

Суспільство
Весілля для героя майже “під ключ”. Черкащанка започаткувала унікальний проєкт
Весілля – це не тільки особливий день для пари, але й космічні, а часом непідʼємні витрати. Але наші бійці заслуговують на те, щоб одружуватися безкоштовно, вважає Світлана – засновниця проєкту «Шлюб для героя». Вона обʼєднала фотографів, відеографів, кондитерів, бʼюті-майстрів та інших професіоналів, які не беруть коштів за оплату своїх послуг у день весілля наших героїв. І це, як переконує Світлана, чудовий спосіб висловити персональну подяку нашим захисникам.

Світлана Оліфер
Засновниця проєкту «Шлюб для героя»
Від людини до людини
Організація весіль – це моя стихія. З 2016 року у мене є власна агенція, яка працює з іноземними клієнтами. Я вважаю себе достатньо успішною планувальницею у цій індустрії. Коли почалося повномасштабне вторгнення, я захотіла допомагати тим, чим умію. Так народилася ідея організовувати весілля для героїв.
На весілля має право кожна людина. Однак наші військові, я вважаю, заслуговують на більше – мати змогу одружитися безкоштовно. Чому? Та навіть однієї причини буде достатньо: вони ризикують своїм життям заради нас. Коли ми, цивільні, донатимо кошти, то робимо це для себе, тому що військові – це наш щит. А щоб зробити щось особливе для них, це має бути персональна допомога: від людини до людини.
Я вирішила, що зроблю все можливе для того, аби одруження були для військових безкоштовними. Хотілося максимально закрити всі питання, які пов’язані з плануванням, координацією й організацією весілля. Я почала шукати людей (фотографів, відеографів, музикантів тощо), які повірять у цю ідею та захочуть долучитися професійно.
З’ясувалося, не всі готові на такі умови, зокрема, ресторани та діджеї. Однак, часом вони роблять знижки для пар, які одружуються в межах проєкту. Водночас нам вдалося зібрали дійсно велику базу інших спеціалістів, які регулярно або одноразово погоджуються безкоштовно попрацювати на таких весіллях.
Весілля майже «під ключ»
Проєкт «Шлюб для героя» спершу поширювався тільки на Черкащину, але вже повноцінно працює по всій Україні. З липня 2022 року ми вже провели 25 заходів, із яких 23 весілля та ще 2 пропозиції руки і серця. У проєкті працюють троє волонтерів: я і ще двоє дівчат.
У межах проєкту власними силами та партнерів ми закриваємо питання фото та відеозйомки весілля, зачіски та макіяжу для нареченої. Також ми друкуємо запрошення, надаємо парам букет і бутоньєрку, весільний торт. У деяких містах є музиканти, які погоджуються працювати безкоштовно. Якщо весілля відбувається у межах до трьох годин їзди від Черкас, ми також привозимо власні декорації та святкову арку.
За що платять молодята? Вони покривають локацію для святкування, якщо це передбачено. Багато пар обмежуються розписом і фотосесією. Якщо вони все ж хочуть святкувати в ресторані, то оплачують їжу та напої. Іноді заклади роблять їм знижки як для військових, коли ми просимо. Також у межах проєкту ми не маємо змоги покрити сукню та костюм для нареченого. Однак це не завжди і потрібно, адже багато хто одружується у військовій формі.
Бійці, які звертаються до нас, цінують нашу роботу. Вони не очікують, що для них можуть стільки всього зробити безкоштовно, просто так. Ми не зустрічали пар, які залишилися незадоволені.

Будемо раді спонсорам і партнерам
Нещодавно у нас з’явився перший хейтер. Дівчина написала в інстаграмі: «Ви вважаєте за потрібне сьогодні збирати кошти на такі весілля?». Ми ж їй пояснили, що гроші ми насправді не збираємо.
На жаль, є витрати, які не покривають наші партнери. Іноді нам потрібно оплатити логістику, квіти, друк запрошень тощо. Ці затрати при будь-якому найменшому весіллі не вкладаються у 100 доларів. Це все ми покриваємо своїми коштами, а також допомагають найближчі друзі.
Нам було би значно легше, якби в нас були спонсори – люди, які можуть зрозуміти те, що військовим потрібна не лише зброя. А ще будемо раді новим партнерам. Якщо ви можете долучитися професійно – зробіть це. Таким чином ви особисто подякуєте військовим за те, що вони роблять.

