Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Культура

Відомі українці та українки в дитинстві: чи впізнаєте, хто на цих архівних фото? (тест)

Опубліковано

Ми знаємо цих українських діячів за їхні неоціненні внески в нашу літературу, музику та живопис. ШоТам пропонує зануритися в історії відомих українців і впізнати їх у дитинстві та юності.

1. Цей поет-шістдесятник є автором відомої дитячої казки «Цар Плаксій та Лоскотон». Він брав участь у «Клубі творчої молоді», а також разом з його учасниками Лесем Танюком та Аллою Горською виявив масові поховання у Биківнянському лісі. На фото — ще маленький митець на возі разом з дідом.

Фото: сайт про життя та творчість поета
Правильно! Неправильно!

На фото поряд з дідусем, який замінив йому батька, сидить Василь Симоненко. Хоч помер у дуже молодому віці — 28 років, — Василь встиг написати три казки для дітей і дорослих, збірку поезій, книгу «Лебеді материнства» та численні статті й рецензії. Разом з колегами з «Клубу творчої молоді» поет брав участь у пошуку місць поховання жертв сталінських репресій.

2. Поет та перекладач з Рівненщини ще в школі проявляв бунтарський дух, тому вже з 15 років його викликали на допити за антирадянські вірші й висловлювання. Уже після смерті діяча його син назве свій музичний гурт на честь поетичної збірки батька та напише одну з найпопулярніших українських пісень «Вона».

Фото: Суспільне культура
Правильно! Неправильно!

На світлині зображений маленький Грицько Чубай. Через антирадянську позицію за ним зі школи слідкувало КДБ, а після виступу на річницю перевезення праху Тараса Шевченка з Петербурга до Канева його відрахували з університету. Обоє його дітей стали музикантами: донька Соломія є співачкою та авторкою проєктів з ушанування батька, а син Тарас — лідером гурту «Плач Єремії».

3. На фото зображений клас видатного поета, дисидента й члена Української Гельсінської групи у школі міста Сталіно. Судовий процес над діячем є одним з найвідоміших та розцінений російським правозахисником Андрієм Сахаровим як «ганьба радянської репресивної системи».

Крайній праворуч у другому ряду згори. Фото: сайт про життя та творчість поета
Правильно! Неправильно!

Аби уникнути примусової колективізації, родина Василя Стуса переїхала в Сталіно (теперішній Донецьк), коли той ще був немовлям. Судовий процес над поетом за участі сумнозвісного «адвоката» Віктора Медведчука став однією з найтрагічніших сторінок історії українського дисидентства.

4. Майбутній класик дитячої літератури в дитинстві мріяв стати капітаном далекого плавання, але через особливості зору мусив відмовитися від мрії. Натомість він почав працювати в журналі «Барвінок», де й надрукував своє перше оповідання. Згодом за його книжками зняли кілька фільмів, зокрема «Чудеса в Гарбузянах» та «Одиниця з обманом».

Фото: Український інститут національної памʼяті
Правильно! Неправильно!

У дитинстві Всеволод Нестайко разом із сусідом Вітасиком Дяченко зачитувався пригодницькими творами Жуля Верна й Миколи Трублаїні та мріяв про далекі подорожі, але здійснити цю мрію вдалося тільки його другові. Нестайко ж працював у журналах, а під час роботи у дитячому видавництві «Веселка» написав свою легендарну трилогію «Тореадори з Васюківки».

5. Один з основоположників української естрадної музики з самого дитинства проявляв до мистецтва неабиякі здібності, наприклад, уже в 5 років почав опановувати скрипку. Згодом його пісні виконували ансамбль «Смерічка» та Софія Ротару.

Фото: альбом у фейсбуці Любомира Криси
Правильно! Неправильно!

