Науковий співробітник Національного університету “Львівська політехніка” Юрій Сухацький розробив енергоощадну технологію очищення водних середовищ від органічних сполук, передає EcoTown із посиланням на Galnet.fm. 

Технологія передбачає очищення водних середовищ насамперед від аренів – бензину, нафталену, антрацену.

Як це працює

“Використовую кавітацію – явище, коли всередині рідини утворюються порожнини, які заповнюються газом, парою або їх сумішшю. Своєрідний електричний струм пропускається через воду і вбиває бактерії завдяки подачі імпульсів тиску, які утворюються в кавітаційних бульбашках”, – пояснює науковець.

Читайте також: В Україні почнуть виготовляти eco-friendly папір з опалого листя

У рідині завжди є розчинені гази або тверді частинки, які виступають центрами зародкоутворення кавітаційних бульбашок, пояснює вчений.

“Ці кавітаційні зародки ростуть з утворенням кавітаційних бульбашок і сплескуються з виділенням великої кількості енергії, яка виділяється у маленьких зонах і супроводжується виникненням високих температур. Внаслідок таких умов відбувається розклад води під дією звуку”, – розповідає Сухацький.

Очищення не тільки природніх водойм

Технологія допомагає очищати не тільки природні водойми, а й рідкофазні відходи промислових підприємств, наголошує Юрій Сухацький.

“Мікродинамічний струменевий кавітатор уже запатентували і плануємо запустити його у промислове виробництво, – каже науковець. – Вже є фірми, які готові впроваджувати нову технологію”.

Планує продовжити детальне дослідження

Для детального дослідження Юрій Сухацький отримав президентський грант, який планує використати для закупки коштовних реактивів для подальших експериментів.

“В Україні систематичних досліджень кавітації мало, тоді як в Індії, Китаї та Німеччині вони дуже популярні, адже окрім очищення води це явище можна використовувати й в енергетиці, – пояснює він. – Наприклад, за кордоном кавітацію використовують для обігріву шкіл, садочків та інших приміщень – різнодинамічні струменеві кавітатори мають досить високий коефіцієнт корисної дії”.

Читайте також: Сумський дослідник винайшов “натуральний рослинний пакет”, який піддається переробці

Що розповідає про менш ефективні методи очищення

Юрій Сухацький зауважує, що фізико-хімічні або біологічні методи очищення води є менш ефективними:

“Мікроорганізми, які використовують для очищення біологічним методом, можуть не витримувати навантаження і вмирати, – пояснює вчений. – Кавітацією ж можна очищати навіть невеликі об’єми, а потім оброблені об’єми використовувати у необробленому середовищі – це економія на устаткуванні і, відповідно, заощадження коштів”.

Як відомо, над дослідженнями кавітаційних явищ на кафедрі хімії і технології неорганічних речовин НУ “Львівська політехніка” працюють уже близько 10 років.

Міський полігон твердих побутових відходів у Рівному почав безкоштовно приймати опале листя для подальшого компостування з використанням каліфорнійських черв’яків. Про це передає UA: Рівне.

Перший безкоштовний прийом опалого листя

Безоплатний прийом листя на цьому полігоні запроваджуємо вперше Раніше за захоронення опалого листя на полігоні доводилось платити – 113 гривень за тонну.

“Таким чином, хочемо, аби ЖЕКи, ОСББ, управлінські компанії та просто рівняни активніше привозили зібрані під деревами органічні відходи, з яких вперше спробуємо робити добриво”, – пояснює Ростислав Кралюк, керівник комунального підприємства міськради “КАТП-1728”, яке є балансоутримувачем звалища.

Як це працюватиме?

Із листя та подрібненої деревини спробують робити біогумус. Наразі вже підготували спеціальний майданчик, де органічну суміш періодично перемішуватимуть. Добриво буде у вигляді посипкового матеріалу, а також рідке для підживлення городини та підсипки квітів зимою проти замерзання. Перший компост планують отримати навесні 2020 року.

Читайте також: Чи можна вплинути на глобальне потепління? Відповідь має український стартап

Державне підприємство “Завод “Арсенал” уперше публічно продемонструвало власну розробку – станцію моніторингу космічного простору “Збруч”, яка була створена на замовлення Державного космічного агентства України. Про це повідомляє Defense Express.

Функції розробки

Станція призначена для виявлення штучних об’єктів – супутників чи космічного сміття, на орбіті Землі. Це дозволяє вираховувати траєкторію падіння уламків, які становлять загрозу для важливих інфраструктурних об’єктів, зокрема атомних електростанцій, сховищ нафти та газу, населених пунктів тощо.

Технічні характеристики

Як розповів генеральний директор “Заводу “Арсенал” Ігор Волощук, станція цифрова, побудована на твердотілих елементах, є трьох координатною, а також вимірює радіальну швидкість. Дальність виявлення об’єктів становить до 650-700 км.

Читайте також: Україна може відновити співпрацю з Бразилією у космічній галузі

“Одна з головних особливостей – можливість “покласти” її горизонтально та дивитися рівно над собою. У світі небагато РЛС такого класу, які можуть так робити. Загалом, це перший етап освоєння підприємством цієї сфери, і наша станція має величезний потенціал для розвитку”, – розповів гендиректор підприємства.

Введено в експлуатацію

Відомо, що розробка вже експлуатується у військах у складі нової астрономічної обсерваторії Національного центру управління та випробувань космічних засобів на Київщині. Військовими вже каталогізовані приблизно 12 тисяч космічних об’єктів за якими ведеться спостереження та здійснюється контроль.

Нагадаємо, що в Україні створили автоматичний гранатомет за стандартами НАТО.

Президенти України та Бразилії обговорили можливість відновлення співпраці у космічній галузі, передає пресслужба Офісу президента.

Під час зустрічі у Японії було запропоновано перезапустити спільний україно-бразильський проєкт з використання космодрому “Алкантара”.

Як відомо, у 2003 році Україна та Бразилія підписали угоду про співпрацю, в межах якої українські ракети-носії “Циклон-4” використовувалися на бразильському космодромі “Алкантара”. У 2015 році це договір Бразилія розірвала в односторонньому порядку.

Нагадаємо, що в Україні будуватимуть космодром.

Шість українських стартапів, які обрали під час Ukraine Tech Day, представлятимуть Україну на наймасштабнішій виставці електроніки CES 2020. Про це повідомляється на сторінці UVCA в Facebook.

Хто представить Україну

Effa – перша в світі екологічна зубна щітка, виготовлена з паперу та екологічно чистих матеріалів.

Читайте також: Український стартап знайшов спосіб урятувати світ від пластику

UATAG – cкляний ідентифікатор підробок.

Mosquito Control Ltd -українська інженерна компанія, яка розробляє новий інноваційний пристрій для управління комарами.

Читайте також: Українці створили гаджет, який нищить виключно комарів-самок

CamTouch – пристрій, що дозволяє перетворити будь-який проектор чи монітор на інтерактивну дошку, якою можна керувати за допомогою спеціальних стилусів.

Читайте також: Винаходом хлопця з Луганщини зацікавилися у Microsoft

EdPro.Amperia – конструктор для проведення лабораторних робіт з електрики в школах.

Bicovery – empowering people living with Bipolar Disorder- рішення на основі машинного навчання, яке відстежує емоційний та фізичний стан людей, які живуть з біполярним розладом.

Довідково про виставку

З 7 по 10 січня 2020 року у Лас-Вегасі пройде виставка споживчої електроніки CES 2020. Цього року організаторами українського павільйону стали Українська асоціація венчурного і приватного капіталу (UVCA) та некомерційна організація CRDF Global.

Уявіть, що газ, який є однією з головних причин посилення парникового ефекту, можна було би просто “видалити” з повітря? Звучить як сюжет з фантастичного фільму. Але ні, це технологія ідея українського стартапу Сarbominer.

Саме Carbominer переміг в національному фіналі “зелених” ідей і тепер їде в Амстердам на найбільший в світі конкурс кліматичних стартапів ClimateLaunchpad.

Його співзасновник Микола Осейко розповів:

• хто готовий купувати у Carbominer вуглекислий газ;
• чому український CO2 буде дешевше, ніж у конкурентів;
• як видобуток CO2 в промислових масштабах допоможе якщо не запобігти глобальному потеплінню, то призупинити його.

Як партнер HR-компанії заснував кліматичний стартап?

Насправді, вийшло все випадково. Наприкінці зими у домашній розмові якось перетнулися дві теми: що сучасні діти частіше хворіють, ніж хворіли ми в їхньому віці, і що вже в цьому році в Києві в районі проспекту Перемоги рівень СО2 був вищий за 600 ppm (parts per million – одиниця вимірювання концентрації або інших величин у мільйонних частках). Тоді-то я і подумав, що можливо зробити пристрій, який би знижував рівень СО2 в кімнаті або квартирі. Але виникло наступне питання – так що далі, дітей під замком тримати? З цього все і почалося.