Денис Соловйов
Військовослужбовець
Отримав серйозне поранення
Я пішов на війну у квітні минулого року, а до цього проходив строкову службу. До вторгнення Росії я працював у сфері обслуговування.
Нині мені 26, і я працюю на складі, адже з лав ЗСУ мене списали. Так сталося, що був мінометний обстріл, і ми з хлопцями поверталися на ротацію. Над нами летів ворожий дрон, і почалася прицільна атака. Осколок прилетів в обличчя. До мене підбіг побратим, і ми разом півтора кілометра йшли «на евакуатор». Відтак я відправився у недільну подорож у реанімацію.
Я отримав другу групу інвалідності довічно. Мабуть, мене б не списали з військової служби, якби я лише втратив око. Однак у мене ще зламані всі кістки носа, щелепа та гайморова пазуха.
Мій янгол поруч зі мною
Знайомство з Катею трапилося влітку минулого року. Я тоді приїхав з «передку» і базувався у мирному місці. Гортав відео у соцмережі і побачив гарну дівчину. Я їй лайкнув відео і написав коментар: «Можна взаємну підписочку?». А вона відповіла: «Організуємо». Потім я знайшов її інстаграм, а там – номер телефону. Ми зідзвонилися. І відтоді ми постійно були на звʼязку. У якийсь момент я зрозумів, що нікуди не хочу її відпускати.
Катя завжди поруч зі мною, навіть у складні моменти. Коли я отримав поранення, вона приїхала до мене в Дніпро, не знаючи, що мене вже перевозять у Київ. Вона просто приїхала, розвернулася і поїхала за мною. Це такий мій янгол охоронець.
Моя пропозиція не була романтичною, бо я тоді не дуже добре почувався. Але хотів, щоб вона завжди була поруч. Це було вдома, я просто сказав: «Виходь за мене», і вона відповіла: «Так».

Такі проєкти – дуже цінні
Проєкт «Шлюб для героя» знайшла Катя, і вона ж була на звʼязку з його координаторами. З їхньою допомогою ми змогли не витрачати кошти на букет, фотографа, оформлення залу. Ми ж натомість платили за ресторан, розпис у РАГСі та вбрання.
Коли ми прийшли на територію ресторану, там стояла табличка «Денис і Катя» та красива квіткова арка. А ще в нас був Пес Патрон, і це було взагалі кайфово. Не справжній, звісно, а аніматор, адже Патрон зараз на службі та займається важливими справами.
На нашому весіллі було, здається, 12 людей. Це був формат сімейного застілля, адже були тільки найрідніші. Ми просто посиділи, всі перезнайомилися, смачно поїли – і розʼїхалися.
Це не було гучним весіллям, бо я не вважаю це доречним під час війни. Але все було чудово – так, як ми і хотіли. Все, що для нас зробив проєкт, це було круто. Кожен момент. Приємно, що люди благодійно роблять такі справи і що за те, що я робив, хтось хоче мені віддячити. Це дуже цінно.

Таміла
Військовослужбовиця
З початком великої війни стала на захист країни
За усе своє життя я встигла змінити чимало професій, але в основному намагаюся пов’язати себе з водінням і транспортом. Я була розлучена, маю донечку 17 років.
На початку повномасштабного вторгнення росії я записалася до лав тероборони. У березні потрапила до «Правого Сектора», де разом із хлопцями здобула трохи бойового досвіду. Там я отримала свій позивний «FOXY» – не тільки через колір волосся, а й тому що постійно ходила з «хвостиком».
Зараз я перебуваю у добровольчому формуванні територіальної громади міста Черкаси. З ними я вже давно. Для мене це як друга велика родина. Ми забезпечуємо порядок і безпеку наших громадян. Зокрема ми разом із поліцією патрулюємо місто, а ще нещодавно проводили вишкіл для студентів.
З гордістю ношу його прізвище
З Тарасом ми познайомилися в інтернеті на початку цього року. Він теж військовий – у 95-тій бригаді розвідки України. З ним усе склалося. Я навіть не очікувала, що ця людина може наскільки мене переконати в тому, що життя триває. Дійсно, все може статися раптово, як і наша з ним зустріч. Ми познайомилися у січні, й у лютому вперше зустрілися.
Коли ми зустрілися вже так, «конкретно», то він запропонував мені стати його дружиною. Тепер я з гордістю ношу його прізвище.
Зараз у нас все добре, продовжуємо жити далі. Кожен із нас займається власною справою: він по своїй службі, я – по своїй. Але це не заважає нам бути разом.

