Суспільство
«Увесь світ захоплюється нами». Історик розповів про 10 головних досягнень незалежної України
24 серпня Україна відзначає 31 річницю незалежності. Цьогоріч замість святкових концертів та урочистих заходів увага всієї країни та всього світу прикута до подій на фронті. Усі слідкують за тим, як українські воїни нищать російських окупантів.
Та за три десятиліття Україна посилилася не лише у військовій сфері. Діджиталізація, внутрішній туризм, українізація та відцифрування архівів – це лише мала частина досягнень, якими нам варто пишатися. Про ключові явища доби незалежності ШоТам розповів історик Антон Бондарєв.
Антон Бондарєв
Історик, краєзнавець, генеалог
Дослідник історії Харкова та Першої світової війни на Закарпатті, автор проєкту «Історії міста Харкова». Автор проєкту «Ніч Історії Харкова»
Потужна армія
На тлі початку війни українська армія дійсно почала міцнішати. Зокрема, це стосується численності бійців та наявної зброї. А з початком вторгнення кількість бійців в українській армії зросла вп’ятеро.
Ще приблизно десятиліття тому ставлення українців до армії було не надто позитивним. Натомість сьогодні люди, коли бачать військових, починають їм дякувати й вклонятися. Бійців реально поважають, адже саме ці люди захищають наші домівки. Бути військовим – це престижно. Ба більше, часом ті, хто не можуть бути військовими, дійсно заздрять.
Українізація міст та обʼєднання
Я постійно жартую, що ніхто для України не зробив так багато, як Путін. Мабуть, саме завдяки війні чимало населених пунктів стали дуже проукраїнським. Наприклад, Харків раніше мав дуже м’яке ставлення до країни-агресора. Але зараз усе кардинально змінилося.
У Першій світовій війні одні українці були в лавах Російської імперії, інші – Австро-Угорської. Під час Другої світової громадяни теж бували по різні сторони. А зараз фактично триває вже Третя світова війна. Те, що всі українці об’єднані й згуртовані, що не виникає сумніву, за кого воювати, – це дуже велике досягнення.
А ще за останні роки все більше змивається відмінність між заходом та сходом, слобожанами та галичанами. Ми всі – українці, і немає регіонального поділу. Кожен регіон, попри свої відмінності, збагачує інші.
Вірю, що після закінчення війни вже не буде жодного поділу на «Схід» і «Захід». Ми всі станемо єдиними та будемо суперкосмічною нацією. Наша могутність – у нашому різноманітті.
Діджиталізація
Ще одне доволі позитивне явище – цифровізація держави. Зʼявилася можливість не ходити, наприклад, до житлово-експлуатаційних контор, а просто заходити в електронний кабінет. Там можна сплачувати за комунальні платежі, що дуже зручно.
Крім того, два роки тому в Україні офіційно запустили так звану державу в смартфоні – мобільний застосунок та портал «Дія». Застосунок дає змогу зберігати водійське посвідчення, внутрішній і закордонний паспорти й інші документи в телефоні, а також передавати копії при отриманні банківських чи поштових послуг.
Цифрова освіта
В Україні постійно відбуваються різні тренінги щодо цифрової освіти. Наприклад, у Харкові в бібліотеці Короленка були тренінги для літніх людей: як користуватися комп’ютером та інтернетом. Це прискорює та спрощує багато процесів.
На вже згаданому порталі «Дія» є Національна онлайн-платформа для розвитку цифрової грамотності. Там публікують освітні серіали, які дозволяють розібратися у різних сферах.
Відцифрування архівних документів
Вже декілька років в Україні щотижня відцифровують купу архівних документів. Тепер людина, умовно, з Африки чи Ірландії може зайти на наші архівні ресурси та працювати з документами. Це зробило Україну відкритою для світу. Наприклад, Росія, яка дуже пишається своїм минулим, має доволі мало відцифрувань. Уся їхня історія закрита.
Відцифрування документів часто відбувається на локальному рівні, як от з державного архіву Житомирської області. Також нещодавно Державна архівна служба уклала договір зі всесвітнім ресурсом FamilySearch про відцифрування документів генеалогічного характеру, тобто метричні книги.
Інтерес людей до їхнього роду
Усе більше в Україні набирає популярності зацікавленість людей у своєму родоводі. Колись вважалося, що дізнатися про своїх пращурів – це привілеї дворян або дуже заможних людей. В останні роки зацікавленість серед усіх верств населення космічно зросла.
Читайте також: Символ свободи та незалежності. Що ви знаєте про історію українського прапора? (ТЕСТ)
При чому, коли люди замовляють дослідження родоводу, їм не хочеться виявитися причетними до, умовно, дворян, купців, євреїв чи шотландців. Вони просто цікавляться, де їхня рідна земля.
Вивчення мальовничих місць
Колись у соціумі існувала така міфологема, що найцікавіша архітектура й мальовнича природа – тільки на заході України. А от в останнє десятиліття люди на сході почали фільмувати сади, старовинні церкви, мальовничі місця. Схід став більш відкритим. Люди дізналися, наскільки, наприклад, на Слобожанщині мальовнича та цікава природа та архітектура.
