Суспільство
«Війна не закінчується на лінії фронту». Як бойові дії впливають на екосистеми, та чи зможе природа відновитися самостійно
Війна руйнує не лише людські життя, а й екосистеми, що потерпають від пожеж, ракетних обстрілів та замінування. Точні цифри щодо масштабів постраждалих площ сьогодні назвати неможливо: на частині територій досі тривають бойові дії, решта перебуває під окупацією чи очікує на розмінування.
Разом із WWF-Україна розповідаємо, як повномасштабне вторгнення вплинуло на екосистеми України, які регіони постраждали найбільше та чи є шанси на повне відновлення довкілля.
Остап Решетило
кандидат біологічних наук, зоолог, менеджер проєктів WWF-Україна
Від 20 до 30% території України вже зачеплено війною
Згідно з різними експертними оцінками, від 20 до 30% території України вже зачеплено війною – це мінування, лісові пожежі внаслідок загорянь після обстрілів, різного роду забруднення тощо. Не беруся стверджувати про абсолютну площу вигорілих лісів внаслідок бойових дій, але вона щонайменше в десятки разів більша, аніж за аналогічний період до війни. Загалом площа постраждалого від війни довкілля є однозначно більшою, ніж зона активних бойових дій. Та все ж найбільші руйнування екосистем спостерігаються саме вздовж лінії фронту.
Війна несе загрозу усім живих істотам. Усі вони так чи інакше страждають від її наслідків. Це може бути безпосередня шкода, наприклад, загибель чи травми внаслідок вибухів, розлякування через нетиповий шум, вимушена зміна міграційних параметрів чи зимових циклів тощо. А також опосередковані наслідки війни: різноманітне забруднення середовища існування і белігеративна трансформація (трансформація природного ландшафту внаслідок військових дій чи інших воєнно-технічних заходів, – ред.) оселищ, цілковита їх втрата внаслідок вирубування, вигорання, переміщення військової техніки, дислокації військових підрозділів, нищення чи блокування екологічних коридорів тощо.
Суто теоретично, під загрозу зникнення підпадають, перш за все, раритетні види (рідкісні, ендемічні), зокрема ті, локалітети яких розташовані в зоні активних бойових дій. У нашому випадку – це, зокрема, степові види. Активні й рухливі тварини зазвичай здатні завчасно відчувати небезпеку і вчасно реагувати на неї, але малорухливі тварини, чи, тим більше, рослини не мають такої переваги, тому їхнє виживання матиме випадковий характер.
Природні втрати залежать від тривалості війни
Обов’язково слід зважати також і на наслідки впливу війни на чисельність популяцій тварин і рослин: якщо втрати будуть компенсовані подальшим розмноженням, то загибель виду не загрожує, якщо ж ні – то втрата виду є цілком імовірною. І взагалі, все це залежить від тривалості і масштабу війни: чим довшою вона буде, тим більші шанси щось втратити.
На мій погляд, наразі ми не можемо втратити щось цілком, але стан популяцій раритетних видів, безперечно, може погіршитися через війну. А в перспективі, якщо вони й так були дуже рідкісні, це може призвести до цілковитого занепаду. Слід пам’ятати, що види в переважній більшості випадків втрачаються не через безпосереднє винищення особин, а через знищення їхніх оселищ.
Точна оцінка наслідків війни можлива лише після її завершення
Допоки триває війна і йдуть активні бойові дії, немає змоги навіть оцінити наслідки завданої шкоди, не те щоб відновлювати втрачене. А без докладної фахової оцінки стану постраждалих екосистем їх аж ніяк не вдасться відновити до попереднього стану. Більше того, не всі зруйновані екосистеми були саме у природному стані: більшість із них – це напівприродні або ж окультурені чи аграрні ландшафти, які мали своє цільове призначення.
Отже, робота з відновлення екосистем, коли настане відповідний час, буде спрямована далеко не завжди на відновлення саме того типу ландшафту, який був зруйнований війною, бо в багатьох випадках це буде або неможливо, або недоцільно.
Ганна Лобченко
менеджер напряму «Ліси» Всесвітнього фонду природи WWF-Україна
2-3 млн гектарів лісів постраждали та можуть бути небезпечними для українців
Ще станом на кінець березня Держлісагентство визначало дев’ять областей, в яких було заборонено відвідувати ліси. Але буквально кілька днів тому, наприклад, на Хмельниччині відвідування знову дозволили. Такі рішення ухвалюються індивідуально, на рівні обласних військових адміністрацій та з огляду на ситуацію й запит населення. Але варто розуміти, що орієнтовні дані щодо постраждалих та потенційно небезпечних площ відрізнятимуться від реальних.