Батько Володимира Івасюка Михайло разом з іншими жителями їхнього міста домігся відкриття музичної школи, куди майбутній композитор у 5-річному віці піде навчатися гри на скрипці. Пізніше він також опанував фортепіано, віолончель і гітару. Основоположні пісні Івасюка «Червона рута» й «Водограй» виконували солісти ансамблю «Смерічка» Василь Зінкевич і Назарій Яремчук, а композицію «Балада про дві скипки» вперше заспівала Софія Ротару.

6. Майбутня художниця переїхала в Київ лише в підлітковому віці, але це не завадило їй згодом стати українською шістдесятницею та дисиденткою. Вона свідомо почала вчити українську вже дорослою, а також стала однією з організаторів тодішнього центру національного життя Клубу творчої молоді «Сучасник».

Фото: Secondary Archive
Правильно! Неправильно!

До Києва Алла Горська встигла пожити в Москві, Ленінграді й Алмати, оскільки її батько, який був одним з організаторів радянського кіновиробництва, мусив постійно переїжджати по роботі. Родина художниці була російськомовною, тому, аби перейти на українську, їй довелося брати уроки у громадської діячки Надії Світличної.

7. Першою абсолютний слух у майбутнього композитора розпізнала сестра його бабусі Соломія Крушельницька та порадила родині віддати хлопчика навчатися музики. У 1960-х роках він написав музику до кінострічки «Тіні забутих предків» та балет за поезією Івана Франка «Каменярі».

Фото: Mus Opus
Правильно! Неправильно!

Коли 5-річний Мирослав Скорик був у гостях Соломії Крушельницької, він зазначив, що її фортепіано «фальшивить» (для вокалістів інструмент налаштовували на пів тону нижче), і так співачка здогадалася про абсолютний слух небожа. Окрім музики до стрічки Параджанова він також написав композиції для мультфільмів «Як козаки куліш варили» та «Гуси-лебеді летять».

8. Ця всесвітньо відома співачка народилася і все життя прожила у США, але в дитинстві щосуботи відвідувала школу українознавства та була пластункою. Вона вміла співати так званим «білим голосом» і виконала ним кілька композицій зі свого альбому «Пісні України».

Фото з архіву Тараса Дзеня
Правильно! Неправильно!

Батьки співачки Квітки Цісик були післявоєнними мігрантами з Заходу України, тому дівчинка відвідувала по вихідних українську школу, а також здобула статус пластунки-розвідувачки. Квітка мала рідкісний тембр — колоратурне сопрано, і музикознавці виділяли в ньому скрипкові тони. Окрім того, вона володіла технікою «білого голосу» — манерою жіночого фольклорного співу в карпатських селах.

Читайте також: Боролися за Україну навіть ціною життя: 10 культурних постатей, про яких варто знати кожному

Культура

У Києві відбудеться «Нашебачення» на підтримку ЗСУ за участі українських зірок

Опубліковано

7 травня в Києві відбудеться другий національний пісенно-донатний конкурс «Нашебачення-2025. Повернення легенди». Головна мета події — зібрати кошти для Сил оборони України завдяки музиці та гумору.

Про це повідомили організатори.

Про подію

«Нашебачення» виникло у відповідь на те, що трек Badstreet Boys під назвою Eurovision Song не потрапив до національного відбору на «Євробачення-2024».

Серед оголошених учасників заходу — Віталій Козловський, Маша Кондратенко, Positiff, Latexfauna, Vivienne Mort, Катерина Павленко (Go_A), проєкт МУР, Влад Шериф, Міша Крупін, Brykulets, Ivan Liulienov & Damnitskyi та Брати Борисенки. Секретним гостем стане американський співак Pitbull.

Переможця конкурсу визначатимуть за кількістю донатів від глядачів. Усі зібрані кошти передадуть на потреби Збройних сил України. Натомість учасники змагатимуться за головний приз — концерт у Жовтих Водах.

