

Суспільство
Вісім українок потрапили до списку «100 жінок 2022 року» від BBC. Хто вони
Вісім українок увійшли до списку «100 жінок 2022 року» за версією BBC. Серед них – парамедикині, активістки та перша леді України.
Про це повідомили на сайті ВВС.
«Список відображає роль жінок у конфліктах в усьому світі у 2022 році – від протестувальниць, які сміливо вимагають змін в Ірані, до жіночого обличчя війни та опору в Україні. Цього року вперше ми попросили учасниць “100 жінок” минулого року запропонувати тих, хто, на їхню думку, мав увійти до списку-2022», – розповідають організатори.
Серед сотні жінок 2022 року – вісім українок. Це перша леді Олена Зеленська, парамедикиня та нардепка Яна Зінкевич, математикиня Марина Вязовська, педіатриня Ірина Кондратова, правозахисниця Олександра Матвійчук, парамедикиня Юлія Паєвська, журналістка Крістіна Бердинських та захисниця прав людей з інвалідністю Юлія Сачук.

Олена Зеленська, перша леді
Після повномасштабного російського вторгнення вона використала свій статус, щоб показати страждання українського народу, ставши першою дружиною іноземного президента, яка звернулася до Конгресу США. Зараз вона зосереджена на підтримці психічного здоров’я дітей і сімей, травмованих війною.
«Жінки взяли на себе навіть більше обов’язків, ніж у мирний час… Жінка, яка пережила це (війну), ніколи не зробить крок назад. І я впевнена, що наша внутрішня впевненість буде рости», – Олена Зеленська.

Яна Зінкевич, парамедикиня
“Госпітальєри” – волонтерська фельдшерська організація, що рятує життя на передовій. На чолі з Яною Зінкевич вони евакуюють людей з поля бою. Зінкевич стала медичною волонтеркою після закінчення школи, а у 2014 році на початку воєнних дій в Україні заснувала медичний батальйон.
Вона особисто вивезла в безпечне місце 200 поранених солдатів. Її команда продовжує надавати першу медичну допомогу пораненим військовим і мирним жителям, проводить медичну підготовку, здійснила близько 6 тисяч евакуацій. 27-річна Зінкевич також є однією із наймолодших депутатів українського парламенту та очолює підкомітет військової медицини.

Марина Вязовська, математикиня
Українська математикиня, яка цього року стала лише другою жінкою в історії, яка виграла престижну медаль Філдса, яку часто називають Нобелівською премією з математики й вручають кожні чотири роки. Марина Вязовська отримала нагороду за роботу над 400-літньою головоломкою й розв’язала задачу, як найефективніше упакувати сфери у восьмивимірному просторі.
Вязовська є професоркою і завідує кафедрою теорії чисел в Інституті математики у Швейцарському федеральному технологічному інституті в Лозанні (EPFL).

Ірина Кондратова, педіатриня
Попри постійні обстріли, лікарка Ірина Кондратова та її команда продовжували невтомно піклуватися про вагітних жінок, новонароджених та матерів у Харківському обласному перинатальному центрі. Вони облаштували пологову палату в підвалі лікарні та ризикували життям, щоб залишитися в реанімації з немовлятами, яких неможливо було перемістити, навіть коли лунали сирени повітряної тривоги.
Як керівниця центру, лікарка Кондратова в березні від Девіда Бекхема доступ до його сторінки в Інстаграмі, щоб публікувати інформацію про проблеми, з якими вони стикаються. Її команда з 2014 року надала медичну та психологічну допомогу понад 3 000 жінок з Луганщини та Донеччини.

Олександра Матвійчук, юристка з прав людини
Протягом 15 років Олександра Матвійчук очолює Центр громадянських свобод (ЦГС), який став одним із лауреатів Нобелівської премії миру 2022 року за роботу з документування воєнних злочинів Росії після повномасштабного вторгнення в Україну.
ЦГС продовжує спадщину українських дисидентів 1960-х років, зосереджуючись на правах людини. У 2014 році Центр став першою правозахисною організацією, що вирушила до Криму, Луганська та Донецька для документування воєнних злочинів. Тепер вони вимагають створення міжнародного трибуналу для розслідування ймовірних порушень Росією прав людини в Чечні, Молдові, Грузії, Сирії, Малі та Україні.

Юлія Паєвська, парамедикиня
Відома українська цивільна парамедикиня і засновниця добровольчого медичного підрозділу “Янголи Тайри”, який врятував сотні поранених мирних жителів і військовослужбовців. Юлію Паєвську, більш відому як Тайра, захопили російські війська у березні, коли вона допомагала евакуювати мирних жителів з Маріуполя.
За допомогою натільної камери вона задокументувала роботу своєї команди в обложеному місті, і кадри згодом передали ЗМІ. Після свого звільнення через три місяці Паєвська розповіла про суворі умови та жорстоке поводження, з якими вона зіткнулася в полоні, назвавши своє ув’язнення “пеклом”.

