Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
monetyzatsiia subsydiy 2018 monetyzatsiia subsydiy 2018

Економіка

Уряд затвердив монетизацію субсидій. Як вона працюватиме?

Опубліковано

Кабінет міністрів України затвердив поетапне проведення монетизації субсидій. Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні 26 вересня.

Повний перехід на монетизацію субсидій відбудеться протягом наступного року. Перший етап монетизації планується розпочати з 1 січня 2019 року – це торкнеться, орієнтовно, 100-150 тисяч домогосподарств, які звернуться за субсидіями з новим пакетом документів.

Другий етап почнеться з 1 травня 2019 року і торкнеться домогосподарств, яким субсидія призначена на неопалювальний період. Третій етап планується почати з жовтня, коли відбудеться повний перехід на монетизацію.

 

Як субсидії працюють?

Субсидії — це цільова грошова допомога від держави, яка надається людині для сплати за житлово-комунальні послуги. Але власне грошей люди не бачать, бо усі розрахунки відбуваються на рівні постачальників послуг і насправді навіть не грошима, а взаємозаліками, списанням податків тощо. Для людини, тобто для споживача, субсидія — це фактично сума, на яку зменшується розмір її платіжки після проведення розрахунків держави з постачальниками.

Субсидії розраховують за середніми нормами споживань, а не за фактично використані ресурси. Уряд скоротив норму споживання газу на опалення квадратного метра житла до 4,5 кубометра. Минулого опалювального сезону норма була 5 кубометрів. 2014-го, коли почала діяти програма субсидування, вона становила 13,6 кубометра.

Зміни почуються зі стартом опалювального сезону. Якщо раніше держава компенсувала 450 кубів за опалення будинку на 90 квадратів, то тепер потрібно вкластися в 405. Решту 45 кубів потрібно оплатити за тарифом 6,96 грн за куб – це 313 гривень.

Читайте також: В Україні зросла допомога безробітним: скільки платять?

Кому надається субсидія?

Право на субсидію надається будь-якому гpомадянину, будь-якого віку та соціального становища, на своїй або оpендованій кваpтиpі.

Житлово-комунальна субсидія офоpмлюється на одного з заpеєстpованих членів домогосподаpства (сім’ї), на ім’я якого відкpито особові pахунки на оплату комунальних послуг. Pешта членів домогосподаpства для пpизначення субсидії повинні підтвеpдити свою згоду на доступ і обpобку пеpсональних даних.

Пpаво на отpимання субсидії готівкою на пpидбання скpапленого газу, твеpдого та pідкого пічного побутового палива надається тим гpомадянам, чиє житло не забезпечується електpо-, тепло- або газопостачанням для обігpіву.

Сума платежу для кожного домогосподаpства визначається індивідуально і залежить від сукупного доходу сім’ї.

Що таке монетизація?

Монетизація полягає в тому, що на рахунок людини буде надходити певна сума коштів, і вже з них людина буде розраховуватися за комунальні послуги. Тут ідеться про монетизацію на рівні домогосподарств.

В уряді вважають, що перехід на прямі розрахунки зекономить бюджетні кошти. Міжнародні кредитори (МВФ, Світовий банк, ЄС та Європейський банк реконструкції і розвитку) вимагають від України запровадити монетизацію субсидій вже не перший рік. За цією системою гроші отримує не постачальник послуг, а сам споживач. Тобто людина сплачуватиме комуналку повністю, а їй нараховуватимуть гроші на картку чи віддаватимуть готівкою.

Українці зможуть економити кошти із субсидій за споживання меншої кількості ресурсів. Громадянам уже компенсують ощадливість: минулого опалювального сезону (2017-2018) гроші відшкодували вже 1,7 мільйонам родин. На це пішло близько півтора мільярда гривень.

В Уряді планують, що з часом потреба у субсидіях має зменшитись, а бюджет зекономить десятки мільярдів гривень.

Реклама

Економіка

«Херсонський кавун» і «Мед Закарпаття»: Україна готує нові географічні зазначення для ЄС

Опубліковано

Міністерство економіки готується погодити низку українських продуктів з історичним географічним походженням, що допоможе отримати їм визнання в ЄС.

