Жителька Гірника, що на Донеччині, Інна Долгушина педагогиня за освітою. Взимку 2019 року року заснувала інтернет-магазин. Наразі майстриня виробляє етнічні прикраси з натурального і напівкоштовного каміння, повідомляє “Бізнес-Схід” з посиланням на пресслужбу Донецької обласної служби зайнятості.
Допомогла служба зайнятості
До січня 2019 року Інна працювала заступницею директора у професійно-технічному закладі освіти в рідному місті. У лютому 2019 року звернулася до Селидівського міського центру зайнятості. Жінка згадала про своє захоплення, яке почалося 9 років тому, і вирішила перетворити хобі на бізнес.

“У службі зайнятості спрямували мене на курси з підприємницької діяльності. Довелося їздити до Краматорська. Зі мною навчалися підприємець і підприємниця з Покровська. Один планував відкрити велике підприємство з надання послуг електрифікації, а інша – започаткувати кав’ярню. І тут я зі своїми «бусиками». Це був добрячий удар по самооцінці. Довелося переступити через власні амбіції і йти далі, щоб реалізувати мрію”, – ділиться Інна.
Читайте також: Молодь Донбасу навчатимуть підприємництву і дадуть 60 000 грн на ідеї
Ідея виготовляти прикраси «зі змістом» прийшла до жінки не випадково. Вона давно захоплюється українознавством, слов’янським фольклором і культурою. Рішення відновити традиції прийшло цілком свідомо.
Продає лунниці і дукачі
Сьогодні у її доробку – лунниці, дукачі, лимани, дукати, ягнуси, коралі.
“Лунниця – один з найпотужніших амулетів-оберегів, що впродовж багатьох епох були частиною жіночого вбрання. Вона схожа на місяць, що уособлює родючість та жіноче начало. Дукач, личман, ягнус – прикраси у вигляді великого медальйону, які носили на Лівобережжі, Чернігівщині, Полтавщині та Слобожанщині. Зґарда – архаїчна гуцульська шийна прикраса статусного та релігійного призначення. Коралі – намисто з коралових намистинок у вигляді циліндриків. Кількість ниток, які звуться разок, може бути від 1 до понад 25. Червоні коралі є традиційним елементом національного одягу українців. Частини цих оберегів я використовую при створенні власних прикрас”, – говорить Інна про асортимент своїх робіт.

Підприємниця отримала від служби зайнятості допомогу на започаткування власної справи. Додавши особисті заощадження, придбала сировину і обладнання. Більша частина грошей пішла на розробку і активацію сайту-крамниці.
Читайте також: Підприємці Луганщини об’єдналися у кооператив: що з того вийшло і чому це вигідно
Як просуває бізнес?
Зараз Інна активно просуває інтернет-крамницю за допомогою соціальних мереж.
“Мене постійно питають, чому я не ношу власні намиста і браслети. Я зазвичай відповідаю, що роблю їх для людей, а не для себе. Мені подобається, коли бачу задоволених клієнтів і яскраві відгуки. Бо поки найбільша кількість замовлень приходить через «сарафанне» радіо”, – розповідає майстриня.
Одні з перших виробів Інна виконала для українського етно-фолк гурту «TaRuta». Жіноча частина співочого колективу вже провела декілька концертів у яскравих етнічних українських намистах, виготовлених з натурального коралу. Серед неординарних замовлень Інна називає намисто-сюрприз, замовниця якого повністю поклалася на смак виробниці.
“Щоб бізнес перетворився на успішний – потрібні три компоненти: «Можу. Хочу. Треба», – вважає підприємниця, – Те, що робиш з великим бажанням, обов’язково буде затребуване. Для мене створення прикрас – це своєрідний засіб медитації. Я маю отримувати від процесу задоволення”.
У планах підприємниці – зареєструвати власну торгівельну марку та перейти до виготовлення ексклюзивних прикрас. Її намиста вже “поїхали” до Австрії, найближчим часом замовлення отримають діаспоряни Грузії, Чехії та Швеції.