Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
32680884 32680884

Економіка

Уряд виділив 150 млн гривень на спортивні комплекси при школах

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Держава інвестує 150 млн гривень для розбудови спортивних комплексів при закладах загальної середньої освіти.

Про це йдеться у постанові від 17 квітня 2019 року № 376, що наразі опублікована на офіційному сайті Уряду.

На спортзали, басейни і не тільки

Фінансування спрямовуватиметься на будівництво нових, реконструкцію та капітальний ремонт нинішніх спортивних залів, приміщень для фізкультурно-спортивних занять, плавальних басейнів, стадіонів, стрілецьких тирів, стрільбищ, спортивних полів, спортивних ядер, спортивних майданчиків, а також інших відкритих площинних споруд та їх комплексів.

«Будівництво та ремонт об’єктів відбуватиметься на засадах співфінансування, як і більшість наших субвенцій. Отже, для закладів, розташованих у місті Києві, містах обласного значення чи тих, що управляються на рівні області, державний бюджет покриватиме не більш як 70% відсотків витрат. До 90% від вартості проекту держава може профінансувати для закладів, розташованих у районах та в ОТГ. Водночас для шкіл, які знаходяться у селах (селищах), що мають статус гірських населених пунктів, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, держава може покрити до 95% витрат на будівництво спорткомплексів», – пояснили у Міністерстві освіти і науки.

Хто і як може отримати гроші?

Отримати кошти зможуть:

  • опорні заклади освіти;
  • заклади загальної середньої освіти, розташовані у сільській місцевості з контингентом не менш як 100 учнів;
  • заклади загальної середньої освіти, розташовані у міській місцевості з контингентом не менш як 300 учнів.

Надалі протягом 30 календарних днів від дня набрання чинності відповідної постанови обласні держадміністрації мають направити до МОН клопотання з пропозиціями об’єктів від районних держадміністрацій та виконавчих органів місцевих рад, а також Київської міської держадміністрації.

Читайте також: “Нова українська школа”: у Міносвіти повідомили, куди направлять гроші

Розглядатиме їх спеціально утворена комісія, до складу якої увійдуть представники МОН, Мінмолодьспорту, Мінрегіону, а також члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Передбачено, що комісія діятиме на засадах відкритості та гласності, незалежності, об’єктивності та обґрунтованості рішень.

Упродовж місяця комісія здійснюватиме перевірку та оцінку надісланих клопотань, готуватиме на цій підставі пропозиції щодо переліку комплексів, які отримають фінансування. Водночас враховуватимуться:

  • строки завершення будівництва комплексу, ступінь будівельної готовності та аналіз ризиків, пов’язаних із будівництвом комплексу;
  • обсяги співфінансування з місцевого бюджету та фінансову забезпеченість будівництва комплексу;
  • значущість очікуваного соціального ефекту від будівництва комплексу, реалістичність його досягнення.

Обов’язковими умовами для отримання коштів є належність об’єктів до комунальної власності, наявність земельної ділянки та затвердженої проектної документації, а також забезпечення до них безперешкодного доступу маломобільних груп населення.

Відео дня
Реклама

Економіка

ЄС надасть Україні 9 млрд євро фінансової допомоги

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Країни Європейського Союзу вирішили надати Україні 9 мільярдів євро фінансової допомоги..

Про це повідомили в пресслужбі польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького.

«Цей історичний момент і мова сьогоднішніх висновків довгий час відкидалися. Ми змінили це з багатьма країнами. Україна перебуває в стані війни, і їй нічим платити за велику кількість державних послуг, тому ми схвалили виділення 9 мільярдів євро на допомогу», – зазначив Моравецький.

Раніше Європейський Союз виділив додаткові 205 мільйонів євро на гуманітарну допомогу для України.

Також ми повідомляли, що Україна отримає від Європейського Союзу 330 мільйонів євро, які розраховані на підтримку населення, що постраждало внаслідок російського вторгнення, а також на зміцнення стійкості країни.

Фото: 5.ua.

Відео дня
Читати далі

Економіка

На Миколаївщині та Одещині розпочалися жнива

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

В Одеській та Миколаївській областях аграрії розпочали збір ранніх зернових та зернобобових культур.

Про це повідомили на сторінці Міністерства аграрної політики та продовольства в Telegram.

«В Одеській та Миколаївській областях аграрії розпочали збирання ранніх зернових та зернобобових культур, яке проведено на площі 42,2 тис. га», – йдеться в повідомленні.

Перші обкоси дали намолот у 92,1 тис. тонн зерна нового врожаю. Зокрема:

  • озимого ячменю обмолочено 41,1 тис. га при врожайності 21,9 ц/га намолочено 90 тис. тонн;
  • озимої пшениці обмолочено 1,2 тис. га, при врожайності 17,8 ц/га намолочено 2 тис. тонн.

