Суспільство
Вісім українок потрапили до списку «100 жінок 2022 року» від BBC. Хто вони
Вісім українок увійшли до списку «100 жінок 2022 року» за версією BBC. Серед них – парамедикині, активістки та перша леді України.
Про це повідомили на сайті ВВС.
«Список відображає роль жінок у конфліктах в усьому світі у 2022 році – від протестувальниць, які сміливо вимагають змін в Ірані, до жіночого обличчя війни та опору в Україні. Цього року вперше ми попросили учасниць “100 жінок” минулого року запропонувати тих, хто, на їхню думку, мав увійти до списку-2022», – розповідають організатори.
Серед сотні жінок 2022 року – вісім українок. Це перша леді Олена Зеленська, парамедикиня та нардепка Яна Зінкевич, математикиня Марина Вязовська, педіатриня Ірина Кондратова, правозахисниця Олександра Матвійчук, парамедикиня Юлія Паєвська, журналістка Крістіна Бердинських та захисниця прав людей з інвалідністю Юлія Сачук.
Олена Зеленська, перша леді
Після повномасштабного російського вторгнення вона використала свій статус, щоб показати страждання українського народу, ставши першою дружиною іноземного президента, яка звернулася до Конгресу США. Зараз вона зосереджена на підтримці психічного здоров’я дітей і сімей, травмованих війною.
«Жінки взяли на себе навіть більше обов’язків, ніж у мирний час… Жінка, яка пережила це (війну), ніколи не зробить крок назад. І я впевнена, що наша внутрішня впевненість буде рости», – Олена Зеленська.
Яна Зінкевич, парамедикиня
“Госпітальєри” – волонтерська фельдшерська організація, що рятує життя на передовій. На чолі з Яною Зінкевич вони евакуюють людей з поля бою. Зінкевич стала медичною волонтеркою після закінчення школи, а у 2014 році на початку воєнних дій в Україні заснувала медичний батальйон.
Вона особисто вивезла в безпечне місце 200 поранених солдатів. Її команда продовжує надавати першу медичну допомогу пораненим військовим і мирним жителям, проводить медичну підготовку, здійснила близько 6 тисяч евакуацій. 27-річна Зінкевич також є однією із наймолодших депутатів українського парламенту та очолює підкомітет військової медицини.
Марина Вязовська, математикиня
Українська математикиня, яка цього року стала лише другою жінкою в історії, яка виграла престижну медаль Філдса, яку часто називають Нобелівською премією з математики й вручають кожні чотири роки. Марина Вязовська отримала нагороду за роботу над 400-літньою головоломкою й розв’язала задачу, як найефективніше упакувати сфери у восьмивимірному просторі.
Вязовська є професоркою і завідує кафедрою теорії чисел в Інституті математики у Швейцарському федеральному технологічному інституті в Лозанні (EPFL).
Ірина Кондратова, педіатриня
Попри постійні обстріли, лікарка Ірина Кондратова та її команда продовжували невтомно піклуватися про вагітних жінок, новонароджених та матерів у Харківському обласному перинатальному центрі. Вони облаштували пологову палату в підвалі лікарні та ризикували життям, щоб залишитися в реанімації з немовлятами, яких неможливо було перемістити, навіть коли лунали сирени повітряної тривоги.
Як керівниця центру, лікарка Кондратова в березні від Девіда Бекхема доступ до його сторінки в Інстаграмі, щоб публікувати інформацію про проблеми, з якими вони стикаються. Її команда з 2014 року надала медичну та психологічну допомогу понад 3 000 жінок з Луганщини та Донеччини.
Олександра Матвійчук, юристка з прав людини
Протягом 15 років Олександра Матвійчук очолює Центр громадянських свобод (ЦГС), який став одним із лауреатів Нобелівської премії миру 2022 року за роботу з документування воєнних злочинів Росії після повномасштабного вторгнення в Україну.
ЦГС продовжує спадщину українських дисидентів 1960-х років, зосереджуючись на правах людини. У 2014 році Центр став першою правозахисною організацією, що вирушила до Криму, Луганська та Донецька для документування воєнних злочинів. Тепер вони вимагають створення міжнародного трибуналу для розслідування ймовірних порушень Росією прав людини в Чечні, Молдові, Грузії, Сирії, Малі та Україні.
Юлія Паєвська, парамедикиня
Відома українська цивільна парамедикиня і засновниця добровольчого медичного підрозділу “Янголи Тайри”, який врятував сотні поранених мирних жителів і військовослужбовців. Юлію Паєвську, більш відому як Тайра, захопили російські війська у березні, коли вона допомагала евакуювати мирних жителів з Маріуполя.
За допомогою натільної камери вона задокументувала роботу своєї команди в обложеному місті, і кадри згодом передали ЗМІ. Після свого звільнення через три місяці Паєвська розповіла про суворі умови та жорстоке поводження, з якими вона зіткнулася в полоні, назвавши своє ув’язнення “пеклом”.
Крістіна Бердинських, журналістка
Під час війни в Україні відома журналістка Крістіна Бердинських подорожувала країною і робила репортажі з регіонів, які зазнали обстрілів з боку Росії. Деякі з її матеріалів були зосереджені на повсякденному житті в місті, охопленому війною.
