Суспільство
В Україні презентували перший посібник з безбар’єрного проєктування міст
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
В Україні презентували Альбом безбар’єрних рішень – перший посібник з безбар’єрного проєктування міст для архітекторів.
Про це ШоТам повідомила команда урбан-бюро Big City Lab.
Альбом безбар’єрних рішень – практичний посібник для архітекторів, який на прикладах ілюструє, як міське середовище може бути дружнім до різних користувачів. Автори враховують потреби різних людей: зокрема й людей з порушеннями здоров’я чи травмами, дорослих з маленькими дітьми, літніх, людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
«Наша команда дослідила основні проблеми доступності міст та зібрала рекомендації для їх вирішення. Презентуючи Альбом безбар’єрних рішень, ми ділимось цими підказками з усіма, хто опікується рівнем якості реалізації публічних просторів. Адже безбар’єрність під час війни – це й питання безпеки, створення умов для тих, хто тікає від війни, та реабілітації тих, хто повертається із зони бойових дій. Міста повинні приймати усіх, а не ставати перешкодами на їх шлях», – зазначила СЕО Big City Lab Вікторія Тітова.
Адаптація до воєнного часу
Посібник адаптували до воєнного часу, і додали рекомендації, що враховують безпекові потреби: там можна знайти поради, що стосуються дверей для евакуації, світломаскування та обладнання шпиталів та штабів, встановлення стел екстреної допомоги, місця для гуртування громади під час вимкнення електроенергії чи газу, кімнат сенсорного розвантаження для тих, хто має чутливість до світла та звуків, облаштування прихистків для ВПО та відповіді на інші актуальні теми.
Універсальні та безбар’єрні рішення
В Альбомі не лише представлені рішення із схемами та замірами для проєктування — там простими словами пояснюють, які нюанси потрібно враховувати для різних людей, та як адаптувати простір для них. Адже проєктувальникам потрібно розуміти людське різноманіття, щоби створити справді комфортний простір. Щоб зібрати цю інформацію, команда провела консультації з багатьма вузькопрофільними фахівцями, науковцями, та представниками маломобільних груп населення.
Альбом складається з чотирьох розділів: із рекомендаціями для ґанків та подвір’їв, вулиць, та громадських просторів і громадських будівель. Використовуючи цінності універсального дизайну, автори зібрали у посібнику універсальні – кращі рішення для нового будівництва, адаптаційні – за неможливості зробити ідеально, та описують бар’єрні – небезпечні рішення із реальними прикладами київських локацій.
Ознайомитися та завантажити Альбом можна за цим посиланням.
Альбом безбар’єрних рішень створюється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Проєкт реалізується громадською організацією Безбар’єрність спільно з Мінрегіон у рамках проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії. Розробником Альбому безбар’єрних рішень виступає урбан-бюро Big City Lab.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Україна повернула на батьківщину сімох дітей із Херсонської області, яких силоміць вивезла російська окупаційна влада у жовтні 2022 року.
Про це повідомили у пресслужбі Херсонської обласної військової адміністрації.
«Семеро дітей із Херсонщини, що майже пів року були в розлуці з рідними, нарешті прибули на свою землю, звільнену від ворога. Ще в жовтні минулого року загарбники примусово відправили маленьких українців у Євпаторію, нібито на “оздоровлення” у дитячий табір», — йдеться у повідомленні.
Як зазначено, дітей вдалося повернути завдяки зусиллям волонтерів БФ Save Ukraine.
Читайте також: Навіщо продавати державні порти? А заводи? Хіба це не зрада? 15 наївних питань про приватизацію. Відповідає ФДМУ
Нагадаємо, кілька днів тому до України повернули 18 дітей, яких росіяни вивезли з окупованих територій до Криму та РФ.
Фото: t.me/khersonskaODA.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Німеччина передала новий пакет допомоги для України, до якого увійшли три інженерні танки Dachs.
Про це йдеться на сайті уряду Німеччини.
За інформацією, Україна також отримала 70 кулеметів M-G3 для танків Leopard 2, БМП Marder та Dachs.
Окрім того, Берлін передав нашим захисникам 30 датчиків для виявлення ворожих дронів та необхідні запчастини.
Читайте також: Не «село», а простір для можливостей. Як змінити громаду своїми руками? Три приклади з Бобрицької ТГ на Черкащині
Нагадаємо, Німеччина передала Україні 9 броньованих мостоукладачів Biber.
Окрім того, Фінляндія передасть Україні три танки Leopard 2.
