У межах просвітницького проєкту, присвяченого видатній українській письменниці Олені Пчілці, оголошено національний збір коштів на встановлення її пам’ятника. Ініціативу підтримала редакція видання «Рідний край. Газета Гадяцького земства» разом із мережею гіперлокальних медіа «Район.in.ua».
Про це повідомили на фейсбук-сторінці видання «Рідний край. Газета Гадяцького земства».
Про ініціативу
Проєкт, започаткований 2 листопада 2024 року, має на меті вшанування внеску Олени Пчілки у розвиток української культури та журналістики. Організатори наголосили, що він є символом національної свідомості та прагнення зберегти національну культуру:
«Цей проєкт — про нашу національну свідомість, про зрілість і про вибір. Пам’ятаєте, як на початку війни ми зробили свідомий вибір на користь української держави? І тоді ми перемогли. Тепер настав час зробити ще один вибір: чи готові ми віддати час, сили, ресурси, аби зберегти свою країну, свою культуру — до самої перемоги?».
Збір на 2,5 мільйона гривень триватиме 100 днів. Протягом цього часу медіа-ініціатори публікуватимуть подкасти, відео та статті, аби підкреслити значення творчої спадщини Олени Пчілки. Зібрані кошти підуть на створення концепції скульптури, конкурс ескізів, гонорари митцям, виготовлення та встановлення монумента, будівельні матеріали й просвітницьку діяльність.
Пам’ятник планують встановити у місті Гадяч на Полтавщині, поблизу будівлі редакції, де працювала письменниця. Він стане символом нового культурного простору, позбавленого радянських викривлень образу.
Як підтримати збір
Збір відкрито на платформі «Спільнокошт». Станом на зараз зібрали понад 35 тисяч гривень. Внески також надійдуть від меценатів і Гадяцької міської громади.
Підтримати проєкт можна на краудфандинговій платформі «Спільнокошт».
Цьогоріч команда журналістів суспільно-політичного порталу «Сектор правди» зняла документальну стрічку про життя в прифронтових громадах Сумської області. Прем’єра фільму «Прифронтове життя. Сумщина» відбулася на початку листопада в Конгрес-центрі Сумського державного університету.
Фільм розповідає про життя в регіоні, який постраждав від війни, пережив окупацію і продовжує підтримувати ЗСУ. У кадрі — історії людей із Сум та 12 громад області, зокрема Свеської, Кролевецької, Путивльської й Тростянецької. Герої стрічки — ті, хто втратив домівки, волонтери, які плетуть маскувальні сітки, та місцеві жителі, що створюють ткацькі вироби.
На показ у Сумах завітали учасники фільму — мешканці прифронтових громад. Фільм уже побачили у Києві, Тернополі та німецькому Гуммерсбасі. Крім того, стрічку транслювали на телеканалі «ЕСПРЕСО».
Де подивитися
Документальний фільм «Прифронтове життя. Сумщина» стане доступним на платформі «Київстар ТБ» із листопада. Наразі можна переглянути тизер, який дає змогу відчути атмосферу стрічки.
Нагадаємо, що в Україні зняли документальний фільм про жінок-рятувальниць (ВІДЕО).
Фото обкладинки: кард з фільму «Прифронтове життя. Сумщина».
У переліку фіналістів — Дмитро Купріян, Оксана Омельчук, Анна Жулян, Євгенія Первак та Ігор Чекачков. Їхні роботи стали частиною виставки, яка триває у паризькій галереї Talmart.
Що це означає для авторів
Виставка надає митцям унікальну можливість презентувати свої твори широкій аудиторії. Її відвідують не лише глядачі, але й куратори, колекціонери та професіонали у сфері фотографії. Участь у цьому проєкті відкриває двері до міжнародного визнання та нових перспектив для творчого розвитку.
Виставка триватиме до 22 листопада 2024 року включно. Місце проведення — галерея Talmart у Парижі.
Form Photo Award — це одна з найавторитетніших премій у галузі фотографії, що відзначає талановитих митців із усього світу. Участь українців у шорт-листі підкреслює їхній високий рівень майстерності та здатність конкурувати на світовій арені.
Нагадаємо, що в Україні зняли документальний фільм про жінок-рятувальників (ВІДЕО).
У селі Гонорівка Студенянської громади Вінницької області розпочинаються ініціативи щодо відновлення старовинного палацу Кошарських. Цю ідею просувають активісти громадської організації «Україна інкогніта», які прагнуть зберегти історичну спадщину регіону.
Палац Кошарських, зведений у другій половині ХІХ століття Станіславом Кошарським, є яскравим прикладом архітектури стилю необароко. Він нагадує італійську віллу: одноповерховий мурований будинок із чотирисхилим дахом та витонченими пропорціями. Маєток оточений парком, який також потребує уваги.
Проте нині ця архітектурна пам’ятка перебуває у занедбаному стані.
Палац пережив багато змін і подій. У 1918 році його було пошкоджено, але в 1934 році будівлю відремонтували й облаштували під школу. Під час Другої світової війни в приміщенні діяв шпиталь, а після війни — знову школа, яка функціонувала тут до 2008 року.
«Ми відвідали Гонорівку на запрошення керівництва громади, — зазначають у ГО «Україна інкогніта». — Нашою метою є відцифрувати будівлю, почати її дослідження та ініціювати відновлення».
Наразі невідомо, як саме реалізовуватимуть цей проєкт, але активісти сподіваються, що співпраця зі Студенянською громадою допоможе зберегти цю унікальну пам’ятку.
Нагадаємо, що львівські забудовники та бізнес об’єдналися для відновлення пошкоджених війною будинків.
Коментарі