в столиці за будь-яких обставин. Другий раз не хотіла тікати від війни.

Перша освіта у Люди медична, тому одразу пішла у центр крові в ролі медичної волонтерки. Паралельно, доставляла медикаменти та їжу маломобільним та немобільним людям. Всього у перший місяць у неї було понад 200 підопічних.

молодь у футболці Байрактар

Після звільнення Київської області від російських військ Люда була першою цивільною волонтеркою, яка потрапила у звільнені міста та села  –  Бучу, Ірпінь, Гостомель, Ворзель, Бородянку, Горенку, Мощун. Упродовж місяця доставляла туди гарячу їжу  –  2 тисячі порцій щодня плюс медикаменти.

«Війна  –  це страшна річ. Але саме завдяки гуманності та об’єднаності ми переможемо в цій війні. Ми маємо не залишити шансів ворогу нас перемогти».

Понад рік тому Люда дізналася, що в неї онкологія. Через це її прооперували. Бували дні, коли фізично було дуже зле. Не було сил підняти склянку з водою. Тоді брала один день відпочинку. Зараз вона обстежилася та отримала належне лікування. Люда каже, що не може почуватися як людина яка немає раку, але зараз їй значно краще.

Читайте також: Я волонтерила на 9-му місяці вагітності, і це мене рятувало. Історія харків’янки Марії Зайцевої

«Те навантаження з яким я маю справу не сприяє одужанню. Але я намагаюся не думати про себе в момент, коли іншим людям настільки складно».

Американський театр Theater of War Productions запросив Люду як українську волонтерку та правозахисницю зіграти біженку у виставі «Благальниці» (грецька трагедія) разом з голлівудськими акторами  –  Оскаром Айзеком, Вільямом Дефо та Девідом Стретейрном. Виставу дивилися у 65 країнах світу. Вистава про біженців, які приїздять в іншу країну, рятуючись від війни.

Дівчина у вишиванці

«Я побачила у виставі й себе, і українських біженців які виїхали в інші країни, але не з власної волі. Тепер вони мають бути “благальницями”, щоб їм надали роботу, житло та захист, щоби прийняли у нових громадах в інших країнах чи навіть в Україні».

Люда разом з іншими українськими акторами у виставі пояснювала, наскільки жахливою є війна.

«Війна проти України  –  це війна проти цивілізаційного світу, гарного рівня життя, цінностей прав людини, верховенства права, будь-якої свободи. Мені було важливо це донести, і мені це вдалося».

Після вистави Люду запросили на CNN. Це була ще одна можливість розповісти про війну. Зараз вона повернулася в правозахисну діяльність у центрі прав людини Zmina та продовжує допомагати військовим і лікарям як волонтерка.

Іра Рибінкіна, лікарка

До 24 лютого Іра була кардіоторакальним анестезіологом й займалася пересадкою серця та легень дітям і дорослим. Це дуже вузька спеціальність. Таких спеціалістів у світі не багато. 19 років Іра жила у Великій Британії.

Звістка про повномасштабне вторгнення росії в Україну застала її з сім’єю в Новій Зеландії, куди вони переїхали за місяць до війни. Коли Іра дізналася про напад росії, декілька днів не могла виходити на роботу. На той час у Клініці Окленда вона працювала три тижні. Колеги, щоб підтримати, закрили її чергування. 

У перші сім днів повномасштабної війни Іра відновила контакти з колегами в Америці, Канаді, Європі та Новій Зеландії. Тоді ж уклала контракти на постачання тактично-медичного обладнання та почала онлайн вчити українців надавати медичну допомогу. Перші сім днів жінка не виходила з дому, спала по 2 години, а її діти жили на морозиві, шоколаді та мультиках.

Читайте також: Будуємо разом. Це чотири волонтерські ініціативи, які відновлюють нашу країну

На сьомий день Іра звільнилася й за годину вони разом із родиною зібралися на літак в Європу. Опісля зареєструвала в Україні свій благодійний фонд Smart Medical Aid та організувала команду. 

Працюють у трьох напрямах: допомагають медичним обладнанням, евакуюють дітей й важко поранених та забезпечують тактичною медициною  –  привезли 80 тисяч турнікетів (турнікети САТ виробництва США) та тисячі аптечок. З військовими працюють напряму, щоб знати реальні потреби на фронті.

молодь

«Я завжди думала, що моя айдентіті  –  це бути медиком. Мої діти та моя кар’єра були показником того, ким я є. Але, коли почалася війна, я зрозуміла, що не можу бути людиною, якої немає в Україні. Усе відійшло на другий план».