У міністерстві також зазначили, що торік у цю пору жнива ще не розпочиналися.

«Попри постійні обстріли, люди та спецтехніка працюють і під час комендантської години. Необхідний дозвіл можна отримати в районних військових адміністраціях», – додали в Мінагро.

Нагадаємо, 17 червня стало відомо, що в Україні повністю завершили посівну кампанію. Аграріям вдалося засіяти 13,4 мільйонів гектарів – 95% прогнозованих площ.

Раніше ми повідомляли, що посівну кампанію в районах Миколаївської області, де не відбуваються бойові дії, завершено на 80-85%.

Фото: Мінагро.

Відео дня
Читати далі

Економіка

Резиденти Дія.City сплатили до бюджету України ₴1,3 млрд

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Резиденти Дія.City за період із лютого по квітень цього року сплатили до державного бюджету 1,3 млрд грн.

Про це повідомив очільник Міністерства цифрової трансформації в Telegram.

«За підрахунками, тільки в лютому – квітні надходження в український бюджет від резидентів Дія.City становили 1,3 млрд грн. З них – понад 57 млн грн військового збору. Це важливий внесок у нашу спільну перемогу», – йдеться в повідомленні.

До Дія.City станом на 24 червня приєдналися 262 компанії-резиденти. У Мінцифри адаптували проєкт під нові реалії, щоб простимулювати нові напрями та дати ще більшій кількості компаній можливість користуватися стимулами Дія.City.

Тепер до простору можуть приєднатися компанії, основний напрям роботи яких – хостинг та хмарні датацентри, продукти для оборонної, промислової та побутової сфер, а також міжнародні карткові платіжні системи. До Дія.City за новими видами діяльності вже долучилися 13 компаній, зокрема Ajax Systems Manufacturing, De Novo, GigaCloud, TAS link, Softjourn та інші.

«Кожен із резидентів працює за сприятливими податковими та правовими умовами. І головне – міцно тримає наш економічний фронт», – додав міністр.

Що відомо про «Дія.City»

З 8 лютого в Україні почав працювати спеціальний правовий режим «Дія.City», який розроблено для розвитку IT-галузі. Тоді президент України Володимир Зеленський запевнив, що завдяки «Дія.City» частка ІТ у ВВП України зросте з 4% до 10%, а доходи – до 16,5 млрд доларів. 

Режим створений для аутсорсингових компаній, R&D-компаній, продуктових компаній, стартапів. Для компаній-резидентів передбачено спеціальний податковий режим. Зокрема, вони сплачують:

  • Корпоративні податки: на вибір податок на виведений капітал у 9% або податок на прибуток у 18%;
  • Податки на фонд оплати праці: податок на доходи фізичних осіб у 5%, із суми зарплати, що перевищує 240 тисяч євро на рік– 18% ПДФО. Військовий збір – 1,5%. Єдиний соцвнесок збережено на рівні 22% від мінімальної заробітної плати;
  • Стимули для «янгольских» інвестицій: 0% на дохід фізосіб як дивіденди за умови виплати не частіше одного разу на 2 роки. Також передбачена податкова знижка з ПДФО на суму інвестицій в українські стартапи.

Режим ґрунтується на моделі ґіґ-економіки, тобто моделі трудових відносин, заснованій на короткострокових контрактах або неформальних домовленостях.

Нагадаємо, Міністерство цифрової трансформації вирішило спростити умови для ІТ-компаній, що стали резидентами спеціального правового режиму «Дія.City».

Також ми повідомляли, що в застосунку та на порталі «Дія» можна відтепер оформити допомогу по безробіттю.

Фото: itc.ua

Відео дня
Читати далі

Шопочитати

Суспільство4 години тому

Мільйон на ровері. Як львів’янин проїхав 1500 км прифронтовими містами, аби зібрати кошти на ЗСУ

За чотири місяці українці знайшли сотні способів, як поєднати свої улюблені заняття та підтримку української...

Суспільство2 дні тому

У пам’ять про маму. Історія лікарки з Бучі, яка рятує літніх та маломобільних людей із прифронтових територій

Родину лікарки Оксани Мироненко війна застала вже двічі: вперше у Луганську, а цьогоріч – у...

Суспільство3 дні тому

«Нехай гине залізо, а не наші люди». Як українська Аеророзвідка перемагає окупантів у «війні дронів»

Учасники ГО «Аеророзвідка» кажуть, що багато хто з них має «два капелюхи». Вони одночасно є...

Суспільство5 днів тому

Равликовий бізнес в умовах війни. Кейс фермерів із Запоріжжя, які відновили роботу в рідному місті

Вікторія та Олексій Сорокіни почали розвивати родинну равликову ферму три роки тому. А за день...