Суспільство
Від орнаментів і традицій до сучасності. Що ти знаєш про українські вишиванки? (ТЕСТ)
Що ви знаєте про українські вишиванки? Скажімо, чому в одному з регіонів їх вишивали виключно чорними нитками? Або де сорочки прийнято оздоблювати бісером? А може, пам’ятаєте, хто з класиків української літератури задав новий модний тренд? Перевірте свої знання в новому тесті від ШоТам.
У якому українському місті зародилася традиція святкувати День вишиванки?
Фото: УНІАН
Святкування Дня вишиванки у 2006 році започаткували студенти історичного факультету Чернівецького національного університету. Це ідея Лесі Воронюк, яку надихнув однокурсник Ігор Житарюк. Хлопець постійно одягав вишиту сорочку на заняття. Леся запропонувала всім студентам обрати один день та прийти до університету у вишиванках. У перший рік до акції долучилися кілька десятків людей, а сьогодні День вишиванки відзначають в усьому світі.
У скількох країнах відзначають День вишиванки?
Фото: politeka.net
За орієнтовними підрахунками, щороку День вишиванки святкують у 60 країнах світу. Фактично, всюди, де є українська діаспора. Святкування відбувається в різних форматах: покази мод, концерти, марші, виставки, ярмарки тощо.
Як називались три види вишиванок, які в 1953 році розробили для масового виробництва?
Фото: vnu.edu.ua
«Українка» – вишиванка з відкладним коміром, одноколірною вишивкою чи в гармонійному сполученні двох-трьох відтінків одного кольору. «Гуцулка» – з багатоколірним геометричним візерунком із перевагою червоного кольору. «Чумачка» – з вишитою пазухою та низеньким комірцем-стійкою.
А знаєте, де полюбляли вишивати сорочки бісером?
Майстрині з Чернівецької області полюбляли використовувати різноманітні матеріали: бавовняну та вовняну нитку, шовк, сирму (металізовані нитки), лелітки та, звісно, бісер.
Які сорочки раніше називали «жидівками»?
За словами етнологині Христини Федечко,унікальними для Полтавщини були сорочки, які вишивали нитками кольору індиго. Такі нитки можна було придбати на базарах Гадяча. Сьогодні такі сорочки знавці давнього одягу називають «гадяцькими». Однак колись їх знали за зовсім іншою назвою – «жидівки». Барвники індиго з Індії привозили єврейські купці, тому жителі Гадяччини почали називати свої сорочки «жидівками», а нитки – «жидівськими».
Легендарна борщівська вишиванка оздоблена чорними нитками, тому що…
Фото: еtnoxata.com.ua
Про борщівські вишиванки є чимало легенд. Найпопулярніша з них свідчить, що чорний колір – це знак жалоби за вбитими та поневоленими чоловіками. Утім історик Володимир Щибря запевняє: ця легенда не має нічого спільного з правдою. Адже чорний – колір родючої землі та достатку. Крім того, для такої вишивки можна було обійтися без фарб. Чорні нитки отримували з шерсті чорних овець. За спростування легенди про «траурність» борщівських вишиванок виступає й етнологиня Оксана Косміна.
До речі, про чорний колір. А чи могли українки виходити заміж у чорній вишиванці?
Ulyana Yavna
Цікаво, що біле плаття прийшло в українські села десь в 1950-х. Зокрема, на Поділлі, Опіллі і Волині. На фото, яке відшукали журналісти «Української правди», – підбірка весільних світлин 1920-50х років із Борщівського району Тернопільської області.
А знаєте, що таке «мильна» вишивка?
Фото: kryvorizhski.info
Йдеться про брокарівську вишивку – псевдонародну вишивку хрестиком. Такий стиль ще називають «мильним». Чому так? Московська фабрика «Брокаръ и К°» з 1864 р. виробляла мило. На упаковці «народного мила» малювали орнамент, а всередину виробники вкладали аркуші зі схемами. Так вишивка хрестиком розповсюджувалася серед людей, частково витісняючи традиційні українські орнаменти.
На фото зображено…
Фото: Катерина Москалюк
На світлині – фрагмент святкової сорочки з села Верхня Яблунька на Турківщині.
Якого з цього способів вишивання ніколи не існувало?
Фото: аmazingukraine.pro
Вирізування, заволоч і мережка – традиційні способи вишивання сорочок. А ось міжрядиння – наша вигадка.
Хто з українських письменників першим почав носити вишиванку під піджак та фактично став засновником нового модного тренду?
Іван Франко – один із найбільших фанатів вишиванок в історії української літератури. Саме він почав носити вишивану сорочку разом із костюмом, замість «пишних комірців і краваток». Донька Анна згадувала, що вишиванок у батька «було завжди під достатком», і майже всі сорочки – подарунки від друзів з різних куточків України. Найціннішим експонатом у колекції Франка вважають білу вишиванку, подаровану українською педагогинею Христиною Алчевською. Її каменяр одягав тільки на урочисті заходи й великі свята.
