Суспільство
В Україні будуть пекти “енергоефективний” хліб
В Україні створили пілотну Мережу енергоефективних хлібопекарів. Керівники 12 хлібопекарських підприємств з різних регіонів України підписали сьогодні в Києві відповідний меморандум, пише Укрінформ.
Навіщо це потрібно?
Створення Мережі енергоефективних хлібопекарів має допомогти знизити викиди СО2 в атмосферу, а також зменшити видатки підприємств на енергоносії і, як наслідок, збільшити прибуток компаній.
Читайте також: На Черкащині відкрили завод із виробництва борошна
“Наше завдання – через підвищення ставки оподаткування СО2 змусити вітчизняний бізнес менше споживати енергетичних ресурсів. У нас ці ставки найменші в світі. Наприклад, Данія, Бельгія, Німеччина, Швеція мають ставку податку від 30 до 120 євро за викид тонни СО2. У Польщі – 1 євро, а в Україні – взагалі 10 копійок. Минулого року при внесенні змін до бюджету ставки на СО2 підняли. Ці гроші підуть до державного бюджету”, – зазначили у Держенергоефективності.
У найближчих планах – перерозподіляти ці кошти на фінансування проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності у промисловості.
Як це реалізують?
Директор проекту “Консультування підприємств щодо енергоефективності” Рікардо Кюльхайм розповів, що Мережа енергоефективних хлібопекарів – перша в Україні галузева мережа такого спрямування.
Читайте також: Одеситка винайшла хліб для схуднення
“Ініціатива створення системи енергоефективних мереж в Україні належала Міністерству економічного розвитку і торгівлі України. Це великий сигнал, що український уряд робить конкретні кроки для покращення ситуації з енергоефективністю в промисловості. Трохи більше року тому ми зробили оголошення про проект, і було дуже багато компаній, які бажали взяти участь. Але ми вирішили насамперед зосередитися на секторі хлібопекарської промисловості”, – сказав Кюльхайм.
Він повідомив, що з вересня 2018 року було розпочато процес аудиту на підприємствах – учасниках Мережі.
Читайте також: Новий хлібзавод під Києвом вироблятиме продукцію для Євросоюзу
“Спочатку будуть проведені аудити, а потім будуть визначені заходи, які потрібно буде впровадити, щоб досягти найкращої енергоефективності. Також, члени мережі можуть вчитися одне в одного, як найкраще впроваджувати енергоефективність”, – наголосив експерт.
Хто стане енергоефективним?
Серед підприємств, які підписали меморандум про створення Мережі енергоефективних хлібопекарів, – такі відомі бренди як “Київхліб”, БКК, “Хлібодар”, “Наша булочка”, “Козятинхліб”, “Твій хліб”, “Хліб Токмака” та інші великі і малі хлібопекарські підприємства України.
Читайте також: Експорт українського зерна збільшиться цьогоріч
Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Володимир Череда зазначив, що вартість енергоносіїв становить від 2 до 9% у ціні продукції, що у грошовому виразі подекуди сягає 10 млн грн на місяць. Тож зниження видатків на енергоносії на 2-2,5% може дати відчутний економічний ефект і значно збільшити прибутки компанії.
Такі мережі успішно діють у Німеччині. зазначається, що капіталовладення в 1 млн євро в енергоефективність дало можливість скоротити річні витрати на 500 млн євро. В середньому капіталовкладення окуповуються протягом 2 років. При цьому підприємствам вдається не лише запобігти шкоді для навколишнього середовища від викидів парникових газів, а й знизити залежність країни від імпорту енергоносіїв та собівартість продукції.
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Навколо — вибухи, а вдома — весна: подружжя з Сумщини вирощує тюльпани на другому поверсі будинку
Коли втрачаєш роботу під час війни, а навколо — вибухи, сирени й постійна тривога, то...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...
Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу братів з Харкова
Вони ще й хрусткі!Ага, пахнуть сиром!Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає....