

Суспільство
В Україні створили фільм, що спростовує російські міфи про історію Причорномор’я
Оприлюднили перший фільм проєкту «Український Південь», який спростовує російські міфи про історію Причорномор’я. Про це повідомляє АрміяInform.
Серію роликів розробив Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті. На підставі архівних документів дослідники розповідають про історію створення і розвитку степової України.
“На жаль, російська імперська і згодом радянська історіографія цілеспрямовано, протягом десятиліть, брехнею і міфологізацією прибирала до своїх рук історію Південної України. Цією серію краєзнавчих роликів ми хочемо спростувати багато міфів, які утворювали брехливий наратив російської історії, та розказати, що на території Північного Причорномор’я довгий час проживали пліч-о-пліч з українцями інші народи, допоки сюди не прийшла російська імперська колонізація”, — розповів начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП, ветеран російсько-української війни Сергій Гуцалюк.
Читайте також: Українську фортецю планують внести до списку ЮНЕСКО
Що відомо про фільм?
Усього буде оприлюднено п’ять лекцій-роликів, які висвітлюють різні аспекти історії Південної України. Перший фільм краєзнавчого проєкту «Український Південь», який вже можна подивитися на сторінці УІНП, розповідає про строкату історію колишнього Аккермана, стіни якого пам’ятають майже десяток імперій і стільки ж різних історичних епох. Утім, є у міста й український стрижень, що залишився тут з середніх віків по сьогодні.
Читайте також: У Чигирині презентували мініфортецю (ФОТО)
Ролик розробила студія ONYKO Films. Консультантами ролику виступили: доцент кафедри Історії України ОНУ ім. І.Мечникова Володимир Полторак, співробітник відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології Олег Савельєв, директор КП «Фортеця» Олександр Морозов та завідувач кафедри Історії України Південноукраїнського педагогічного університету ім. Ушинського Андрій Красножон.
Фото: akkerman-fort.com
Суспільство

9 травня гумористичний проєкт «Леви на джипі» відсвяткував свою шосту річницю. З нагоди свята коміки організували кількагодинний стрим, під час якого вдалося зібрали понад 1,5 мільйона гривень для українських військових.
Святкування транслювали на ютуб-каналі проєкту.
До складу «Левів на джипі» входять такі коміки: Микола Зирянов, Валентин Міхієнко, Роман Щербан, Костянтин Трембовецький, Даша Кубік, а також Андрій Лузан, який улітку 2024 року вступив до лав Сил безпілотних систем. Команда знімає розважальний контент, їздить у тури українськими містами, влаштовує благодійні концерти й аукціони для підтримки війська.
Під час святкування до «левів» завітали відомі українці, які також допомагали збирати кошти. Коміків вітали Михайло Лебіга, Євген Янович, Дядя Жора, MONATIK, Євген Клопотенко, Даша Майорова та інші.
Початковою метою було зібрати мільйон гривень, і це вдалося зробити за три години стриму. Ще 500 тисяч зібрали за останню годину трансляції.
Після початку повномасштабної війни «Леви на Джипі» створили благодійний фонд для допомоги українським захисникам. Гумористи забезпечують військових автівками, дронами, старлінками, планшетами, тепловізорами та раціями.
Читайте також: Лебіга передав на фронт 460 дронів, на які збирали українці під час стриму-схуднення (ВІДЕО)



Нагадаємо, що «Повернись живим» відзначає 11 років роботи: як привітати фонд.
Фото: ютуб-канал «Левів на джипі»
Суспільство

Львів став переможцем міжнародної ініціативи «Європейські швидкісні автобусні перевезення 2030», яка підтримує міста у розвитку сталого громадського транспорту. Проєкт спрямований на електрифікацію транспорту, підвищення швидкості руху та інтеграцію маршрутів.
Про це повідомили на сайті Львівської міської ради.
У 2025-2026 роках для Львова розроблять техніко-економічне обґрунтування щодо оновлення транспортної мережі. Місто визначить пріоритетні коридори для швидкісного руху, зокрема для тролейбусів з автономним живленням, а також працюватиме над покращенням логіки маршрутів.
Львів співпрацюватиме з міжнародними партнерами, серед яких Прага, Атени, Барселона, Ріміні, Богота, Меріда, Амман, Лагос і Адіс-Абеба. За словами Павла Сирватки з департаменту міської мобільності ЛМР, стратегічною моделлю для Львова стало італійське місто Ріміні, де працює сучасна система Metromare BRT — лінія тролейбусів, які заряджаються під час руху.
Читайте також: На Львівщині кіт врятував господарів під час пожежі
Участь у проєкті дає місту доступ до інструментів стратегічного планування і досвіду інших учасників. У майбутньому це дозволить Львову створити ефективну, швидку й екологічну транспортну систему.
Нагадаємо, що мешканці будинку у Львові встановили зовнішній ліфт для свого сусіда з інвалідністю (ФОТО).
Фото обкладинки: Volodya Karaim, «Вікімедіа»
Суспільство

В Україну під час ініціативи Bring Kids Back UA з тимчасово окупованих територій змогли повернути дев’ятьох дітей.
Про це в телеграмі повідомила радниця керівника Офісу президента України Дарія Зарівна.
Життя з примусами та пропагандою
Зі слів Зарівни, додому повернули 14-річного Дмитра. На ТОТ хлопець жив у будинку поруч із вогневою позицією росіян. Родина Дмитра жила під постійні звуки стрільби. У школі хлопця змушували співати військові пісні та метати гранати, а частину його однокласників відправили у військові табори, де їх вчили вагнерівці.
Читайте також: Боєць 3-ї ОШБр після повернення з полону зрізав дріт зі своєї таблички на Алеї сакур (ФОТО)
Також повернули маленьку Катерину, маму якої змусили оформити російський паспорт. Якби вона цього не зробила, жінці б відмовили у медичній допомозі під час складних пологів.
А 9-річний Стас, який нарешті повернувся на підконтрольну Україні територію, попри погрози та переслідування з боку вчителів і ФСБ, відмовився виконувати накази. Хлопця намагалися змусити співати гімн росії і брати участь у мілітаризованих заходах.
У своєму повідомленні радниця керівника Офісу президента подякувала команді Save Ukraine та всім партнерам, які зробили цю рятувальну місію можливою.
Нагадуємо, що мати дізналася про долю свого сина від звільнених з полону військових (ВІДЕО).
Фото обкладинки ілюстративне: Freepik