Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Вчать людей не опускати руки: як працює перша інклюзивна «Сенсотека» у Львові

Опубліковано

Андрій Станько зі Львова втратив зір у дитинстві. Попри це, він самостійно освоїв озвучений телефон, аби пересуватися містом за допомогою навігації та сплачувати комунальні послуги. Чоловік першим серед незрячих людей на Галичині почав користуватися озвученою технікою, а тепер він навчає цього інших як наставник інклюзивного простору «Сенсотека». 

Про цифрову освіту для незрячих людей та інші інклюзивні ініціативи бібліотеки розповідає ШоТам.

«Треба навчитись користуватися технікою, аби бути самостійними»

Андрій цікавиться озвученою технікою ще з 90-х років. З того часу окрім телефонів уже з’явилися озвучені тонометри, глюкометри та годинники. 

Цьогоріч Андрія запросили стати наставником в інклюзивному просторі «Сенсотека» щодо цифрових навичок. За допомогою спеціальної програми NonVisual Desktop Access (NVDA) чоловік уже озвучив ноутбук, стаціонарний комп’ютер та два планшети.

Андрій Станько під час роботи. Фото надала Галина Телепко

«Через війну багато військових втратили зір. Також люди можуть його втратити через стрес, якого зараз так багато. Тому їм треба навчитись користуватися технікою, аби бути самостійними. І я з цим допомагаю, адже сам усе пройшов і розумію, наскільки це спрощує життя», — каже Андрій.

Чоловік приходить у «Сенсотеку» двічі на тиждень. Пересувається за допомогою тростини, тому перед входом у простір розміщений метроном — сповіщувальна система, яка попереджає про можливе зіткнення. Коли людина з інвалідністю наближається до входу, метроном подає спеціальний сигнал про те, що варто підготуватися до сходинок або підвищення.

Незряча людина дізнається про перешкоди завдяки системі оповіщення. Фото надала Галина Телепко

У всіх приміщеннях закладу на підлозі є тактильна плитка з рельєфними крапками, яка призначена для пересування незрячих людей з тростиною. Інтер’єр оформили в яскравих кольорах, адже це необхідно для людей з порушенням зору, аби краще орієнтуватися в приміщенні.

Приміщення великого читального залу з тактильною плиткою. Фото надала Галина Телепко

Першими почали використовувати принтер, що друкує шрифтом Брайля

Крім навчання з Андрієм, незрячі люди можуть приходити сюди та читати книжки — «Сенсотека» з 2020 року використовує принтер, який друкує шрифтом Брайля. 

«Ми не друкуємо цілі книги, але створюємо окремі матеріали на вимогу відвідувачів — усе, що їм потрібно. Спершу друкуємо звичайний текст, потім перекладаємо на шрифт Брайля й уже так видруковуємо. Для незрячих людей все це відбувається з озвучкою», — каже завідувачка «Сенсотеки» Галина Телепко.

Принтер, що друкує шрифтом Брайля. Фото надала Галина Телепко

За її словами, до них часто звертаються інші заклади Львова — театри та музеї, які просять допомогти надрукувати матеріали для власних виставок. Всі їх перевіряють відвідувачі з порушенням зору. 

Андрій Станько не бачить зовсім, тому читає книги шрифтом Брайля. Проте якщо в «Сенсотеку» приходять люди з частковою втратою зору, то можуть почитати книги за допомогою відеозбільшувача, завдяки якому можна змінювати кольори, контрастність та шрифт. 

Відеозбільшувач, який допомагає людям з частковими порушеннями зору читати книжки. Фото надала Галина Телепко

Читайте також: Щоб люди не відчували бар’єрів. Активістка з Донеччини створила реабілітаційний центр на Франківщині

Програми допомагають людям з інвалідністю пересуватись містом

Серед учнів Андрія переважно літні люди та ветерани, що втратили зір на фронті. Влітку охочих було більше, а тепер їх двоє-трохи на день.

Управління соціального захисту відшкодовує незрячій людині покупку смартфона: 

«Якщо людина опанує користування ним, то зможе сама оплачувати комунальні послуги, користуватися навігацією, пересуваючись містом — часто водії не зупиняються вчасно й можна проїхати свою зупинку. У місті немає доступного транспорту, де валідатори були б розміщені не хаотично, а люди чули оголошення всіх зупинок та знали номер маршрутки».

Андрій допомагає незрячим людям освоїти смартфони. Фото надала Галина Телепко

Андрій каже: для незрячих людей є навіть спеціальна волонтерська програма Be My Eyes, завдяки якій можна зателефонувати волонтеру, щоб той через відеозв’язок допоміг зорієнтуватися в просторі. Є й інші корисні програми.

Наприклад, застосунок Brailliac: Braille Tutor навчає читати й писати шрифтом Брайля, а програма Sullivan+ озвучує текст, розпізнає картинки та кольори. Застосунок Cash Reader може допомогти незрячій людині розпізнати номінал банкнот.

«Чуттєва» бібліотека — перший інклюзивний простір у місті

«Сенсотека» як доступна бібліотека та інклюзивний простір почала роботу у 2020 році. Раніше тут була стара книгозбірня, в якій часто зникала електрика та місцями провалювалась підлога. 

Поряд розташована школа-інтернат для дітей з порушеннями зору, тому вони також стали частими гостями простору. Першими інклюзивними проєктами в «Сенсотеці» стали курси англійської для молоді з порушеннями зору й арттерапія для дітей з інвалідністю.

Зовнішній вигляд «Сенсотеки». Фото надала Галина Телепко

«Багато наших відвідувачів — люди з інвалідністю, які втратили зір чи слух, на кріслах колісних, з ДЦП чи розладом аутичного спектру, порушенням опорно-рухового апарату чи ментальними порушеннями. Ми приймаємо абсолютно всіх, хто хоче спілкуватися та навчитися чогось нового», — ділиться Галина Телепко.

Зараз молодь з розладами аутичного спектру створила на базі «Сенсотеки» театр тіней «Крила». Щонеділі хлопці та дівчата приходять на репетиції, а потім щопівроку проводять прем’єри — у просторі, місцевих театрах або ж за кордоном:

«Ніхто ще ніколи не сказав, що акторами є діти з розладами аутичного спектру, — все настільки професійно та цікаво».

Репетиція театру тіней «Крила». Фото надала Галина Телепко

А ще люди з інвалідністю можу відсвяткувати тут соціальні дні народження. Усі витрати, пов’язані зі святкуванням, бере на себе заклад: 

«Вони просто приїжджають на захід і ні про що не здогадуються, а друзі готують сюрприз — квіти, кульки, торт. Також ми вмикаємо музику, й ті, кому комфортно це робити, можуть трохи потанцювати».

Що робити, аби заклади в Україні були доступними

Зараз у Львові та інших містах зʼявляється все більше доступних закладів, адже з фронту повертаються військові на кріслах колісних, без зору чи кінцівок. Тому Галина Телепко сформувала сім порад для громадських закладів, як зробити свої приміщення безбар’єрними: 

  1. налагодити співпрацю з місцевою владою;
  2. знайти громадські організації, які працюють з людьми з інвалідністю, та домовитися про спільні проєкти;
  3. знайти людей, які пишуть гранти, та шукати можливості для фінансування ідей;
  4. визначитися, для кого саме має бути адаптований заклад та хто його відвідуватиме;
  5. закупити необхідне обладнання;
  6. набрати персонал з креативними ідеями або ж провести навчання з безбар’єрності та спілкування з людьми з інвалідністю;
  7. запросити фахівця, який зможе порадити з власного досвіду, що обов’язково треба облаштувати у закладі.

Приміщення лекторію з тактильною плиткою в просторі. Фото надала Галина Телепко 

Наприклад, якщо заклад має бути для людей з порушенням зору або хтось із працівників є незрячим, треба запросити обов’язково підписати меблі шрифтом Брайля й розставити усе так, аби було зручно пересуватися за допомогою тростини. 

Якщо заклад адаптовується до потреб людей на кріслах колісних, то варто встановити пандус, перевірити доступність дверей і їхню ширину, облаштувати безбар’єрні вбиральні. Для інклюзивних майстер-класів треба забезпечити спеціальні місця для відвідувачів. 

А ще біля закладу можна створити парк для прогулянок. У парку поряд із «Сенсотекою», наприклад, є можливість проїхатися на велосипеді-тандемі — дві людини, одна з яких має порушення зору, катаються разом, а потім повертаються назад.

Відвідувачі простору випробовують велосипед-тандем. Фото надала Галина Телепко

Читайте також: Інклюзивні парки для дітей в Україні: як працюють та як створити у своїй громаді

«Мріємо, аби в Україні було більше доступних закладів для людей з інвалідністю, де вони зможуть працювати, навчатися чи просто відпочити. Інвалідність — це не кінець. Треба жити далі. Тому ми хочемо навчити людей не опускати руки».

