В Україні запустили сайт із вимірювання швидкості інтернету

Українська компанія PRNEWS.IO стала офіційним сервіс-провайдером в каталозі програми і першою українською компанією, яка відтепер з іншими провайдерами допомагатиме власникам ID-карти із запуском бізнесу, релокацію, популяризацією бізнесу і маркетингом. Про це повідомляє mmr.ua.

Україна лідирує

Зазначається, що до спільноти електронних резидентів Естонії сьогодні входять понад 66 тисяч компаній з усього світу. До десяти перших країн, чиї громадяни приєдналися до програми e-Residency, входять Україна, Німеччина, Росія, Туреччина, Франція, Італія, Іспанія, Фінляндія, Індія та Велика Британія. 

Як свідчать дані на кінець минулого року, саме Україна є лідером за кількістю фірм, зареєстрованих через e-Residency: 3900 успішних аплікантів та 873 компанії, які отримали вихід на ринок ЄС і надійний юридичний захист.

Читайте також: В Україні оголосили конкурс ІТ-проєктів, які полегшать життя під час пандемії

За досвідом наших співвітчизників, набагато ефективніше масштабувати бізнес і вести справи з іноземними партнерами через естонську компанію. Участь в програмі дозволяє нерезидентам Естонії почуватися як резидентам завдяки тому що: 

• вони отримують електронно-цифровий підпис. З ним можна віддалено, швидко та без значних фінансових витрат зареєструвати компанію;
• мають доступ до європейського бізнес-банкінгу і платіжних сервісів; 
• за спрощеною схемою сплачують податки;
• отримують доступ до захисту своїх даних та юридичний захист;
• доступ до ринку ЄС і нові можливості для бізнес-розвитку.   

На кого розрахована e-Residency?

В першу чергу, e-Residency розрахована на так званих «цифрових кочівників» — людей, професійна діяльність яких не залежить від місця розташування: інтернет-підприємців, розробників ПЗ, письменників.

Сервіс-провайдери, які представлені в каталозі e-Residency, допомагають власникам ID-карти із запуском компаній, бухгалтерськими послугами, платіжними засобами, юридичними послугами і послугами безпеки, популяризацією бізнесу серед спільноти e-Residency.

Українські юристи створили сервіс, що допоможе отримати консультацію під час карантину. Про це повідомляє The Village Україна.

Безкоштовний сервіс «Legal Alarm: COVID-19»  запустила компанія Juscutum для швидкої юридичної консультації на час карантину, повідомляє AIN.ua. Сервіс також доступний на порталі «Дія».

Чим допоможе сервіс?

На сервісі можна отримати базові антикризові консультації і завантажити шаблони найнеобхідніших документів. Сайт оновлюється, обіцяють нові розділи і поради.

«Нам вебінари здалися не найефективнішим інструментом. Або ж розрізнені консультації, вони не дають потрібного ефекту. Ми звели все в портал, де людина може отримати сформований для неї (на підставі опитування) потрібний документ», – каже Артем Афян, керуючий партнер Juscutum.

Читайте також: Робот-секретарка та юрист-бот. Як п’ять технологій допомагають бізнесу заощадити час і гроші

Як отримати консультацію?

Щоб отримати пораду, потрібно заповнити форму на порталі. Вибравши потрібний розділ і відповівши на питання, отримуєте пропозиції з посиланнями на базові консультації та шаблони документів.

Для додаткових порад треба заповнити заявку та дочекатися зворотного зв’язку. За таку консультацію можуть попросити плату.

Сервіс призначений для власників кав’ярень, невеликих кафе і магазинів, вузькопрофільних стартапів і ІТ-компаній.

Українська Нова митниця приєдналася у тестовому режимі до блокчейн-платформи TradeLens і тепер стежитиме онлайн за переміщенням морських вантажів. Про це повідомляє пресслужба органу, передає mind.ua.

Як зазначається, Центральний апарат Державної митної служби отримав доступ до кабінету, який дозволяє відстежувати онлайн логістику контейнерів, а також бачити їх супровідні документи ще до прибуття товарів в Україну. 

Читайте також: Митниця запустила портал відкритих даних зі скаргами на її роботу

Що таке TradeLense?

«TradeLense – спільний проєкт датського транспортного конгломерату Maersk та американської IT-корпорації IBM. Це свого роду блокчейн-платформа, якою користуються понад 150 учасників для організації контейнерної логістики та відстеження вантажів», – зазначається в повідомленні.

У ДМС додали, що до екосистеми TradeLens входять більше 100 морських портів та портових операторів, більше 20 морських перевізників та інтермодальних операторів (перевізників, що транспортують товар кількома видами транспорту), більше десяти митниць інших країн та одна з провідних міжнародних банківських груп.

«Завдяки даним TradeLense митниця вже відправила на ретельнішу перевірку контейнер – перевищення ваги на 700 кг», – повідомили в ДМС.

Як це працює?

Зазначається, що всі сторони ланцюжка морських вантажних перевезень вже зараз можуть відстежувати онлайн логістику кожного контейнера.

Доступ до інформації у кожної сторони різний: хтось бачить усі етапи транспортування товару і зміни в ньому, а хтось – лише деякі з них. Найширший доступ мають відправник, отримувач і митниці (як у країні відправлення, так і у країні призначення).

Що ж зміниться?