Іра каже, що в Україні працюватиме до перемоги та навіть далі, бо країну треба відбудувати. У її фонді почали реалізовувати соціальні проєкти.

«Війна струшує всіх. Ми зараз робимо те, що досі здавалося неможливим. Зараз найбільше потрібні соціальні проєкти. Наприклад, скоро ми будемо вчити людей в Україні як робити серцево-легеневу реанімацію».

У Smart Medical Aid волонтерять студенти. Натомість Іра ділиться з ними своїм медичним досвідом та навчає їх.

«Допомагати може кожен. Не тільки залучати іноземні інвестиції, а й годувати, вантажити, займатися бухгалтерією. Ми зараз всі працюємо не за професією. Саме сьогодні формується українське суспільство, в якого буде боліти за те, що сталося. Багато дітей я евакуйовую за кордон і ми маємо зробити все, щоб українці в майбутньому поверталися додому».

 Більше історій молодих українців можна знайти на сторінці #ВліпиЗаСебе.

Суспільство

10 фактів про старослов’янське свято Купала: захищаємось від русалок та плетемо вінки

Опубліковано

Івана Купала — стародавнє слов’янське свято, яке раніше святкували 7 липня. Тепер же його відзначатимуть у ніч на 24 червня. Це свято, пов’язане з літнім сонцестоянням, має язичницьке походження. Свято Івана Купала, відоме на території сучасної України ще з давніх часів, зберегло багато цікавих традицій, які переплітаються з древніми обрядами та віруваннями наших предків.

Щоб глибше зануритися в історію українського народу та дізнатися більше про Івана Купала, ШоТам зробив добірку цікавих фактів про це свято. Доречі, наші предки до приходу християнства називали це свято просто Купала, і тільки пізніше церква “додала” туди приставку “Івана”, на честь Іоана Предтечі.

Факт 1. Ворожіння на судженого

За повір’ями, в яку сторону попливе вінок, звідти потрібно чекати на судженого. Супроводжувалися розваги купальськими піснями, в яких оспівували дівчачі мрії про одруження, кохання.

Факт 2. Цвітіння папороті

Цікавим повір’ям у слов’ян було те, що один раз на рік, в ніч проти Івана Купала, квітне папороть. Міфічна квітка начебто могла наділити того, хто її зірвав, вмінням бачити приховані скарби, розуміти мову тварин, ставати невидимим. Тому хлопці часто вирушали на пошуки квітки папороті.

Факт 3. Не лише Івана Купала

Івана Купала — не єдина назва свята. В різних областях України його називали по-різному: Сонцекрес, Купайло. За часів Київської Русі також була дуже популярною назва Крес.

Факт 4. Вінки зцілюють

Існувало переконання, що вінки володіють лікувальними властивостями, а трави, з яких їх плели, здатні зцілити будь-яку хворобу. Найпоширеніше для плетіння вінків використовували папороть, ожину, барвінок і базилік.

Читайте також: 10 українських фільмів, які були заборонені в СРСР: історична правда на кадрах плівки

Факт 5. Є покровителі кохання

Основними персонажами Івана Купала, за слов’янськими традиціями, були покровитель кохання і продовження роду Купало та богиня, яка символізує зиму та приносить холод і недуги, Мара (Марена).

Факт 6. Кропива – захист від русалок

Також вважалося, що 7 липня навіть кропива має цілющі властивості. Тому на Полтавщині існувала традиція кидати її у водойму, щоб захиститися від русалок.

Факт 7. Прокидаються мавки, русалки та нечисть

Слов’яни в давнину вірили, що в ніч проти Івана Купала оживає різна нечисть, тому дуже важливо остерігатися витівок будинкових, мавок, русалок тощо.

Факт 8. Стрибають через вогонь закохані

Молодь на Івана Купала стрибає через вогнище. Закохані, взявшись за руки, парами перестрибують через полум’я. За повір’ям, якщо під час стрибка їхні руки не розімкнуться, в майбутньому на них чекає міцний шлюб.

Факт 9. Роблять опудало

Згідно з традиціями, молодь створювала опудала головних персонажів свята з зелені, квітів і гілок. “Марену” при цьому завжди топили у воді або спалювали, що символізувало перемогу добра над злом.

