В Україні 34 виші розпочали підготовку енергоаудиторів

В Україні стартувала програма з підготовки енергоаудиторів на базі вищих навчальних закладів. До неї приєдналися 34 виші в усіх регіонах, повідомляє Укрінформ.

“Починається масштабний проект підготовки енергоаудиторів в Україні. В 2017 році були підписані два дуже важливі закони – закон про Фонд енергоефективності та закон про енергоефективність будівель”, – йдеться у повідомленні.

Навіщо нам аудитори?

Аудитори будуть проводити енергетичну сертифікацію будівель. Такі сертифікати знадобляться, якщо будинок буде отримувати державну допомогу на енергомодернізацію, наприклад, “теплий” кредит.

Для того, щоб отримати сертифікат, замовник повинен вибрати енергоаудитора в базі даних фахівців. Після цього укладається договір, і аудитор проводить перевірку будинку, визначає його ефективність і пропонує заходи для зменшення споживання енергії і платежів за комунальні послуги.

Читайте також: В Україні з’явилися перші п’ять сертифікованих енергоаудиторів

За результатами цього аудиту складається сертифікат, який отримує будинок. Згодом Держенергоефективності вносить його в свою базу даних і перевіряє якість цього документа.

Читайте також: 30 ОТГ отримали обладнання для енергоаудиту будівель

Сертифікат містить загальну інформацію про будівлю і його характеристики, клас енергетичної ефективності, дані про викиди парникових газів і споживання первинної енергії.

Чому це важливо?

Саме від компетентності майбутніх енергоаудиторів залежатиме, наскільки швидко просуватиметься реформа енергоефективності вперед. Без підготовки енергоаудиторів, без якісного аналізу споживання ресурсів рухатися вперед на шляху впровадження реформи неможливо.

“Інженерний потенціал України величезний. Але за роки незалежності ми постійно опинялися у ситуації, де нам казали: “Газ буде дешевий”. Водночас ми на одиницю валової продукції витрачаємо в 2-3 рази більше енергоресурсів, ніж будь-яка країна ЄС, у житловому секторі – в 4 рази більше, ніж будь-яка країна ЄС. У нас 200 кВт на 1 м квадратний щорічно, у Польщі це 75 кВт, у Німеччині – 50 кВт. Ми, як Українці, будемо ставити собі амбітні цілі”, – розповіли у Мінрегіонбуді.