Про це «Європейській правді» повідомили у прес-службі відомства.

«Україна має багато унікальних продуктів, які складають окремий нішевий сегмент на ринку і мають додаткову ринкову вартість — це продукти з чітким географічним походженням. Ми вже направили для включення до європейського реєстру географічних зазначень документи про такі автентичні українські товари, як «Гуцульська коров’яча бриндза», «Гуцульська овеча бриндзя» та «Мелітопольська черешня». Наразі ми розглядаємо ще низку таких товарів, які потребують правової охорони», — сказала заступник міністра економіки України Ірина Новікова.

 

Підкреслюється, що продукти з підтвердженим географічним походженням вважаються національним надбанням в країнах ЄС. І Україна здійснює всіх заходів, щоб місцеві продукти з географічним зазначенням отримали визнання ЄС, а українські виробники розвивали крафтове виробництво, отримали доступ до нових ринків збуту та збільшували прибутки.

Читайте також«Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників

Наразі у відомстві розглянуто та погоджено специфікації товарів, які надійшли до Мінекономіки з різних куточків України, та претендують бути захищеними як географічні зазначення, зокрема:

Претенденти на гастрономічні назви

«Долина Фрумушика» – застосовується для вин тихих, а саме білого, червоного та рожевого, які виробляються виключно з винограду, вирощеного у межах географічного району «Долина Фрумушика» (південно-західна частина Одеської області);

«Херсонський кавун» – поєднання селекційних досягнень та кліматичних умов Херсонського регіону створили оптимальні умови для отримання плодів, які характеризуються високою врожайністю та унікальними смаковими якостями;

«Придунайська Бесарабія» – застосовується для вин тихих та ігристих, які виробляються з винограду, який визначено за відповідними сортами та має походження щонайменше 85% із цього географічного місця;

«Ялпуг» – назва місця походження, яка визначає територію виробництва вин тихих, що розташована навколо озера Ялпуг (найбільше природне озеро лиманного типу в Україні) у південно-західній частині Болградського району Одеської області);

«Мед Закарпаття/Закарпатський мед» – монофлорний чи поліфлорний мед, особливі якості якого формуються завдяки специфічній медоносній флорі Закарпатського регіону.

Читайте такожГотуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів

«М’ясо баранини Фрумушика/Фрумушика баранина» – географічне зазначення для м’яса баранини Фрумушика, яке має репутацію унікального м’яса, отриманого із окремих порід овець, що випасають на території Тарутинських степів. Щонайменше 60% кормів – це трава чи сіно походженням із географічного району;

«Закарпаття/Закарпатське вино» – географічне зазначення для вина тихого, яке виробляється із окремих сортів винограду, що вирощено виключно на території визначеного географічного району (схили Карпатських гір Закарпатської області (Берегівський, Ужгородський, Хустський та Мукачівський райони);

«Аша/Абаг» – географічне зазначення для вина тихого та ігристого, яке виробляється із сировини щонайменше 85% якої вирощено на визначеній території навколо села Шабо Білгород-Дністровського району вздовж правого берегу Дністровського лиману.

Наступним кроком після погодження специфікацій стане реєстрація цих географічних зазначень на національному рівні.

Читайте такожВ Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун

Нагадаємо, на Закарпатті відкрили першу гуцульську «Бриндзарню».

Як ми повідомляли раніше, «Мелітопольська черешня» стала в Україні новий продукт із географічним зазначенням.

Головне фото: epravda.com.ua.

Читати далі

Економіка

Учні на Вінничині відкрили соціальне шкільне підприємство і вирощують мікрогрін

Опубліковано

У селищі Стадниці на Вінниччині презентували соціальне шкільне підприємство ECO GRAS, яке організували учні 7-9 класів – це перший приклад шкільного соціального підприємництва з вирощування зелені.

Про це пише vitatv.com.ua.

Юні підприємці заснували «шкільну фірму» з виробництва мікрозелені.

