В Івано-Франківську активісти збирають зі смітників столітні двері і реставрують

Куди збираєтесь їхати цього літа? Звісно, у більшості українців першою у списку буде саме Одеса. А як інакше – безкрає море, золотистий пляж, палюче сонце та місцевий колорит. Однак, Одеська область – це не тільки про цілодобове засмагання на березі моря. Тут є безліч унікальних місць, які варто відвідати кожному туристу – і таємничі підземелля, і руїни давніх місць, і неймовірні лимани, і навіть частинка Венеції. Пропонуємо вам швиденько записати наступні 8 місць у свій список must visit в Одеській області.

Вилкове – українська Венеція

На півдні Одеської області є невелике унікальне містечко Вилкове, яке ще називають українською Венецією. Цей мальовничий населений пункт знаходиться прямо в дельті Дунаю, де річка впадає у Чорне море.

Туристу варто прогулятись у центрі міста і подивитись на унікальні канали-вулиці. Стара частина міста розташована на воді, по яких переміщаються на місцевих гондолах і моторних човнах. Тому вам можуть влаштувати невеликий круїз по Вилковому. А також можна відвідати старовірівський та православний храми, подивитись твори місцевого художника та спробувати місцеве вино.

Читайте також: Де подорожувати в Україні? 6 містичних замків та фортець

До речі, у Вилковому досі живуть старовіри, які не визнають жодних благ цивілізації. Тому похід до них в гості можна також додати до туристичного маршруту.

Як дістатись: з Одеського автовокзалу “Привоз” ходить автобус до Вилкове.

Садиба улюбленого пацієнта Фрейда

У двадцяти п’яти кілометрах від Одеси, у селі Василівка можна побачити руїни величезного двоповерхового маєтку. Садиба була побудована в середині 19 століття генерал-майором Василем Дубецьким. Кажуть, що архітектором, ймовірно, був Франц Боффо – автор легендарних Потьомкінських сходів в Одесі.

Останнім власником маєтку був Сергій Панкеєв, або як його ще називали – “людина-вовк”. Чоловік страждав на зоофобію (і водночас хотів мучити тварин) та нічні кошмари. Саме у цій садибі йому наснився сон про білих вовків, які надсилали йому сигнали очима. Відтоді чоловік до кінця життя вважав себе вовком.

Панкеєв був улюбленим пацієнтом Зигмунда Фрейда і саме про нього психолог написав книгу “З історії одного дитячого неврозу”, яка стала настільною книгою психоаналітиків усього світу.

Як дістатись: можна доїхати на транспорті, який прямує в Кишинів.

Нерубайські катакомби – підземний світ Одещини

В Одесі життя вирує не тільки на березі моря, а й під землею. У передмісті розташовані старовинні підземні виробки кінця 19 – початку 20 століть. Протяжність катакомб – 3 тис. метрів. Вони являють собою грандіозний і дивовижний лабіринт. Тут круглий рік зберігається однакова температура, рівна чотирнадцяти градусам тепла, їх глибина у деяких місцях досягає ста метрів.

Під час Великої Вітчизняної війни в Одеських катакомбах ховались партизанські загони. Під час екскурсії ви зможете ознайомитись з історією їх боротьби з німецько-фашистськими загарбниками. У катакомбах представлені атрибути побуту та зразки зброї. Можна відвідати кухню, лазню, чоловічий і жіночий гуртожитки, навчальний тир і меморіальний зал. Про Одеські катакомби ходить чимало легенд. Кажуть, що тут живуть привиди і печерна людина, а ще захований справжній склад.

Читайте також: Подорож під землю: 8 українських печер, які варто відвідати

Як дістатись: від автостанції “Привоз” сюди ходить регулярне маршрутне таксі.

Маєток Курисів

Якщо під’їхати до села Петрівка, що за 77 км від Одеси, можна побачити ще з траси мінарети. Ні, це зовсім не мечеть. У селі розташована височезна світська будівля, яка сотню років прослужила садибою.

Цей палац, який був побудований у 1820 році, має складну архітектуру. Будівля слугувала літньою резиденцією родини Курисів (таємний радник і друг Суворова). Згодом його повністю перебудували й розширили, створивши справжній шедевр архітектури – Мавританский палац. Проте, в маєток влучила блискавка і через велику пожежу тут залишились тільки руїни. Але і ці руїни однаково вражають своєю красою. 

За легендами, під палацом були заховані коштовності. Говорять, що в цих колекціях були роботи Антоніса ван Дейка, Альбрехта Дюрера, Карла Брюллова, Олексія Венеціанова. Довкола замку і усипальні Курисів дійсно знайшли багато підземель, але ніяких цінних предметів мистецтва там не виявилось.

Як дістатись: добратися можна будь-яким транспортом у Вознесенському напрямку.

