Суспільство
Відходи виробництва отримати «друге життя» в Україні
Відходи виробництва в Україні тепер не вважатимуть відходами, вони набувають нового статусу — Уряд затвердив порядок віднесення відходів до побічних продуктів.
Про це повідомили у Міндовкіллі.
Йдеться про ті речовини та предмети, які утворюються в процесі виробництва певної продукції та заведено вважати відходами.
Про які відходи йдеться
Наприклад, під час виготовлення дверних і віконних блоків утворюється до 31% відходів деревини, а при виробництві паркету – 30%, меблів – 54%. І їх можна не спрямовувати «на смітник», а використати повторно.
Залишки від борошномельного, олійного та цукрового виробництв доречно застосувати при виробництві кормів. А відходи від цукрового виробництва ще й як добрива для сільськогосподарських угідь.
Шлаки від металургійної діяльності у ЄС активно використовують при будівництві доріг. Загалом європейська цементна промисловість є важливим споживачем доменних шлаків.
Запровадивши норми законодавства ЄС, Україна також впроваджує відповідні підходи. Відповідно до ст. 5 Директиви 2008/98/ЄС та на виконання вимог рамкового Закону «Про управління відходами», Уряд затвердив Порядок та Критерії, за якими здійснюватиметься віднесення тих чи інших речовин або предметів до побічних продуктів.
Читайте також: «Це змінює їхні життя». Як працює «Градус добра» – соціальна майстерня, де молодь з ментальною інвалідністю створює екосвічки
«Зазначене рішення – це ще один крок для реалізації реформи управління відходами в Україні. Цю реформу ми втілюємо за європейськими стандартами, повністю ґрунтуючись на досвіді та найкращих практиках європейських країн. Не викинути, а використати повторно – саме так будує циркулярну економіку цивілізований світ, і саме до такої моделі поступово цілеспрямовано рухається Україна. Це про раціональне використання ресурсів та розв’язання багаторічних проблем із відходами», – прокоментував міністр Руслан Стрілець.
Серед ключових положень рішення Уряду
- відтепер речовини та предмети, що утворюються при виробництві основної продукції та є придатними для використання як сировина чи готова продукція, можуть розглядатися в Україні не як відходи, а як побічні продукти;
- при цьому рішення про віднесення тих чи інших залишків до побічних продуктів прийматиме сам виробник;
- він має внести відповідні дані до Інформаційної системи управління відходами та пройти тест на відповідність його залишків усім встановленим критеріям до побічних продуктів;
- а ще запровадити систему управління якістю, яка повинна відповідати національним стандартам та бути сертифікованою;
- щоквартально виробник звітуватиме про віднесення виробничих залишків до побічних продуктів.
При цьому визначено чіткі критерії, за яких залишки можуть отримати статус побічних продуктів.
За приклад при встановленні таких критеріїв Україна взяла досвід Польщі, Німеччини, Чехії, Болгарії, Сербії та Великобританії.
Нагадаємо, у Києві відкрили Кліматичний Офіс, який завдяки підтримці Європейського Союзу та Міжнародної кліматичної ініціативи сприятиме змінам в кліматичному ландшафті України.
Фото: bio.ukr.bio.
Укрзалізниця додала до свого парку ще два медичні евакуаційні вагони для потреб Медичних сил ЗСУ. Загалом їх кількість становить 66, і до кінця року планується збільшити цю кількість на ще 4 вагони.
Про це повідомляє Укрзалізниця.
Про ініціативу
Евакуація та перевезення поранених воїнів у спеціально обладнаних медичних вагонах показали свою ефективність. Насамперед, це швидкість та можливість надання повноцінної медичної допомоги (у т.ч. екстреної хірургічної та реанімаційної) під час ходу поїзда.
Читати також: Українські розробники створили бойовий колісний дрон CRAB (ВІДЕО)
Про потяги
Усі вагони оснащені апаратами штучної вентиляції легень, переливання крові, кардіомоніторами, аспіраторами та іншою медичною технікою. Завдяки живленню від генератора вони є повністю автономними.
“Дякуємо вагонобудівникам, локомотивним та евакуаційним бригадам Укрзалізниці, що спільно з медиками Командування Медичних сил Збройних Сил України самовіддано працюють задля порятунку поранених воїнів”, – повідомляє УЗ в своєму зверненні.
Нагашаємо, що українські хакери здійснили кібератаку на сервіси партії “єдина росія”.
Також ми повідомляли, що за рік існування кластеру Brave1 на ньому зареєстрували 1600 оборонних розробок.
Фото: УЗ
Про книгу “Жовтий метелик”
Про книгу “Куди і звідки”
Про фестиваль
Програма фестивалю
- жінка є режисеркою та/або операторкою та/або головною героїнею фільму;
- тривалість не перевищує 30 хвилин;
- знято після 1 січня 2022 року.
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...
Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом
Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...