 

Отримавши гарні результати своєї праці, учні вирішили поділитись досвідом. Про шкільне підприємництво вони розповіли під час ярмарку.

Наголошується, що шкільне соціальне підприємництво – досить гарний спосіб для дітей спробувати свої сили, ще навчаючись у школі і зрозуміти, чи підходить їм такий вид діяльності.

Це також важливо з погляду профорієнтації. Крім того, спільна праця згуртовує всіх учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків.

Підлітки розповіли, чому вже навчились завдяки участі у проекті. Кажуть, займатися бізнесом виявилося цікаво, хоча інколи і непросто. 

Усім, хто відвідав виставку, пропонували спробувати та придбати продукцію «шкільної фірми» – мікрогрін.

Це мікрозелень, у молодих паростках якої максимальний вміст поживних речовин. У світових трендах здорового харчування мікрозелень займає топові позиції серед смачних і корисних натуральних продуктів.

Читайте такожГотуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів

Нагадаємо, Львівська компанія «Небесний мармелад» створила веганські солодощі із чорної моркви.

Як ми повідомляли раніше, у Мелітополі створили 330-кілограмову картину із черешень.

Усі фото: vitatv.com.ua.

Читати далі

Економіка

Як технолог перетворив на бізнес виготовлення крафтового «Супер Йогурта»

Опубліковано

Технолог і шеф-кухар Андрій Гдовський спробував виготовили йогурт і перетворив цю справу на бізнес у пандемію.

Про це пише Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО у фейсбуці.

Історія створення ТМ «Супер Йогурт» ще достатньо свіжа, але для багатьох може стати цікавим кейсом.

 

У Андрія Гдовського через пандемію COVID-19 настали важкі часи. Андрій також захворів на COVID-19 та під час лікарняного у листопаді 2020 року спробував вперше зробити свій «Супер Йогурт».

Після одужання приніс свій пробний варіант на роботу і колеги захотіли придбати цей йогурт!

З цього моменту і почалися перші етапи розвитку ТМ «Супер Йогурт».

Читайте також: Історія, яка надихає. Кондитерська DOBRA про запуск у кризу, відмову від цукру та працевлаштування нечуючих

Андрій створив групу у вайбері, яка називалася «Рідні та близькі», з якої і почалися перші продажі.

Нині група налічує біля 180 учасників. Крок за кроком, «Супер Йогурт» почав набирати популярності. Хотілося далі популяризувати свою продукцію та знайти для «Супер Йогурту» нові канали збуту.

У травні 2021 ТМ «Супер Йогурт» взяв участь у «Великодньому ярмарку Миколаївських крафтовиків» на базі онлайн магазину Fresh Bazar.

Упродовж двох тижнів ярмарки, зробили покупки майже 300 осіб, із середнім чеком 330 гривень. Виробники, чий товар продавався на ярмарку, змогли збільшити свої об’єми продажів в середньому на 10-20%; а онлайн магазин отримав додаткових 60% відвідувань.

Під час ярмарки продажі «Супер Йогурту» зросли на 15%.

Нині ТМ «Супер Йогурт» представлений на локальних маркетплейсах: FreshBazar та «Хлеба и Зрелищ», а також на власних сторінках у соціальних мережах Instagram (instagram.com/super_yogurt_mk).

Читайте також: Як роблять ідеально обсмажену каву в Україні (ВІДЕО)

У планах у Андрія популяризація «Супер Йогурта» та позиціонування його як якісного продукту з м. Миколаєва.

У майбутньому – відкриття власної эко-ферми з правильными технологіями вирощування корів.

«Мій йогурт ніколи не буде містити добавки насіння чіа, або маракуї, лише добавки продукції локального виробника (ягід/фруктів). Це моя принципова позиція», – каже Андрій.

Читайте також«Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників

Нагадаємо, на Миколаївщині виготовляють крафрові соуси-варення.

Як ми повідомляли раніше, дослідниця української кухні відновила рецепт десертів із фіалок

Усі фото: facebook.com/usaid.agro.

Читати далі