Уряд виділив 200 млн грн на пільгове житло переселенцям і АТОвцям

Україна вперше долучається до ініціативи EUREKA Globalstars у межах міжнародної інноваційної програми EUREKA, що дасть змогу командам українського бізнесу, наукових установ та вишів взяти участь у спільному конкурсі проєктів між країнами-членами EUREKA та Сінгапуром.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства освіти і науки України.

Офіційне оголошення про його старт та умови участі було оприлюднено 8 червня 2020 року на офіційному сайті “EUREKA”. Наразі до конкурсу долучилися Сінгапур та 14 країн-членів програми: Австрія, Бельгія, Канада, Естонія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Південна Африка, Іспанія, Швейцарія, Туреччина, Велика Британія, Південна Корея.

Щоб взяти участь у конкурсі, необхідно створити консорціум, у який входитимуть щонайменше 2 країни (Україна та Сінгапур). Решта учасників зі згаданих вище країн можуть приєднатися до роботи консорціуму за бажанням.

Як подати заявку

Подача та оцінка проєкту відбувається в 2 етапи.

На першому етапі, після створення консорціуму, серед його учасників  визначається країна-координатор проєкту. Далі формується спільна заявка від усіх країн-учасниць консорціуму. Вона подається координатором онлайн на платформі EUREKA. Дедлайн подачі – 15 жовтня 2020 року.

Якщо заявка проходить перевірку на відповідність критеріям, то починається наступний етап.

На другому етапі кожен учасник консорціуму окремо подає онлайн-заявку на платформу національної інституції, щоб отримати фінансування на впровадження своєї частини проєкту. Від України заявки прийматиме Український фонд стартапів. Відбір проєктів для фінансування у формі грантів буде на конкурсній основі, роботи оцінюватиме та обиратиме рада незалежних інвестиційних експертів.

Як обиратимуть проєкти

Після оцінювання на національному рівні формується список від країни з рейтингом проєктів-учасників. Він передається до Асоціації програми EUREKA для формування загального рейтингу проєктів конкурсу. За цим рейтингом на багатосторонній узгоджувальній нараді між усіма національними інституціями ініціативи EUREKA Globalstars та представниками програми EUREKA буде прийнято остаточне рішення щодо переможців конкурсу та надання їм фінансової підтримки.

Читайте також: Топ-7 безкоштовних онлайн-курсів для вивчення англійської мови

Проєкти, які матимуть позитивне рішення від усіх учасників узгоджувальної наради, будуть номіновані на одержання лейбла EUREKA.

Старт прийому заявок на національному рівні в Україні буде оголошено окремо на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Українського фонду стартапів. За докладнішою інформацією ви можете звернутись до Олени Харіної, координатора національних проєктів програми “EUREKA” від України, на пошту olena.kharina@gmail.com або за телефоном  +38 (044) 287 82 16.

Зауважуємо, що Український фонд стартапів надає підтримку тільки українському бізнесу, а саме проєктам на ранніх стадіях розвитку (pre-seed and seed). Водночас заклади вищої освіти та наукові установи можуть взяти участь у конкурсі як співвиконавці. 

Читайте також: Причина №23, чому варто підтримати #ШоТам: ми популяризуємо українську науку

Якщо конкурсна комісія фонду схвалить проєкт і надасть підтвердження його фінансування, то співвиконавці (ЗВО та наукові установи) зможуть звернутись до МОН із запитом щодо отримання фінансової підтримки для реалізації проєкту.

Затвердження проєктів за результатами конкурсу заплановано на кінець січня 2021 року, початок фінансування фіналістів – на квітень 2021 року.

Для покращення комунікації між потенційними учасниками ініціативи “EUREKA Globalstars Singapore Call”  програмою  “EUREKA”  заплановано проведення двох віртуальних пітчінг-сесій між сінгапурськими компаніями та компаніями країн-учасниць конкурсу:

• 15 липня 2020 року – презентації сінгапурських компаній;
• 16 липня 2020 року – презентації інших країн, зокрема України.

Більше інформації щодо участі в віртуальних пітчінг-сесіях дивіться за посиланням.

Довідка 

EUREKA – міжнародна інноваційна науково-технічна програма, заснована 1985 року. Її головна мета – сприяти інноваційному підприємництву між малими та великими підприємствами, науково-дослідними інститутами та університетами. Україна приєдналася до програми 2008 року.

