Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Віримо в малі міста та хочемо для них розвитку». Як подружжя відкрило першу галерею-кав’ярню в Дрогобичі

Опубліковано

Понад 2 роки тому Юлія Дима поїхала в Париж, але не дивитися на Ейфелеву вежу, як це роблять усі туристи, а шукати там Дрогобич. Жінка досліджувала життя й творчість письменника Бруно Шульца з Дрогобича, а також інших митців зі свого рідного міста.

«Я повернулася в Дрогобич і сказала чоловіку, що це не випадковість, що в нашому маленькому місті так багато митців. Їх обожнюють у Парижі, Варшаві, Берліні, а тут про них взагалі мало хто знає», — каже Юлія.

Так виникла ідея створити в районному центрі на Львівщині першу мистецьку галерею-кав’ярню, аби популяризувати мистецтво. Яке значення для містян має заклад «юна» на честь коханої Бруно Шульца розповідаємо в ШоТам.

Юлія та Роман Дими

заснували галерею-кав’ярню «юна» в Дрогобичі

Відкрили «26 і кава» в перший рік повномасштабної війни

Юлія та Роман Дими — подружжя, друзі та партнери по бізнесу. Першим їхнім спільним проєктом стала кав’ярня «26 і кава» в Дрогобичі — рідному місті Юлії, куди Юлія повернулася в 2020 році, а Роман переїхав через рік. Цьогоріч у липні закладу виповниться 2 роки. Про «26 і кава» ШоТам уже писали наприкінці 2022-го.

Читайте більше: «Нас називали божевільними». Як відкрити бізнес під час війни і не прогоріти? Історії підприємців, яким вдалося

«Якби не повномасштабна війна, то заклад просто не існував би — ми б не наважилися його створювати. Рома в нас відповідає за цифри та структуру, а я — за ідеї й емоції. Це місце — не просто кав’ярня, а простір, де люди спілкуються, жартують чи сумують. Тому це не просто про каву, а про середовище. Цю кав’ярню творять люди», — стверджує Юлія.

Кавʼярня «26 і кава» в Дрогобичі. Фото надала Юлія Дима

У заклад подружжя запрошує жителів Дрогобича або тих, хто родом з міста, яких знають в Україні аби ті прочитали лекції чи провели свої майстер-класи. У Дрогобичі є багато художників, тому Юлія каже, що список митців, чиї роботи виставлятимуть у закладі, можна ще довго доповнювати. 

«Хочемо змінити спосіб життя містян»

«Наша мета — знайомити дрогобичан одних з одними для обміну досвідом. Ми спробували посадити “дерево” і бачимо, як це середовище навколо кав’ярень розростається», ділиться жінка. 

Засновниця закладу каже, що в Дрогобичі багато молоді, адже тут є різні навчальні заклади. Тому кав’ярня є своєрідним молодіжним простором зі смачною кавою, яких у великих містах дуже багато, а от у маленьких — обмаль. Але загалом заклад відвідують люди різного віку.

На першу річницю закладу «26 і кава» містяни приносили йому подарунки, аби облаштувати інтер’єр, та залишали спогади про те, чим ця кав’ярня є для них. 

Роман Дима каже, що тут заварюють лише натуральну каву без сиропів, вершків чи кориці, а ще використовують альтернативні методи заварювання. У кавʼярні пригощають кавою та десертами, а головне — дають можливість долучатися до заходів, які тут відбуваються. 

«Нашим закладом ми хочемо змінити стиль життя людей у маленькому місті, а ще постійно покращуємо його. Наша мета — не просто відбити ті кошти, які ми вклали в бізнес, а робити класну штуку в маленькому місті», — розповідає Роман. 

Юлія каже, що за час існування закладу вдалося залучити дві грантові підтримки на обладнання для кав’ярні та навчання для персоналу. 

Їхала в Париж шукати Дрогобич

Заклад «26 і кава» є невеличким — усього 35 метрів квадратних. Юлія та Роман вкладали в нього багато власного часу та ресурсів і не планували більше відкривати нових кавʼярень. Проте кожну подію в «26 і кава» Юлія починала словами: «Ми знаємо, що поки маленькі, але колись обов’язково розширимось».

Взагалі переїхати до рідного міста у 2021 році Юлію мотивував відомий письменник і художник з Дрогобича Бруно Шульц. «Хтось їде на відпочинок у гори, а я вирішила відпочити в маленькому місті, тому приїхала сюди читати Шульца», — розповідає Юлія. 

Вона досліджувала життя й творчість Шульца, тому поїхала в Париж, аби пройти його слідами в місті, яке митець відвідував. «Я їхала в Париж не дивитися на Ейфелеву вежу, а шукати там Дрогобич», — жартує підприємиця.

Основним путівником для жінки стали листи Шульца, в яких він багато писав про людей, які теж є митцями з Дрогобича й творили в Парижі. Більша частина з них належали до Паризької школи художників. Юлія тоді придбала найціннішу книгу у своїй бібліотеці, присвячену Паризькій школі, де була інформація про митців з Дрогобича. Жінка ходила по кав’ярнях, які вони відвідували і, можливо, за кавою спілкувалися про її рідне місто. 

Відвідувачі галереї «юна» під час однієї з виставок. Фото надала Юлія Дима

Далі Юлія поїхала на виставку митців Паризької школи в Єврейський музей у Берліні. Серед імен прочитала про митця Леопольда Готтліба, який народився в Дрогобичі.

«Я тоді стояла біля його автопортрета й розуміла, що його історію в Дрогобичі, мабуть, мало хто знає. Я повернулася й сказала Ромі, що це не випадковість, що в нашому маленькому місті так багато митців. Їх обожнюють у Парижі, Варшаві, Берліні, а тут мало хто знає їх », — ділиться Юлія. Так виникла ідея відкрити галерею «юна».