«Шлюб для героя» – особливий проєкт
Взяти участь у проєкті «Шлюб для героя» мені порадила моя посестра, Альона Остапенко. Спершу я не погодилася. Я не хотіла мати ніякого весілля – букет, та й по всьому. Але Альона сказала: «Таміло, все буде добре, спробуй». І я зателефонувала на контакти проєкту. Жодного разу не пошкодувала, що зробила це.
Ми розписалися у черкаському РАГСі 4 серпня. Я вирішила бути не в білій сукні (таке в моєму житті вже було), а у військовій формі. У той день завдяки проєкту мені зробили зачіску та макіяж. Я не одразу себе впізнала, але була дуже задоволена.
На нашому весіллі було приблизно 20 людей (це з побратимами). Ми самостійно оплачували церемонію та каблучки, а все інше організував проєкт, зокрема, букет для мене та смачний торт. Я вважаю, що все минуло класно. Це день, який ми з Тарасом запам’ятаємо.
Я вважаю, що такі проєкти дійсно потрібні. Жити треба зараз, тому що ми не знаємо, чого очікувати від нового дня. Від «цього» ніхто не застрахований. Тому навіть у такий час має бути день, коли можна відкинути всі турботи та просто насолодитися красою навколо. Приємно, що є проєкти, які це розуміють і підтримують.
Суспільство

Львівʼянка Єлизавета Адамська здобула перемогу в номінації «Найкращий екокостюм» на Miss Eco International. Завдяки цьому вона вийшла до фіналу престижного міжнародного конкурсу, який відбудеться 19 квітня в єгипетській Александрії.
Про це повідомив очільник Львівської ОВА Максим Козицький.
Про костюм
Костюм Єлизавети має назву «Пам’ять у пелюстках». Його присвятили темі збереження природи під час війни. Образ символізує 20 рідкісних видів українських рослин, які опинилися під загрозою зникнення внаслідок агресії росії. Усі квіти та ефектні рукави сукні виготовлені з переробленого пластику.
Єлизавета Адамська — активна громадська діячка та учасниця Young European Ambassadors. Вона реалізувала кілька соціальних ініціатив: проєкти на тему екофемінізму, сталого способу життя, а також розробила навчальну екологічну гру для дітей з порушенням зору.
Читайте також: У культовому ресторані українських емігрантів у Нью-Йорку зготували символічні паски (ФОТО)


Довідка про конкурс
Miss Eco International — це міжнародна платформа, що об’єднує представниць з різних країн навколо тем екологічної свідомості та сталого розвитку. Переможниця отримує статус Посланниці доброї волі ООН з питань довкілля. У 2024 році конкурс виграла українка Ангеліна Усанова.
Нагадаємо, що українка Адріана Пущак здобула титул Miss Petite USA Universe 2025.
Фото: фейсбук-сторінка Максима Козицького
Суспільство

Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища або спалюють, забруднюючи повітря. Однак їх можна переробляти, зокрема компостувати, що є екологічним і дешевим способом утилізації.
Проєкт «Кращі практики управління біовідходами в малих громадах України» допомагає 63 громадам розробити плани поводження з відходами та перетворити їх на добриво для місцевих парків і садів.
Громади, що взялися за компостування
Керівництво Білогородської громади (Київська область) до дій спонукали самі жителі: чимало людей виносили гілля й траву в яри та лісосмуги, перетворюючи їх на стихійні звалища. Це додавало навантаження комунальникам.
Послуги з подрібнення гілок і збору ялинок полегшили ситуацію, але потрібен був системний підхід. Тепер у планах громади — встановити великі компостери й навчити людей користуватися ними замість того, щоб викидати органіку абикуди.
«Ми рішуче налаштовані впоратися з цією проблемою», — каже завідувачка сектору екології Білогородської сільради Ольга Леонова.