Лікувальні грязі на Хаджибейському лимані

За 7 кілометрів від Одеси розташований унікальний Хаджибейський лиман. І хоча він знаходиться дуже близько до Чорного моря, проте з ним не з’єднаний. Його відокремлює п’ятикілометрова смуга з піску і черепашок. Хаджибейський лиман має протяжність 31 кілометр та площу – 70 квадратних кілометрів.

Ще запорізькі козаки і чумаки були тут частими гостями. А все тому, що тут були величезні поклади солі. З часів Російської імперії лиман почав активно розвиватися як грязьовий курорт. Сюди приїжджають туристи і відпочивальники заради чорної глини, яка допомагає при захворюваннях опорно-рухового апарату. А ще тут дуже різноманітний рибний світ, тому лиман є ласим місцем для любителів порибалити.

Як дістатись: доїхати з Одеси сюди можна на трамваї або на автомобілі.

Жевахова гора

Якщо ви любите гори, то в Одесі вони теж є. Жевахова гора швидше схожа на пагорб, висотою всього 40 метрів, проте звідси відкривається неймовірний краєвид на місто.

Назва гори прижилась завдяки генерал-майору Івану Жевахову, який збудував маєток на одному з її схилів. І сьогодні це єдине місце, яке вільне від забудови. Тут випасають худобу, добувають глину і хочуть створити етнографічний музей просто неба.

Під час розкопок вчені знайшли величезну яму, яку, як виявилось, використовували для розпалювання жертовних вогнищ. На її дно кидали амфори, керамічний посуд, безліч кісток, причому, перш ніж кинути, речі навмисно ламали й розбивали, що символізувало їхню смерть, а яма – світ мертвих. Це місце точно варто відвідати, адже крім неймовірного краєвиду, воно оповите містикою та загадками

Як дістатись: доїхати до Жевахової гори можна маршруткою №105 від зупинки “Привоз”.

Озеро Кагул –  місце для дикого відпочинку

Неймовірно чисте озеро, дика природа та піщаний берег – ідеальнішого варіанту для відпочинку просто не вигадати. Озеро Кагул, що розташоване в Ренійському районі Одеської області, є саме таким місцем.

Читайте також: 7 неймовірних озер в Україні, про які ви не чули

Якщо ви любителі дикої природи та тиші, то варто приїхати сюди на кілька днів з наметами. Тут неймовірне степове повітря, яке дарує заряд бодрості, а також прекрасні краєвиди. І саме тут – місце гніздування багатьох птахів, їх гнізда можна побачити в вапняних скелях.

Як дістатись: від Одеси до озера Кагул веде траса М15 (Е87). Відстань від Одеси до озера по трасі М15 – близько 300 км. Також з міста сюди можна дістатись маршрутним таксі.

Давньогрецьке місто Тіра

Ви точно чули про Аккерманську фортецю. Але чи знали, що поруч є одне з найстаріших міст світу, якому близько 2500 років? Археологи вже понад століття намагаються розгадати всі таємниці руїн давньогрецького міста Тіра.

Тут регулярно знаходять скарбниці історії – підвали будинків, знаряддя праці, стародавні статуї, прикраси, монети і т.д. Якщо ви любителі історії, то обов’язково відвідайте Білгород-Дністровський, а саме Тіру. Тут ви зможете побувати на місці розкопок старовинного міста, поринути у світ середньовічних танців, лицарських турнірів та викарбувати власні монети.

Як дістатись: добиратись до міста краще автомобілем трасою Р 70/Р70. Але сюди ходять також маршрутки та електрички.

Василь Ніколаєнко створив екологічну лампу-конструктора Flampic. Вона може не тільки прикрасити інтер’єр, а бути вашим собачкою чи котиком. 

Знайомтесь! Це Flampic – дерев’яна лампа-конструктор. Може бути собачкою, котиком чи жирафом.

 Василь Ніколаєнко створив Флампіка в коридорі орендованої квартири. Любив працювати з деревом і майстрував подарунки друзям. 

“Я відчув якийсь екстаз. Наче винайшов космічну ракету, а не просто дерев’яну лампу!” – каже Василь Ніколаєнко.

Читайте також: Як веган виростив плантацію батату на 5 га (ВІДЕО)

Тепер у Василя є окрема майстерня у Києві. Лампи роблять з вільхи, дуба, ясеня чи фанери.

“Є різні розміри, а вартість – від 1590 грн. Конструкція проста, зібрати може і дитина.

“Хочеться, щоб наші лампи приносили не тільки світло в дім, але і міняли самих людей, несли тепло і світло в їхнє життя”, – каже Василь.

А ще у Flampic роблять підставки для гаджетів і зубних щіток.

Андрій та Марина – професійні танцюристи. Гастролювали у Китаї, аж доки Марина не травмувалася. Завдяки цій травмі вони заснували бізнес.

 “Якби Маринка не травмувалася у Китаї, не було б ніякого бренду”– говорить Андрій.

