Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Від весільних суконь – до захисних костюмів для медиків: як українська підприємиця оновила виробництво

Опубліковано

Підприємиця з Краматорська Світлана Коротун адаптувала свій бізнес під потреби сьогодення. Про це повідомляється на сторінці Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України” у фейсбуці.

Весілля не на часі

Світлана Коротун з 2001 року очолює швейне підприємство “Форма Центр”. За цей час її бізнес постійно розвивався – Світлана отримала грант, повсякчас змінювалася під запити ринку, втілювала нові творчі ідеї. Одночасно розвивала два напрямки – робочий фірмовий одяг та весільні сукні.

“З січня 2020 року ми відчули, що замовлень на весільні сукні стало менше, стали шити одяг для працівників підприємств. У березні повністю перейшли на пошиття захисних медичних костюмів”, – говорить Світлана Коротун.

Для кого шиють?

Зараз усі шість працівниць її бізнесу зайняті пошиттям захисних костюмів. Цього тижня костюми передадуть до Дитячого територіального медичного об’єднання Краматорська.

“Ми маємо замовлення від краматорського бізнесу, який прагне допомогти захистити медиків під час пандемії коронавірусу. Зараз дошиваємо костюми, вони багаторазові. Це халат, бахіли та шолом. Тканина, з якої шиються захисні костюми, витримує обробку в автоклаві. Якщо це потрібно зараз, ми готові це шити. Вважаю, наша головна перевага – у можливості швидко переналаштуватися з одного продукту на інший”, – каже Світлана.

Замовлення на медичні костюми у березні зробила краматорська ІТ-компанія “QuartSoft”.

“Ми вирішили допомогти медикам, адже зараз на них найбільше навантаження, і вони мають бути захищені. Ми придбали спеціальну тканину і шукали підприємців, які зможуть виконати наше замовлення. Світлана Коротун відгукнулася – виконання нашого замовлення вона поставила в першу чергу. 160 захисних костюмів, що будуть пошиті, ми безкоштовно передамо в інфекційний стаціонар та відділення інтенсивної терапії Дитячого територіального медичного об’єднання”, – розповіла помічниця керівника компанії “QuartSoft” Юлія Володченко.

Читайте також: Відомі українські художники у прямому етері писатимуть картини, щоб зібрати гроші на маски лікарям

Кооперація пришвидшила процес

Також Світлана скооперувалася з іншими швейниками Донеччини – у її цеху працівниці робили розкрій тканини на маски і віддавали іншим виробникам, щоб пришвидшити процес. Зараз п’ять виробників скооперували свої дії для спільної роботи.

“Актуальність кооперації ми розуміли і до цього, але цей карантин і важкі часи підштовхнули нас. Ми робили розкрій на машині і розсилали нашим колегам в їхні цехи. Ми дуже розрізнені, а щоб розвиватися і вижити, потрібно гуртуватися”, – говорить жінка.

Крім пошиття костюмів та масок, підприємтво Світлани Коротун шиє корпоративний одяг для підприємств регіону з логотипами. У такий спосіб долучаючись до формування корпоративної культури бізнесу.

Зараз підприємниця подала до Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України” грантову заявку на нове програмне забезпечення і модернізацію виробництва. Планує, що нове обладнання дозволить збільшити її потужності та зменшити витрати і собівартість продукції. А відтак швейний кластер Донеччини стане більш конкурентоспроможним на ринку України.

Суспільство

10 фото Марка Залізняка, які розкривають злочини “совєтів” проти українців: від розкуркулення до Голодомору

Опубліковано

Фотограф з Донеччини відмовився працювати на НКВС і продовжив фіксувати злочини радянської влади — від розкуркулення та колективізації до Голодомору та насильницького переселення українців у Сибір. В об’єктив фотографа Марка Залізняка потрапила національна трагедія українського народу, а сам митець, даючи настанови своєму синові-фотографу, казав: “Сину, не міняй цю хорошу справу на рублі. Знімай: те, що сьогодні — рядовий знімок, то завтра буде історією”… І сьогодні його світлини дійсно стали історією. Історією, яку тепер неможливо замовчати!

Редакція ШоТам створила добірку фотографій Марка Залізняка, яка варта вашої уваги.

Біографія фотографа

Марко Залізняк, фотоаматор з хутора Романівка на Донеччині, залишив неперемінний фотолітопис руйнування українського села Вдале наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. На його знімках увічнено моменти колективізації, розкуркулювання, знищення майна селян, відбирання хліба та виселення до Сибіру.

Марко Залізняк вже з 12-річного віку захоплювався фотографією. Під час Голодомору йому пропонували стати фотографом у НКВС, але він відмовився. Щоб врятувати сім’ю від голоду, він обміняв свої нагороди з Першої світової війни на два пуди хліба та вивіз їх з Романівки. Пізніше він працював на будівництві заводу у Гришиному, але змушений був повернутися до Романівки внаслідок конфлікту з головою сільської ради.

У 1934 році Залізняк був засуджений за руйнування та крадіжку колгоспної пасіки, але справу закрито після апеляції та зняття звинувачення.

Фотографії Марка Залізняк стали основою для створення документальних фільмів про Голодомор, таких як “Миттєвість нашого життя”, “Симфонія Донбасу”, “Голодомор” та інших. Ці знімки мають велике значення у збереженні історичної правди про Голодомор, їх використовують у підручниках, монографіях та інших джерелах.

