

Технології
В Україні проектуватимуть енергоефективні висотки
У проєкті нових ДНБ пропонується ввести норму щодо проєктування висоток з класом енергоефективності не нижчим «В» відповідно до європейського законодавства. Це дозволить до 40% економити на енергоресурсах, повідомляє Урядовий портал.
“Сьогодні у чинних нормах щодо проектування висотних будинків містяться застарілі вимоги до їх енергоефективності і розрахунки здійснюються не за європейською системою енергозбереження. Через це енерговитрати на утримання таких будинків часто не контролюються. Тому під час розроблення нових ДБН ми хочемо повністю переглянути і оновити вимоги, щоб усі висотні будівлі в Україні, як і інші споруди, проектувалися енергоефективними за всіма європейськими сучасними технологіями”, – зазначив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Він нагадав, що 23 липня 2018 року вступив в дію новий закон щодо енергоефективності будівель, який впровадив європейські вимоги до енергозбереження, увівши класи енергоефективності будівель від A до G.
Читайте також: У Вінниці зведуть унікальну енергоефективну багатоповерхівку
Відтак, згідно з проектом нових ДБН, теплотехнічні показники висотних будинків визначаються відповідно до класу енергетичної ефективності не нижче В згідно з ДБН «Теплова ізоляція будівель».
При цьому системи внутрішнього теплопостачання висотних будинків необхідно ділити на зони по висоті будинку. Системи теплопостачання та опалення необхідно передбачати окремими для приміщень, розташованих у межах одного протипожежного відсіку. Для вбудованих приміщень необхідно передбачати окрему систему опалення.
Читайте також: ЄС виділив на енергоефективність України 54 мільйони євро
Державні будівельні норми (ДБН) – обов’язкові до виконання нормативні акти, які використовуються під час проектування нових та реконструкції існуючих будівель, кварталів, мікрорайонів відповідно до їх призначення.
Нагадаємо, що нові ДБН «Висотні будинки і комплекси» розробляється ДП «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва».
Технології

У Данії організують виробництво українського озброєння. Лист про наміри підписали міністри оборони сторін-партнерок.
Про це повідомив Рустем Умєров.
Міністр оборони України називає цю домовленість першим кроком у реалізації ініціативи Build with Ukraine, роботу над якою розпочали на попередній зустрічі у форматі «Рамштайн».
Умєров нагадав, що Данія вже виділила 500 мільйонів крон для запуску українського оборонного виробництва на своїй території. Усі потужності, створені в межах проєкту, працюватимуть на зміцнення українських Сил оборони — наголосив міністр.
«Це — стратегічний крок, який посилює нашу спільну обороноздатність, зміцнює ланцюги постачання, створює нові можливості для обміну технологіями та інтеграції наших оборонних секторів», — зазначив Рустем Умєров та подякував Данії за довіру й готовність розвивати партнерство.
Нагадуємо, що Нідерланди виділяють 175 мільйонів євро на ППО та дрони для України.
Раніше ми писали, що Україна та Велика Британія запускають спільне виробництво дронів.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Рустема Умєрова
Технології

Підрозділи дронів-перехоплювачів отримали власну альтернативу західним радіолокаційним станціям. В Україні запустили серійне виробництво тактичних РЛС для виявлення ворожих безпілотників.
Про це в інтерв’ю «Оборонці» повідомив консультант фонду «Повернись живим» Тарас Тимочко.
Раніше українські військові активно використовували західні ізраїльські мобільні систем. Завдяки ним захисники виявляли цілі біля лінії фронту. Але попит на постачання іноземних радарів був постійним, і українські підрозділи не могли повністю закрити потребу.
Читайте також: У ЗСУ працюватимуть з новим українським роботом DODGER для евакуації та мінування
«Військові дуже хвалять. Черга на отримання моделі з одного вітчизняного заводу вже становить 13 місяців. Ще пів року тому черга становила 6 місяців. Тобто нашому виробнику не вистачає масштабування. Запити зростають, а спроможність виробництва за ним не встигає», — розповідає Тарас Тимочко.
За його словами, українські та іноземні тактичні радари мають певні відмінності. Узразки західного виробництва закладений більший радіус роботи, вони можуть виявляти об’єкти на відстані понад десять кілометрів.
Натомість, українська технологія простіша та стабільніша в застосуванні операторами перехоплювачів, оскільки її розробили саме під задачі перехоплення безпілотників. Як зазначає консультант Тимочко, це вигідно вирізняє їх на фоні складніших в освоєнні західних радарів, які мають багато налаштувань та режимів роботи.
Нагадуємо, що Норвегія інвестує $580 млн у розробку та виробництво морських дронів в Україні.
Фото обкладинки: Ievos Budzeikaitės
Технології

Opendatabot створив на базі штучного інтелекту інструмент, який генерує стисле резюме судових документів. Зареєстровані користувачі можуть отримати виклад та основні деталі справи за кілька секунд. Також програма спрощує написані юридичною мовою тексти.
Про це повідомили в пресслужбі компанії.
Як допомагає «Бабуся»
ШІ-помічник аналізує судову справу та видає резюме за лічені секунди. Інструмент доступний у сервісі пошуку судових рішень «Бабуся». Для цього потрібно перейти на будь-який судовий документ та обрати розділ «ШІ-аналіз судового документа». Функція доступна всім зареєстрованим користувачам.
У стислому викладі є інформація про:
- сторони;
- суть справи;
- фактичні обставини;
- правові питання;
- позиції сторін;
- розгляд справи;
- мотивацію та рішення суду тощо.
Читайте також: На Закарпатті військовому створили два протези для ніг на 3D-принтері
Практичне застосування ШІ-помічниці
За словами розробників, у першу чергу, сервіс стане в пригоді юристам та іншим правникам, а також журналістам, які працюють з судовою статистикою.
«Сервіс «Бабуся» не просто економить час завдяки швидкому доступу до рішень (на відміну від державного реєстру), а й революціонізує аналіз документів. Це справжній прорив для презентації справи клієнту. За лічені секунди система аналізує десятки сторінок тексту й надає структуроване резюме: учасники справи, суть спору, ключові факти, правові питання, мотивацію суду та підсумкове рішення. Замість годин читання — хвилини розуміння», — коментує Денис Лихопьок, адвокат, арбітражний керуючий, член кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих.
Як повідомила команда сервісу, вони продовжують працювати над тим, щоб юридичні справи й дані стали зрозумілішими для українців. Для цього ресурси постійно оновлюють згідно з популярними запитами користувачів.
Нагадуємо, що в Сумах науковці створили 3D-моделі зруйнованих обстрілами архітектурних пам’яток.
Фото обкладинки: сайт Opendatabot