Галерея-кавʼярня в Дрогобичі на честь коханої відомого митця

Юлія каже, що назву «юна» для галереї обрали невипадково. Вони з чоловіком юні за віком, ніколи не мали досвіду у створенні галерей, а також кохану Бруно Шульца звали Юзефіна Шелінська, яку він називав Юною. 

Заклад доповнює невелика кав’ярня, тому, як кажуть Юлія та Роман, це галерея-кав’ярня сучасного мистецтва в малому місті. «юна» більша за «26 і кава», тому може вмістити більше відвідувачів. І хоч приміщення має мінімалістичний дизайн, люди щодня сюди приходять для фотосесій.

Роман каже, що в меню кав’ярні є смачні перекуси, гранола — все, що можна приготувати швидко. А ще «юна» популяризує українське вино, зокрема, з Тернополя, бо кохана Шульца родом звідти. 

«Ми конкуруємо не з місцевими закладами, а зі звичним способом життя містян. Хочемо переконати, що вийти в галерею та роздивлятися твори мистецтва з келихом вина це дуже витончено. Ми відкрили кав’ярню при галереї, бо хотіли пити смачну каву, а додали винну карту до меню, бо хотіли пити смачне вино все просто», — ділиться Роман Дима.

«Віримо в малі міста та хочемо для них розвитку»

Юлія каже, що їхньою метою було створити основний подієвий майданчик міста.  В «юні» проходять виставки українських митців і лекції експертів з різних сфер. «Для мене заклад “26 і кава” є таким собі хіпстером, а “юна” як простір більш витончена та ніжна».

Коли подружжя відкривало «юну», то влаштувало публічну дискусію про те, як працювати і розвивати культуру в малих містах й дослідити, чому звідти виїжджає молодь. Юлія стверджує, що вони з чоловіком мріють, аби ситуація змінилася: «Ми дуже віримо в малі міста й хочемо їх розвивати. А ще хочемо і вболіваємо, щоб мистецьких середовищ міста ставало більше».

Співачка Софія Лешишак, яка родом з Дрогобича, виступає в галереї «юна». Фото: Алла Борис 

Подружжя Димів дуже радіє, коли їм пишуть сучасні художники та запитують, чи можуть презентувати в них свої картини. А ще завдяки закладу містяни дізнаються все більше раніше невідомих для себе імен.

«Нам часто кажуть відвідувачі, що завдяки “юні” знову записали собі в блокнотик прізвище якогось митця, про якого хочуть дізнатися більше. Я дуже хочу, аби наша галерея продовжувала розвивати смак у містян і до українського сучасного мистецтва, і до українського вина», — підсумовує Юлія Дима.

Суспільство

У Києві створять мікроклініку з протезування за підтримки Франції

Опубліковано

Нову мікроклініку з протезування створять на базі Київської обласної лікарні. У закладі забезпечать повний цикл відновлення, тому пацієнтам не потрібно буде звертатися до інших установ. Проєкт втілюватимуть за підтримки Франції.

Про це повідомив очільник Київської ОВА Микола Калашник.

Що відомо про проєкт

Мікроклініку оснастять високотехнологічним обладнанням для виготовлення індивідуальних протезів за новітніми стандартами. Пацієнти зможуть отримувати якісні протези, які адаптовані саме під їхні потреби.

Заклад забезпечать усім необхідним для повного циклу відновлення. Пацієнти проходитимуть весь процес реабілітації в одному місці, тому людям не потрібно буде звертатися до інших медичних установ.

«Мікроклініка стане справжнім осередком повернення до активного життя для жителів Київщини, які втратили кінцівки. Це не просто медичний проєкт. Це можливість для людей заново навчитися ходити, бігати, обіймати рідних. Це про їхню гідність, свободу та право на майбутнє без бар’єрів. Дякуємо Франції за підтримку!» — зазначив Микола Калашник.

Читайте також: Військовому врятували ногу від ампутації завдяки надскладній операції

Угоду про створення мережі мікроклінік у Києві, Львові та Полтаві підписали міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко та уповноважений президента Франції з питань допомоги та відновлення України П’єр Ельброн.

Партнером проєкту стала компанія Schiller Medical, яка профінансує створення закладів на суму 4,1 мільйона євро.

Нагадаємо, що у шпиталі в Харкові, що постраждав від «Шахеда», поновили операції.

Фото обкладинки: Freepik

Читати далі

Суспільство

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

Опубліковано

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.

1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»

Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.

Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

Ксенія

У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

Юрчик

Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.

2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»

Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.

Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

Юрчик

У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.

3. «Ви що, робили йому щеплення?» 

Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.

Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

Ксенія

У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань. 

4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»

Міф: Усі люди з РАС однакові.

Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

Юрчик

Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно. 

Ксенія

А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати. 

5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»

Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.  

Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків. 

Ксенія

Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.

Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати. 

 

6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»

Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів. 

На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою. 

Ксенія

На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.

Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.

Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням. 

Читати далі

Суспільство

«Укрзалізниця» додала в Києві нову зупинку для двох потягів

Опубліковано

«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.

Про це повідомили в компанії.

На зупинці зупинятимуться такі потяги:

  • №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
  • №793/794 Черкаси – Київ.

Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки

Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:

  • станцію метро «Видубичі»;
  • приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
  • автостанцію «Видубичі».

Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.

Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.

Фото обкладинки: RailGallery

Читати далі

Шопочитати

Суспільство19 години тому

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради...

Технології5 днів тому

Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою

Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...

Технології6 днів тому

Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»

Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...

Військо7 днів тому

Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті

Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...