Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

В’ялені помідори з Херсонщини: як українці створюють італійський делікатес

Опубліковано

«Ми не просто в’ялимо помідори, ми граємо з їх смаком», – говорять творці «Українських в’ялених помідорів», які у 2015 році стали єдиними виробниками такого делікатесу в Україні.

За цей продукт чубляться Італія та Греція, а українці тим часом створюють  такі смаки, які в закордонних виробах не зустрінеш. Андрій Бігленко та Дмитро Моцак розповіли про те, чим готові балувати смакові рецептори українців.

 <strong>Андрій Бігленко</strong> ” width=”250″/></div><div class=

Андрій Бігленко

Засновник компанії

Підприємець з Херсонщини. У 2015 році разом зі шкільним другом вирішив виготовляти українські в’ялені помідори. На сьогодні є не лише виробником делікатесу, а й обличчям продукції. Саме він зображений на етикетках «Українських в’ялених помідорів».
За словами Андрія – те, що виробника бачать «в лице» не лякає, а мотивує. І саме він стає гарантією якості свого товару.

 

Ми були єдиними, хто зайняли цю нішу в Україні

У 2015 році мій шкільний друг спробував за кордоном в’ялені томати, а коли повернувся в Україну, не знайшов такого продукту в наших магазинах. Ми зрозуміли, що це вільна ніша і вирішили самі цим займатися.

Іноземні в’ялені помідори на смак були всі однакові, бо до них додають оцет, стабілізатори, барвники, підсилювачі смаку. Це псує смак. А помідори, коли в’яляться, на смак стають такими, що ні з чим не можна порівняти. Ми подумали, що це може бути нашою фішкою. Навіть ті, хто почав після нас виготовляти такий продукт, не створили подібного. 

Експерименти над помідорами

Спочатку мій товариш спробував зів’ялити томати в себе на кухні. Потім ми вчилися, робили, дивилися, як це роблять італійці.

Читайте також: Заробляти 2000 євро за кілограм: як на Вінниччині вирощують трюфелі

У нас в області було підприємство, в якого ми за збігом обставин викупили в’ялені помідори – десь більше тонни – і доробили їх.

Потім спробували сушити, як це роблять італійці – на сонці. Для того, щоб просушити таку кількість помідорів, потрібно було знайти відповідний майданчик. Я і знайшов – майже біля моря. Але наш клімат для цього не підходить. У італійців він більш сприятливий для такої процедури.

Дві тонни помідорів та крафтове виробництво 

Щоб зробити 1 баночку в’ялених помідорів (300 мл) – потрібно від 1 до 2 кілограмів свіжих. Щоб зробити крафтове виробництво, потрібно 1,5-2 тони в’ялених помідорів на рік, а для цього потрібно переробити десятки тон свіжих томатів. Наша баночка, у якій 275 грам продукту, коштує 100 гривень. 

Смаки та види помідорної магії

Ми вигадали і створюємо п’ять смаків помідорів і три види паштет-соусу із в’яленими помідорами (гострий та лагідний). Наш продукт повністю натуральний, ми не використовуємо жодних стабілізаторів і консервантів, навіть оцет не використовуємо. Тільки помідори, спеції, сіль, часник, олія.

Ми досі єдині, хто пропонує таку лінійку смаків. У нас така кількість спецій, якої достатньо, щоб зробити смак продукту виразнішим. Наприклад, ми виготовляємо «Класичний смак», у який додаємо базилік, орегано, часник і соняшникову та оливкову олії. Також робимо «Пікантний смак», «Оригінальний», «Пекучі помідори» та інші.

Працюємо на результат

Мені подобається в роботі результат. Мені цікаво вирішувати технічні задачі, я вигадую як застосовувати зелені технології у виготовлені помідорів. Радує, коли людям подобаються помідорчики, їх купують.

Дмитро Моцак

Бізнес-партнер

Служив в ЗСУ на Сході у 2014-2015 роках. Після війни вирішив змінити свою юридичну діяльність і почав виготовляти в’ялені томати. Дмитро відповідає за договори, гранти, залучення інвестицій і за поширення продукції.

Як створюються українські делікатеси

Помідор – це той продукт який легко зіпсувати, якщо додати неправильну кількість спецій. Тому у нас все вивірено до грама. А процес сушки вимагає ретельного контролю температурного режиму. Висока або низька температура може все зіпсувати. З помідорами довелося пофантазувати, поексперементувати. Сам процес дегідрації займає не один день. Щоб виготовити одну партію, потрібно багато годин, а часом і кілька днів.

