Суспільство
«Варто грати за своїх». Українські стендап-коміки, які круто жартують рідною мовою
Часи, коли в YouTube панувало засилля російських та російськомовних коміків, вже давно позаду. Сьогодні українська стендап-інструстрія може похизуватися десятками талановитих та дійсно смішних артистів, які виступають рідною мовою. Розповідаємо про крутих українськомовних стендаперів, котрі точно варті вашої уваги.
Сергій Чирков
Сергій Чирков – переможець Kyiv International Stand Up Comedy Week 2019, резидент «Підпільного стендапу» та сценарист. Займатися комедією Сергій почав майже шість років тому, у рідних Сумах. Згодом переїхав до столиці та доволі швидко став одним із найбільш популярних українських стендаперів.
Майже два роки тому Чирков повністю перейшов на українську, і випустив другу сольну стендап-програму «Квантовий стрибок» – вже рідною мовою. Це «сольник» про мрії, популярність, українську політику, вампірів та навіть супрематизм. Чи варто дивитися? Однозначно.
«Російськомовний комік в Україні живе наче в ментальному Саратові: «У нас нічого немає, ніхто не ходить на концерти, нікому ми не треба». Відмовлятися від споживання російського контенту – це здорова практика будь-якого громадянина України. Адже, якщо є військова агресія певної держави до іншої, – це нормально, відмовлятися від споживання продукції, що створена в країні-агресорі», – вважає Сергій.
Сергій Ліпко
Серйозно займатися стендапом Сергій почав у 2015 році, під час строкової служби в армії. Хлопець планував поєднувати службу з виступами, але ця ідея залишилася на рівні мрій. Утім один виступ Ліпка все ж відбувся: на телевізійному проєкті «Розсміши коміка». Тоді Сергію добряче «прилетіло», адже комік у військовій формі жартував про власну частину та розповідав про проблеми, з якими доводиться зустрічатися звичайним солдатам.
Сьогодні Сергій – один із найвідоміших українських стендаперів та сценарист «Телебачення Торонто». Відео з його жартами розлітаються соцмережами, а сольні концерти збирають повні зали.
«Потрібно писати про те, що вас хвилює. Мені написання жартів нагадує доміношки. Ти просто пишеш сто жартів, із них п’ять – смішні. І ці п’ять, наче доміно, ти вставляєш у виступ. Коли в тебе збирається хороших жартів на 10 хвилин, ти йдеш виступати. І просто штовхаєш першу доміношку. Не варто писати 100 жартів і розповідати кожен із них», – каже комік.
Перехід на українську під час виступів Сергій називає «другою стендап-молодістю», адже коли ти виступаєш російською, тебе сприймають у контексті російського стендапу. Тому гуморист вирішив «зайти» за рідну команду.
Настя Дєрская
Настя ніколи не сприймала стендап як нішу для будівництва кар’єри. Шість років тому, коли вона лише починала виступати, Дєрская перебувала у пошуці себе. Дівчина намагалася зрозуміти, де і в чому може реалізуватися. Крім того, у неї не було гумористичного бекграунду, тож особливих очікувань Настя не будувала.
Та з часом з’явилися перші платні концерти, а згодом – і розуміння, що це саме те, чим хочеться займатися все життя. Сьогодні Настя Дєрская – один із найпотужніших жіночих голосів в українському стендапі. А ще не так давно вона наважилася перейти на українську.
«Я дуже довго вагалася, інколи – і досі. Коли ти вперше відкриваєш свій рот і звідти вилітає українське слово, ти потрапляєш в це інфополе. […] Я звикла виступати російською, там я більш вільно почуваюся. І тому так, я не застрахована від того, щоб якоїсь миті сказати «міроприємство» і підняти рівень крінжу до нових висот», – зізнається стендап-комікеса.