Найбільшу небезпеку для людей наразі становлять ліси в регіонах, де відбувалися чи досі тривають бойові дії, а також окуповані та звільнені області. Виявити й позначити всі подібні об’єкти доволі складно, крім того, ця інформація не буде оприлюднюватися у вільному доступі до завершення війни. Але вже сьогодні ми можемо говорити про близько 2-3 мільйони гектарів лісів, які зазнали чи зазнають впливу російської агресії.
Серед найбільше постраждалих регіонів: Чернігівщина – приблизно 400 тисяч гектарів, Сумщина – 290 тисяч, Луганщина – 200 тисяч, Київщина, Житомирщина та Харківщина – 120-160 тисяч гектарів. Але, знову ж, ці цифри орієнтовні й не відображають реальну ситуацію.
Природа відновиться самостійно, але треба готуватися до економічних втрат
Якщо говорити про лісові екосистеми виключно з екологічної точки зору, процес природного відновлення відбуватиметься доволі швидко. У нас є досвід Станично-Луганського лісогосподарського підприємства, яке ще з 2014 року через замінування та бойові дії залишається небезпечним для людей. Однак там природа активно відновлюється, й на місці згарищ з’явилися рослини-піонери.
Читайте також: Зберегти символ Карпат. Чому бурий ведмідь опинився на межі зникнення, та хто рятує українського хижака
Інша справа, чого ми прагнемо з економічної точки зору. Адже значна частина цих лісів – штучні, а отже, вони не мають стійкості до змін клімату та пожеж і потребують регулярних господарських заходів. І якщо вчасно не прийти з рубкою та прочищенням, насадження будуть нестійкими й нам доведеться фіксувати економічні втрати. Так, там з’являться берези та осики, однак на ці дерева немає саме економічного попиту. До того ж, є загроза поширення інвазивних видів.
Тож, з одного боку, на небезпечних для людей ділянках можуть формуватися природні насадження, але з іншого – ці території залишатимуться забрудненими, а насадження поступово втрачатимуть свою економічну та господарську цінність.
Сергій Зібцев
доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва НУБіП України, директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж
Від пожеж у лісах найбільше страждають східні й південні регіони
До повномасштабної війни щорічна площа пожеж в українських лісах сягала максимум 10 тисяч гектарів. У 2020 році, який був катастрофічним для нашої країни, вогонь охопив більше 160 тисяч гектарів. А цьогоріч, у рік, коли немає таких посух та такого рівня пожежної небезпеки, займання вже заполонили понад 330 тисяч гектарів лісів. Тобто це вдвічі більше, ніж у критичний 2020 рік, і практично в 30 разів – проти інших періодів.
Але тут варто розуміти, що два роки тому ми могли кинути на гасіння пожеж усі наявні сили та засоби. Якщо згадати займання в Чорнобильській зоні, яке почалося 4 квітня 2020 року, то його вдалося повністю ліквідувати за місяць. І це була найдовша пожежа за роки незалежності. Сьогодні ж наша країна воює, а отже, ми вже не можемо залучати такі самі зусилля. Гасити лісові пожежі в зоні бойових дій неможливо, і втрати лісів – безпрецендентні. Жодні зміни клімату не змогли б спричинити подібних масштабів.
Загальна площа ландшафтних пожеж на території України сьогодні перевищує 2,4 мільйони гектарів. І ця цифра неймовірно велика навіть, скажімо, для такої країни як Бразилія, де практично щороку палають ліси Амазонії. Найбільш катастрофічна ситуація – у Харківській, Херсонській та Луганській областях. Лише на Луганщині ми втратили понад 70 тисяч гектарів соснових лісів. А нещодавно в ДСНС повідомили, що повністю згорів Ізюмський бір. Та й рукотворні ліси, що захищають від піщаних буревіїв Олешки та всю Україну, пострадали не менше.
Ліси Херсонщини, Харківщини та Луганщини відновляться й стануть стійкішими
Насправді, з точки зору класичної екології, на територіях, де через пожежі загинув або пошкоджений ліс, нічого дійсно катастрофічного для природи не відбулося. Відбудеться зміна екосистем й природа зможе відновитися. А ось для соснових лісів ці пожежі, на жаль, стали фатальними. І деякі з цих територій не будуть заліснені впродовж десятиліть. Уявіть, їх створювали протягом 30 років, а після війни все доведеться починати з нуля. При цьому, ми вже не в 1954 році, коли були справжні зими та опади. За пів століття відбулися зміни клімату, до нас прийшли вітри та спека. Тож відновлення штучних лісів буде складнішим, ніж раніше.