Вона народилася в Херсоні й 14 років працювала політичною журналісткою у Києві, зокрема в журналі “НВ” та різноманітних теле- та радіопроєктах. Вона створила e-People, проєкт у соцмережах про учасників Євромайдану в Україні, який згодом став книгою.
Юлія Сачук, захисниця прав людей з інвалідністю
Українська правозахисниця Юлія Сачук очолює громадську організацію жінок з інвалідністю Fight For Right (“Боротьба за право”). Вона була серед тих, хто екстрено реагував на вторгнення Росії в Україну, цілодобово співпрацювала з міжнародними організаціями над координацією планів евакуації, щоб врятувати життя тисяч українців з інвалідністю.
Сачук прагне розширити можливості дівчат і жінок з інвалідністю брати участь у прийнятті рішень. Вона бере участь у програмі Leader Europe Фонду Обами, була лауреаткою Національної премії з прав людини 2020 року та є кандидаткою від України в Комітеті ООН з прав людей з інвалідністю.
Нагадаємо, український письменник та волонтер Сергій Жадан потрапив до трійки культурних діячів року за версією німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Фото: bbc.com.
Суспільство
Мультимедійна платформа «Локальна історія» презентувала новий журнал, присвячений історії та культурі Слобожанщини. Це вже восьмий випуск видання.
Про це повідомляє «Локальна історія».
Про журнал
На обкладинці журналу — ілюстрація художниці Олі Гайдамаки, а всередині — глибокі історичні дослідження, репортажі та аналітика. Видання розповідає про заселення Слобожанщини, вплив Козацької революції на регіон і створення Слобідської України. Окрема стаття присвячена загадковому місту Гелон, яке згадується в легендах.
Читати також: Фасад притулку для тварин у Києві прикрасили муралами (ФОТО)
Особливу увагу приділили видатним постатям Слобожанщини. У журналі можна прочитати:
- як Микола Костомаров шукав своє місце в історії;
- чим жив хутірний світ Пантелеймона Куліша;
- репортаж про Тростянець, що пов’язаний із життям і творчістю Миколи Хвильового.
Також у випуску зібрали цікаві факти про календарні обряди українців Вороніжчини Сумської області 150 років тому. Автори дослідили, як мешканці Вороніжа бачили своїх сусідів-росіян і чому називали їх неробами.
Нагадаємо, що у лютому на київському вокзалі відкриють «Книгарню Є»: як вона виглядатиме (ФОТО).
Фото: «Локальна історія».
Суспільство
Маршрути у містах облаштують доступними для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. Цей проєкт втілюють у межах програми «Рух без бар’єрів».
Про це повідомив директор департаменту містобудування та архітектури Київської ОВА Ярослав Янович.
Що відомо про цей проєкт
Міста долучилися до ініціативи, щоб усі люди мали:
- можливість самостійно пересуватися;
- доступ до інфраструктури;
- сприятливі умови для соціальної інтеграції;
- рівні можливості у користування міськими просторами.
Ярослав Янович зазначив, що територіальні громади самостійно визначатимуть маршрути. До обговорення проєктів адміністрації залучатимуть громадськість.
Читайте також: У Києві створили онлайн-довідник для підтримки ментального здоров’я
«На маршруті всі локації мають бути максимально доступними та безбар’єрними — це перехрестя, переходи, громадський транспорт, школи, садочки, заклади охорони здоров’я, центри надання адміністративних послуг, центри зайнятості, а також інші громадські будівлі. Також на маршруті будуть встановлені навігаційні знаки, тактильні елементи та інші рішення, спрямовані на забезпечення не лише зручності, але й безпеки для людей», — розповів Ярослав Янович.
Наразі Славутич та Буча вже розробили свої проєкти. До 11 лютого 2025 року інші територіальні громади Київської області повинні подати до Департаменту містобудування та архітектури КОВА власні проєкти безбар’єрних маршрутів.
«Рух без бар’єрів»
Проєкт є частиною ініціативи Міністерства розвитку громад та територій. Його презентували 19 січня у військовому госпіталі. Головна мета проєкту — створення доступного середовища для всіх людей.
Нагадаємо, що у Славутичі більше не оголошуватимуть тривогу, яка звучить у Київській області.
Також ми писали, що на Київщині побудують новий житловий комплекс для соціальних груп (ФОТО).
Фото обкладинки: Freepik
Суспільство
Асоціацію створили 22 січня 2025 року у посольстві України в Австрії. Загалом до складу об’єднання ввійшли 12 громадських організацій.
Про це повідомили в посольстві.
До асоціації долучилися українські громадські організації та спілки з Відня, Лінца, Граца, Зальцбурга та Інсбрука.
«Створення асоціації — це новий рівень співпраці та представлення інтересів українців в Австрії. Це зміцнює наш голос, підтримує ідею соборності та відкриває нові можливості для розвитку»‚ — написали в посольстві.
Читайте також: Уперше в історії українське судно проводить для США дослідження в Антарктиці (ФОТО)
Нагадаємо, що третя група добровольців Українського легіону у Польщі скоро підпише контракти із ЗСУ.
Фото: фейсбук-сторінка посольства України в Австрії