

Технології
В Україні запустили Telegram-бот для боротьби з «чорними» лісорубами та паліями
В Україні створили Telegram-бот лісової галузі, за допомогою якого громадяни зможуть інформувати держоргани про «чорних» лісорубів, пожежі та незаконне полювання.
Про це пише Укрінформ.
Участь у розробці бота брали Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України і Державне агентство лісових ресурсів України.
Зазначається, що бот лісової галузі — це інструмент комунікації, який покликаний з одного боку спростити та зробити ефективнішим процес спілкування з громадськістю, а з іншої — стати майданчиком, завдяки якому відомства будуть швидше отримувати інформацію про те, що відбувається в лісах.
Українці за допомогою бота зможуть повідомити держоргани про незаконні рубки, браконьєрство, пожежі, висловити можливі зауваження щодо невиконання умов аукціонних договорів поставки лісопродуктів та сформувати інформаційний запит.
Читайте також: З принтами від сонячних діток та фасадами київських будинків: вісім українських виробників особливих хустинок
Наразі вже є команда швидкого реагування, яка оброблятиме інформацію, отриману від громадськості, та направлятиме її або до Держлісагентства, або до його обласних управлінь.
Скористатись Telegram-ботом можна тут.
Відповідь на запит може надаватися не відразу.
Також відомо, що функціонал бота буде змінюватись і доопрацьовуватиметься.
Нагадаємо, Міндовкілля запустило е-кадастр заповідників і природних парків.
Як ми повідомляли раніше, на Хмельниччині створюють «лісову школу» для дітей біля еко-стежки.
Головне фото: golos.com.ua.
Технології

У Данії організують виробництво українського озброєння. Лист про наміри підписали міністри оборони сторін-партнерок.
Про це повідомив Рустем Умєров.
Міністр оборони України називає цю домовленість першим кроком у реалізації ініціативи Build with Ukraine, роботу над якою розпочали на попередній зустрічі у форматі «Рамштайн».
Умєров нагадав, що Данія вже виділила 500 мільйонів крон для запуску українського оборонного виробництва на своїй території. Усі потужності, створені в межах проєкту, працюватимуть на зміцнення українських Сил оборони — наголосив міністр.
«Це — стратегічний крок, який посилює нашу спільну обороноздатність, зміцнює ланцюги постачання, створює нові можливості для обміну технологіями та інтеграції наших оборонних секторів», — зазначив Рустем Умєров та подякував Данії за довіру й готовність розвивати партнерство.
Нагадуємо, що Нідерланди виділяють 175 мільйонів євро на ППО та дрони для України.
Раніше ми писали, що Україна та Велика Британія запускають спільне виробництво дронів.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Рустема Умєрова
Технології

Підрозділи дронів-перехоплювачів отримали власну альтернативу західним радіолокаційним станціям. В Україні запустили серійне виробництво тактичних РЛС для виявлення ворожих безпілотників.
Про це в інтерв’ю «Оборонці» повідомив консультант фонду «Повернись живим» Тарас Тимочко.
Раніше українські військові активно використовували західні ізраїльські мобільні систем. Завдяки ним захисники виявляли цілі біля лінії фронту. Але попит на постачання іноземних радарів був постійним, і українські підрозділи не могли повністю закрити потребу.
Читайте також: У ЗСУ працюватимуть з новим українським роботом DODGER для евакуації та мінування
«Військові дуже хвалять. Черга на отримання моделі з одного вітчизняного заводу вже становить 13 місяців. Ще пів року тому черга становила 6 місяців. Тобто нашому виробнику не вистачає масштабування. Запити зростають, а спроможність виробництва за ним не встигає», — розповідає Тарас Тимочко.
За його словами, українські та іноземні тактичні радари мають певні відмінності. Узразки західного виробництва закладений більший радіус роботи, вони можуть виявляти об’єкти на відстані понад десять кілометрів.
Натомість, українська технологія простіша та стабільніша в застосуванні операторами перехоплювачів, оскільки її розробили саме під задачі перехоплення безпілотників. Як зазначає консультант Тимочко, це вигідно вирізняє їх на фоні складніших в освоєнні західних радарів, які мають багато налаштувань та режимів роботи.
Нагадуємо, що Норвегія інвестує $580 млн у розробку та виробництво морських дронів в Україні.
Фото обкладинки: Ievos Budzeikaitės
Технології

Opendatabot створив на базі штучного інтелекту інструмент, який генерує стисле резюме судових документів. Зареєстровані користувачі можуть отримати виклад та основні деталі справи за кілька секунд. Також програма спрощує написані юридичною мовою тексти.
Про це повідомили в пресслужбі компанії.
Як допомагає «Бабуся»
ШІ-помічник аналізує судову справу та видає резюме за лічені секунди. Інструмент доступний у сервісі пошуку судових рішень «Бабуся». Для цього потрібно перейти на будь-який судовий документ та обрати розділ «ШІ-аналіз судового документа». Функція доступна всім зареєстрованим користувачам.
У стислому викладі є інформація про:
- сторони;
- суть справи;
- фактичні обставини;
- правові питання;
- позиції сторін;
- розгляд справи;
- мотивацію та рішення суду тощо.
Читайте також: На Закарпатті військовому створили два протези для ніг на 3D-принтері
Практичне застосування ШІ-помічниці
За словами розробників, у першу чергу, сервіс стане в пригоді юристам та іншим правникам, а також журналістам, які працюють з судовою статистикою.
«Сервіс «Бабуся» не просто економить час завдяки швидкому доступу до рішень (на відміну від державного реєстру), а й революціонізує аналіз документів. Це справжній прорив для презентації справи клієнту. За лічені секунди система аналізує десятки сторінок тексту й надає структуроване резюме: учасники справи, суть спору, ключові факти, правові питання, мотивацію суду та підсумкове рішення. Замість годин читання — хвилини розуміння», — коментує Денис Лихопьок, адвокат, арбітражний керуючий, член кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих.
Як повідомила команда сервісу, вони продовжують працювати над тим, щоб юридичні справи й дані стали зрозумілішими для українців. Для цього ресурси постійно оновлюють згідно з популярними запитами користувачів.
Нагадуємо, що в Сумах науковці створили 3D-моделі зруйнованих обстрілами архітектурних пам’яток.
Фото обкладинки: сайт Opendatabot