Суспільство

«Тримаюся далі»: як багатодітна мама з Києва передала 240 тонн допомоги за рік

Опубліковано

Наталія Комаренко — волонтерка з Києва, яка з 2014 року допомагає українським військовим та підтримує дітей з інвалідністю. Вона є засновницею фонду «З теплом у серці», який цьогоріч здобув відзнаку «Варті» від «Нової пошти».

Про це повідомили в «Новій пошті».

Заснування власного фонду

Поштовхом до створення власного фонду став особистий досвід — середня дитина Наталії має рідкісне генетичне захворювання. Організація «З теплом у серці» стала платформою для взаємодії батьків, обміну досвідом і підтримки дітей.

Спочатку фонд проводив невеликі безплатні заходи для дітей: походи до кав’ярень, зоопарків, кінотеатрів тощо. З часом спільнота розрослась — нині вона об’єднує понад 1500 родин. Учасники отримують гуманітарну підтримку, консультації, можливість спілкуватися й організовувати спільні активності.

Щоденна допомога армії

З початком війни у 2014 році Наталія долучилась до допомоги армії. Сьогодні вона щоденно займається волонтерською логістикою: закуповує, збирає та відправляє техніку, обладнання, автівки та інші необхідні речі для військових.

«Волонтером бути непросто. Я щоранку подумки кидаю цю справу, а вдень вже викладаю допис про збір чи пошук необхідного. Я роблю це для тих, хто мене захищає. Для тих, хто пише теплі слова подяки. Хоча дякувати маємо ми», — розповіла Наталія Комаренко.

Упродовж останніх трьох років вона організувала збори на різні потреби: від засобів особистої гігієни до FPV-дронів, зарядних станцій і акумуляторів для техніки. Підтримку надсилають не лише українці, а й друзі з-за кордону, зокрема волонтери з Ірландії, які передали п’ять машин швидкої допомоги та сім інших автівок.

Наталія Комаренко з ірландськими волонтерами

Читайте також: Учасники забігу MHP Run4Victory зібрали понад 700 тисяч грн на дрони для фронту

Комунікація з військовими

Наталія підтримує зв’язок із військовими переважно онлайн, але також приїжджає на вокзали, коли бійці вирушають на фронт чи повертаються з нього. Вона каже, що в такі моменти простий контакт, присутність і кілька слів підтримки мають велике значення.

«Мені пишуть — потяг о 22-й, чи могла б приїхати? Звісно, я приїду. Розумію, що їм у цей час треба підтримка. Тому я кидаю все й лечу. Людина їде на війну або щойно звідти. Наші захисники мають відчувати, що вони не самі», — поділилася Наталія.

Найскладнішими залишаються випадки, коли вона дізнається про загибель адресата вже після відправки посилки. У таких ситуаціях волонтерка переадресовує допомогу іншим.

Як справляється з навантаженням

Волонтерка розповіла, що емоційне виснаження трапляється регулярно. Іноді її підтримують самі військові: один із них переказав 25 тисяч гривень і сам закрив збір для своєї бригади. Також вона додала, що одного разу отримала переказ на 60 тисяч гривень від анонімного відправника. Тоді Наталія закрила кілька зборів.

Щоб відновити ресурс, Наталія разом з іншими мамами дітей з інвалідністю організовує «перезавантаження» — короткі поїздки, прогулянки, неформальні зустрічі.

Попри всі труднощі, вона продовжує допомагати, виховує трьох дітей і розвиває фонд, який став точкою опори для багатьох українських родин.

Читайте також: Майстриня з Харкова допомогла покинутим котам на понад 250 тисяч гривень

Отримання відзнаки «Варті»

Цьогоріч фонд «З теплом у серці» отримав відзнаку «Варті» від «Нової пошти» в номінації «Допомога людям з інвалідністю». Переможців обрали шляхом відкритого голосування та за обсягами перевезень. Фонд Наталії за 2024 рік відправив 240 тонн гуманітарного вантажу, скориставшись безоплатними послугами «Гуманітарної Нової пошти».

Нагадаємо, що «Нова пошта» нагородила українських волонтерів: хто отримав відзнаку «Варті».

