Суспільство
Символ свободи та незалежності. Що ви знаєте про історію українського прапора? (ТЕСТ)
23 серпня в Україні відзначають День державного прапора. Його історія розпочалася кілька століть тому, а шлях до визнання був часом складним та болючим. Синьо-жовтий стяг для українців – це більше, ніж кольори. Це символ та зброя, яка відлякує ворогів. Адже там, де наш стяг, – наша армія та наша держава.
До Дня прапора ШоТам підготував новий тест про історію одного з головних державних символів. Про символ, який незабаром знову майорітиме над Херсоном, Донецьком та Сімферополем.
Коли в українські історії вперше промайнула згадка про синій та жовтий кольори на офіційній символіці?
Перше поєднання синього й жовтого кольорів на офіційній символіці датують 1256 роком. Йдеться про герб Львова із зображенням жовтого лева на синьому фоні. Це – подарунок місту від князя Данила Галицького. Крім того, золотий та синій кольорі використовували на гербі Галицько-Волинського князівства.
Скільки разів проголошували Українську державність під синьо-жовтим прапором?
Під синьо-жовтим стягом тричі проголошували Українську державність: у 1917, 1941 та 1990 роках.
Наш прапор має чітку пропорцію, закріплену на законодавчому рівні. Яку саме?
«Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3», – йдеться в постанові Про Державний прапор України.
Над яким морським судном вперше замайорів синьо-жовтий прапор?
12 лютого 1992 року український прапор вперше було піднято на морському кораблі – теплоході «Кременчук», який перебував в порту іспанської Валенсії. До цього діяла постанова, що до утворення реєстру кораблів усі морські судна мають ходити під радянським стягом. Однак капітан «Кременчука» В'ячеслав Кисловський вирішив інакше та доручив боцману зшити із двох сигнальних прапорів синьо-жовтий стяг, який і був урочисто піднятий над судном.
У 1989 році український прапор вперше за радянських часів підняли під час мітингу. Хто це зробив?
26 квітня 1989 року львів’янин та активіст Товариства Лева Юрко Волощак вперше в Україні підняв національний прапор на мітингу на честь річниці Чорнобильської катастрофи. Це відбулося на площі Ринок у Львові й стало першим за радянських часів випадком публічного підняття українського національного прапора.
У якому місті синьо-жовтий прапор вперше підняли над офіційною радянською будівлею?
14 березня 1990 року в місті Стрий, що на Львівщині, підняли національний прапор над будівлею міської ради. Це був перший прецедент публічного підняття українського стяга над офіційною радянською установою.
З якою подією пов'язане святкування Дня прапора саме 23 серпня?
Так, за офіційною версією, 23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради. Водночас варто зазначили, що безпосередні учасники подій називають іншу дату – 24 серпня. Утім саме ця подія обґрунтуванням для заснування нового свята – Дня державного прапора України. До речі, Жадан потрапив до переліку варіантів не випадково – він справді народився 23 серпня.
Окей, а коли синьо-жовтий стяг офіційно затвердили Державним прапором України?
Саме 18 вересня президія Верховної ради своєю постановою «Про прапор України» фактично надала синьо-жовтому стягу статус офіційного прапора країни. Відтоді під цим прапором починають зустрічати іноземні делегації, складати військову присягу тощо.
А знаєте, звідки взявся міф про те, що кольори на нашому прапорі треба змінити місцями, оскільки таке розташування може символізувати біду?
У 1992 році художниця з Китаю Мао Мао запропонувала президенту України Леоніду Кравчуку змінити розташування кольорів на прапорі. Вона наполягала, що таке поєднання символізує біду для української держави.
19 листопада 1997 року Леонід Каденюк вперше розгорнув український прапор на орбіті Землі, перебуваючи на борту шатлу «Колумбія». А хто зробив це вдруге?
Леонід Каденюк.
Так-так, саме Рендольф Брезнік! Він вдруге в історії розгорнув український стяг на навколоземній орбіті (408 кілометрів над Землею) у липні 2017 року. Звідки у нього наш прапор? Справа в тому, що восени 2008 року Брезнік усиновив хлопчика з Дніпра. А разом із сином американець повернувся додому ще й з українським стягом.
