Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Від орнаментів і традицій до сучасності. Що ти знаєш про українські вишиванки? (ТЕСТ)

Опубліковано

Що ви знаєте про українські вишиванки? Скажімо, чому в одному з регіонів їх вишивали виключно чорними нитками? Або де сорочки прийнято оздоблювати бісером? А може, пам’ятаєте, хто з класиків української літератури задав новий модний тренд? Перевірте свої знання в новому тесті від ШоТам.

У якому українському місті зародилася традиція святкувати День вишиванки?

Фото: УНІАН
Правильно! Неправильно!

Святкування Дня вишиванки у 2006 році започаткували студенти історичного факультету Чернівецького національного університету. Це ідея Лесі Воронюк, яку надихнув однокурсник Ігор Житарюк. Хлопець постійно одягав вишиту сорочку на заняття. Леся запропонувала всім студентам обрати один день та прийти до університету у вишиванках. У перший рік до акції долучилися кілька десятків людей, а сьогодні День вишиванки відзначають в усьому світі.

У скількох країнах відзначають День вишиванки?

Фото: politeka.net
Правильно! Неправильно!

За орієнтовними підрахунками, щороку День вишиванки святкують у 60 країнах світу. Фактично, всюди, де є українська діаспора. Святкування відбувається в різних форматах: покази мод, концерти, марші, виставки, ярмарки тощо.

Як називались три види вишиванок, які в 1953 році розробили для масового виробництва?

Фото: vnu.edu.ua
Правильно! Неправильно!

«Українка» – вишиванка з відкладним коміром, одноколірною вишивкою чи в гармонійному сполученні двох-трьох відтінків одного кольору. «Гуцулка» – з багатоколірним геометричним візерунком із перевагою червоного кольору. «Чумачка» – з вишитою пазухою та низеньким комірцем-стійкою.

А знаєте, де полюбляли вишивати сорочки бісером?

Правильно! Неправильно!

Майстрині з Чернівецької області полюбляли використовувати різноманітні матеріали: бавовняну та вовняну нитку, шовк, сирму (металізовані нитки), лелітки та, звісно, бісер.

Які сорочки раніше називали «жидівками»?

Правильно! Неправильно!

За словами етнологині Христини Федечко,унікальними для Полтавщини були сорочки, які вишивали нитками кольору індиго. Такі нитки можна було придбати на базарах Гадяча. Сьогодні такі сорочки знавці давнього одягу називають «гадяцькими». Однак колись їх знали за зовсім іншою назвою – «жидівки». Барвники індиго з Індії привозили єврейські купці, тому жителі Гадяччини почали називати свої сорочки «жидівками», а нитки – «жидівськими».

Легендарна борщівська вишиванка оздоблена чорними нитками, тому що…

Фото: еtnoxata.com.ua
Правильно! Неправильно!

Про борщівські вишиванки є чимало легенд. Найпопулярніша з них свідчить, що чорний колір – це знак жалоби за вбитими та поневоленими чоловіками. Утім історик Володимир Щибря запевняє: ця легенда не має нічого спільного з правдою. Адже чорний – колір родючої землі та достатку. Крім того, для такої вишивки можна було обійтися без фарб. Чорні нитки отримували з шерсті чорних овець. За спростування легенди про «траурність» борщівських вишиванок виступає й етнологиня Оксана Косміна.

До речі, про чорний колір. А чи могли українки виходити заміж у чорній вишиванці?

Ulyana Yavna
Правильно! Неправильно!

Цікаво, що біле плаття прийшло в українські села десь в 1950-х. Зокрема, на Поділлі, Опіллі і Волині. На фото, яке відшукали журналісти «Української правди», – підбірка весільних світлин 1920-50х років із Борщівського району Тернопільської області.

А знаєте, що таке «мильна» вишивка?

Фото: kryvorizhski.info
Правильно! Неправильно!

Йдеться про брокарівську вишивку – псевдонародну вишивку хрестиком. Такий стиль ще називають «мильним». Чому так? Московська фабрика «Брокаръ и К°» з 1864 р. виробляла мило. На упаковці «народного мила» малювали орнамент, а всередину виробники вкладали аркуші зі схемами. Так вишивка хрестиком розповсюджувалася серед людей, частково витісняючи традиційні українські орнаменти.

На фото зображено…

Фото: Катерина Москалюк
Правильно! Неправильно!

На світлині – фрагмент святкової сорочки з села Верхня Яблунька на Турківщині.

Якого з цього способів вишивання ніколи не існувало?

Фото: аmazingukraine.pro
Правильно! Неправильно!

Вирізування, заволоч і мережка – традиційні способи вишивання сорочок. А ось міжрядиння – наша вигадка.