Читайте також: 11-річний хлопчик із Данії зібрав понад 8 000 доларів на допомогу українським дітям

Як долучитися

Подію транслюватимуть наживо 7 травня о 18:00 на ютуб-каналі Badstreet Boys та на каналі MEGOGO LIVE. Під час трансляції кожен зможе підтримати улюблених виконавців донатом.

Квитки на захід можна придбати за посиланням.

Довідка про гурт

Badstreet Boys — музичний гурт, до складу якого входять співак Dantes, коміки Василь Байдак, Антон Тимошенко, Олег Свищ та комік-музикант Слава Кедр. Гурт відомий своїми музичними кліпами, спрямованими на збір коштів для Сил оборони України — за цей час їм вдалося зібрати понад 25 мільйонів гривень.

Під час першого «Нашебачення» у 2024 році Badstreet Boys зібрали понад 4,8 мільйона гривень для допомоги армії.

Нагадаємо, що 17-річна дівчина з Каліфорнії створює прикраси, щоб підтримати Україну через UNITED24.

Фото обкладинки: організатори події

Читати далі

Культура

Гурт Within Temptation створив документальний фільм про стійкість українців (ВІДЕО)

Опубліковано

Нідерландський гурт Within Temptation анонсував прем’єру документального фільму Within Temptation: The Invisible Force, яка відбудеться 6 травня на їхньому офіційному ютуб-каналі.

Про це повідомили на сторінці гурту.

Про фільм

Фільм розповідає про мужність, силу музики та невидиму емоційну єдність, яка об’єднує людей у часи війни. В основі сюжету — особиста історія учасників гурту Шарон ден Адель і Роберта Вестергольта.

Як зазначили у гурті, стрічка досліджує вплив війни не лише на життя українців, а й на світову мистецьку спільноту. Фільм порушує питання про межі активізму музикантів та відповідальність перед суспільством.

Переглянути документальний фільм можна буде безплатно на їхньому ютуб-каналі.

Читайте також: Фільм «Битва за Світло» виклали онлайн у вільному доступі (ВІДЕО)

Відео: ютуб-канал Within Temptation

Підтримка України

Нідерландський гурт після початку повномасштабного вторгнення активно підтримує Україну та привертає увагу своїх слухачів до російсько-української війни. Учасники гурту долучаються до благодійних зборів та подій, які проходять задля допомоги України.

Також Within Temptation став першим іноземним гуртом, який виступив в Україні після 24 лютого 2022 року. Музиканти у 2024 році взяли участь у фестивалі Atlas United як хедлайнери.

Разом із тим вони створювали спільні пісні з українськими музикантами, зокрема із саундпродюсером Алексом Ярмаком під назвою A Fool’s Parade та з гуртом Blind8 під назвою Labyrinth.

Нагадаємо, що Шарон ден Адель закликала донатити на тлі новин про припинення американської військової допомоги фондам Ukraine Aid Operations та UNITED24.

Фото обкладинки: slashy/Х

Читати далі

Культура

Чорнобильське покоління: 5 фільмів про людей і трагедію, які варто побачити

Опубліковано

26 квітня 1986 року відбулась одна з найбільших і найстрашніших техногенних катастроф у світі — вибух на Чорнобильській АЕС. Трагедія вплинула не лише на жителів міст-супутиків, а й на екологічну ситуацію в Україні та країнах Європи. 

За десятки років після трагедії кінематографісти повертаються до теми Чорнобильської катастрофи, щоб дослідити її вплив на майбутні покоління, віддати шану героям минулого та вирішити власні внутрішні конфлікти.

ШоТам спільно з Takflix підготували добірку сучасних фільмів, які доступні до онлайн-перегляду.

«Зірка полинь», реж. Аделіна Борець 

Документальна історія про двох останніх жителів села Малі Кліщі — мати Ніну та її сина Олександра. Їхні сусіди полишили свої домівки після Чорнобильської катастрофи, коли цю територію визнали зоною обов’язкового відселення, а в 1991 році село зняли з обліку. Герої ж продовжують жити там як самосели.