Раніше ми повідомляли, що німецький концерн Rheinmetall планує побудувати в Україні танковий завод.
Фото: wikimedia.org.
Суспільство
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Астамур Гумба не мав українського громадянства, але вважав себе українцем. І віддав своє життя за свободу землі, яку вважав рідною. Як Український ветеранський фонд допоміг батькам Астамура підхопити боротьбу сина, але вже на інформаційному фронті, розповідає ШоТам.
Молодий абхаз віддав своє життя за Україну, яку вважав рідною, а його мати створила відеостудію, щоб розповідати правду про війну.
Астамур Гумба народився в Сухумі в Абхазії в 1989 році. Коли йому було три роки, російські війська окупували рідне місто.
Три роки, які він прожив у Сухумі, — це були роки воєнного життя: не було світла, води, газу. Було дуже проблематично купити їжу, яка потрібна саме для малюка. Поряд із лінією зіткнення стріляли танки, гранатомети, стріляли з калашникова, — Наталія Гумба (Іщенко), мати Астамура Гумби.
Наталія з сином евакуювалася на історичну Батьківщину – в Україну. Але через 30 років російська агресія сягнула і Києва.
Читайте також: Фортеця Бахмут, підбиті флагмани та вільний Херсон. 15 головних досягнень ЗСУ за рік повномасштабної війни
«Зранку 24 лютого перша емоція, яка в мене була, – це злість. Я дуже розізлилася, що сюди прийшли ті, які хотіли вбити мене і мою родину 30 років тому за тисячі кілометрів звідси», — Наталія Гумба (Іщенко), мати Астамура Гумби.
Астамур не мав українського громадянства, але пішов на фронт добровольцем. Його не зупинили ані слабкий зір, ані відсутність військового досвіду.
Позиція його була однозначна: Київ – це моє місто, я маю його захищати. Україна – це моя країна. Я більше не буду нікуди бігти. В нього не було громадянства, але виявилося, що його формально немає, а психологічно він вважав себе громадянином України. Це, напевно, ключовий момент, — Наталія Гумба (Іщенко), мати Астамура Гумби.
Батальйон Астамура воював спочатку на Київщині, потім рушив на східний фронт. Астамур Гумба загинув 28 червня 2022 року під Харковом.
Віддав своє життя за землю, яку вважав рідною. Подвиг сина надихнув Наталію ще міцніше тримати інформаційний фронт, адже Наталія та її чоловік Сергій – професійні журналісти.
У пам’ять про Астамура вони заснували продакшен-студію Goomba. Студія висвітлюватиме події в Україні та знімати відео про ЗСУ.
Завдяки фінансуванню Українського ветеранського фонду пройшли навчання та купили техніку.
«Що мені дав цей грант? Це дві складові. По-перше, це фактично інвестиція в розвиток бізнесу. Але не можу не сказати і про іншу складову цього проєкту ВАРТО. Я навіть не знаю, яка важливіша у цьому проєкті… Це – моральна підтримка», — Наталія Гумба (Іщенко), мати Астамура Гумби.
У студії Goomba багато планів: репортажі та історії українських героїв. Але найбільша мрія – зняти художній фільм про 130-й батальйон. І його бійця Астамура Гумбу – абхаза з українською душею.
Нагадаємо, українець вибрався з полону і дав свідчення в Гаазі проти окупантів.
Також ШоТам розповідав, як незламний отець Тихон із Мар’їнки після полону дивом зцілився і молиться за Перемогу.
Як створити рекламу, яку любитимуть? Кейс агенції Bickerstaff.369, яка перейменувала «Галичину» на «Донбас» і «Крим»
Минулого літа український бренд «Галичина» запустив креативну кампанію, перейменувавши свою продукцію на честь історичних регіонів...
У захваті навіть Клопотенко. Львівська «Майстерня мрії» створює чай і допомагає молоді з аутизмом. Як це працює
«Майстерня мрії» – так називається і соціальне підприємство, що виготовляє трав’яні чаї, і громадська організація,...
Хто створює робочі місця для ВІЛ-позитивних та колишніх ув’язнених? Кейс майстерні «Оверсайз», що шиє форму для ЗСУ
Ким можуть працювати ВІЛ-позитивні люди та колишні ув’язнені? Насправді будь-ким. Це доводить соціальне швейне підприємство...
«Це ніби детектив, але з кількома сюжетами». Як дослідити історію своєї родини? Розповідає генеалог Ігор Розкладай
Ким були ваші прадіди та прабабусі? А якщо зануритися в історію родини ще глибше та...