Єгор Шатайло
У стендапі Єгор Шатайло вперше спробував себе в 2015 році – під час відкритого мікрофону в одному з київських барів. Про що жартував – комік вже не пам’ятає. Але зізнається, що це був агресивний та подекуди абсурдний гумор, в якому важко виділити раціональне зерно. Чому стендап? Тоді хлопець менш за все хотів стати офісним працівником чи маркетологом, а тому шукав для себе щось нове та цікаве. Якби з гумором не склалося – Шатайло міг би стати музикантом та створити власний рок-гурт.
Теми для жартів Єгор бере з життєвих ситуацій, особистого досвіду або ж просто вигадує. Головний принцип стендапера – не чекати на натхнення, а вперто й старанно працювати над матеріалом. Два роки тому комік вирішив виступати виключно українською мовою та відмовитися від будь-яких проявів російської культури.
«Ті російськомовні українці, які, наприклад, розуміють, де і який берег, які процеси відбуваються в країні, – вони не образяться, якщо ми будемо говорити українською. Вони нас розумітимуть. Це той українець, яким і я був кілька років тому. Я все розумів, споживав українськомовний контент, але говорив російською. Тому ці російськомовні – це українськомовні українці в майбутньому. А щодо людей, яким принципово не дивитися нічого українськомовного, то навіщо нам така аудиторія?», – розповів Єгор у «Підпільному подкасті».
Андрій Пілат
Андрій Пілат – стендапер із Чернівців, який поєднує кар’єру коміка з художнім мистецтвом. Хлопець народився в родині художників та з дитинства захоплювався малюванням. Згодом потрапив у хіп-хоп спільноту, почав займатися графіті та брейк-дансом. Там Андрій відкрив для себе абстракціонізм та кубізм, і відтоді намагається займатися лише мистецтвом.
Сьогодні Андрій працює в техніці recycling art, створюючи картини зі сміття. Сировину він «купує» у безпритульних – в обмін на продукти чи гроші. Каже, займається цим, бо любить природу.
А ще Андрій Паліт – співзасновник «Вільного стендапу» та неймовірно талановитий комік. Хлопець має порушення мовлення, але не соромиться власного заїкання та постійно обігрує це під час виступів.
Антон Тимошенко
Свою історію появи в стендапі сам Тимошенко називає «заплутаною». У студентські часи його висунули від факультету на конкурс «Містер КНУ». Тоді Антон прийшов на виступ із монологом про стосунки. Зала вибухнула від сміху, а ось на відкритому мікрофоні ті самі жарти студента лунали в абсолютну тишу. Але на цьому хлопець не зупинився.
У 2016 році йому з третьої спроби вдалося перемогти на проєкті «Розсміши коміка». А через два роки він успішно захистив диплом магістра політології, дослідивши, як за допомогою жартів та гумору можна впливати на політичні процеси.
Та замість кар’єри політолога Антон обрав інший шлях – український стендап. Сьогодні Тимошенка можна впевнено назвати одним із найпопулярніших коміків країни, а його головна фішка – жарти на політичну тему.
Це – перша частина добірки українськомовних стендаперів. Знаєте крутих коміків, які жартують рідною мовою та заслуговують потрапити до другої частини? Пишіть нам на пошту – [email protected].
Підтримувати українськомовний стендап легко, коли ви підтримуєте ШоТам донатами.
У суботу, 24 травня, київський Житній ринок відзначатиме своє 45-річчя. З цієї нагоди організатори підготували насичену програму з ярмарком, дегустаціями, лекціями, майстер-класами та музичними виступами.
Про це повідомляють на сторінці Shum.Rave у інстаграмі.
Відвідувачів запрошують з 12:00, вхід вільний. Протягом дня відбуватимуться лекції, присвячені архітектурі, історії та культурі Житнього ринку. Серед спікерів — дослідниця архітектури модернізму Ельміра Еттінгер, історик Леонід Марущак, археолог Іван Зоценко та інші фахівці.
Читайте також: У Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян
Для охочих створити щось власноруч організують майстер-класи з мозаїки, українського скоропису та слов’янської в’язі. Також на гостей чекає ярмарок із дегустаціями сирів, соків та морозива.
