Економіка
В одній з найбільших промзон Києва будуватимуть новий діловий центр – проєкт Генплану
Проєкт Генплану Києва передбачає створення нового ділового центру на Теличці.
Про це повідомили в комунальній організації «Київгенплан», передає пресслужба КМДА.
“Проєктом Генерального плану міста Києва передбачено формування на території нинішньої промислової зони Теличка житлово-громадського центру з розміщенням державних адміністративних установ і міжнародних представництв, міських і регіональних адміністративно-ділових, інформаційних, виставково-торгівельних та спортивних комплексів, а також формування зон реабілітації природного комплексу на територіях прилеглих до Дніпра”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що Теличка – одна з найбільших промзон, розташованих на правому березі Києва, її площа складає близько 200 га.
Читайте також: Кавовий острівець інклюзії. Як у Вінниці люди з інвалідністю займаються бізнесом
Як пояснив начальник КО «Київгенплан» Сергій Броневицький, забудова промрайону формувалась протягом 50-70 років минулого століття. Тут переважають підприємства будівельної індустрії та енергетики. Але основна частина первинних підприємств на території промзони не працює чи в занедбаному стані, а приміщення орендує дрібний бізнес. Близькість до центру міста та зручна транспортна розв’язка з одного боку, і вихід до річки Дніпро з іншого роблять це місце дуже привабливим.
“Саме тому ревіталізація території та будівництво на Теличці ділового центру, який розвантажив би центр міста, має неабиякі перспективи”, – відзначив Сергій Броневицький.
Читайте також: Заснована українцями компанія будує арену для віртуальних боїв у Лос-Анджелесі
Яким буде діловий центр?
Орієнтовна площа будівель може скласти, за попередніми розрахунками, близько 4,5 млн. кв. м, де можливо організувати близько 150 тис. робочих місць.
Зміна функціонального використання території та архітектурно-планувальної структури території передбачає поступову трансформацію забудови з можливістю реконструкції на локальних ділянках, реновацію та реконструкцію існуючої виробничої забудови з пристосуванням її для нового функціонального використання з частковим чи повним знесенням морально та фізично амортизованих споруд.
Фото: transexpo.ua
Економіка
Україна за рік збільшила виплавку сталі на 22,1% і піднялася з 13-го на 12-е місце в рейтингу Worldsteel.
Про це повідомляє interfax.com.ua.
Зазначається, що Україна за підсумками роботи металургійних підприємств у грудні 2020 року збільшила виробництво сталі на 22,1% порівняно з аналогічним періодом 2019 року – до 1,906 млн тонн (у грудні-2019 – 1,561 млн тонн), перемістившись з 13-го на 12-е місце в рейтингу 64 країн – основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За підсумками року Україна посіла 11-е місце.
У грудні зафіксовано нарощування виплавки сталі до грудня-2019 у більшості країн першої десятки, крім Японії, США і РФ.
Читайте також: Україна потрапила до трійки лідерів з експорту курятини до Європи
Як виглядає рейтинг?
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками грудня виглядає наступним чином: Китай (91,252 млн тонн, зростання на 7,7%), Індія (9,796 млн тонн, зростання на 4,4%), Японія (7,526 млн тонн, падіння на 3,3%), США (6,434 млн тонн, падіння на 11,8%), РФ (6,110 млн тонн, “мінус” 0,8%), Південна Корея (5,952 млн тонн, “плюс” 1,2%), Туреччина (3,403 млн тонн, зростання на 17,7%), Німеччина (3,137 млн тонн, “плюс” 10,6%), Бразилія (2,886 млн тонн, зростання на 17,2%) і Іран (2,660 млн тонн, зростання на 19,6%).
Далі йдуть Україна (1,906 млн тонн, зростання на 22,1%), Тайвань (КНР, 1,7 млн тонн, зростання на 0,4%), В’єтнам (1,6 млн тонн, падіння на 14,7%), Мексика (1,550 млн тонн, “плюс” 13,9%) і Італія (1,5 млн тонн, зростання на 6,9%).
У грудні 64 країни виробили 160,858 млн тонн сталі, що на 5,8% більше, ніж у грудні-2019.
Читайте також: Україна стала другим у світі експортером зерна
За весь 2020 рік перша десятка країн-виробників сталі виглядає так: Китай (1 млрд 52,999 млн тонн, зростання на 5,2%), Індія (99,570 млн тонн, “мінус” 10,6%), Японія (83,194 млн тонн, зниження на 16,2%), РФ (73,4 млн тонн, зростання на 2,6%), США (72,690 млн тонн, “мінус” 17,2%), Південна Корея (67,121 млн тонн, падіння на 6% ), Туреччина (35,763 млн тонн, “плюс” 6%), Німеччина (35,658 млн тонн, “мінус” 10%), Бразилія (30,971 млн тонн, падіння на 4,9%) і Іран (29,030 млн тонн, більше на 13,4%).