Ключова проблема відновлення лісів Херсонщини, Харківщини й Луганщини в тому, що ці ліси були нестійкими. І це, власне, продемонстрував той самий 2020 рік. Зараз ці ліси знищені. Звісно, на їхньому місці виростуть нові дерева. Але вони будуть мішаними: на згарищах не буває поновлення суто одного виду. Навпаки, з’являються всі види, насіння яких є десь поруч.
Взагалі в класичних уявленнях пожежа – це порушення, що змінює старе покоління на нове. І це нове – більш адаптоване до сучасних умов, зокрема, до потенційних майбутніх пожеж. Щоправда, природне оновлення може тривати і 10, і 20 років, а на фініші ми отримаємо дійсно стійкі насадження. Але це добре суто в екологічному та соціальному контекстах. Про економічну складову не йдеться: заробляти на цих лісах у нас вже не вийде.
Як убезпечити себе на територіях, що постраждали від війни?
– Якщо вирушаєте до місцевості, яка була звільнена або поруч з якою тривали бої, перегляньте онлайн-мапу ДСНС, де буде зазначено, на якому етапі роботи з розмінування.
– У разі виявлення вибухонебезпечного предмета, не наближайтеся до нього та не торкайтесь. Відійдіть на безпечну відстань (приблизно 500 метрів) та зателефонуйте за номером 102 чи 101.
– Не торкайтесь предметів та речей, розкиданих на землі.
– Пересувайтеся асфальтованими дорогами, не з’їжджайте на ґрунтові дороги та не зупиняйтеся на узбіччях.
– Перед відвідуванням природних територій, зокрема лісів, узбереж морів, озер та річок, гірських туристичних маршрутів, полів, луків , а також присадибних ділянок та земель сільськогосподарського призначення дізнавайтеся про умови їх відвідування для цивільних.
– Інформацію про умови відвідування природних територій можна дізнатися у місцевих органах влади, поліції, ДСНС, адміністрації установ природоохоронного фонду та лісомисливських господарств.
Більше про те, як відновлюватися на природі з повагою до неї — у «Дикому» туристичному етикеті від WWF-Україна.
11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.
Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Американська акторка Анджеліна Джолі поспілкувалася з 14-річною Поліною, яка дістала тяжкі поранення внаслідок російського удару по Харківщині. Акторка також передала Поліні записку зі словами підтримки.
Про це повідомили в UNITED24.
Поліна отримала тяжкі поранення в лютому 2025 року в Ізюмі. Зараз дівчина проходить лікування в дитячій лікарні «Охматдит». Найбільша мрія дівчини — знову ходити. Їй допомагають у цьому українські лікарі.
Також дівчина розповіла психологам, що вона дуже хотіла б зустрітися з Анджеліною. До втілення цієї мрії Поліни долучилися в UNITED24. Американська акторка поспілкувалася з Поліною онлайн. Разом із цим дівчина отримала від Анджеліни Джолі записку зі словами підтримки та побажаннями залишатися сильною.
Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)
Нагадаємо, що принц Вільям зустрівся з українськими дітьми у школі в Естонії.
Фото обкладинки: Harald Krichel
«Нова пошта» 26 березня нагородила українських волонтерів, благодійні фонди та громадські організації відзнакою «Варті». Її отримали 12 переможців голосування серед українців. Також компанія визначила 21 організацію, що найбільше доклалися до підтримки українців через гуманітарні відправлення.
Про це повідомили в «Новій пошті».
Хто здобув відзнаку «Варті»
До голосування за переможців долучилися понад 55 тисяч українців. Загалом відзнаку отримали 12 людей та організацій, які працюють у різних сферах.
77-річний Григорій Янченко переміг у номінації «Найстарший волонтер», також відомий як Дядя Гриша. Під час окупації Херсона він вирушав у людні місця з прапором України на кріслі колісному та з увімкненим гімном. Зараз він живе у Запоріжжі, але рідко буває вдома — подорожує містами України, збираючи кошти для військових. Відзнаку Дяді Гриші вручили у Кропивницькому під час чергового збору.
Наймолодшими волонтерками стали 6-річна Олександра та 4-річна Кіра з Харкова. Саша вже отримувала нагороду «Варті» рік тому. Тоді організатори підготували для неї сюрприз — вона побачила батька-військового, якого ненадовго відпустили зі служби. Через місяць чоловік загинув на фронті. Попри втрату, дівчинка разом із подругою продовжує допомагати ЗСУ, вона збирає кошти на маскувальні сітки, турнікети та автівки. Вона отримала відзнаку у річницю загибелі батька.