Музичний супровід забезпечить команда Shum.Rave, яка виступить з 13:00 до 21:00. Житній ринок розташований за адресою вул. Верхній Вал, 16.
Нагадуємо, що у Києві створюють перший в Україні терапевтичний простір для ветеранів.
Фото: Савелій Барашков
Суспільство
Колишній програміст з Миколаївщини Сергій Максименко тепер створює яскраві зображення на печиві й тортах, перетворюючи десерти на витвори мистецтва, завдяки державній програмі компенсації за облаштування робочого місця.
Виклики зі здоров’ям
49-річний Сергій Максименко усе своє життя присвятив компʼютерам — зокрема, чоловік займався програмним забезпеченням підприємств у селищі Криве Озеро на Миколаївщині. Але через 15 років хвороба суглобів хребта змусила його залишити роботу — через біль він більше не міг довго сидіти.
«Коли комп’ютери впроваджувалися всюди, клієнтів було багато. Я обслуговував цю техніку, навчав людей. З часом хвороба давала про себе знати. Я просто не зміг витримувати конкуренцію, і клієнтів ставало все менше і менше», — розповідає програміст.
Після цього він 18 років працював тільки дистанційно — репетитором з інформатики чи фахівцем техпідтримки. Але мріяв знову працювати в команді — і ця мрія здійснилася.
Компенсація за облаштування робочого місця
Односельчанка Сергія Марина Гавловська після 20 років випікання вдома відкрила в Кривому Озері власну пекарню. Окрім місцевих мешканців, її вироби замовляли майже в усі сусідні села. Жінці кортіло зробити свої торти яскравішими й придбати харчовий принтер, аби друкувати на смаколиках різні зображення. Її зупиняло те, що вона сама не впоралася б з технологією, тому вона шукала працівника, який міг би опанувати процес друку.
Коли її донька зламала ноутбук, Марина звернулася до Сергія по допомогу — і зрозуміла, що знайшла ідеального кандидата. Вона придбала обладнання й офіційно запросила Сергія до команди. А завдяки програмі від Центру зайнятості отримала компенсацію майже у 80 тисяч гривень на облаштування робочого місця для нового співробітника.
«Добре, що держава підтримує підприємців у працевлаштуванні людей з інвалідністю. Та й облаштувати робоче місце мені особисто теж було б дуже тяжко», — зазначає Марина.
Сьогодні завдяки Сергію пекарня може виконувати корпоративні замовлення та друкувати на тортах улюблених персонажів. Це значно прискорило процес. Сергій сам створює макети, виставляє продукцію та друкує. Власниця закладу ділиться:
«Людям дуже подобаються зображення на тортах їхніх рідних і близьких — вони замовляють такі торти на подарунок. Якщо раніше на один виріб ми витрачали часу до пів години, то тепер можемо зробити зображення на торті за одну хвилину».
Наразі програміст розробляє нові дизайни для декорування солодощів, а також вивчає дизайнерську справу. Більше про натхненну історію Сергія Максименка дивіться у відео за посиланням!
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Французька компанія CNIM Systèmes Industriels разом з естонською Milrem Robotics передасть Україні шість нових роботизованих систем розмінування ROCUS для Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Про це повідомили в Milrem Robotics.
Комплекси ROCUS створені на базі платформи THeMIS, яка вже зарекомендувала себе в різних бойових умовах. Вони дозволяють дистанційно виявляти, підтверджувати та знешкоджувати вибухонебезпечні предмети — від мін до нерозірваних снарядів.
Нагадуємо, що Україна та KNDS Belgium запускають спільне виробництво.
Головна мета таких систем — зменшити ризик для саперів і підвищити ефективність операцій з розмінування. ROCUS оснащені спеціальним обладнанням, яке адаптоване до українських реалій і здатне працювати в умовах підвищеної небезпеки.
Ці шість комплексів приєднаються до семи, які розгорнули ще у 2022 році. Загалом Україна вже отримала 15 систем від Milrem Robotics.
Читайте також: Нові човни для армії: українські розробки офіційно на службі ЗСУ
Фото: Milrem Robotics