Хто з українських ведучих вперше з’явився в ефірі у вишиванці?
У 2003-2005 роках Шевченко був шеф-редактором та ведучим новин на «5 каналі». 21 листопада 2004 року він відкрив програму «Ніч виборів» у вишитій сорочці й став першим українським ведучим новин, що вийшов в ефір у вишиванці.
Найбільшу в Україні вишиванку одягнули на пам’ятник…
І хоча Франко обожнював вишиванки, а одеського Дюка одягають у вишиту сорочку щороку, рекорд належить вишиванці, створеній для 7-метрового пам’ятника Тарасу Шевченку в Ковелі, що на Волині. На неї витратили 42,5 метрів тканини та 3390 метрів ниток. А вишивали сорочку для Кобзаря цілих 365 днів! За словами організаторів, до процесу долучилися приблизно 2500 людей з різних куточків країни.
Поділіться своїми результатами:
Увечері 21 квітня мешканці Сумської області могли спостерігати рідкісне для України природне явище — полярне сяйво.
Про це повідомили в Сумському обласному центрі з гідрометеорології.
Полярне сяйво виникає внаслідок взаємодії заряджених частинок сонячного вітру з магнітним полем Землі. У результаті ці частинки потрапляють в атмосферу та збуджують молекули газів, що й спричиняє характерне світіння.
Такі явища зазвичай можна побачити в приполярних регіонах, однак під час сильної сонячної активності полярне сяйво іноді з’являється і на ширших географічних широтах, зокрема в північних областях України.
Читайте також: Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Нагадаємо, що UAnimals запустили власну платформу із лекціями задля допомоги тваринам.
Фото: Анастасія Братуха
Громадська організація UAnimals представила нову платформу «Балачка» — серію мінілекцій на різноманітні теми. Усі кошти з цього проєкту активісти використовуватимуть для допомоги тваринам.
Про це повідомили в UAnimals.
Що додали на платформу
На платформі вже доступні 14 лекцій з таких тем: креатив, бізнес, мистецтво, історія, сексуальна освіта, штучний інтелект, харчування, жестова мова для собак, керування часом, вивчення англійської тощо.
Тривалість лекцій — від 10 до 40 хвилин. Кожну доповнює бонусне відео з добіркою «Топ-5» від спікера.
До проєкту долучилися:
- підприємець Андрій Федорів;
- комік Василь Байдак;
- військовий та письменник Остап Українець;
- засновники гурту Tember Blanche;
- лікарі, експерти з ІТ, прав дитини та інші експерти.
Переглянути доступні лекції можна за посиланням. Для цього потрібно зробити благодійний внесок від 200 гривень. Після оплати лекцію можна буде переглянути в особистому кабінеті протягом трьох місяців.
Читайте також: У Чорнобильському заповіднику зафіксували рекордне стадо оленів шляхетних (ФОТО)
«Ми вирішили створити платформу, яка буде водночас корисною і людям, і тваринам. Лекторів обирали так, щоб охопити максимум різнопланових сфер, і саме тих, чиї “балачки” самі залюбки послухаємо. Більшість лекцій ніяк не стосуються теми тварин, але кожна з них – рятує тварин. Адже всі отримані гроші підуть на допомогу тваринам, постраждалим від війни», — зазначив засновник UAnimals Олександр Тодорчук.
Про UAnimals
Організація UAnimals з 2016 року пропагує гуманне ставлення до тварин і захищає їх від експлуатації та знущань. Після початку повномасштабного вторгнення UAnimals рятує домашніх, диких та свійських тварин від війни.
За цей час команда UAnimals вивезла з-під обстрілів близько 7 тисяч тварин, підтримала відбудову понад 24 притулків, роздала тисячу тонн корму та стерилізувала понад 43 тисяч безпритульних тварин. Наразі спільнота фонду налічує близько трьох тисяч волонтерів.
Нагадаємо, що прикордонники врятували лебедя, який заблукав біля позицій на Херсонщині (ВІДЕО).
Раніше ми писали, що UAnimals запустили найкоротшу рекламу із зірками задля допомоги тваринам (ВІДЕО).
Фото обкладинки: UAnimals
На позиціях Херсонського прикордонного загону військові допомогли лебедю, який збився з курсу. Птах потрапив у траншею та був дезорієнтованим і виснаженим.
Про це повідомили ДПСУ.
Прикордонники обережно дістали лебедя та переконалися, що він не має поранень. Після короткого відпочинку його перенесли до найближчої водойми.
Птахові вдалося відновити сили, а згодом він продовжив політ.
Читайте також: Українці біля «Вернадського» зафіксували рідкісну в Антарктиці єгипетську чаплю (ФОТО)
Нагадаємо, що український ветеран пробіг на протезі всі шість найбільших маратонів світу (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка ДПСУ