Хто з українських письменників першим почав носити вишиванку під піджак та фактично став засновником нового модного тренду?

Правильно! Неправильно!

Іван Франко – один із найбільших фанатів вишиванок в історії української літератури. Саме він почав носити вишивану сорочку разом із костюмом, замість «пишних комірців і краваток». Донька Анна згадувала, що вишиванок у батька «було завжди під достатком», і майже всі сорочки – подарунки від друзів з різних куточків України. Найціннішим експонатом у колекції Франка вважають білу вишиванку, подаровану українською педагогинею Христиною Алчевською. Її каменяр одягав тільки на урочисті заходи й великі свята.

Хто з українських ведучих вперше з’явився в ефірі у вишиванці?

Правильно! Неправильно!

У 2003-2005 роках Шевченко був шеф-редактором та ведучим новин на «5 каналі». 21 листопада 2004 року він відкрив програму «Ніч виборів» у вишитій сорочці й став першим українським ведучим новин, що вийшов в ефір у вишиванці.

Найбільшу в Україні вишиванку одягнули на пам’ятник…

Правильно! Неправильно!

І хоча Франко обожнював вишиванки, а одеського Дюка одягають у вишиту сорочку щороку, рекорд належить вишиванці, створеній для 7-метрового пам’ятника Тарасу Шевченку в Ковелі, що на Волині. На неї витратили 42,5 метрів тканини та 3390 метрів ниток. А вишивали сорочку для Кобзаря цілих 365 днів! За словами організаторів, до процесу долучилися приблизно 2500 людей з різних куточків країни.

Від орнаментів та традицій до сучасності. Що ти знаєш про українські вишиванки?
Ов-ва! Здається, сьогодні ви дізналися чимало нового про вишиванку, вишивку та сучасність. Але пам’ятайте: справжня любов до нашої історії та традицій полягає не в кількості балів за тести.
Непоганий результат! Схоже, у вашому гардеробі є бодай одна вишиванка. А якщо раптом немає – саме час обирати. Вона вам точно знадобиться. Наприклад, на День святкування перемоги над російськими окупантами. І, звісно, на наступний День вишиванки.
Ще б зовсім трохи! Чудовий результат, схоже, ви чудово знайомі з традиціями вишивки та історією вишиванки. А зможе хтось із ваших друзів повторити такий результат? Поділіться тестом, дізнаємося разом 🙂
Йой, здається, ви народилися у вишиванці! Жодної помилки, 13 з 13! Схоже, ви точно знаєте, в якій вишиванці будете святкувати перемогу України. Поділіться цим результатом із друзями – це найлегший спосіб поширити цікаву та корисну інформацію.

Поділіться своїми результатами:

Коментарі

Суспільство

Фото, що занурюють у минуле: як виглядали українські міста в 20 столітті

Опубліковано

14 вересня одразу кілька українських міст відзначають свій день народження: Вінниця, Луганськ, Житомир, Луцьк, Миколаїв та інші.

Ми вирішили згадати, як ці міста виглядали в минулому столітті. Архівні фото в добірці ШоТам розкривають унікальний культурний код кожного українського регіону — архітектуру, людей та атмосферу того часу.

Вінниця 

23-24 лютого 1957 року у Вінниці відбувалася матчева зустріч з легкої атлетики, у якій брала участь команда Київського політехнічного інституту та збірна Вінниці. Ось декілька світлин того часу. 

Вулиця Соборна в лютому 1957 року. Фото: Всеволод Лапчинський

Вулиця Соборна в лютому 1957 року. Фото: Всеволод Лапчинський

Учасники змагань і стадіон. Фото: Всеволод Лапчинський

Учасники змагань і стадіон. Фото: Всеволод Лапчинський

Світлини надані Центру історії Вінниці Валерієм Томашевським.

Житомир 

Краєзнавець Валерій Скоріков опублікував у фейсбуці історичні фото Житомира.

Семінарійський костел св. Яна з Дуклі (фото В. Руштівського. 1989 рік). Фото: з фонду Житомирського обласного архіву

Міський переговорний пункт по вул. Театральній. Фото: з фонду Житомирського обласного архіву

Свято-Преображенський кафедральний собор (квітень 1984 року). Фото: з Житомирського обласного архіву

Фонтан на вулиці Соборній (1975 рік). Фото: Олег Ліщин

Луганськ 

Світлини Луганська 1960-80-х років.

Вулиця Коцюбинського (1977 рік). Фото: Юрій Хромушин для газети «Ворошиловградська правда»

Стадіон «Авангард» (ймовірно, кінець 1970-х років). Фото: Олександр Фроликов

Вулиця Шевченка, трамвайна зупинка (1963 рік). Фото: Сергій Климов

Луцьк 

А ось Луцьк 1920-х років на світлинах польського фотографа Генрика Поддембського.

