У професійному житті вони пишуть репортажі, працюють на телебаченні або ж очолюють редакції. Але крім цього, захоплюються історією, руйнують міфи ворожої пропаганди чи вирощують у квартирі власні джунглі.
До Дня журналіста ШоТам зібрав десять подкастів від українських медійників.
Бегонії в агонії
Віра Курико вирощує більше сотні рослин у своїй міській квартирі. У подкасті вона розповідає про квартирні джунглі, любов до рослин та садотерапію. А ще — чому нормально, що рослини гинуть на вікні, чи може рослина-хижачка з’їсти палець людини та що таке зантедескія та дифенбахія.
«Я письменниця та журналістка на публіці, але за зачиненими дверима мої руки по лікоть у землі. Річ у тім, що я безнадійна рослинолюбка й відчайдушна аматорка з вирощування домашніх рослин», — каже ведуча в тизері подкасту.
Мета проєкту — «зворушити серденька слухачів на зелених друзів у кожному їхньому закутку».
Подкаст Бегонії в аагонії
Тут-і-тепер
Це розмови з журналістами, які бачили війну та розповідають про свій досвід. Ведуча Ольга Слюсарчук запитує про вибір — особистий, професійний, людський. Серед гостей — Мар’ян Кушнір, Євген Малолєтка, Віра Курико, Богдан Логвиненко, Ольга Омельянчук, Севгіль Мусаєва, Віталій Портников та інші.
Ведуча розмовляє з журналістами про життя в редакції та метро, жорстокість ворогів, здатність українців виживати, евакуації та найкращі побачення.
Це спільний проєкт Українського ПЕН-клубу та The Ukrainians Media. Наразі можна прослухати 25 епізодів.
Подкаст Тут і тепер
«Behind Two Walls» («За двома стінами»)
Англомовний подкаст від журналістки та ведучої Першого каналу Суспільного Олени Ремовської. «Це подкаст про життя на війні у 21 столітті. У ньому, як і очікувалося, багато жаху. Але ця історія ще й про внутрішню силу українського народу. Іноді ця сила проявляється в абсолютно несподіваний момент. Тут багато надії, а іноді — навіть гумор», — пише ведуча в тизері.
За цей подкаст як звернення до іноземної аудиторії ГО «Фундація Суспільність»нагородила Олену Ремовську спеціальною відзнакою за особливий внесок у розвиток журналістики. Наразі можна прослухати 12 епізодів.
Пост правди
«Історії про те, як вижити в сучасному інформаційному просторі та зберегти здоровий глузд», — йдеться в описі до епізодів подкасту журналістів наукового медіа Куншт.
Четвертий сезон присвячений телеграму як месенджеру, через який українці найбільш оперативно дізнаються основні новини. Перед тим були епізоди про срачі в соцмережах, культуру як інструмент пропаганди та те, як загалом російська пропаганда використовує інформаційний простір у війні.
Наразі без назви
Це подкаст, у якому Анастасія Євдокимова (головна редакторка медіа «Сенсор») і Богдана Неборак (культурна менеджерка, редакторка The Ukrainians) ставлять одна одній складні питання про культуру й іноді читають книжки. Назва така, адже, як кажуть в трейлері ведучі, вони шукають способи називати все своїми іменами.
Журналістки спілкуються про поетичний Київ, професійні премії, канони укрліт, як свідчити про злочини росіян на прикладах романів української літератури й не тільки.
Без оголошення війни
Це подкаст журналіста Іллі Кабачинського, який разом з істориком Олександром Аврамчуком обговорює українські події та шукає паралелі з ними у світовій історії.
Ведучі «розповідаютьпро події минулого, щоб краще зрозуміти майбутнє». Наприклад, говорять про похвилинний сценарій ядерної війни, майбутнє Африки чи події, які б відбулися, якби Німеччина виграла Першу світову війну. Спойлер — ведучі думають, що Другу світову почала б Франція.
На чисту воду
Три тижні тому «Локальна історія» презентувала новий подкаст про руйнування історичних міфів. У першому епізоді історик Олександр Алфьоров розповідає, звідки походить тризуб.
«Що спільного в тризуба, Посейдона, Шиви та острова Барбадос? Якими були знаки князя Володимира та князів Острозьких? Чому саме тризуб обрали гербом у 1918-му, якщо більшість українців не знали про нього? І якими були альтернативні варіанти національного символу?», — читаємо в соцмережах «Локальної історії».
WAR-LIFE BALANCE
Новий подкаст від Української правди, в якому журналістка Аліна Полякова та медична психологиня й психотерапевтка Юлія Кос говорять про те, як впоратися з проблемами, які з’явилися через війну, та як при цьому жити це життя й утримати баланс.
Чи можна бути щасливими під час війни? Що допомагає українцям проживати війну? Що таке синдром вцілілого, як проявляється відчуття дому, чому психіка звикає жити в небезпеці — на ці питання пробують знайти відповідь ведучі подкасту.
Коли все має значення
Ведучими є журналістки Наталя Гуменюк та Ангеліна Карякіна.
«Світові мислителі й інтелектуали зараз шукають в Україні фізичне підтвердження того, що демократія та свобода мають значення. Ведучі розповідають про спроби світу зрозуміти, чому українці захищають свою країну, про їхню мотивацію у війні та їхній вибір між добром і злом.
Чим можуть бути цікаві розмови для самих українців, що таке жити у великій війні, боротися з імперією, та як Україні вибудовувати свою ідентичність не тільки довкола війни», — йдеться в описі подкасту.
Простими словами
Ну й завершуємо добірку вже відомим проєктом від медіа The Village Україна, який цьогоріч відзначатиме п’ять років.
Ведучим подкасту є письменник і журналіст Марк Лівін, який спілкується з психотерапевтами на різні теми.
«Ти як? Як спиш і прокидаєшся? Як твоє сьогодні та чи віриш ти в завтра? І що всі ці думки роблять з тобою?» — йдеться в новому сезоні про тіло та психіку в умовах тривалої війни під назвою «Ти як».
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
фото: Львівський історичний музей.
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
Фото: КМДА.
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
Фото: КМДА.
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
фото: НАУ
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
фото: НАУ
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Текст пісні: Олег Прозоров;
Виконавець: Олег Прозоров;
Оператор: Олександр Левченко;
Помічник оператора: Артем Дулько;
Режисер: Олег Прозоров;
Актор: Євген Лисак;
Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