Фото: Білогородська громада
Дехто ж вирішив почати з просвітництва. Наприклад, у Гірській громаді, що теж на Київщині, проводять лекції, тренінги та практичні заняття для учнів шкіл, вихованців дитячих садочків і жителів громади, на яких роз’яснюють переваги екологічних методів управління органічними відходами.
«Хочемо збільшити компостування біовідходів у громаді. Для цього плануємо встановити компостери в школах, соціальних закладах і багатоповерхівках, а також заохочувати жителів до компостування. Організуємо майстер-класи, екозаняття й інформаційні кампанії. Проте для успіху потрібен чіткий план на рівні громади, і спеціалісти вже працюють над його розробкою. Тренінги проєкту допомогли структурувати процес і врахувати важливі нюанси», — розповідає завідувачка сектору екології та охорони природних ресурсів виконкому Гірської сільської ради Олеся Карпенко.
На Одещині про проблему органічних відходів задумались у Красносільській громаді. Вона розташована в передмісті Одеси на березі унікального Куяльницького лиману, тож збереження довкілля тут особливо пріоритетне. Уже зараз комунальні служби централізовано збирають і вивозять опале листя й інші зелені рештки окремо від побутового сміття. Наступний крок — облаштувати повноцінний майданчик для компостування всіх біовідходів.
«Прагнемо не просто створити систему управління біовідходами, а інтегрувати її в екологічну політику громади», — пояснює головна спеціалістка відділу ЖКГ Красносільської сільради Юлія Волочан.

Фото: Красносільська громада
Беруть участь у проєкті й громади, що раніше не мали жодної практики збирання органіки. До прикладу, в Болехівській міській громаді на Івано-Франківщині до цього часу всі відходи возили на полігон в урочище «Криве» — тепер же там планують створити систему роздільного збору, аби зменшити навантаження на сміттєзвалище.
Як проєкт допомагає громадам
Уже цього року в проєкті планують навчальний візит до громад, які вже успішно впровадили роздільний збір відходів, аби перейняти досвід і надихнутися реальними прикладами.
П’ять найвмотивованіших громад-учасниць отримають сучасні компостери: грантові кошти покриють 70% вартості десяти секцій (контейнерів) для компостування в кожній з них, а решту дофінансують місцеві бюджети.
Їх планують встановити переважно біля об’єктів, де накопичується багато органіки: шкіл, лікарень, парків чи ринків. Там жителі зможуть залишати, наприклад, опале листя, харчові рештки або скошену траву, а комунальники контролюватимуть процес компостування.
Першу партію компосту громади використають для власних потреб — щоб підживити ґрунт у парках, скверах, на клумбах, — а наступні, можливо, роздаватимуть людям для приватних господарств.
Перші результати
У соцмережах Білогородської громади з’явилися поради, як облаштувати домашній компостер на подвір’ї. А в Гірській громаді на офіційному сайті регулярно повідомляють про екологічні заходи й закликають всіх охочих долучатися.
Майже 200 громад по всій Україні поширили на своїх сторінках матеріал про шкоду від спалювання органічних залишків «Не пали — компостуй!», який у межах проєкту підготував «Український альянс “Нуль відходів”». Людей поступово готують до змін: пояснюють, чому важливо відокремлювати органіку від іншого сміття, як правильно її складати для компостування, скільки часу та які умови потрібні, щоб отримати готове добриво.
Жителі й самі починають цікавитися: запитують, коли та куди можна буде здати відходи для компостування, пропонують свої ідеї. У деяких громадах вони організувалися на суботники — окремо зібрали торішнє листя, щоб не вивозити на смітник. Усе це — маленькі, але важливі кроки до великої мети.

Фото: Гірська громада
Можливості для всіх: долучайтеся та дійте
Історії цих громад доводять: навіть невелике місто чи село може впровадити європейські практики поводження з відходами. Компостування — це просто й недорого, треба лише згуртованість і план дій.
Якщо ви хочете, щоб і ваша громада перестала відправляти тонни органіки на звалище, варто діяти вже зараз. Для початку можна провести аудит відходів: скільки з них біо- і де їх утворюється найбільше (дворогосподарства, ринок, парк тощо). Далі — обрати доступний варіант компостування: можливо, це будуть індивідуальні компостери для кожного двору або ж один спільний майданчик з контейнерами для цілої вулиці чи кварталу. Важливо залучити людей: пояснити, навчити, показати приклади успіху.
Організатори проєкту готові ділитися напрацюваннями. На фінальному етапі планують створити відео про найкращі практики учасників і провести відкритий вебінар — за анонсами слідкуйте в спільноті Zero Waste Alliance Ukraine. А вже зараз по пораду можна звернутися до експертів ГО «Екологічні новини» ([email protected]), які координують проєкт.
Компостуючи біовідходи, громада вирішує одразу кілька проблем: зменшує навантаження на полігони, поліпшує екологію, економить кошти на вивезення сміття. Натомість отримує цінний ресурс — добриво, яке повертає поживні речовини в ґрунт. Так замість сміття з’являється нове життя.
Суспільство