Коли ми починали справу, перш за все потрібно було придбати обладнання, яке дегідрує томати. В це і вкладалися кошти. Щодо самих помідорів, то у Херсонській області з цим проблем немає. Там томати всюди. Ми домовляємося з фермерами.

Співпраця з гігантами

Ми працювали з мережею ресторанів Salateira, Il Molino, Okko. Для деяких з них ми навіть розробили спеціальну рецептуру. Зараз розповсюджуємо через магазини типу «Корисна крамниця», «Лавка традицій», магазини для веганів і вегетаріанців. Домовляємося з «Сільпо», «Ашаном». 

Але для співпраці з такими гігантами ринку, необхідні вільні оборотні кошти, не менш як в півмільйона гривень, потрібні значно більші об’єми виробництва. Ми над цим працюємо. А ще нас точно можна знайти і легко замовити продукцію через Instagram-канал – Ukrtomat та у Facebook

Маленькими кроками до великої мети

Я сам дуже люблю в’ялені помідори. Вони ідеально підходять до піци, стейків, під вино. Як на мене, – це ідеальний продукт до м’яса. В Італії, наприклад, роблять паніні, додають в різні види пасти.

Читайте також: Ковбаса з равликів чи устриці made in UА: 7 українських виробників для справжніх гурманів

Усі наші рецепти ми вигадували самі і методом спроб доводили до ідеалу. Найцікавіше в роботі не результат, а процес, коли помідор, який росте на полі, перетворюється на кінцевий продукт. 

Наразі обов’язки між нами поділені. Андрій відповідає за виготовлення конкретного продукту, а я відповідаю за договірну роботу, гранти, залучення інвестицій і за поширення в мережах різних магазинів. Ми отримуємо задоволення від процесу роботи, і хоч виробництво не таке велике, та дрібними кроками ми досягнемо більшого.

Суспільство

Український пластиліновий мультик переміг на міжнародному фестивалі (ВІДЕО)

Опубліковано

Пластиліновий мультфільм-анімація українських майстрів виграв на VI Міжнародному фестивалі образотворчого мистецтва «International Competition for Artists» SOLOVIOV ART (Краків-Київ) в номінації «мультиплікація».

Про це повідомили у пресслужбі міської ради Броварів, що на Київщині.

За їхньою інформацією, до 150-річчя Лесі Українки культурно-просвітницький центр «СвітЛиця» презентував пластиліновий мультфільм-анімацію на вірш поетеси «Тішся, дитино, поки ще маленька». Автор анімації – Юлія Кругляк.

Читайте такожVR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні

 

Нагадаємо, вийшов офіційний трейлер українського мультфільму «Віктор_Робот».

Як ми повідомляли раніше, вийшов другий ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих».

Читати далі

Суспільство

На Житомирщині стартують веломандрівки «Край покинутих криниць»

Опубліковано

У Радомишлі Житомирської області починають проводити велоподорожі «Край покинутих криниць».

Про це у фейсбуці повідомили у пресслужбі краєзнавчого музею.

Цікавинкою веломаршруту стане те, що учасники виявлятимуть хати-пустки.

«Ми пропонуємо новий етап веломандрівок під назвою «Край покинутих криниць». Окрім оздоровчо-краєзнавчого, наші мандрівки матимуть ще й дослідницький характер. Починаючи з 6 березня, щосуботи ми відвідаємо всі села нашої громади, де виявлятимемо хати-пустки», – йдеться у повідомленні.

 

Читайте такожЗамість пластику – гриби та коноплі: як стартап S.Lab робить речі з екоматеріалу

Підсумком веломандрівок стане фотовиставка, під час якої учасники поділяться своїми враженнями.

Крім того, місцевій владі запропонують провести заходи з ревіталізації хат-пусток.

Нагадаємо, «Дорога смаку і вина» об’єднає крафтових виробників Чернігівщини.

Як ми повідомляли раніше під Києвом знайшли екопарк, де можна перезавантажитися.

Головне фото: Радомишльський народний краєзнавчий музей.

Читати далі

Суспільство

Від прокурорки до майстрині. Історія засновниці бренду La Chica, яка навчає українок вишивки прикрас

Опубліковано

Працювати у військовій прокуратурі — досить престижно. Однак не тоді, коли все життя мариш творчістю. Принаймні так подумала лейтенантка в запасі Ірина Шевченко, котра залишила таку роботу заради вишивки прикрас. Попри тиск з боку рідних, котрі все життя працюють у прокуратурі, дівчина зайнялася улюбленою справою, заснувала у Запоріжжі свій бренд La Chica та продає авторські прикраси вартістю до $1500.

Окрім іншого, Ірина відкрила свої безкоштовні курси вишивки виробів, які пройшли вже тисячі дівчат. Там їх навчають не лише тримати в руках голку, а й правильно фотографувати прикраси, продавати їх та психологічно налаштовуватися на роботу.

Стати прокуроркою чи на базарі торгувати

Чи не вся моя родина так чи інакше пов’язана з військовою частиною. Мама майже все життя пропрацювала там бухгалтером, а зараз працює в військкоматі. Дядько — військовий прокурор в минулому, зараз на пенсії. Два мої двоюрідні брати теж працюють у військовій прокуратурі. І, зрозуміло, рідні хотіли, щоб я стала на їх шлях. Мені ще з дев’ятого класу казали, що я буду прокуроркою. Родина запевняла, що або я вступаю, або йду на базар продавати насіння.

Взагалі після школи я хотіла вступати на художника-мультиплікатора, адже дуже любила малювати. Я своїй знайомій намалювала портфоліо, і вона з ним вступала на художника. У мене ж вибору особливого не було — довелося у 2007 році йти на військово-юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

 

Першу прикрасу продала за 20 грн

Після закінчення вишу я почала працювати в військовій прокуратурі. Перший рік роботи виявився дуже складним, тому що там ненормований графік важкий як для жінки, так і чоловіка. Через рік я завагітніла і пішла в декрет. Взагалі я завжди була творчою людиною, з дитинства відвідувала якісь гуртки, тож у декреті вирішила спробувала себе у вишивці. До того я мала досвід вишивання картин хрестиком.

Прикраси бренду La Chica

Я подумала: що якщо об’єднати бісер і вишивку і спробувати зробити якусь прикрасу. Я виготовила своє перше кольє, і воно було таке незграбне, мені було соромно комусь його показувати. Однак якось до мене зайшла знайома, подивилася і сказала, що вона їй ідеально пасує до костюма. «Продай, я якраз таке шукала», сказала вона тоді. Віддала я їй ту річ за гривень 20-30 і одразу відчула себе великою «бізнесвумен».

Насправді я подумала, що якщо людям це потрібно, то, можливо, варто звернути увагу і розвиватися в тому напрямку. Й от під час першої декретної відпустки я почала виставляти свої вироби в соцмережах, а мої знайомі купували їх за якісь символічні гроші.

Прокуратура — не моє

Коли я після відпустки знову вийшла на роботу в прокуратуру, то пропрацювала приблизно пів року і зрозуміла, що це взагалі не моє. Мене тягнуло до вишивки. І тоді я вирішила, що якщо зароблю на своїй творчості більше, ніж маю зарплату в військовій прокуратурі, то звільнюся. Підтримки від мами я не мала, адже вона завжди мріяла, щоб я йшла слідами родини. Вона постійно на мене тиснула, говорила про зарплату і статус. У нашій країні батьки завжди бажають дітям, щоб ті мали стабільну роботу.

З другої декретної відпустки у 2017 році я вже не повернулася на роботу, адже за пів року вийшла на дохід, який перевищив мою зарплату в прокуратурі. Чоловік у творчості мене не обмежував, допомагав мені розвивати своє хобі, рухатися далі. Поставив мені великий стіл для рукоділля, і я почала займатись цим більш серйозно. Я вже не слухала порад рідних і вирішила зайнятися тим, чого душа бажає. Почала більше опановувати цю сферу, вивчати, як потрібно вести бізнес, як продавати вироби через соцмережі.

Засновниця бренду La Chica з родиною

Над прикрасою можу працювати місяцями

З того часу я, як приватна підприємиця, заробляю на вишивці, заснувала свій бренд La Chica, перемогла низку українських та міжнародних конкурсів дизайнерів. Серед відомих людей мої прикраси є в акторки серіалу «Київ вдень і вночі» Марусі Якименко, бізнес-тренерки Людмили Калабухи, блогерки Тетяни Пренткович.

Мої вироби наразі коштують від 50 до 1500. Ціна залежить від розміру, наповнення та часу, необхідного для виготовлення прикраси. Адже можна зробити брошку розміром п’ять на п’ять сантиметрів, а можна і кольє на всі груди, і ще шапочку на голову в комплекті. Щоб вишити один виріб, може знадобитися від двох днів до трьох місяців, залежно від обсягу роботи. Я створюю авторські дизайни, тобто я їх малюю, перетворюю в технічні малюнки для вишивки, а потім вже відшиваю.

Заснувала безкоштовні курси вишивки

Коли я лише починала займатися вишивкою, в Україні було дуже мало майстринь з цієї сфери. Та й ті все ж робили звичайні прикраси без авторських ескізів: умовно, виготовляли якісь метелики з бісеру. Я подумала, що було б непогано популяризувати цю справу в Україні, заснувавши свої курси у 2018 році. Одразу ж вирішила, що вони будуть безкоштовні, адже головною метою було привертати увагу жінок до цієї техніки. Для жінки вишивка — це взагалі мастхев, всі хоча б раз тримали в руках голку, ми всі на тому ростемо.

Напрямок вишивки з бісеру до нас прийшов з Франції та Індії. І хоча техніка запозичена, однак це не скасовує той факт, що більшість жінок полюбляють вишивати. Коли жінка бере до руки голку, вона медитує, розслабляється, стає більш гармонійною, тому що вишивка — це заспокійлива справа. А техніка, якою я займаюся, дозволяє прикрашати все, що завгодно: сумку, куртку, кольє, браслет, сережки тощо. Вважаю, що українці можуть створити власну індустрію та ще й мати ще один варіант для саморозвитку і заробітку грошей.

Оздоблення взуття від бренду La Chica

Тому я створила проєкт «7 стібків», суть якого полягає у залученні до онлайн-курсів дизайну в соцмережах максимальної кількості людей і популяризації такого напрямку у творчості. Паралельно я показувала цю сферу як бізнес, тобто розповідала, як ту брошку сфотографувати й продати. Ще у нас були теми про те, як знайти час для себе, що робити, якщо чоловік не підтримує. Були завдання з розминки спини та очей. Ми завжди знаходили для лекцій цікавих спікерів, експертів, психологів — вони допомагали жінкам вірити у власні сили.

Не шкодую, що змінила професію

На першому етапі проєкту ми зібрали 2,5 тисячі дівчат, хоча розраховували не більш як на 600. Після того ми вже п’ять сезонів проводимо такі безкоштовні проєкти. Цього року було більш як 5 600 учасників. Уявіть, п’ять з половиною тисяч дівчат одночасно шиють одні й ті ж брошки разом з La Chica. Також у нас був дитячий сезон, де ми наголошували на можливості творчості мами разом з дитиною. Моя філософія полягає у тому, що члени родини мають робити усе разом і підтримувати один одного.

Читайте також: Вишивають спогади вручну — засновниця бренду White and Stripe Тоня Булгакова про «смугастий» бізнес

Я жодного разу не пожалкувала, що пішла з прокуратури. Хіба що трішки, коли відчула, що таке конкуренція. Деякі майстрині не люблять, коли конкуренти стають кращими за них. Й от коли я вперше виграла конкурс дизайнерів, на мене посипалася гора хейту. Я ж то собі думала, що всі дівчата у цій сфері дуже добрі, і я всім буду допомагати, і житимемо ми дружно. А виявилося, що є й інша категорія людей. Але головне, що коли я перестала боятись негативу, поринула всіма думками у творчість, то хейт припинився. Зараз його немає.

Досвід навчив поєднувати материнство і творчість

Часто мене запитують, як вдається поєднувати домашні справами, час із родиною та роботу. Так от, в мене є золоте правило «30, 30 на 30», тобто третину часу я витрачаю на себе, стільки ж на сім’ю, ще 30% на роботу, а решту часу відпочиваю. Вважаю, що не можна бути успішною в одні сфері й забувати про інші, адже можна вигоріти. На початках у мене таке було. Я працювала майже цілодобово і прожила у такому ритмі рік і тоді так втомилася від роботи, що голку не могла взяти в руки два чи три місяці. Згодом переглянула свій спосіб життя і все стабілізувалося.

Прикраси бренду La Chica

Тепер я постійно все планую. Зранку прокидаюся, пишу розпорядок дня. Обов’язково має бути баланс: не можна цілий день прибирати або працювати — краще зробити трішечки, але все, що потрібно. Варто пам’ятати, що якщо ми хочемо досягти якоїсь цілі, ми маємо лише 10 тисяч хвилин, щоб опанувати нову справу. Щоб добитись успіху в будь-якій справі, спершу потрібно приділити їй час. Якщо не можеш іти в бік цілі, то ляж в її напрямку. Я не спілкуюся з жінками, у яких крім дітей немає більше жодних цілей. Дівчина має бути повноцінною, розвиватися і кожній сфері життя приділяти однакову кількість часу.

Нічого не бійтеся, не відкладайте своє життя на потім і свої справи на завтра. У нас є лише сьогодні, і кращого дня вже не буде ніколи. Ми не ставатимемо ніколи молодші, не матимемо більше сил, можливостей ніколи не з’явиться більше. Тому якщо є якась мрія, треба стати прямо зараз і почати рухатися до неї. Просто так нічого не відбувається — лише завдяки нашим зусиллям. 

Читати далі