Унікальна садиба стала полем бою. Як росіяни нищили культуру Сумщини, а місцеві її відновлюють

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

Ці будівлі місцеві називають «перлиною Тростянця». Раніше тут проводили ярмарки та фестивалі, але в лютому 2022 року росіяни вирішили, що культурній пам’ятці Сумщини більше пасуватимуть артилерійські установки, міномети й танки.

За майже місяць окупації Тростянецьку громаду постійно обстрілювали та грабували. Забирали все — від старовинних монет до магнітів з холодильників. Розповідаємо в ШоТам, як після деокупації місцева влада та представники сфери культури відновлюють пошкоджену спадщину.

Із садиби обстрілювали українські міста та села

Тростянець розташований за 30 км від кордону з росією, тому ворожі війська окупували це місто на Сумщині вже в перший день повномасштабного вторгнення. У самому центрі, в будівлі міської ради вони організували свій штаб і керували наступом на Київ.

Поруч розташовані пам’ятки державного значення з унікальною архітектурою 18 століття — фортеця «Круглий двір» і панська садиба цукрозаводчика Леопольда Кеніга з краєзнавчим музеєм. Окупанти вибили великі дерев’яні ворота, заїхали на територію та поставили там декілька артилерійських установок й іншу важку техніку, аби з площі перед Круглим двором обстрілювати села Тростянецької громади та Охтирку. На котельні закладу розміщувалися російські снайпери. 

«У такій ситуації було досить складно зорієнтуватися, якісь кроки зробити для того, щоб усе зберегти. Вже по обіді 24 лютого потрапити туди було неможливо, бо росіяни досить швидко зайшли в місто, зайняли його й контролювали повністю будь-які рухи», — згадує зберігачка музейно-виставкового центру «Тростянецький» Ангеліна Кулішова.

На початку березня в ліве крило Головної будівлі садиби стався приліт артилерії. 21 березня росіяни з танків обстріляли Тростянецьку лікарню. Тоді один зі снарядів влучив просто в лісодослідну станцію на території музейного центру — від будівлі залишилися лише стіни, а бібліотека з 15 000 рідкісних книг вщент вигоріла. Інший снаряд впав біля входу в музей — там повилітали вікна й старовинні двері.

Читайте більше: Лікарі готували їжу для пацієнтів на багатті, а місцеві здавали позиції росіян. Як Тростянецька громада зустріла окупацію й відновлюється після

Замість картин з музею крали магніти з холодильників

Та садиба постраждала не тільки від обстрілів — росіяни покрали всю комп’ютерну техніку й особисті речі працівників. На щастя, більшість музейних експонатів залишилися цілими. За словами Ангеліни Кулішової, взимку 2021 року під час ремонту їх перенесли в сховище. До того ж, мистецтво росіян не дуже цікавило.

«Вони не розбираються або не цінують живопис, якісь історичні речі. У нас є в цій будівлі картинна галерея, білий рояль доволі дороговартісний. Усе вціліло, тому що росіяни грабували будинки людей, у яких забирали магнітики з холодильників», — розповідає міський голова Тростянця Юрій Бова.

Під час окупації в садибі Кеніга розбили старовинну шафу, якій було понад 150 років та викрали гордість закладу — енциклопедію, а також монети з нумізматичної колекції та бронзову чорнильницю.

«Вони не розуміли цінність цих предметів — просто дивилися, що це кольоровий метал, і його можна здати», — говорить в.о. директора музейно-виставкового центру «Тростянецький» Аліна Толстих.

На щастя, в кінці березня 2022 року українські військові звільнили Тростянець. 

«Цей місяць був насправді пекельний і досить страшний. Днями ми прокидалися в абсолютному нерозумінні, що буде далі, чи прийдуть вони до нас додому, чи виживемо ми взагалі», — згадує Ангеліна Кулішова. 

Усе, що потрібно — дозвіл на реставрацію

За словами Юрія Бови, збитки ще оцінюють. Сукупно вони складатимуть близько 150 мільйонів гривень. «Державних програм відновлення поки що немає», — говорить міський голова. 

Аби відновити будівлю Круглого двору, громаді потрібні дозвільні документи на роботи від Міністерства культури. Поки міській владі не вдається отримати такий дозвіл.

Але в громаді вирішили не сидіти, склавши руки. Один з міжнародних фондів виділив понад 40 тисяч євро на збереження будівлі, що повністю згоріла. Її тимчасово накрили та забили вікна.

З волонтерами проєкту «Збережіть українську культуру» в громаді реставрували двері, які були пошкоджені вибухами мін. Вхідні двері в краєзнавчий музей поки не встановлювали — це планують зробити, коли на Сумщині буде спокійніше. 

«Ці будівлі унікальні, особливо Круглий двір як циркова сцена 1749 року. Хотілося б її максимально зберегти й використовувати для різних культурно-мистецьких заходів», — ділиться Юрій Бова.

Міська влада сподівається, що проєктна документація на реставрацію цього комплексу, яку вже розробили в Тростянці, пройде експертизу, й будівлі можна буде відновити.

«Маємо надію, що після війни ми завершимо всі роботи, і держава виділить кошти для того, щоб відремонтувати ці будівлі, аби вони залишилися елементами архітектури на Сумщині», — каже міський голова.

Та вже зараз у музеї знову проводять виставки, екскурсії та навіть весілля. А ще  оцифровують інформацію про садибу, аби зберегти культурну спадщину та розповісти про неї більшій кількості людей.