Далі йдуть Україна (20,616 млн тонн, “мінус” 1,1%), Тайвань (КНР, 20,570 млн тонн, “мінус” 6,3%), Італія (20,2 млн тонн, падіння на 12,9%), В’єтнам (19,5 млн тонн, зростання на 11,6%) і Мексика (16,854 млн тонн, зниження на 8,3%).
Загалом, за 2020 рік 64 країни виробили 1 млрд 829,140 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2019 рік.
Фото: delo.ua
Економіка
На Тернопільщині тривають переговори з представниками китайської компанії Fufeng Group про будівництво заводу з перероблення кукурудзи.
Про це повідомляє пресслужба Тернопільської ОДА.
Як зазначається, у зв’язку з розвитком і розширенням групи Fufeng, компанія вирішила створити виробничу базу в Європі та Північній Америці. Україну розглядають, як один з перспективних регіонів для розміщення європейської бази. Тернопільська область в лідерах з посівних площ кукурудзи, зокрема у 2020 році валовий збір становив 1246,1 тис. тонн, а урожай з одного гектара становив 98,9 ц/га.
Читайте також: Українські вчені створили унікальну колекцію гібридів кукурудзи
Планують інвестувати 200 млн доларів
Уже відомо, що майбутня продукція буде здебільшого експортуватися в ЄС, в той час, певна частина буде реалізовуватися на внутрішньому ринку.
У разі погодження співпраці інвестиції зі сторони китайської фірми в будівництво підприємства з перероблення кукурудзи будуть становити 200 млн доларів.
“Якщо справи підуть вдало, то через 3 роки компанія планує збільшити інвестиції до 600 млн. USD. Для Тернопільщини це дасть велику кількість робочих місць та розвиток економіки краю”, – зазначив голова Тернопільської обласної державної адміністрації Володимир Труш.
Читайте також: Україна стала другим у світі експортером зерна
В ОДА нагадують, що Тернопільська область вже не один рік має налагоджену співпрацю з Китаєм. У 2017 році укладено Меморандум про співробітництво між Тернопільською обласною державною адміністрацією і Китайською торговою Асоціацією в рамках Міжнародного інвестиційного форуму „Тернопільщина Invest”.
Нагадаємо, на Вінниччині запустили новий інвестиційний агропроект – завод з переробки кукурудзи з інвестиціями на 14 мільйонів доларів.
Фото: agravery.com
Економіка
Мінінфраструктури готується передати в концесію 6 вокзалів.
Концесія, найімовірніше, відбудеться у форматі 1+1: один великий вокзал і один менший вокзал.
Про це пише mind.ua з посиланням на «РБК-Україна».
«Ми дійшли до думки, що великі вокзали, які є свого роду магнітами, будемо у концесії передавати не поодинці, а таким собі набором. Це буде, найімовірніше, як нам рекомендує наш партнер Світовий банк, IFC, у форматі 1+1: тобто один великий вокзал і один менший вокзал. Тоді ми можемо знаходити стратегічного концесіонера, який зацікавлений у великому вокзалі. Маленький йому буде у донавантаження», – пояснили у Міністерстві інфраструктури.
Читайте також: Як виглядатиме готель на київському автовокзалі після реконструкції (ФОТО)
Зазначається, що попереду завершальні процедури з техніко-економічної оцінки цих об’єктів для того, щоб готувати концесійні конкурси.
У планах зокрема передати київський спільно з вінницьким вокзалом. Потім – Миколаїв, Дніпро, Харків і Чоп. Щодо цих об’єктів ще вивчають, як краще їх можна скомплектувати у форматі 1+1.
У міністерстві також вивчають можливості і щодо менших об’єктів.
Читайте також: У 2021 році почнуть відновлювати євроколію від Ужгорода до кордону
А що таке концесія?
Концесія – це форма державно-приватного партнерства, що передбачає передачу об’єктів державної власності (таких як дороги, аеропорти, підприємства тощо) у тимчасове користування приватним підприємствам.
Для держави концесія цікава тим, що залучаються кошти приватної компанії, але держава зберігає контроль над самим об’єктом концесії. Також завдяки компанії-концесіонеру об’єкт може підвищити свою конкурентну спроможність і посилити якість послуг.
Сам концесіонер отримує державні гарантії повернення значної частини тих коштів, які він вклав та розподіл ризиків.
У 2020 році в Україні вже почали передавати у концесію великі об’єкти — першим став Херсонський морський порт. Його отримала компанія «Рисоіл-Херсон», яка інвестує у розвиток порту близько 300 млн грн. Ще понад 18 млн грн буде вкладено в місцеву інфраструктуру, переконують в уряді.
Фото: slovoidilo.ua