EUREKA сприяє розробленню конкурентної продукції, впровадженню новітніх технологічних процесів у виробництво, наданню послуг високої якості, розширенню міжнародного науково-технічного співробітництва, залученню промислових та дослідних установ до виконання спільних інноваційних розробок.

Український фонд стартапів (Фонд розвитку інновацій) – державний фонд, започаткований за ініціативою Кабінету Міністрів України. Його місією є підтримка інноваційних проєктів, а також надання допомоги найталановитішим українським підприємцям для створення успішних глобальних компаній. Фонд надає фінансування у формі грантів компаніям на початкових стадіях їхнього розвитку (pre-seed та seed), зокрема фінансує перспективні та інноваційні ідеї технологічних стартапів, які демонструють високий потенціал глобального комерційного успіху. Процес відбору проєктів для надання грантів відбувається на конкурсній основі.

Нагадаємо, оголосили гранти для подолання наслідків пандемії Covid-19 в Україні.

Окрім того, переселенці можуть отримати грант на навчання.

Як ми повідомляли раніше, ОТГ можуть отримати до 320 000 гривень на проєкти з охорони довкілля.

Головне фото: eurekanetwork.org.

Харківський тракторний завод презентував оновлення техніки. Новий відеоогляд опублікований на сторінці підприємства у фейсбуці.

“Продовжуємо знайомити вас із змінами, які отримали серійні колісні трактори виробництва Харківського тракторного заводу”, – йдеться у дописі.

Зокрема серед нововведень: 

• оновлений інтер’єр і поліпшена шумоізоляція кабіни, 
• встановлено ​​нову сучасну рульову колонку з цифровим дисплеєм, 
• транспортні фари (технологія вільної форми), 
• стопор замку капоту, сферичні дзеркала, які дозволили отримати більш широку область огляду під час експлуатації трактора і інші зміни.

Що варто знати про ХТЗ?

Харківський тракторний завод було засновано в 1930 році. Перший трактор зійшов з конвеєра 1 жовтня 1931, і цей день прийнято вважати Днем народження заводу. 

Читайте також: Харківський тракторний завод запустив інноваційне обладнання

Для роботи на величезному підприємстві, що швидко розростається, були потрібні все нові і нові фахівці різних областей, і це призвело до утворення окремого житлового району Харкова, який став повним тезкою заводу і який отримав назву – ХТЗ. 

За роки роботи завод випустив більше 3 мільйонів тракторів та іншої важкої спеціалізованої техніки, яку завжди відрізняла надійність, функціональність і висока якість виконання. 

Вироби, випущені промисловим підприємством ХТЗ, протягом десятиліть користувалися великим попитом не тільки на території колишнього Радянського Союзу, а й у багатьох країнах Європи, Азії і навіть Африки. На сьогоднішній день Харківський тракторний завод виробляє десятки моделей сучасних тракторів і спецтехніки, яка не втратила своєї актуальності і продовжує залишатися широко затребуваною серед великого кола споживачів, завдяки своїй надійності, ефективності і прийнятної конкурентоспроможної ціни виробів.

Фото: xtz.ua

На Житомирщині фермер Ярослав Мовчун з 2013 року вирощує на 4 гектарах землі 13 тисяч кущів лохини, 3 тисячі з яких уже дають плоди. Для поливу та живлення рослин використовує автоматизовану систему із спеціальним програмним забезпеченням, йдеться у сюжеті Суспільного.

“З’ясувати, що ягода достигла, можна за її забарвленням – вона має бути темно-синього кольору, ближче до блакитного. І обов’язково потрібно спробувати ягідку на смак”, – каже фермер.

Секрети вирощування

Як розповів Ярослав Мовчун, таких ягід із одного куща лохини за сприятливих погодних умов можна зібрати до 3 кілограмів. Кущ починає плодоносити на третій рік після висадки.

“Лохина плодоносить від шістдесяти до ста років. Щоб оновити сорт, потрібно розуміти, як його оновити. Інакше доведеться його викидати. Дуже багато сортів, які з’являються, це все ж таки більше маркетинговий хід, аніж новий сорт. Є декілька базових сортів, які є батьківськими для решти сортів”.

Щоб зібрати хороший врожай потрібно дотримуватися технологій, каже Ярослав, а тому для поливу та внесення добрив у ґрунт він використовує спеціальну автоматизовану програму.

Читайте також: В Україні створили перший лохиновий кооператив (ВІДЕО)

Автоматизована система має кілька функцій, завдяки чому можна також додавати добриво, яке заздалегідь замішується в баках. Таким чином, добриво із водою рівномірно надходить на поле.