Нині у спортивних костюмах Impact ходять усі тренери Вінниці. Та замовляють модники по всій Україні 

“Я не могла танцювати, тож сиділа вдома у Китаї та цілими днями шила одяг” – згадує Марина.

Так зрозуміла, що хоче повернутися в Калинівку та шити. Бо стильних речей для танцюристів у Вінниці не було.

“Вивезли лише швейних машинок з Китаю 110 кілограмів” – говорить Андрій. Першу рекламу їм зробила кума – тренерка у спортзалі Вінниці.

 “До нас приходили всі тренери і просили й собі такий костюм, як у куми” – каже Андрій.

Тепер яскраві костюми розкуповують по всій Україні.

Маріанна Ахрарова стала першою в Україні акторкою із синдромом Дауна, фільм з якою придбала НВО. Ця “сонячна” дівчина – одна з головних героїнь стрічки  “Історія Лізи”. Це драма про кохання двох пар, одна з яких мала синдром Дауна і довгий час жила в інтернаті. 

Про українську акторку із синдромом Дауна дізнався весь світ. Маріанна Ахрарова – одна з головних героїнь стрічки “Історія Лізи”.  Права на показ фільму купила американська HBO. На вигляд Маріанна наче підліток, хоч їй вже 34 роки. 

“У пологовому запропонували відмовитись від дитини. Але такого не було і в думках”, – розповідає Тетяна Ахрарова, мама.

Мар’яна з дитинства була активною, але кінозіркою стала випадково. Режисеру фільму Олександру Жовні про неї розповіли у спецшколі.

 “Він спілкувався з нею наодинці, а за чверть години вийшов і сказав, що саме її шукав”, – пригадує мама Тетяна.

Читайте також: Українка із синдромом Дауна створює унікальні хустини (ВІДЕО)

Дівчина вивчила всі репліки напам’ять і на зйомках дуже старалась. А на гонорар за фільм придбала вишиванку і прикраси.

Нині займається спортом, малює і ходить у театральну студію. Мріє про нову роль у кіно та стати швачкою.

Найпопулярніший у світі шолом PAPR для захисту медиків зібрали хлопці з Гараж.хабу. Він має не лише фільтр та витяжку, але і датчики стану фільтру. Щойно той закінчує свою дію – шолом подає сигнал та рятує життя. 

Його можна заряджати, всередині комфортна для лікаря температура. Вартість американського – 1000 доларів. Собівартість харківського шолому – 1200 грн.

Промислово в Україні їх до цього ніхто не виробляв. Коштом волонтерів такі маски вже на тестуванні у лікарнях. Проте їхніх сил недостатньо – тож вони шукають допомогу. Якщо можете допомогти хоч з одним процесом – зв’яжіться з хлопцями.

Розробники: гараж хаб

Подробиці: https://yak.today/…/papr-shcho-tse-take-i-navishcho-my-pro…/Контакти: Roman Vydro

До старту першого етапу медреформи сімейний лікар Дмитро Чорновол працював в селі Карпівка і заробляв 3-5 тисяч гривень на місяць. Зараз він працює в тому ж селі, в тій же амбулаторії, але має штат з трьох людей і отримує чи не вчетверо більше. Про це йдеться у матеріалі Як працює медреформа на Дніпропетровщині? Сільський лікар заробляє близько 20 тисяч гривень на місяць на ШоТам.

Він перший на Дніпропетровщині став лікарем-ФОПом. До рішення укласти договір з Національною службою здоров’я працював у Карпівській сільській амбулаторії — спочатку сімейним лікарем, потім завідувачем. Сьогодні до нього за консультацією приїздять люди з сусідніх областей, а він збирається відкрити ще один кабінет — в Кривому Розі, що сусідить з Широківським районом.

“Перший кредит взяв в розмірі 50-60 тисяч гривень — на обладнання і медикаменти. Залазити в боргову яму не хотілося, але, як-то кажуть, хто не ризикує, той не п’є шампанського”, – розповів Дмитро Чорновол.

Довідка. Перший етап медреформи розпочався 1 липня 2018 року. На цьому етапі змінили модель фінансування первинної (амбулаторної) ланки української медицини. Створена в часи реформи Національна служба здоров’я України оплачує надані медзакладом послуги за кількістю підписаних з пацієнтами декларацій. Тобто: є пацієнт — є гроші, нема пацієнта — нема грошей. Тариф на надання послуг первинної ланки медицини єдиний для всієї країни — близько 500 гривень на рік. А всі фінансові потреби медичного закладу — тепер у віданні місцевих рад. 

Що це дає? Пацієнт тепер може сам обирати медзаклад, в якому лікується. Набридли черги чи непрофесіоналізм лікаря — розриваєш контракт і підписуєш з іншим лікарем чи лікарнею. А лікарі зацікавлені в тому, аби надавати кращу якість своїх послуг, щоб утримати пацієнта. Також лікар має право працювати як ФОП, а не найманий працівник у держлікарні.