“Що сьогодні є рядовий знімок, то завтра буде історією”

  1. Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 30-ті рр. ХХ століття
фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

2. Розкуркулювання селянина П. Масюка. Село Удачне Донецької області. 1934 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

3. Члени товариства зі спільного обробітку землі перевозять комору розкуркуленого селянина П. Ємця до загальної комори. 30-ті роки

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

4. Збирання замерзлої картоплі

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

5. Бійці Брест Литовського полку на привалі під час Першої світової війни, Галичина, 1914-1916 роки

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

6. Розкулачені селяни села Вдале Червоноармійського району Донецької області

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

7. Доставка майна розкуркулених селян на бригадний двір у селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

8. Члени археологічної експедиції під керівництвом Дмитра Яворницького та їхні помічники прямують на розкопки, 1920-і роки

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

9. Народне гуляння біля гойдалок у селі Гришине Донецької області, 1930-і роки

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

10. Збирання зернових за допомогою лобогрійки на хуторі Романівському Гришинського району Донецької області. На передньому плані — Марія Леонтьєвна Воробйова, 1930 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

Читати далі

Суспільство

Соборні. Писанки з усіх областей України. Музей Івана Гончара видав святковий набір великодніх листівок 

Опубліковано

Проєкт «Соборні» народився на Великдень 2023 року — в час розпалу повномасштабної війни Росії проти України, з бажання показати єдність регіонів нашої країни у писанковій традиції. Пошуки в архівах та дослідження тривали пів року, адже віднаходження давніх зразків писанок з Луганської, Запорізької та Херсонської областей потребувало неабияких зусиль.

Завдяки майстрині Зої Сташук постала колекція писанок, відтворена за архівними замальовками, стародруками та музейними зразками, яка відображає розмаїття й багатство локальних стилів і писанкарську традицію України загалом.

«Магічне дійство творення писанки зі збереженням звичаїв, вірувань та обрядів народило могутній оберіг, що з дохристиянських часів пов’язаний з сонячним культом наших предків. Символічні знаки на писанках вміщують в собі святкування перемоги сонця над темрявою, весни над зимою, життя над смертю […]».

Читайте також: Українка потрапила в книгу рекордів Гіннеса за найдовше волосся

Зоя Сташук, писанкарка, дослідниця традиційної української писанки, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України. 

З бажання зафіксувати й інтегрувати розмаїття писанкарства в життя сучасної людини, Музей Івана Гончара та ORNER створюють сучасні форми. Одна з них — набір листівок, що зображують багатство різності та водночас спільності культури нашої країни. До набору увійшли зразки писанок кін. ХІХ – поч. ХХ ст. з усіх областей. Кожна з них заряджена енергіями сили, здоров’я, любові та достатку, у які вірили українці, розписуючи та даруючи одне одному писанки. Обмін такими поштівками — це продовження традиції та зв’язок із рідною землею.

Придбати листівки можна в Музеї Івана Гончара та за посиланням.

Відправка планується з 26.04.24

  • Керівниці проєкту: Мирослава Вертюк, Богдана Теличук
  • Наукова керівниця проєкту та майстриня: Зоя Сташук
  • Науково-фондовий супровід: Вікторія Куцурук, Лариса Головня
  • Оцифрування: Ольга Ромаш
  • Художнє оформлення: Олена Старанчук
  • Редагування: Юлія Патлань, Богдана Теличук
  • Переклад англійською: Андрій Мирошниченко

Відео-тизер в соцмережах:

Instagram

Facebook

Нагадаємо, в Україні студенти зможуть самостійно корегувати темп та тривалість навчання.

Фото: Музей Гончара

Читати далі

Суспільство

Євробачення 2024: Jamala буде речницею від України

Опубліковано

Речницею від України на Євробаченні 2024 стане Jamala. Співачка оголосить бали Національного журі України в прямому ефірі гранд-фіналу Євробачення-2024 11 травня, який транслюватиме Суспільне.

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.

Співачка буде оголошувати бали вперше після перемоги з піснею «1944» на Євробаченні у 2016 році. Другий кришталевий мікрофон в історії участі України на Пісенному конкурсі співачка виборола саме у Швеції, тоді конкурс пройшов в Стокгольмі.

Читайте також: В Києві пройде фестиваль українських писанок: коли саме

«Хоча у багатьох ролях доводилося вже побувати за ці сім років, але оголошувати оцінки від власної країни — це буде мій перший такий досвід. Насправді це дуже велика відповідальність, мені здається. Тим паче, що Швеція для мене деякою мірою близька країна, яка займає особливу частинку мого серця з 2016 року. Саме у Мальме я не була, але сподіваюсь, що відчую через прямий ефір цю неймовірну атмосферу конкурсу та саме місто», — ділиться Jamala.

Додамо, делегація України на Євробаченні-2024 вирушить у шведське Мальме, де вже 27 квітня відбудеться перша репетиція alyona alyona & Jerry Heil на головній сцені цьогорічного Пісенного конкурсу — стадіоні Malmö Arena. Виступ представниць України відбудеться у першому півфіналі, 7 травня, під номером 5.

Нагадаємо, в Україні відбулася премʼєра фільму про порятунок тварин під час війни.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство1 тиждень тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство3 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство3 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство3 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: