Суспільство
В Україні створили благодійну платформу на підтримку Музею Голодомору
В Україні презентували краудфандингову платформу «Зерна правди» на підтримку створення в Україні Музею Голодомору.
Це міжнародний проєкт зі збору благодійних внесків для втілення проєкту основної експозиції Музею Голодомору, будівництво якого розпочалося після Революції Гідності, повідомляє Укрінформ.
Платформу «Зерна правди» розробила команда Міжнародного фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору спільно з українською IT-компанією – SoftServe. Вона дає змогу кожному, незалежно від фінансової спроможності, соціального статусу, рівня публічності, стати благодійником Музею Голодомору.
Читайте також: Стрічка про український голодомор «Ціна правди» потрапила до кращих у світі фільмів 2020 року
Зазначається, що в основі платформи «Зерна правди» (zernapravdy.org) закладено філософію вшанування кожної з мільйонів жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років. Кожна віртуальна зернина персональна, кожен благодійний внесок відкриває одну зернину з іменем жертви Голодомору з Мартиролога, складеного у 2008-2010 роках у рамках унікального проєкту «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні».
Для того, щоб зробити внесок на платформі «Зерна правди», треба зайти на сайт zernapravdy.org, натиснути кнопку «Зробити внесок», вибрати суму пожертви та заповнити відповідну форму.
Читайте також: У Києві з’явиться провулок Гарета Джонса: які нові назви отримала столиця
Нагадаємо, що в листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
Фото: 112.ua
Суспільство
На полігоні Ягорлик завершились підсумкові тактичні навчання підрозділів протиповітряної оборони Повітряних Сил та Сухопутних військ.
Про це пише Армія Інформ.
Дивізіони С-300ПС/ПТ, Бук-М1, С-125М1 та Оса-АКМ зі всієї України успішно відстрілялись, знищили повітряні цілі і повернулися до пунктів постійної дислокації.
За легендою навчань, створене угруповання військ ППО обороняло важливі державні об’єкти від ворожих ракетних ударів та авіанальотів.
Так, на початку навчання українські винищувачі Су-27 і МіГ-29 та штурмовики Су-25 «підігравали» підрозділам зенітних ракетних та радіотехнічних військ, виконуючи польоти в ролі контрольних цілей для засобів ППО.
Читайте також: «В крані – іржава вода». Як на Донбасі екоактивісти взялися досліджувати стан водойм
Після тренувальних днів із заліковими імітаційними пусками, розрахунки почали реальні бойові стрільби по повітряних мішенях.
Першими відстрілялися розрахунки зенітних ракетних комплексів малого радіусу ураження С-125 М1 та «Оса-АКМ». Їхніми цілями були малорозмірні літальні апарати – ворожі безпілотники, що виконували розвідувальну місію наших позицій.
Імітували БПЛА противника — ВР-2 «Стриж» та освітлювальні артилерійські снаряди. Далі в протиповітряний бій вступили «Буки» і «С-300».
Цьогоріч їхня робота здебільшого була спрямована на відбиття ракетного удару. Повітряними мішенями, що імітували політ крилатих ракет, виступили БПЛА ВР-3 «Рейс».
Читайте також: Дорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття
Керівники навчань подбали про високу інтенсивність завдань і максимальне наближення до реальних бойових умов.
Оперативна обстановка змінювалась щодесять хвилин. Постійно змінювались і бойові завдання, і підрозділи, які мали їх виконати.
Читайте також: Вистави для малюків та гра одного актора. П’ять незвичних українських театрів
Це сприяло динамічності навчань та тримало в напрузі розрахунки. Ракетникам часто доводилося імпровізувати, знаходити нестандартні рішення, аби відбити повітряний напад ворога.
Загалом розрахунки здійснили понад тридцять пусків зенітних керованих ракет по повітряних цілях.
Під час навчань також показала свою ефективність система мобільних командних пунктів.
Їхня робота була організована відповідно до концепції розподілених пунктів управління за прикладом досвіду держав-членів НАТО.
Нагадаємо, на Херсонщині військові провели імітаційні стрільби з безпілотника «Стриж».
Як ми повідомляли раніше, винищувачі України відпрацювали пуски керованих ракет Р-73.
Усі фото: armyinform.com.ua.
Суспільство
У селищі Любашівка на Одещині встановлено рекорд України в категорії – там виклали найбільшу мапу України з ковбасної нарізки.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці місцевої громади.
Рекорд зафіксували під час фестивалю “Любашівка — столиця української ковбаси”.
За інформацією, гості фестивалю змогли купити не тільки ковбасні вироби, а й сало, хліб, а також різні солодощі.
Увечері в селищі була дискотеки, фаєр-шоу, інші заходи, які тривали до пізньої ночі.
Нагадаємо, на Харківщині встановили рекорд України із пересвисту на свищиках.
Читайте також: «Лавандовий кум» у квітах і «П’яний кум» у вині: на Житомирщині сироварня створює унікальні сири
Як ми повідомляли раніше, на Івано-Франківщині встановили два ягідні рекорди.
Усі фото: фейсбук-сторінка Любашівська селищна територіальна громада.
Суспільство
В Україні презентували електронну версію «Довідника безбар’єрності».
Про це повідомили у пресслужбі глави держави.
Зазначається, що посібник покликаний зафіксувати нові норми безбар’єрної мови та стати гідом з коректного спілкування.
Дружина Президента закликала представників ЗМІ стати амбасадорами проєкту, відзначивши, що завдяки зусиллям та впливу медіа у суспільстві починаються видимі зміни.
Читайте також: Дивовижна історія незрячого масажиста, який не бачить світ, але бачить ціль (ВІДЕО)
«Довідник безбар’єрності» – це проєкт з відкритим кодом, доступний для використання та цитування, який також можна доповнювати. Над ним працювали правозахисники, психологи, батьки, які виховують дітей з інвалідністю, українські та міжнародні експерти. Посібник доступний за посиланням.
Ілюстраторкою виступила художниця Ольга Дегтярьова.
«Мені хотілося, щоб ілюстрації однаково розуміли всі, і щоб вони відгукувалися в серці кожного. У них також присутній незримий заклик: подивіться на те, що нас оточує, по-іншому», – сказала вона.
Упорядниця довідника журналістка Тетяна Касьян наголосила, що він давно є необхідністю для всіх людей, особливо для тих, хто працює в комунікаціях.
Крім того, на заході анонсували вихід друкованої версії «Довідника безбар’єрності» з елементами шрифту Брайля. Він запланований на березень 2022 року.
Читайте також: Вистави для малюків та гра одного актора. П’ять незвичних українських театрів
Нагадаємо, у Миколаєві запрацював перший бібліотечний інклюзивний центр.
Як ми повідомляли раніше, на Донеччині відкрили оновлений інклюзивно-ресурсний центр.
Головне фото: president.gov.ua.