Як гадаєте, що зафіксовано на цих кадрах?
wikipedia.org
Це фото, без перебільшення, історичне. Адже на ньому зафіксовано першу появу українського прапора на Олімпійських іграх. Щоправда, у доволі незвичний спосіб. 27 липня 1976 року у Монреалі під час півфіналу з футболу між збірними НДР і СРСР двадцятирічний представник української діаспори в Канаді Данило Мигаль вибіг на поле і станцював гопак у вишиванці з синьо-жовтим прапором.
«На твоєму ж прапорі — Вільна Україна з вільними громадянами, держава, в якій не буде соціального визиску і національного гніту. Отже, борючись із темрявою, ти несеш своєму народові світло Правди». Кому належать ці слова?
Прапор України на звільненому від окупантів острові Зміїний.
Це цитала Василя Стуса з «Пам’ятки для українського борця за волю».
Поділіться своїми результатами:
Маршрути у містах облаштують доступними для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. Цей проєкт втілюють у межах програми «Рух без бар’єрів».
Про це повідомив директор департаменту містобудування та архітектури Київської ОВА Ярослав Янович.
Що відомо про цей проєкт
Міста долучилися до ініціативи, щоб усі люди мали:
- можливість самостійно пересуватися;
- доступ до інфраструктури;
- сприятливі умови для соціальної інтеграції;
- рівні можливості у користування міськими просторами.
Ярослав Янович зазначив, що територіальні громади самостійно визначатимуть маршрути. До обговорення проєктів адміністрації залучатимуть громадськість.
Читайте також: У Києві створили онлайн-довідник для підтримки ментального здоров’я
«На маршруті всі локації мають бути максимально доступними та безбар’єрними — це перехрестя, переходи, громадський транспорт, школи, садочки, заклади охорони здоров’я, центри надання адміністративних послуг, центри зайнятості, а також інші громадські будівлі. Також на маршруті будуть встановлені навігаційні знаки, тактильні елементи та інші рішення, спрямовані на забезпечення не лише зручності, але й безпеки для людей», — розповів Ярослав Янович.
Наразі Славутич та Буча вже розробили свої проєкти. До 11 лютого 2025 року інші територіальні громади Київської області повинні подати до Департаменту містобудування та архітектури КОВА власні проєкти безбар’єрних маршрутів.
«Рух без бар’єрів»
Проєкт є частиною ініціативи Міністерства розвитку громад та територій. Його презентували 19 січня у військовому госпіталі. Головна мета проєкту — створення доступного середовища для всіх людей.
Нагадаємо, що у Славутичі більше не оголошуватимуть тривогу, яка звучить у Київській області.
Також ми писали, що на Київщині побудують новий житловий комплекс для соціальних груп (ФОТО).
Фото обкладинки: Freepik
Асоціацію створили 22 січня 2025 року у посольстві України в Австрії. Загалом до складу об’єднання ввійшли 12 громадських організацій.
Про це повідомили в посольстві.
До асоціації долучилися українські громадські організації та спілки з Відня, Лінца, Граца, Зальцбурга та Інсбрука.
«Створення асоціації — це новий рівень співпраці та представлення інтересів українців в Австрії. Це зміцнює наш голос, підтримує ідею соборності та відкриває нові можливості для розвитку»‚ — написали в посольстві.
Читайте також: Уперше в історії українське судно проводить для США дослідження в Антарктиці (ФОТО)
Нагадаємо, що третя група добровольців Українського легіону у Польщі скоро підпише контракти із ЗСУ.
Фото: фейсбук-сторінка посольства України в Австрії
У довіднику кияни зможуть знайти інформацію про послуги з підтримки ментального здоров’я. Цей проєкт втілили у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
Про це повідомили в Департаменті соціальної й ветеранської політики КМДА.
Творці посібника зібрали інформацію про послуги в таких розділах:
- охорона здоров’я;
- соціальний захист;
- освіта;
- ветеранська політика;
- культура, мистецтво, релігія;
- молодь та спорт;
- неурядові організації;
- цифрові інструменти;
- інші послуги з ментального здоров’я.
Читайте також: У лютому на київському вокзалі відкриють «Книгарню Є»: як вона виглядатиме (ФОТО)
«Довідник постійно оновлюється та включає інформацію про комунальні, громадські та приватні організації, які надають соціально-психологічну підтримку»‚ — написали в департаменті.
Переглянути довідник можна за посиланням.
Нагадаємо, що на Південному вокзалі відкрили виставку про протидію гендерному насильству.
Фото обкладинки: Unsplash