За технологічність у волонтерстві відзнаку отримав Сергій Стерненко — автор безперервного збору «Русоріз». Стерненко також регулярно демонструє, як FPV-дрони працюють на передовій.
За креативний підхід нагородили блогера з Миколаєва Юрія Степанця, який нині мешкає в Одесі. Він є найвідомішим в Україні коміком на кріслі колісному та ініціатором «неходових зборів» для військових. Волонтер часто наголошує: не всі можуть воювати в ЗСУ, але кожен, попри втому й втрати, здатен бути для ЗСУ на своєму місці.
Читайте також: Волонтеру Фумінорі Цучіко зареєстрували місце проживання в Харкові
За евакуацію нагородили Катерину Андреєву, яка разом із військовими рятує поранених захисників із прикордоння Сумщини та Курщини. Вона також вивозить мирних жителів і покинутих тварин з-під обстрілів. Свою відзнаку Катерина присвятила батькові, який віддав життя за Україну. За медичну допомогу військовим українці висловили вдячність парамедикам з «Госпітальєрів», які врятували тисячі життів, а за підтримку жінок — руху VETERANKA.
Разом із цим відзнаку отримали:
- всеукраїнська благодійна організація Ukrainian Food Foundation за підтримку ВПО;
- Олександр Мізерій за культурний розвиток. Він є лідером гурту «Смерека» з Вінниччини та волонтером, який вже відіграв понад 350 благодійних концертів і зібрав понад 4 мільйони гривень для ЗСУ;
- Андрій Бурахович за допомогу армії своїми руками. Андрій — механік, який майже цілодобово ремонтує автівки для фронту і вже відремонтував понад дві тисячі машин;
- благодійний фонд «Діти героїв» за психологічну допомогу понад 12 тисячам дітей, які через війну втратили одного або обох батьків;
- Анастасія Слюсар — лідерка фонду, який допомагає дітям, зокрема на прифронтових територіях.
«Попри втому, труднощі й втрати, волонтери продовжують рухатися далі — підтримують тих, хто цього потребує, і знаходять нові способи допомагати. Це про людяність, небайдужість і неймовірну силу. Вони працюють не заради відзнак, а просто тому, що не можуть інакше. Ми дякуємо кожному й кожній та завжди будемо поруч», — розповіла співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Переможці за обсягами гуманітарних вантажів
Організатори відзначили 21 організацію та фонд, що найактивніше користувалися послугами «Гуманітарної Нової пошти». Переможців обирали за найбільшими показниками кількості та ваги відправлень, категорії допомоги та її системність. «Нова пошта» відзначила:
- благодійні фонди «На Хвилі» та «Рій» («Допомога армії»);
- благодійні фонди «Медицина Херсонщини» та «Лелека-Україна» («Медична допомога»);
- благодійні організації «Українські сестри та кідфрендлі» та «Співдружність України» («Допомога дітям»);
- громадську організацію «Покликані жити» та благодійний фонд «Летс Хелп» («Допомога людям старшого віку»);
- благодійні організації «З теплом у серці» та «Європейські традиції доброчинності» («Допомога людям з інвалідністю»);
- «Бахмутське товариство захисту тварин “ЛАДА”» та благодійний фонд «Разом добра сила» («Допомога тваринам»);
- громадські організації «Добробат» та «Б50» («Відновлення житла та добробуту»).
- благодійна організація «Громадянин» та громадська організація «Джуніорс» («Спорт та реабілітація»);
- благодійний фонд «Щаслива лапа» («Лідер серед вантажних перевезень);
- міжнародний благодійний фонд «Небайдужі» та громадська організація «Свідомі кияни» («Найбільша кількість відправлень гуманітарного вантажу»).
Разом із цим у номінації «Навігатор допомоги» перемогли Юлія Кудрик й Оксана Миколюк за активне консультування й онлайн-супровід щодо перевезення гуманітарних вантажів.
Як вручали нагороди
Відзнаку вручали місцеві активісти, блогери, лідери думок, представники «Нової пошти», а також люди, які раніше отримували допомогу від волонтерів-переможців.
Про відзнаку «Варті»
«Варті» — це щорічна відзнака для волонтерів від «Нової пошти», яку заснували у 2022 році. Її започаткували для того, щоби підкреслити внесок українських волонтерів і благодійників.
Нагадаємо, «Нова пошта» розробила сервіс для ефективнішої доставки посилок.
Раніше ми писали, що UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії.
Фото: «Нова пошта»