У мене не було сумнівів в тому, що, в принципі, видобувати CO2 безпосередньо з повітря можливо, так як це вже роблять кілька стартапів – у США, у Канаді і у Швейцарії. Питання було лише в тому, щоб зробити це ефективніше, ніж вони. Через деякий час рішення було знайдене і вже в березні-квітні ми провели перші зустрічі з керівниками великих тепличних комбінатів. Ми побачили позитивне ставлення до нашої ідеї, і стало ясно, що проектом варто займатися.

Зараз в команді нас троє: Михайло Бик, який займається удосконаленням технології, Вікторія Осейко – моя дочка і головний маркетолог проекту, і я – працюю над залученням інвестицій та шукаю партнерів.

 Як виглядає робота Carbominer? 

Наразі ми розроблюємо промислову установку. Деталей конструкції я розповісти не можу, але для загального уявлення вона буде розміром зі стандартний двадцятифутовий контейнер для вантажних перевезень. 

Наші установки компактні – вони можуть розміщуватися прямо поруч з теплицями. Це дозволить виключити витрати на зрідження, транспортування і зберігання, так як видобутий нами газ просто подається в теплицю. Відсутність цих витрат дає нам додаткову конкурентну перевагу.

Секретна зброя для конкурентів

Технологія видобутку вуглекислого газу, що лежить в основі Carbominer, саме зараз патентується. Але скажу, що наш газ буде дешевшим, ніж у конкурентів. 

Технологія заводу Climeworks, нашого найближчого конкурента зі Швейцарії, побудована на циклічному процесі. А це неминуче призводить до високої собівартості CO2. 

У нашому випадку використовується енергоефективний безперервний процес, що забезпечує набагато меншу собівартість, ніж наразі змогли отримати конкуренти. При цьому, їхня технологія передбачає використання лише дуже великих машин – фактично, йдеться про заводи. На противагу наших компактних станцій.

Від кімнатного устаткування до заводів

Наша технологія добре масштабується і дозволяє створювати установки будь-якого розміру – від кімнатних до масштабів великого заводу. Але на сьогодні у нас є конкретна мета – створення промислового прототипу на 500 тон СО2 на рік. Це буде установка розміром із стандартний контейнер, але вона буде в змозі обслужити теплицю площею 5 га. Ми плануємо запустити її в експлуатацію в квітні 2020 року.

Залежно від типу вирощуваних культур, збільшення концентрації СО2 до 800-1200 ppm (тобто приблизно удвічі-втричі від поточного рівня в атмосфері) призводить до прискорення росту рослин на 25-50%. Для власників теплиць це дуже серйозно, бо безпосередньо веде до збільшення продажів і зростання прибутку.

Спершу ми розвивали проект на власні кошти, але вже влітку задумалися про залучення зовнішнього фінансування і подали перші заявки у кілька акселераторів, а також на конкурс бізнес-ідей ClimateLaunchpad. Де і виграли національний етап, отримавши можливість презентувати проект на всесвітньому етапі конкурсу в Амстердамі.

Для кого працюватимуть, крім теплиць?

Вуглекислий газ потрібен у багатьох сферах діяльності, окрім агробізнесу: це і сучасне нафто- та газовидобування, і засоби пожежогасіння,  і харчова промисловість (газовані напої, упаковка продуктів), і зварювальне виробництво. І, звичайно ж, не можна не згадати про трильйонний ринок з виробництва синтетичного палива: це, між нами, головна мета для всіх стартапів нашого сегменту.

Увійти в десятку кращих кліматичних стартапів світу

Звичайно ж, самої лише ідеї для перемоги в національному фіналі конкурсу «зелених» бізнес-ідей ClimateLaunchpad недостатньо, щоб завоювати лідерство. Так, до моменту національного фіналу у нас вже був готовий працюючий лабораторний прототип і ми вже проходили програму акселерації в Фінляндії.

Важлива частина успіху – це підготовка. Під час програми ClimateLaunchpad від громадської організації Greencubator нас вчили, як зачепити слухача, як максимально просто пояснити ідею і customer value proposition. Це були дуже корисні два місяці, за які ми змогли прокачати і себе, і свій проект. Можу з упевненістю радити участь всім, у кого є кліматична бізнес-ідея.

Перемога в фіналі – велика радість для нас, але ще і велика відповідальність, тому що тепер ми зобов’язані гідно представити Україну в гранд фіналі 14-15 листопада.

Ми ставимо перед собою мету увійти в десятку кращих стартапів і вважаємо, що нам це під силу. Успіх в Амстердамі, насамперед, дасть нові контакти з інвесторами, а це саме те, що нам сьогодні потрібно.