Факт 10. Багаття розпалюють після заходу сонця

Купальське багаття завжди запалювали тільки “живим полум’ям”, яке добували тертям. Це робили обов’язково після заходу сонця і ретельно стежили, щоб вогонь горів до самого світанку.

Факт 11. Святкували три тисячі років тому

Під час археологічних розкопок в Україні було виявлено свідчення про те, що свято Івана Купала святкували на території сучасної держави понад три тисячі років тому.

Факт 12. Спалювати старе

Українці спалювали в багатті поламані або старі знаряддя праці. Вважалося, що це вбереже від злих духів, відьом.

Нагадаємо, в Івано-Франківську стартував Шекспірівський фестиваль.

Фото: ШоТам!

Читати далі

Суспільство

Мешканці якого міста країни найбільше задоволені напрямком його розвитку — муніципальне опитування IRI

Опубліковано

Муніципальне опитування IRI виокремило групу обласних центрів, більшість населення яких вважають, що їх міста розвиваються у правильному напрямку.

Зокрема, 73% вінничан вважають, що їхнє місто розвивається в правильному напрямку, що є найвищим показником підтримки серед усіх обласних центрів країни (окрім окупованих територій та Херсону).

Такий результат Вінниця отримала за даними нового муніципального опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI), оприлюдненого в червні.

Другу та третю позиції за правильністю напрямку розвитку міста зайняли Хмельницький і Харків з показниками 63% і 62% відповідно. Далі, згідно з даними опитування IRI, йдуть Черкаси, Чернігів, Луцьк, Тернопіль, Івано-Франківськ, Львів і Кропивницький — в цих містах від 60% до 51% опитаних мешканців вважають, що їхні міста розвиваються у правильному напрямку.

Одне із питань в рамках 9-го всеукраїнського муніципального опитування IRI (Фото: Дані: скріншот із результатів муніципального опитування IRI)

Читайте також: Як виглядало найбільше озеро у Києві в середині ХХ століття: архівне фото

Менше задоволених лише у Сумах, Миколаєві, Запоріжжі та Полтаві – від 41% до 29%.

У минулорічному опитуванні IRI в середньому по всіх містах-учасниках дослідження ця доля була рекордно високою та склала 59%. Нині ж сукупний показник відчутно впав — до 49%, і це приблизно відповідає результату, який був до повномасштабного вторгнення.

«Така сама ситуація з оцінкою бачення майбутнього країни, — пояснює Любомир Мисів, заступник директора Соціологічної групи Рейтинг, яка проводила для IRI опитування. — Відбулася певна корекція наших очікувань».

За його оцінками, ще один рік повномасштабного вторгнення ніби «отвережує» суспільство — люди адаптуються і дедалі більше усвідомлюють, що швидко війна не закінчиться.

Вже дев’яте Муніципальне опитування IRI було проведене Соціологічною групою Рейтинг за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). У 2024-му воно охопило всі обласні центри країни, окрім окупованих регіонів та Херсону, який стоїть майже на лінії фронту. Респондентами стали 16,8 тис. мешканців великих міст.

Нагадаємо, на Київщині створили охоронні зони для захисту рідкісних птахів.

Фото: Alamy via Reuters

Читати далі

Суспільство

На Київщині врятували собаку, який понад три дні сидів у басейні

Опубліковано

На Київщині врятували собаку, який понад три дні сидів у басейні. Песика назвали Аквамен. Його госпіталізували на стаціонар у важкому стані. Зараз стан стабілізували, лікують.

Про це повідомили у Kyiv Animal Rescue Group. 

“Коли приїхали наші рятувальники, він стояв на одному місті не рухаючись, притулившись до нагрітої сонцем стінки басейну. Витягли  впав, бо набряклі, в ранах з інфекцією від брудної води лапи не держали. Бідося тому і в тінь не перейшов, вочевидь боявся, що впаде у воду  вже не встане”, — розповіли рятувальники. 

Читайте також: Вклали в бізнес по 2 тисячі гривень. Як друзі заснували власну СММ-агенцію у 20 років

Аквамену після кількох днів інтенсивної терапії вже краще. У нього з’явився апетит, він потроху відновлюється, навіть вставати намагається.

Собаку лікуватимуть на стаціонарі до повного одужання, потім стерилізують, вакцинують. Волонтери кажуть, що на це все піде немало грошей. Тож просять про допомогу у небайдужих людей. Всі реквізити для допомоги можна знайти тут

Нагадаємо, українці отримають сертифікати на безкоштовні книги.

Фото: Kyiv Animal Rescue Group

Читати далі