Крістіна Бердинських, журналістка
Під час війни в Україні відома журналістка Крістіна Бердинських подорожувала країною і робила репортажі з регіонів, які зазнали обстрілів з боку Росії. Деякі з її матеріалів були зосереджені на повсякденному житті в місті, охопленому війною.
Вона народилася в Херсоні й 14 років працювала політичною журналісткою у Києві, зокрема в журналі “НВ” та різноманітних теле- та радіопроєктах. Вона створила e-People, проєкт у соцмережах про учасників Євромайдану в Україні, який згодом став книгою.

Юлія Сачук, захисниця прав людей з інвалідністю
Українська правозахисниця Юлія Сачук очолює громадську організацію жінок з інвалідністю Fight For Right (“Боротьба за право”). Вона була серед тих, хто екстрено реагував на вторгнення Росії в Україну, цілодобово співпрацювала з міжнародними організаціями над координацією планів евакуації, щоб врятувати життя тисяч українців з інвалідністю.
Сачук прагне розширити можливості дівчат і жінок з інвалідністю брати участь у прийнятті рішень. Вона бере участь у програмі Leader Europe Фонду Обами, була лауреаткою Національної премії з прав людини 2020 року та є кандидаткою від України в Комітеті ООН з прав людей з інвалідністю.
Нагадаємо, український письменник та волонтер Сергій Жадан потрапив до трійки культурних діячів року за версією німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Фото: bbc.com.
Суспільство

Активісти громадянського руху «Жовта Стрічка» розгорнули нову хвилю інформаційного спротиву на тимчасово окупованому півострові. Плакати, наліпки та жовті стрічки з’явилися на вулицях і в під’їздах житлових будинків у Сімферополі, Севастополі та Ялті.
Про це повідомили представники руху.
Учасники руху наголошують: попри окупацію та російську пропаганду, у Криму залишається багато українців, які чекають на звільнення. Символи спротиву допомагають людям відчути підтримку і нагадують, що вони не самі, і поруч є однодумці.
Рух «Жовта Стрічка» діє в різних регіонах України з перших місяців окупації, підтримуючи моральний опір і формуючи інформаційне середовище, вільне від нав’язаних російських наративів.
Читайте також: «Українці не зламалися»: активісти поширили нові символи спротиву у містах Криму (ФОТО)



Нагадаємо, що на підконтрольну територію України вдалося повернути 11 дітей з окупованої Херсонщини.
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»
Суспільство

У тіктоці з’явилося відео, на якому банкомат у Запоріжжі не припинив роботу після влучання у відділення. Попри руйнування, люди могли зняти тут готівку.
Відео поширив користувач з ніком 360vsesvit.
Нагадуємо, що «Азов» та REYTEL’ випустили благодійний браслет «СТАЛЬ» (ВІДЕО).
Також ми писали, що «Укрзалізниця» запускає поїзд-галерею, що подорожуватиме Україною (ФОТО).
Фото обкладинки: cкриншот з відео користувача 360vsesvit
Суспільство

У Львові запускають пілотний проєкт «Влучні», де для ветеранів та цивільних із порушеннями зору організують адаптивну стрільбу з лука. Охочим пропонують пройти пробні тренування, після яких формуватимуть основні команди.
Про це редакції повідомила «Фундація 03:00».
Благодійна організація втілює проєкт спільно зі спортивною школою «Електрон» імені Богдана Кокота. Ініціатива «Влучні» — це мрія ветерана Івана Романа, який втратив на фронті руку, ногу та частково зір. Між операціями він захопився стрільбою з лука і тепер хоче взяти участь у Паралімпійських іграх.
«Уявіть собі: тиша, натягнута тятива, відчуття сили в тілі та стріла, що летить точно в ціль. І це не метафора. Цей проєкт — не просто про спорт. Він про нові можливості, соціальну інтеграцію та силу бути в колі своїх», — описують проєкт організатори.
Для формування основних команд шукають тих, хто хоче професійно займатися адаптивною стрільбою з лука. Це ветерани/ветеранки й цивільні від 18 до 35 років з 1 групою інвалідності по зору. За словами тренерів, супутні порушення опорно-рухового апарату або пересування на кріслі колісному не будуть перешкодами.
Читайте також: Видатний французький ортопед відвідав Львів та провів 15 операцій військовим (ФОТО)
Проєкт «Влучні» пропонує:
- безкоштовні тренування з досвідченими тренерами у Львові;
- менторську підтримку від ветерана, лучника Івана Романа;
- можливість брати участь у змаганнях в майбутньому;
- до трьох тренувань на тиждень.
Усіх учасники й учасниці організатори забезпечать базовим спорядженням. Стартують тренування вже на початку літа 2025 року. Щоб долучитися, необхідно заповнити анкету.
Також для проєкту шукають волонтерів і волонтерок — психологів, реабілітологів, тифлопедагогів або просто людей, які хочуть бути поруч і підтримати майбутніх спортсменів: асистувати на тренуваннях, допомагати орієнтуватися, готувати спорядження, приносити стріли тощо. Щоб стати волонтером, надсилайте заявку.
Нагадуємо, що «Азов» та REYTEL’ випустили благодійний браслет «СТАЛЬ» (ВІДЕО).
Фото обкладинки: Freepik