Суспільство
Уперше в Україні зняли реаліті-серіал про життя собак після притулку
В Україні завершилися зйомки реаліті-серіалу про собак з притулку «Життя Собаче – неймовірні пригоди Дзиги і Укропа» на YouTube-каналі.
Про це повідомила продюсерка серіалу, керівниця Національного Реєстру Рекордів України Лана Вєтрова.
Про серіал
Усього в першому сезоні 48 серій. Кожна з них – це окремий сюжет про пригоди собак, яких забрала з притулку додому дуже активна сім’я, що багато подорожує і любить естрим. В один момент собаки з тісних, напівтемних кліток раптом потрапляють в шалений вир цікавих пригод і мандрів. У головних ролях знялися Дзиґа і Укроп, яких Лана Вєтрова зі своїм чоловіком чотири роки тому забрали з притулку.
Принциповим моментом є здійснення зйомок в форматі реаліті, без постановочних епізодів. Глядач стає свідком не розіграної вистави, а реальних сцен із життя. Творча група ставить перед собою мету – розвіяти фобію багатьох людей щодо тварин з притулку.
Читайте також: «Електропастух» рятує овець. Як WWF-Україна допоміг вівчареві не боятися вовків
Продюсерка серіалу «Життя Собаче», керівниця Національного Реєстру Рекордів України Лана Вєтрова:
«Наша принципова позиція – це робота в жанрі observational factual reality. Бо саме зйомки на основі реальних подій допоможуть донести до суспільства головну думку: безпритульні тварини мають право на життя, а не на смерть. Ми на реальному прикладі показуємо, що собаки з притулку це – класні друзі, і не потрібно боятися забирати бездомних тварин, вони швидко адаптуються до життя в сім’ї і стають безмежно відданими своїм господарям все своє собаче життя. Дуже часто трапляється, що коли ви рятуєте тварин, ви рятуєте й себе…», – розповіла продюсерка серіалу «Життя Собаче», керівниця Національного Реєстру Рекордів України Лана Вєтрова.
Особливістю серіалу є те, що події відтворенні виключно через світосприйняття собак. Уже після виходу першої серії, один з підписників каналу «Життя Собаче», киянин Олександр Масний, звернувся з проханням відвезти його з дітьми в той самий притулок, звідки вийшли й головні актори серіалу, щоб й собі забрати звідти песика додому.
Творча група вважає це найкращим результатом своєї роботи. І сподівається, що таких випадків після перегляду реаліті-серіалу стане більше.
Серіал можна переглянути у вільному доступі на YouTube за посиланням.
Нагадаємо, у столиці з’явиться Центр гуманного поводження з тваринами.
Як ми повідомляли раніше, на Київщині встановили двоярусний будиночок для котів.
Головне фото: torange.biz.
У суботу, 24 травня, київський Житній ринок відзначатиме своє 45-річчя. З цієї нагоди організатори підготували насичену програму з ярмарком, дегустаціями, лекціями, майстер-класами та музичними виступами.
Про це повідомляють на сторінці Shum.Rave у інстаграмі.
Відвідувачів запрошують з 12:00, вхід вільний. Протягом дня відбуватимуться лекції, присвячені архітектурі, історії та культурі Житнього ринку. Серед спікерів — дослідниця архітектури модернізму Ельміра Еттінгер, історик Леонід Марущак, археолог Іван Зоценко та інші фахівці.
Читайте також: У Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян
Для охочих створити щось власноруч організують майстер-класи з мозаїки, українського скоропису та слов’янської в’язі. Також на гостей чекає ярмарок із дегустаціями сирів, соків та морозива.
Музичний супровід забезпечить команда Shum.Rave, яка виступить з 13:00 до 21:00. Житній ринок розташований за адресою вул. Верхній Вал, 16.
Нагадуємо, що у Києві створюють перший в Україні терапевтичний простір для ветеранів.
Фото: Савелій Барашков
Суспільство
Колишній програміст з Миколаївщини Сергій Максименко тепер створює яскраві зображення на печиві й тортах, перетворюючи десерти на витвори мистецтва, завдяки державній програмі компенсації за облаштування робочого місця.
Виклики зі здоров’ям
49-річний Сергій Максименко усе своє життя присвятив компʼютерам — зокрема, чоловік займався програмним забезпеченням підприємств у селищі Криве Озеро на Миколаївщині. Але через 15 років хвороба суглобів хребта змусила його залишити роботу — через біль він більше не міг довго сидіти.
«Коли комп’ютери впроваджувалися всюди, клієнтів було багато. Я обслуговував цю техніку, навчав людей. З часом хвороба давала про себе знати. Я просто не зміг витримувати конкуренцію, і клієнтів ставало все менше і менше», — розповідає програміст.
Після цього він 18 років працював тільки дистанційно — репетитором з інформатики чи фахівцем техпідтримки. Але мріяв знову працювати в команді — і ця мрія здійснилася.
Компенсація за облаштування робочого місця
Односельчанка Сергія Марина Гавловська після 20 років випікання вдома відкрила в Кривому Озері власну пекарню. Окрім місцевих мешканців, її вироби замовляли майже в усі сусідні села. Жінці кортіло зробити свої торти яскравішими й придбати харчовий принтер, аби друкувати на смаколиках різні зображення. Її зупиняло те, що вона сама не впоралася б з технологією, тому вона шукала працівника, який міг би опанувати процес друку.
Коли її донька зламала ноутбук, Марина звернулася до Сергія по допомогу — і зрозуміла, що знайшла ідеального кандидата. Вона придбала обладнання й офіційно запросила Сергія до команди. А завдяки програмі від Центру зайнятості отримала компенсацію майже у 80 тисяч гривень на облаштування робочого місця для нового співробітника.
«Добре, що держава підтримує підприємців у працевлаштуванні людей з інвалідністю. Та й облаштувати робоче місце мені особисто теж було б дуже тяжко», — зазначає Марина.
Сьогодні завдяки Сергію пекарня може виконувати корпоративні замовлення та друкувати на тортах улюблених персонажів. Це значно прискорило процес. Сергій сам створює макети, виставляє продукцію та друкує. Власниця закладу ділиться:
«Людям дуже подобаються зображення на тортах їхніх рідних і близьких — вони замовляють такі торти на подарунок. Якщо раніше на один виріб ми витрачали часу до пів години, то тепер можемо зробити зображення на торті за одну хвилину».
Наразі програміст розробляє нові дизайни для декорування солодощів, а також вивчає дизайнерську справу. Більше про натхненну історію Сергія Максименка дивіться у відео за посиланням!
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Французька компанія CNIM Systèmes Industriels разом з естонською Milrem Robotics передасть Україні шість нових роботизованих систем розмінування ROCUS для Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Про це повідомили в Milrem Robotics.
Комплекси ROCUS створені на базі платформи THeMIS, яка вже зарекомендувала себе в різних бойових умовах. Вони дозволяють дистанційно виявляти, підтверджувати та знешкоджувати вибухонебезпечні предмети — від мін до нерозірваних снарядів.
Нагадуємо, що Україна та KNDS Belgium запускають спільне виробництво.
Головна мета таких систем — зменшити ризик для саперів і підвищити ефективність операцій з розмінування. ROCUS оснащені спеціальним обладнанням, яке адаптоване до українських реалій і здатне працювати в умовах підвищеної небезпеки.
Ці шість комплексів приєднаються до семи, які розгорнули ще у 2022 році. Загалом Україна вже отримала 15 систем від Milrem Robotics.
Читайте також: Нові човни для армії: українські розробки офіційно на службі ЗСУ
Фото: Milrem Robotics
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...