Фото: Наталія Комаренко

Читати далі

Суспільство

Учасники забігу MHP Run4Victory зібрали понад 700 тисяч грн на дрони для фронту

Опубліковано

Учасники черкаського забігу MHP Run4Victory зібрали 718 602 гривні під час реєстрації на подію. Усі кошти передадуть на закупівлю дронів для 118-ї бригади територіальної оборони, яка нині виконує бойові завдання на кількох напрямках фронту.

Про це повідомили організатори забігу.

Мета благодійного забігу

Подію організовували компанія МХП, БФ «МХП — Громаді» та спортивний партнер NewRun. Забіг мав відбутися 6 квітня, але його скасували через національну жалобу за загиблими у Кривому Розі та обстріли українських міст.

«Ми планували провести благодійний забіг, щоб об’єднати людей навколо допомоги військовим. Але з огляду на національну жалобу за загиблими в Кривому Розі та ранкові ворожі обстріли, ми ухвалили непросте, але правильне рішення — скасувати масовий захід. Натомість ми не скасували головне — підтримку наших захисників. Усі кошти передаємо 118-й бригаді, яка сьогодні на передовій. Щиро дякуємо кожному учаснику. Разом — ми сила», — сказав директор БФ «МХП — Громаді» Олександр Пахолюк.

Загалом на подію зареєструвалися 1414 учасників. Понад 718 тисяч гривень спрямують на закупівлю дронів для військових 118-ї бригади, які захищали Україну в Попасній, Бахмуті, Вугледарі, та Кураховому, а зараз виконують бойові завдання на Запорізькому напрямку, північному кордоні та Курщині.

Читайте також: Перо з фільмів Антоніо Лукіча продали за півмільйона гривень: кошти передали на ППО (ФОТО)

«Підтримка від цивільних і благодійних ініціатив, таких як забіг MHP Run4Victory, є неймовірно важливою для нашої бригади. Вона не лише матеріально-технічно підсилює нас, але й додає моральної сили. Кожен такий захід надихає нас робити все можливе задля перемоги», — зазначив комбриг Ярослав Попко.

Організатори закликали всіх учасників звернутися на [email protected], щоб отримати свої медалі поштою.

Наступний забіг

Серію благодійних забігів MHP Run4Victory 2025 року продовжуватимуть. Наступна подія відбудеться 18 травня у Києві. Кошти спрямують на підтримку 13-ї бригади НГУ «Хартія». Зареєструватися на забіг можна за посиланням.

Нагадаємо, що два паралімпійці зі Львова задонатили на військо 400 тисяч гривень призових.

Фото обкладинки: 118 бригада Сил територіальної оборони ЗСУ

Читати далі

Суспільство

Таню Муіньо здобула в Голлівуді престижну премію за кліп для Леді Гаги (ВІДЕО)

Опубліковано

Українська режисерка Таню Муіньо здобула премію Hollywood Music Video Awards 2025 за створення кліпу Disease для американської співачки Леді Гаги.

Про це повідомили на сайті премії.

Українка стала здобула звання найкращої режисерки року. У кліпі Леді Гага занурюється в символічну боротьбу з внутрішніми демонами. Вона зустрічається з різними версіями самої себе, що втілюють її найглибші страхи та переживання.

Відео виклали в інтернет наприкінці жовтня 2024 року. Наразі ця робота на ютубі зібрала понад 36 мільйонів переглядів.

Таню Муіньо створювала кліпи для Дуа Ліпи, Cardi B, Гаррі Стайлза, гурту Foals, Сема Сміта, The Weeknd, Дженніфер Лопез, Dorofeeva й інших музикантів. Також вона зняла кліп для американського рок-музиканта Ленні Кравіца. У 2024 році режисерка ставила номер для Alyona Alyona & Jerry Heil на «Євробачення».

Читайте також: Українська ілюстраторка здобула міжнародну премію Болонської виставки

Фото: інстаграм-сторінка Тані Муіньо
Відео: ютуб-канал LadyGagaVEVO

Про премію

The Hollywood Music Video Awards — щорічний міжнародний фестиваль та церемонія нагородження, що проходить у Лос-Анджелесі, Каліфорнія. Захід об’єднує творців музичних відео, музикантів, акторів, операторів та інших фахівців, щоб відзначити найкращі роботи.

Премії присуджують в різноманітних категоріях — від режисури та монтажу до найкращого відео в конкретних жанрах.

Нагадаємо, що українка Таню Муіньо здобула японську премію MTV за кліп для Леді Гаги (ВІДЕО).

Фото обкладинки: інстаграм-сторінка Тані Муіньо

Читати далі