Як наголошують у ДМС, у майбутньому митниця зможе аналізувати інформацію про транспортування товару з моменту появи відповідного замовлення, що має підвищити прозорість, ефективність та захищеність контейнерної логістики.

Окрім того, вантажі з низьким рівнем ризику проходитимуть митний контроль у портах швидше. Натомість блокчейн-платформа “сигналізуватиме” про вантажі, які потребуватимуть ретельнішої перевірки.

Зазначається, що наразі роботу блокчейн-платформи тестує головний офіс Нової митниці, але невдовзі доступ до неї отримають митниці, які мають вихід до портів. Робота у тестовому режимі триватиме близько року.

Українська армія отримала партію відремонтованих самохідних артилерійських установок 2С1 «Гвоздика». Про це повідомляє пресслужба ДК «Укроборонпром».

“«Шепетівський ремонтний завод», що входить до складу ДК «Укроборонпром», передав для Збройних Сил України чергову партію з п’яти відремонтованих самохідних артилерійських установок 2С1 «Гвоздика»”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Українська армія отримала партію модернізованих БМП (ФОТО)

Зазначається, що ремонтні роботи виконано вчасно, згідно з договором про державні гарантії за 2019 рік, реалізація якого закінчується у червні поточного року. За словами директора Шепетівського ремонтного заводу Олега Туринського, в умовах карантину підприємство змушено вийшло на простій, але частина працівників, залучених до виконання ДОЗ, вправно виконувала свою роботу з дотриманням безпекового режиму.

Усього в першому кварталі 2020-го Шепетівський ремонтний завод відвантажив Міноборони України 20 відремонтованих одиниць техніки, з них 16 самохідних артилерійських установок 2С1 «Гвоздика» та 4 самохідні гаубиці 2С3М «Акація». 

Українців запрошують створити ІТ-проєкти під час карантину. Міністерство цифрової трансформації запускає національний конкурс IT-проєктів та ідей для полегшення життя громадян і бізнесу під час пандемії коронавірусу, призовий фонд для переможців становить 4 мільйона гривень. 

Про це йдеться у пресрелізі відомства, пише Економічна правда.

Серед жюрі конкурсу, зокрема, CEO Petcube Ярослав Ажнюк, співзасновник Monobank Олег Гороховський, засновник маркетингової компанії FEDORIV Андрій Федорів,  а також міністр Мінцифри Михайло Федоров.

До участі у конкурсі запрошуються розробники, стартапери, маркетологи, дослідники та громадські активісти.

Читайте також: Карантин з гумором: підбірка найкращих українських мемів про коронавірус

Які напрямки?

Учасники можуть подати проєкти за такими напрямками:

• Протидія коронавірусу. Електронні сервіси, спрямовані на протидію поширення епідемії COVID19 
• Е-послуги для громадян. Соціальні, освітні, адміністративні та інші публічні послуги для громадян, які особливо актуальні під час карантину.
• Соціальне підприємництво. Інноваційні ідеї для розвитку цифрового соціального підприємництва в умовах карантину, які можуть бути реалізовані шляхом дистанційного залучення вразливих громадян.
• Взаємодопомога. Сервіси, спрямовані на підтримку та забезпечення життєдіяльності найбільш груп населення в умовах карантину.

Яке фінансування?

Це можуть бути яr нові продукти, так і вдосконалені рішення. Найкращі ідеї отримають фінансування, загальний призовий фонд для переможців становить 4 млн грн. Також учасники отримають менторську підтримку та можливість втілити свій проєкт протягом наступного місяця. 

У відомстві відмічають IT-рішення з подолання пандемії інших країн: у Південній Кореї створили мобільний застосунок для сповіщень, якщо поряд знаходиться інфікована особа; Італія запровадила кампанію “цифрова солідарність”; Сінгапур розробив мапу захворювань, а Ізраїль впровадив дистанційний моніторинг за пересуванням хворих по геолокації.

Заявки приймаються до 6 квітня. 9 квітня члени журі оберуть переможців. Надіслати ідею можна за посиланням.

На Львівщині модернізували багатоповерхівку, зробивши її енергоощадною. Будинок у місті Новояворівську став першим за пілотним проєктом «Перші ластівки», профінансованим за ґрантами ЄС та уряду Німеччини. Про це повідомляє видання “Хмарочос”.

Роботи коштували 4,1 мільйона гривень. Ґрант покрив 70% від загальної вартості, тобто майже три мільйона.

Фото: eefund.org.ua

До модернізації будинок споживав забагато тепла через пошкодження та відсутність теплоізоляції зовнішніх стін; тепловтрати через вікна та зовнішні двері; відсутність термоізоляції інженерних систем.

«Шлях до модернізації будинку був досить нелегким, бо спілкування зі співвласниками завжди потребує часу і переконливих аргументів… Багато часу і сил було використано для того, щоб пояснити і вислухати співвласників будинку, десь переконати і показати на власному прикладі, що енергомодернізація принесе нам спільну вигоду», – розповідає Галина Джулай, управителька ОСББ.

В результаті клас енергоефективності будівлі змінився з найнижчого G до Е. Базове споживання енергії до модернізації становило 224 кВт*год/м2, а після енергії знизилося до 121 кВт*год/м2 – на 46%.

Зокрема, споживання системи опалення скоротилося на 50%, а викиди СО2 – на 25%.

Фото: eefund.org.ua

До впровадження проєкту «Перші ластівки» було відібрано 15 ОСББ з усієї України. Наразі 11 із них продовжили роботу в проєкті.