У короткому метрі режисерка досліджує глобальну травму декількох поколінь. Його герої залишаються вдома в абсолютній самотності та небезпеці, бо не бачать майбутнього поза його цим. Попри відчутні конфлікти між матір’ю та сином, вони продовжують співіснувати у власному маленькому світі без людей, в майже пантеїстичному зв’язку з природою.

«Чорнобиль 22», реж. Олексій Радинський 

Окупація ЧАЕС стала однією з тривожних подій перших місяців повномасштабного вторгнення. У короткометражному документальному фільмі режисер Олексій Радинський збирає розповіді працівників станції, яких російські військові взяли в заручники. У стрічці свідчення про злочини та побут окупантів комбінують з архівними відео перших днів захоплення станції. Фільм створений у межах проєкту «Розплата: Свідчить Україна» (The Reckoning Project: Ukraine Testifies), що займається документацією та розслідуванням російських воєнних злочинів в Україні.

У 2025 році на Берлінському кінофестивалі відбулась прем’єра наступної стрічки режисера, присвяченої цій темі. «Спеціальна операція» складається з записів камер спостереження під час окупації ЧАЕС. Стрічка без діалогів є прямим доказом воєнних злочинів, скоєних росіянами.

«Брама», реж. Володимир Тихий

Іронічна драма з гостросоціальним підтекстом розповідає про родину, яка живе в зоні відчуження. Над донькою й онуком головує баба Пріся — стара відунка з насиченим партизанським минулим. Вона вільно пересувається зоною, спілкується з русалками, курить самокрутки та вживає галюциногенні гриби, живучи своє найкраще життя, проте одного разу бачить дуже песимістичне пророцтво.


У фільмі з найхарактернішою роллю Ірми Вітовської Чорнобиль стає медіумом для розмови про актуальні проблеми українського суспільства періоду 2010-х років. Стрічка працює, мов машина часу, що дає змогу оцінити, наскільки наша свідомість трансформувалась за останні роки. 

«Чорнобильські бабусі», реж. Голлі Морріс, Енн Боґарт

Документальна історія про впертих бабусь, які залишаються жити в Чорнобильській зоні, попри заборони закону. Команда документалістів відвідує різні спільноти, сформовані цими жінками, щоб розповісти про їхній побут і захоплення в одному з найнебезпечніших місць світу. Більшість із них живуть розмірене сільське життя, не бояться радіації та зберігають традиції, всупереч екологічним умовам і життєвим поневірянням.

Водночас стрічка не фокусується виключно на історіях бабусь, адже розповідає про працівників ЧАЕС, дослідників, рятівників і навіть сталкерів, які інколи або постійно взаємодіють з головними героїнями.

«Не все буде добре», реж. Адріан Пірву, Хелена Максьом

Це інтимний щоденник іноземця, який намагається наново перепройти свій життєвий шлях. Адріан народився того ж року, коли сталася Чорнобильська аварія. Скоро йому 30, і він не знає, що робити далі. Його матір впевнена, що причина глаукоми сина — її візит до України під час вагітності. Андріан вирішує поїхати до України, щоб зняти фільм про людей, які постраждали від аварії на ЧАЕС. 

У Києві він зустрічає Хелену та закохується. Разом вони їдуть у подорож, яка допоможе їм дізнатися більше про людей «чорнобильського покоління» та самих себе. Співрежисерка фільму Хелена Максьом долучилася до лав НГУ, тож 100% з продажу квитків на Takflix ідуть на потреби її батальйону.

Читати далі

Шопочитати

Суспільство4 дні тому

У кожного з нас є його винаходи: чому Apple завдячує своєму прориву українцеві

«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не...

Військо6 днів тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...

Суспільство1 тиждень тому

Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво

Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...

Культура2 тижні тому

Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня

Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...