Який врожай?

Зараз на чотирьох гектарах у Ярослава росте близько 13 тисяч кущів. 3 тисячі з них уже дають плоди.

“Правда, погода не сприяла цьому. Були заморозки, була тепла зима, холодна весна і багато злив, що не дуже добре для кущів. А ще в нас був дуже сильний град, який теж завдав шкоди. Тому цей рік не найкращий для вирощування ягід. Буквально 2-3 дні – і ми почнемо збирати врожай. Цього року ми починаємо набагато пізніше, ніж у минулі роки. Того року (2019 – ред.) ми почали десь 4-5 липня, цьогоріч – орієнтовно 12 липня починатимемо. Радує те, що завдяки погоді ягода все ж таки набирає смак”, – говорить фермер.

Ярослав Мовчун каже, що лохину вирішив вирощувати не лише за те, що вона смачна, транспортабельна і рентабельна, а й за те, що вона має максимальну кількість вітамінів та мінералів.

У Кам’янці-Подільському будуватимуть сміттєпереробний завод, потужністю 56 тисяч тонн відходів на рік. Енергетичний комплекс перетворюватиме сміття на теплову та електричну енергію. Про це повідомляє місцеве видання “Є”.

Інвестору ТОВ «Нове будівництво та реконструкція» вже виділили в оренду земельну ділянку на вулиці Нігинське шосе, що розташована поблизу полігону твердих побутових відходів. 

Кам’янець-Подільський продукує щороку приблизно 36 тисяч тонн сміття. Згідно з проєктом, завод зможе переробляти до 96 відсотків місцевих побутових відходів. 

Читайте також: Під Вінницею облаштували понад 60% об’єктів інфраструктури для сміттєпереробного заводу

Тут діятиме сортувальний цех, де розподілятимуть відходи на фракції. Наприклад, відділятимуть цінну вторинну сировину від решти сміття, яке йтиме на переробку. З останнього виготовлятимуть РДФ-паливо. Його спалюватимуть на енергетичному комплексі, де генеруватимуть теплову та електричну енергію. 

Як зауважили в міській раді, створення в місті такого комплексу не лише допоможе розв’язати проблему накопичення побутових відходів, а й дозволить генерувати електроенергію та створити нові робочі місця.

За попередніми планами, комплекс зможуть відкрити вже наприкінці 2021 року.

Фото: nbtr.com.ua

Усього за рік на Житомирщині побудували сучасну автоматизовану молочну ферму. У корівнику 400 тварин, частину з яких закуплено у Данії. Про це повідомляють Факти ICTV, пише agronews.ua.

Зазначається, що датська корова — це відома чорно-ряба гольштинська порода, яку придбали в країні за €2,3 тис. кожну.

Інвестували 160 млн грн

Більша частина робочого процесу автоматизована. Власник інвестував у проект 160 млн грн. Від держави отримано поки що 20 млн грн. Їх планують витратити на техніку та устаткування.

Читайте також: На Вінниччині запустили суперсучасну роботизовану ферму

Умови для корів максимально наближені до природних, де тварини вільно гуляють у корівнику та двічі на день отримують спеціальний корм, збагачений вітамінами та мінералами. Кожна корова дає молока 30 л/добу.

Загалом на фермі, разом із іноземними коровами, понад 2 тис. тварин, яких обслуговує 185 людей, адже більшість роботи автоматизовано. Також у новому корівнику немає бруду та неприємного запаху.

6500 євро – такий штраф доведеться сплатити одному з перевізників за перевантажену фуру, виявлену в пункті зважування під Києвом. Про це повідомляє Департамент транспортної інфраструктури КМДА.

“Зафіксований рекордний штраф 6 500 євро у пункті зважування на Столичному шосе”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: Як на українських дорогах тестують систему зважування-в-русі WiM вантажівок (ФОТО)

Загальна вага порушника склала 61,84 тонни, що на 21,84 тонни більше від дозволеної. Маршрут вантажівки мав пролягати з Київської області на Полтавщину.

Нагадаємо, що комплекси габаритно-вагового контролю працюють у цілодобовому режимі на всіх в’ïздах до столиці: 36-у км. траси Київ-Чоп, 7-у км. траси Київ-Одеса, с. Проліски по вул. Броварській, перетині вул. Кільцева і Г.Барського та на Столичному шосе.

Фото: ukr.media