Шматок річки Глушець біля місця впадання в Стир. Сьогодні цього куточка не існує. Приблизно на його місці розташований Інститут мистецтв ВНУ імені Лесі Українки. Фото: Інститут мистецтва Польської академії наук

Теперішня вулиця Данила Галицького. Праворуч — ряди на Ринку, далі — церква та монастир колишнього Луцького братства. Фото: Інститут мистецтва Польської академії наук

Караїмська кенаса. Згоріла в 1970-х роках. Була на вулиці Караїмській. Фото: Інститут мистецтва Польської академії наук

Ягеллонська (сучасна Лесі Українки) — головна вулиця міста. Фото: Інститут мистецтва Польської академії наук

Садиба Леопольда Францевича (або його батька) Зайковського на нинішній вулиці Ярощука. Фото: Інститут мистецтва Польської академії наук

Миколаїв

Автором цих унікальних фото, що документували звільнення міста у квітні 1944-го та життя Миколаєва протягом наступних п’ятдесяти років, є Юрій Медведєв.

Привокзальна площа. Фото: особистий архів Н. Пономаренко

Фонтан біля яхт-клубу. Фото: особистий архів Н. Пономаренко

Старий Інгульський міст. Фото: особистий архів Н. Пономаренко

Коментарі

Читати далі

Суспільство

На Черкащині благодійники допоможуть відремонтувати дитячу лікарню

Опубліковано

Латвія допоможе відновити обласну дитячу лікарню на Чернігівщині, зокрема зараз в медзакладі проводиться ремонт харчоблока, також передбачено створення операційного блока для новонароджених дитячої лікарні.

Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

протягом тривалого часу у закладі проводилися лише поточні ремонти без комплексної модернізації, у результаті чого почав руйнуватися фундамент, зовнішні та внутрішні стіни, покрівля, а медобладнання потребувало заміни. Проєкт капітального ремонту харчоблока триває від травня 2024 року, зараз лікарня перебуває у процесі відновлення й реконструкції.

«Будівельні роботи у закладі виконані вже на 45%. У лікарні завершені фасадні роботи, гідроізоляція та утеплення стін. Крім того, завершені покрівельні роботи. Зараз у закладі тривають роботи з ремонту підземної галереї, яка поєднує харчоблок з головним корпусом. Також харчоблок буде оснащено сучасним обладнанням. Реалізація проєкту дасть змогу забезпечити дітей та матерів, які перебувають у лікарні, якісним харчуванням, що є надзвичайно важливим під час лікування дитини», – йдеться у повідомленні.

Читайте також: У лікарні на Волині встановлюють сонячну електростанцію: як це працюватиме

За підтримки міністерства охорони здоров’я Латвії у липні цього року заклад отримав вантаж медичного обладнання, у тому числі апарати штучної вентиляції, операційні столи, апарати ультразвукової діагностики та засоби реабілітації.

Крім того, за підтримки Уряду Латвії та Fonds Entrepreneurs for Peace планується проведення реконструкції частини приміщення для створення операційної для новонароджених. Очікувана вартість операційної становить 26 млн грн. Передбачено проведення ремонтних робіт та облаштування закладу медичним обладнанням, яке дозволить забезпечити новонароджених пацієнтів високоякісною медичною допомогою.

Нагадаємо, у Львові відкриють школу реставрації, яка працюватиме за євростандартами.

Фото: МОЗ

Коментарі

Читати далі

Суспільство

У Конотопі відкрився центр рекрутингу української армії

Опубліковано

У Конотопі відкрився центр рекрутингу української армії, який став четвертим у Сумській області й 36-м в Україні.

Про це повідомляє Міністерство оборони України.

Зазначається, що рекрутуватися можуть особи з 18 до 60 років. Також для медиків, психологів та людей від 18 до 25 років передбачено контракт строком один рік.

«Це четвертий центр в Сумській області, який було відкрито у співпраці Міністерства оборони України, обласних та районних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Всього в Україні станом на 13 вересня працює 36 центрів рекрутингу української армії», – йдеться в повідомлені.

Читайте також: У Чернівцях відкрили перший рекрутинговий центр

Контактна інформація

Відтепер отримати всю необхідну інформацію можна за адресою: вул. Червоної Калини, 13 у приміщенні ЦНАПу або за телефоном: +38 (098) 091 7383. Центр працює в понеділок, середу та п’ятницю з 8:00 до 15:00, а у вівторок та четвер з 8:00 по 17:00.

Нагадаємо, у Львові з’явився ще один рекрутинговий центр.

Фото: Міноборони

Коментарі

Читати далі