Суспільство
Експорт українського зерна збільшиться цьогоріч
Експорт зерна сягне 49 млн тонн у маркетинговому сезоні 2018/2019, повідомляють у прес-службі Мінагрополітики.
Це питання обговорювалося під час 8-го Форуму швидкого реагування AMIS у Женеві (Швейцарія) 25 лютого.
Що таке AMIS?
Система інформаційного забезпечення ринків сільськогосподарської продукції (AMIS) є міжвідомчою платформою щодо підвищення прозорості інформації про ринки продовольчих товарів і поліпшення координації політичних заходів у період кризи. Система спрямована на збір, аналіз та розповсюдження інформації про національні та міжнародні ринки сільськогосподарської продукції; політику розвитку сільського господарства та сільської місцевості; міжнародні ринкові умови; потенціал країн – виробників сільськогосподарської продукції. Дослідження ринків, підготовка даних та прогнозування здійснюються за чотирма основними напрямками: пшениця, кукурудза, рис та соя.
Читайте також: Торік в Україні зросли потужності зі зберігання зернових
Як зауважила заступниця міністра аграрної політики та продовольства України, система інформаційного забезпечення ринків сільськогосподарської продукції (AMIS) упродовж багатьох років залишається провідною інституцією, націленою на підвищення прозорості та передбачуваності світового ринку зерна в контексті забезпечення світової продовольчої безпеки.
“Важливим є відкритий діалог та обмін інформацією між ключовими гравцями зернового ринку. Україна, у свою чергу, залишається стабільним, надійним партнером і експортером сільськогосподарської продукції. У цьому маркетинговому році ми очікуємо, що експорт зерна з України досягне позначки 49 млн тонн”, – наголошує чиновниця.
Нагадаємо, на Форумі у Женеві обговорювалися короткострокові перспективи та 5-річні прогнози розвитку світового ринку зерна. Окремо розглядалось питання переоцінки історичних показників виробництва зернових культур у Китаї і наслідків для оцінок світових запасів та використання на корми.
Суспільство
Суспільство
Суспільство
Верховна Рада у другому читанні ухвалила євроінтеграційний законопроєкт №10177 про індивідуальні освітні траєкторії та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті. Його підтримали 306 депутатів.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Адаптуємо українську освіту до європейських стандартів. У топових ЗВО Європи студенти навчаються саме за такою системою. Дякую народним депутатам за підтримку!» — наголосив міністр.
Як зазначають у Мінцифри, студенти зможуть самі формувати освітню траєкторію, регулюватимуть темп і тривалість навчання, а також, за потреби, зможуть змінити спеціальність після року чи півтора навчання.
Федоров пояснив, що, коли студент не визначився з конкретною спеціальністю, то зможе вступити на міждисциплінарну програму, наприклад, «Соціальні науки». У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія. Після року-півтора студент сам обиратиме вже конкретну спеціальність і продовжить вивчати саме її.
Читайте також: Велика Британія оголосила про найбільший в історії пакет військової допомоги Україні
Водночас міністр освіти і науки Оксен Лісовий зауважив, що закон посилює автономію університетів. Так, заклади зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення компетентностей, встановлених стандартом з нерегульованих спеціальностей.
«Стандарти вищої освіти оновлюватимуться впродовж наступних місяців, що вже давно на часі. А в цих стандартах з’явиться більше вибірковості, що зрештою збільшить конкуренцію в університетах — кращі викладачі з інноваційними курсами отримають більше можливостей, а студенти — вищу якість», — зауважив очільник МОН.
Тим часом для регульованих, таких як право, медицина чи правоохоронна діяльність, детально визначать вимоги до компетентностей та результатів навчання. Для цих сфер передбачені державні кваліфікаційні іспити.
Нагадаємо, в Україні є Коаліція ветеранських просторів.
Фото: Оксен Лісовий