Якісні переклади
Мені дуже подобається, що в Україні почали з’являтися якісні переклади, наприклад, західноєвропейських історичних джерел та літератури. Раніше український інтелектуальний читач був дуже залежний від російського ринку. Як правило, якісь переклади літератури, наукових праць чи історичних документів виходили в Росії. Наразі з кожним роком я бачу все більше такого в крутому українському перекладі. Наприклад, книга відомого шведського історика та філософа Пітера Енґлунда «Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах».
Так, іноді наші переклади критикують. Але те, що ринок інтелектуальної книги став українськомовним, – це величезне досягнення. Коли ми маємо інтелектуальний продукт у нормальному перекладі, українська інтелігенція не читає російську літературу.
А ще український сегмент YouTube дуже потужно розвивається. На Netflix тепер можна дивитися фільми та серіали з українським дубляжем. Коли всесвітні ресурси роблять дубляж українською або вказують, що можна заплатити за продукцію в гривні, це теж дуже потужне явище.
Свобода слова
Роками в Україні впроваджувалася свобода слова. І це класно, адже зараз кожна людина може висловлювати власну думку і розуміти, що її за це не посадять за ґрати.
А ще мені подобається, що все більше засобів масової інформації переходять на українську. Це я вам кажу з російськомовного Харкова. На мій погляд, у нашій державі іноземною мовою медіа можуть випускати контент лише для діаспор і нацменшин.
Бажання бути українцем
Війна дуже вплинула на кожного з нас. Колись усі хотіли бути шотландцями, ірландцями чи ще кимось. А зараз люди по всьому світу знають, як виглядає український прапор. Мені відомо, що мешканці різних частин світу зараз відшукують своє українське коріння. Усі хочуть бути українцями, вони вивчають наші слова. І така тотальна українізація світу не може не тішити.
Вважаю, що після завершення війни дуже багато людей будуть вивчати українську, щоб приїжджати сюди та спілкуватися з нами. На мій погляд, українська має всі шанси стати світовою мовою. Колись усі хотіли вчити англійську, німецьку чи французьку. Тепер, я думаю, на заході Європи буде велика зацікавленість до вивчення саме української.
Що напишуть на сторінках підручника з історії?
Думаю, через десять років події 2022 року для школярів висвітлюватимуть як Третю світову війну. Увесь світ буде згадувати геноцид українського народу. Бо війна – це коли військові вбивають військових на полі бою. А те, що зараз коїться, – це знищення українського народу.
У Радянському союзі було видано понад 10 томів-протоколів Нюрнберзького трибуналу. Думаю, через десятиліття у підручниках йтиметься про так званий «Харківський трибунал» над окупантами, які катували та вбивали мирних українців і ґвалтували жінок.
Зараз у кожному населеному пункті стоять пам’ятники загиблим воякам після Другої світової. Так само через 10 років у нас буде величезна кількість музеїв і пам’ятних знаків цієї війни.
І, звісно, у підручниках буде стаття, присвячена розпаду Російської Федерації та формуванню нових держав. І на уроках світової історії діти будуть розповідати, на що розпалася Росія.
11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.
Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Американська акторка Анджеліна Джолі поспілкувалася з 14-річною Поліною, яка дістала тяжкі поранення внаслідок російського удару по Харківщині. Акторка також передала Поліні записку зі словами підтримки.
Про це повідомили в UNITED24.
Поліна отримала тяжкі поранення в лютому 2025 року в Ізюмі. Зараз дівчина проходить лікування в дитячій лікарні «Охматдит». Найбільша мрія дівчини — знову ходити. Їй допомагають у цьому українські лікарі.
Також дівчина розповіла психологам, що вона дуже хотіла б зустрітися з Анджеліною. До втілення цієї мрії Поліни долучилися в UNITED24. Американська акторка поспілкувалася з Поліною онлайн. Разом із цим дівчина отримала від Анджеліни Джолі записку зі словами підтримки та побажаннями залишатися сильною.
Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)
Нагадаємо, що принц Вільям зустрівся з українськими дітьми у школі в Естонії.
Фото обкладинки: Harald Krichel
«Нова пошта» 26 березня нагородила українських волонтерів, благодійні фонди та громадські організації відзнакою «Варті». Її отримали 12 переможців голосування серед українців. Також компанія визначила 21 організацію, що найбільше доклалися до підтримки українців через гуманітарні відправлення.
Про це повідомили в «Новій пошті».
Хто здобув відзнаку «Варті»
До голосування за переможців долучилися понад 55 тисяч українців. Загалом відзнаку отримали 12 людей та організацій, які працюють у різних сферах.
77-річний Григорій Янченко переміг у номінації «Найстарший волонтер», також відомий як Дядя Гриша. Під час окупації Херсона він вирушав у людні місця з прапором України на кріслі колісному та з увімкненим гімном. Зараз він живе у Запоріжжі, але рідко буває вдома — подорожує містами України, збираючи кошти для військових. Відзнаку Дяді Гриші вручили у Кропивницькому під час чергового збору.
Наймолодшими волонтерками стали 6-річна Олександра та 4-річна Кіра з Харкова. Саша вже отримувала нагороду «Варті» рік тому. Тоді організатори підготували для неї сюрприз — вона побачила батька-військового, якого ненадовго відпустили зі служби. Через місяць чоловік загинув на фронті. Попри втрату, дівчинка разом із подругою продовжує допомагати ЗСУ, вона збирає кошти на маскувальні сітки, турнікети та автівки. Вона отримала відзнаку у річницю загибелі батька.
За технологічність у волонтерстві відзнаку отримав Сергій Стерненко — автор безперервного збору «Русоріз». Стерненко також регулярно демонструє, як FPV-дрони працюють на передовій.
За креативний підхід нагородили блогера з Миколаєва Юрія Степанця, який нині мешкає в Одесі. Він є найвідомішим в Україні коміком на кріслі колісному та ініціатором «неходових зборів» для військових. Волонтер часто наголошує: не всі можуть воювати в ЗСУ, але кожен, попри втому й втрати, здатен бути для ЗСУ на своєму місці.
Читайте також: Волонтеру Фумінорі Цучіко зареєстрували місце проживання в Харкові
За евакуацію нагородили Катерину Андреєву, яка разом із військовими рятує поранених захисників із прикордоння Сумщини та Курщини. Вона також вивозить мирних жителів і покинутих тварин з-під обстрілів. Свою відзнаку Катерина присвятила батькові, який віддав життя за Україну. За медичну допомогу військовим українці висловили вдячність парамедикам з «Госпітальєрів», які врятували тисячі життів, а за підтримку жінок — руху VETERANKA.
Разом із цим відзнаку отримали:
- всеукраїнська благодійна організація Ukrainian Food Foundation за підтримку ВПО;
- Олександр Мізерій за культурний розвиток. Він є лідером гурту «Смерека» з Вінниччини та волонтером, який вже відіграв понад 350 благодійних концертів і зібрав понад 4 мільйони гривень для ЗСУ;
- Андрій Бурахович за допомогу армії своїми руками. Андрій — механік, який майже цілодобово ремонтує автівки для фронту і вже відремонтував понад дві тисячі машин;
- благодійний фонд «Діти героїв» за психологічну допомогу понад 12 тисячам дітей, які через війну втратили одного або обох батьків;
- Анастасія Слюсар — лідерка фонду, який допомагає дітям, зокрема на прифронтових територіях.
«Попри втому, труднощі й втрати, волонтери продовжують рухатися далі — підтримують тих, хто цього потребує, і знаходять нові способи допомагати. Це про людяність, небайдужість і неймовірну силу. Вони працюють не заради відзнак, а просто тому, що не можуть інакше. Ми дякуємо кожному й кожній та завжди будемо поруч», — розповіла співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Переможці за обсягами гуманітарних вантажів
Організатори відзначили 21 організацію та фонд, що найактивніше користувалися послугами «Гуманітарної Нової пошти». Переможців обирали за найбільшими показниками кількості та ваги відправлень, категорії допомоги та її системність. «Нова пошта» відзначила:
- благодійні фонди «На Хвилі» та «Рій» («Допомога армії»);
- благодійні фонди «Медицина Херсонщини» та «Лелека-Україна» («Медична допомога»);
- благодійні організації «Українські сестри та кідфрендлі» та «Співдружність України» («Допомога дітям»);
- громадську організацію «Покликані жити» та благодійний фонд «Летс Хелп» («Допомога людям старшого віку»);
- благодійні організації «З теплом у серці» та «Європейські традиції доброчинності» («Допомога людям з інвалідністю»);
- «Бахмутське товариство захисту тварин “ЛАДА”» та благодійний фонд «Разом добра сила» («Допомога тваринам»);
- громадські організації «Добробат» та «Б50» («Відновлення житла та добробуту»).
- благодійна організація «Громадянин» та громадська організація «Джуніорс» («Спорт та реабілітація»);
- благодійний фонд «Щаслива лапа» («Лідер серед вантажних перевезень);
- міжнародний благодійний фонд «Небайдужі» та громадська організація «Свідомі кияни» («Найбільша кількість відправлень гуманітарного вантажу»).
Разом із цим у номінації «Навігатор допомоги» перемогли Юлія Кудрик й Оксана Миколюк за активне консультування й онлайн-супровід щодо перевезення гуманітарних вантажів.
Як вручали нагороди
Відзнаку вручали місцеві активісти, блогери, лідери думок, представники «Нової пошти», а також люди, які раніше отримували допомогу від волонтерів-переможців.
Про відзнаку «Варті»
«Варті» — це щорічна відзнака для волонтерів від «Нової пошти», яку заснували у 2022 році. Її започаткували для того, щоби підкреслити внесок українських волонтерів і благодійників.
Нагадаємо, «Нова пошта» розробила сервіс для ефективнішої доставки посилок.
Раніше ми писали, що UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії.
Фото: «Нова пошта»