У Києві почали квітнути тюльпани, зокрема ті, що столиця отримала безоплатно від Нідерландів. Загалом восени 2024 року у місті висадили понад 380 тисяч квітів, з яких Нідерланди передали 116 тисяч.
Про це повідомили в КМДА.
Цьогоріч кияни можуть побачити яскраве різнобарв’я тюльпанів у центрі міста та зелених зонах усіх районів. Загалом висади п’ять сортів квітів: Charade, Verona, Golden Apeldoorn, Powerpoint та Ben Van Zanten.
Де квітнуть тюльпани
Голосіївський район:
- сквер Миру;
- сквер Героїв Маріуполя;
- сквер на вулиці Івана Федорова;
- Голосіївський парк культури та відпочинку імені Максима Рильського;
- Голосіївська площа;
- вулиця Василя Касіяна.
Читайте також: Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Дарницький район:
- проспект Миколи Бажана;
- сквер імені Олександра Кошиця;
- парк Партизанської слави.
Деснянський район:
- парк «Кіото»;
- парк «Фестивальний»;
- проспект Романа Шухевича;
- сквер імені В’ячеслава Веремія;
- парк з водними об’єктами вздовж проспекту Романа Шухевича;
- Деснянський парк;
- парк «Молодіжний»;
- сквер на площі Анкари;
- вулиця Братиславська;
- транспортна розв’язка біля станції метро «Чернігівська».


Дніпровський район:
- бульвар Верховної Ради;
- Дарницька площа;
- парк «Перемога»;
- транспортна розв’язка біля станції метро «Лівобережна»;
- сквер біля будівлі Дніпровської РДА.
Оболонський район:
- парк відпочинку «Наталка»;
- парк «Пуща-Водиця»;
- парк відпочинку на проспекті Литовському;
- сквер на вулиці Федора Максименка;
- сквер на вулиці Олександра Архипенка;
- сквер на Оболонській площі;
- парк культури та відпочинку навколо озера Йорданське;
- сквер на розі проспекту Оболонського та вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на вулиці Прирічній;
- сквер на вулиці Вишгородській;
- сквер на вулиці Зої Гайдай;
- сквер на перетині вулиці Левка Лук’яненка та вулиці Героїв полку «Азов»;
- транспортна розв’язка на перетині проспектів Степана Бандери та Володимира Івасюка;
- транспортна розв’язка на вулиці Ярослава Івашкевича;
- бульварна зона на вулиці Левка Лук’яненка;
- сквер на проспекті Степана Бандери;
- вулиця Міська.
Читайте також: Київ цвіте! Де погуляти та зробити весняні фото: ботсад імені Гришка


Печерський район:
- Наводницький парк;
- вулиця Банкова;
- бульвар Миколи Міхновського;
- сквер імені Марії Заньковецької.
Подільський район:
- сквер на площі Щекавицькій;
- Куренівський парк;
- сквер № 1 на Контрактовій площі;
- сквер № 2 на Контрактовій площі;
- сквер на вулиці Вишгородська;
- парк «Березовий Гай»;
- вулиця Івана Виговського;
- сквер на проспекті Георгія Гонгадзе;
- сквер імені Кузьми Скрябіна.


Святошинський район:
- сквер на розі вулиць Григоровича-Барського та Симиренка;
- парк «Інтернаціональний»;
- парк «Гамбурзький»;
- парк «Совки»;
- вулиця Зодчих;
- парк імені генерала Потапова;
- сквер імені Михайла Реуцького;
- сквер біля Святошинської РДА на просп. Берестейському;
- вулиця Жмеринська;
- транспортна розв’язка між бульваром Жуля Верна та вулиці Якуба Коласа.
Солом’янський район:
- парк «Відрадний»;
- сквер імені Максима Шаповала;
- сквер біля Солом’янської РДА на проспекті Повітряних Сил.
Шевченківський район:
- Майдан Незалежності;
- поруч із Міністерством закордонних справ України;
- парк «Володимирська гірка»;
- парк імені Тараса Шевченка;
- сквер Анни Київської;
- сквер на вулиці Прорізній;
- парк «Веселка».

Нагадаємо, що у Києві на ВДНГ створюють терапевтичний сад: що в ньому буде.
Фото: Любов Голуб’ятнікова, КМДА